UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваРомани Ю.Мушкетика «Яса» та «На брата брат» (диплом)
Автор
РозділЛітература українська, література України
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось13845
Скачало513
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

алі й руки, його всього

бив дрож, била лихоманка, але цокотіли зуби й темніло в очах... а Супрун

раптом схопився на ноги й затанцював гопака на камені, виляскуючи руками

по животі та стегнах: "Живі! Живі!" А тоді нахилився вперед і тицьнув

порогові дулю: "На!" Матвій дивився злякано, розтуливши рота?".

 

Стисло, а разом з тим і вичерпно змальовує Ю. Мушкетик життєвий шлях

братів після В. Хмельницького. Участь у воєнних походах Хмеля принесла

обом такий -- сякий набуток. Але якщо Матвій закопав той скарб і,

"працюючи як віл", "не цураючись жодної роботи", примножуючи його,

Супрун прогуляв свою частку здобичі в шинках і, нічого не заощадивши,

жив, перебуваючись з води на квас, і поступово накопичував у собі

заздрість до багатого брата. Ю. Мушкетик переконливо досліджує

психологію, з одного боку - "господаря", з другого - "дейнеки",

підводячи читача до неминучої непримиренної сутички між братами, один з

яких уособлює трудівника, другий - шукача дармового набутку.

 

Чи була можливість у братів порозумітися? Пригадаємо початок твору, коли

автор описує, як після смертельного двобою із стихією вони спали у

кам'яній печерці-заглибині, "притиснувшись міцно один до одного,

зігрівшись обопільно, почували, як в одне б’ються їхні серця, як

переливається, пульсує кров, а Матвій ще й почував у грудях щемкість

незвичайну... й думав про те, що немає в світі того, чого він не зробив

би для брата, навіть ціною власного життя, що вже ніщо-ніщо й ніколи не

роз'єднає їх... Те саме почував і Супрун, тільки не так щімко…". Але

тепер звернемося до однієї з останніх сторінок: "Матвій влетів у хату,

просто в чоботах ступив на лаву, далі на лежанку. Супрун лежав на

гарячій черені, зігнувшись калачиком, неначе маленький, побачивши брата,

ледве підвів із зібганого кожушка голову. Матвій похлинався люттю:

 

- Ти чого тут?

 

- А де мені бути?

 

- Та ловлять, виловлюють вас... У Полтаві оно постріляли.

 

- Стріляйте! Всіх не перестріляєте. Прийде погибель і на ваші голови.

 

Матвій ледве йняв віри почутому:

 

- Та що ти таке кажеш! Причім тут я? Я тебе рятував...

 

З Супрунових очей бризнули іскри, обличчя накіпчилось, навіть ріденький

чубок: на голові став дибки:

 

- Йди під три чорти. Увесь вік ти мене рятуєш... Увесь вік... Себе в

мені. Себе! .Я ненавиджу тебе, чуєш. Біжи, донось або бери шаблю.

 

Матвієві склакло в душі, щось оповзло там, крижаніло.

 

- Що ти говориш, брате? За що ти мене ненавидиш? І ти мене рятував... На

дніпровій лаві!..

 

- Якби знав, не рятував би. И плюю на тебе і на твого гетьмана. Все

одно... До кінця... Його очі жахтіли, обличчя перекривилося, тонкі сині

губи потягло вбік. Він був страшний і жалюгідний водночас?".

 

Читаючи ці рядки, ми бачимо, що ніколи не зможуть порозумітися такі,

різні за характером, брати. І не тільки політичні пристрасті будують між

ними прірву, немає у Журавок палкого фанатизму. Особливо у Супруна, який

лає, Виговського з чужого голосу і так само з чужого голосу стає за

Пушкаря, повіривши запевненням останнього, що "російський цар обстоює

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] 18 [19] [20] [21] [22]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ