UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваРомани Ю.Мушкетика «Яса» та «На брата брат» (диплом)
Автор
РозділЛітература українська, література України
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось13850
Скачало515
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

скільки в неї попереду порогів, та, може, це й на

краще?» над людським щастям:

 

«Не вбачав суті буття людини в бочках меду, в казанах каші, м'яких

пуховиках. Не понесемо із собою медів і не поволочимо пуховиків. Щастя

твоє в тобі самому. В Божій красі, в плавнях, високому небі, гострому

помаху шаблі, голубій ясі перемоги,, в думці про те, що прожив чесно,

звершив для товариства, для рідного краю все що міг?».

 

За словами Л. Новиченко, у вдачі Сірка поєднані військова суворість,

схильність до задуми і глибоко приховане тяжіння до мирного життя (Я сам

помилявся, - признається він своєму джурі, гірко помилявся, коли думав,

що вінець нашого життя - отут. А хто ж посіє жито, хто посадить сад, хто

розкаже дітям казку?).

 

У романі вдача Сірка швидше орієнтована на творення, а не на руйнацію.

Він розуміє, що ненависть осліплює, любов дає здатність до загального

добра.

 

"А земля наша, рід наш - із жита і вишень. Жито - бо життя. Та й не

можна жити тільки однією ненавистю. То страшні люди, які живуть нею.

Жити треба любов’ю 4».

 

Змальовуючи Сірка, Мушкетик не. раз показує його розм'якшеність серед

краси рідної природи.

 

“Скільки то принад несе весна. Неймовірно гарна вже сама по собі оця

пора. Тільки треба вміти побачити те. Колись він того не бачив. А зараз

вловлює кожен порух весни. Вона зігріває щось у його душі, з нею

починається якась нова п'ядь його життя, вже, звичайно не найкраща, а

все-таки наповнена тривогою і надією?».

 

Автор наголошує, що ця людина, пройшовши через багато випробувань,

зазнавши багато болю, не зачерствіла душею: серце його не взялося злобою

не закололо байдужістю.

 

"Душа кошового присохла струпами, але під тією шкарубливістю лежала така

любов, доброта та щирість, що тому, хто до неї добувався, вистачало її

на все життя?".

 

Найважчим ударом у житті отамана була втрата синів. Смерть дітей

сприйняв як нове випробування долі. Не зламався і не замкнувся в собі.

Іноді так буває, що горе стає гординею людини, вона й на світ дивиться

тільки крізь нього й починає думати, ніби воно дає їй щось більше, якесь

потаємне право. Він не прагнув того права. Просто воно просвітило його

жорстокою, але глибинною мудрістю, і те не заважало йому жити й приймати

людей, як сприймав і раніше, хіба що трохи суворіше.

 

Боротьба, життєві поразки не зламали його, не погасили отих живих,

проникливих вогників у зіницях очей, не спили анергії. Проте надпили

життєлюбства, навіяли в голову нових, не знаних раніше думок.

 

Все життя обороняє Сірко рідну землю з шаблею в руках, проте розуміє, що

тільки на шаблі надіятись замало, «І словом можна досягнути більше, ніж

шаблею". Тільки треба знати таке слово, яке б зрозумів і прийняв у серце

кожен. Тому і дає певний кошт у Київську колегію.

 

"Нехай ростуть наші діти розумні, може намислять своєму краєві долю

ліпшу, ніж ми змогли завоювати шаблями?".

 

Можна сказати, що Сірко був людиною чесною, яка не заплямувала себе ні

корисливістю, ні жадібністю, ні продажністю, що був людиною простою і

доступною в поводженні, далеко від усякої пики і погордливості. Він був

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] 8 [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ