UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваРомани Ю.Мушкетика «Яса» та «На брата брат» (диплом)
Автор
РозділЛітература українська, література України
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось13788
Скачало509
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

наймолодшого з трьох братів,, які втікають із турецької

неволі, і до старенької неньки, що споряджає в далеку дорогу сина і

пройнятися мукою вдовиці, яка в самотині оре свою ниву. Козака неважко й

розгнівати, і підняти піснею до найвищої звитяги, а також розсмішити й

повести одчайдушний вогнистий танок".

 

Описуючи Запорізьку Січ з часу свого виникнення, автор підкреслює, що

вона вважалася осередком вольності, сюди втікали з Лівобережжя,

Слобожанщини, Правобережжя і навіть Східної Галичини та Закарпаття.

Проте, як пише Мушкетик, хоч тут і було набагато більше волі, йшли сюди

не всі. Тим, у кого десять пар волів, сюди втікати нічого, вони не

покинуть своєї десятини, оратимуть до сьомого поту, більше втікала

безземельна сірома, всякий ремісничий люд, що розорився.

 

Ішли ті, хто шукав правди і волі. Проте Мушкетик не ідеалізує "козацьку

вольницю", говорячи, що не з самих беззастережних лицарів складався

тутешній люд - траплялися серед козаків і пронизливі та хитрі,

користолюбиві і зрадники. Були і людці, які прийшли на Січ не рідну

землю захищати, а погуляти. І так прогайновували життя. Догулювали до

старості, помирали, не залишивши по собі ніякої пам'яті, ніякої слави.

 

Ішли й броварники, крамарі - ставили ятки над Чортомликом, часом

оббирали козаків до нитки і на тому багатіли. Описує автор і

голоколінчиків, які ставали до праці за плату і не ходили в походи.

 

Побут січовиків нерідко був дуже злиденним: гетьман перекривав шляхи,

затримував валки з провіантом, аби Січ підтинав голод. Взимку і восени,

свідчить автор, діймала запорожців сирість, у половини з них були хворі

суглоби і чимало козаків вихаркували з легенів туман разом з кров'ю. Це

не якісь природжені вояки, хоч і були оборонцями рідної землі і ходили в

військові походи, добре знали військове ремесло і мали багато військових

хитрощів. Просто був такий час. Козаки знали, що ця земля може родити

пшеницю, але зараз вона існувала для того, щоб доганяти і втікати,

заступати справжнє поле, на якому ще виростає пшениця і трудяться люди.

 

Можна сказати, що Запорізька Січ з її волелюбними традиціями і

демократичним внутрішнім правом була впродовж двох століть незгасимим

вогнищем антифеодальної і національно-визвольної боротьби українського

народу.

 

Багато перемог здійснили запорожці завдяки чудовим військовим здібностям

свого кошового отамана І. Сірка. Як головному персонажу, йому

приділяється в романі основна увага: з ним пов'язано найбільше епізодів;

значно докладніше описано його вчинки, поведінку, передано настрої й

переживання, думки і мрії. З історичних джерел дізнаємося, що до

останнього часу місцем народження І. Сірка вважалась слобода Марефа на

Харківщині. Однак не виключено, що його справжнє місце народження могло

бути Поділля (Ю. А. Мицик показав, що наприкінці 50-х на початку 70-х

pp. цей край займав особливе місце у житті кошового отамана). Досить

добре відомі лише деякі факти його біографії. Був одружений, мав двох

дочок і сина за фольклорними джерелами - двох синів). Народна дума

розповідає, що Петро загинув десь за річкою Тором, а Роман помер удома

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] 5 [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ