UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваРомани Ю.Мушкетика «Яса» та «На брата брат» (диплом)
Автор
РозділЛітература українська, література України
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось13794
Скачало510
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

гато, вони вельми складні,

деякі зовсім незрозумілі.

 

Тому після такої події, коли здавалося, "й небо мало б прихилитися до

гетьманових ніг, а край упокоритися, заспокоїтися”,.1 Виговський

почувається, "неначе у випаленому степу; видно далеко й не видно нічого.

Величезна влада у руці, а сама рука безсила?...". Як пише Мушкетик, "не

вистачало Виговському запальності, крутості, прозірливості...". Це була

людина іншого характеру і Іншого часу.

 

Характер Виговського Мушкетик змальовує здебільшого очима старшого з

братів Муравок - Матвія, але вносить певну кореляцію коментарями та

ремарками,, а, головне, показом дій гетьмана, прагнучи створити не

мальовничий образ, а живу людину. Так, погляд Матвія, який шанував

гетьмана "за все: за тонкість розмислу, за мудрість, за освіченість і

дотепність, навіть за ту ж шляхетність і чепурність...", не лишається

незмінним: поволі у ньому зникає беззастережливе захоплення,

поступаючись зваженим розмислам - усе те не без впливу й молодшого

брата, Супруна, для якого Виговський не більше, аніж "писар", "за шкапу

виміняний", з душею, "шляхетським лоєм вимазаною".

 

За словами Ю. Валуєва, чи не найбільш значущою у розкритті характеру

Виговського є розповідь про козацьку раду в Корсуні у жовтні 1657 року.

Присутність на ній зарубіжних послів засвідчувала ще наявні з часів

Хмельницького міждержавні контакти України, увагу й повагу до неї

зарубіжних володарів, а мудре поводження з тими послами, маневрування

між ними виявляли в ньому риси справжнього дипломата, державного діяча

високого гатунку?, і Відтворенням власних думок гетьмана, його вагань і

сумнівів автор олюднює цей образ, наближає його до читача:

 

"Думки двоїлися: зваба влади солодкою отрутою набігала в серце, надпив

її з чаші ковток... але там же й отрута. Пам'ятав, якою нелюдською

напругою іноді стримував від непокори військо Хмель, як важко, до

розлому голови, виважував плани битв як скаженів і як стриг крижаними

очима поля тих битв, як мало спав, як багато пив, як хапався правицею за

серце і як рано впав, підтятий втратами та невдачами. Так то Хміль

-могутній, залізний чоловік. А він чоловік звичайний, не зовсім крихкий,

але без криці в серці, з добротою і ваганнями, з хитрощами й лукавством

- наодинці поцінував себе тверезо. Чи витримає??".

 

Своєрідним узагальненням розповіді про гетьмана у цьому епізоді є

авторська ремарка:

 

"І був розумний. На раді говорив останнім, вислухавши думки всіх,

виваживши, переваживши, одмірявши рівно стільки, скільки треба. І всі

майже завжди погоджувалися з ним. Хитрим вважали, бо ніколи його не

бачили п'яним, знали, бачили, що любить жіночі солодощі, й ніколи не

вловили на не цноті: а ще любив ошатний одяг, був охайний, чисто

підголений, акуратний..."?.

 

У подальшій розповіді до образу Виговського додається іще кілька

виразних рис: сміливість у поводженні з російськими воєводами і

ненависть до Москви, котра " не визнавала його гетьманом", уміння

видавати з себе козака "простого, компанійського, знав-бо, то найпевніша

слава для гетьмана".

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] 16 [17] [18] [19] [20] [21] [22]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ