UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 12

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваДмитро Николишин – поет, письменник Коломийщини (диплом)
Автор
РозділЛітература українська, література України
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось10107
Скачало375
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

дозволеного, стискали кліщами цензури,

нищили ім’ям беззаконня в ім’я неіснуючої держави. Їхні імена

забувалися, але з плином часу хтось знову відкривав стару скриню і

діставав пожовклі фото. Кожен з тих митців, знищених епохою, перед

смертю уявляли собі цей момент – час, коли про нього згадають. Адже всі

наші вчинки для когось – це підсвідома надія на вдячність, хоч би якою

некорисливою була людина. Тому повернути ім’я забутого таланту в історію

– справа честі.

 

Д. Николишин не шукав незримих висот, не кидався гучними словами – не

вмів. Його громадська робота, творчість, родинне життя – світ чеснот і

переживань. Хто скуштував пуд лиха не зможе лицемірити. Тому в творчості

поета все так життєво, якось так щиро і неупереджено: кохання і сумніви

зливаються воєдино, спогади набувають форми сну, сни переходять у життя,

життя твориться руками рідних, за це їм безмежна вдячність. Поезія з

гідністю, з чистотою. Така ж, як і сам Д. Николишин. Як сказано в

передмові до третього видання «Поминальних симфоній» (1933), «Д.

Николишин – це тип людини суспільноактивної, працьовитої, що серйозно

ставиться до своєї праці, не гналася за легкою і дешевою популярністю,

лише вперто, твердо, мужньо та чесно верстав свій життєвий шлях» [38,

3].

 

І все ж чим була поезія для Д. Николишина: виверженням думок, способом

власної реалізації, одним із внутрішніх «я»? Гадаю, всім. У роки юності

– товаришем, в часи війни – потребою, в хвилини розчарування –

товаришем. Так і склалося, що перші поезії перейняті подекуди надмірним

ліризмом, а пізні – глибинною філософією.

 

Д. Николишин не зміг сповна реалізувати свій талант. Причиною тому стали

і соціальні умови, і особливість характеру письменника. Влучно зауважив

професор Д. Лукіянович: «Д. Николишин виступив серед таких умов, що не

ламав ледів і не переборював труднощів поза своїм я» [25, 4]. Не можна

заперечити справедливості слів науковця, лише доповнити сказане. Бо

детальніший розгляд біографії Д. Николишина свідчить про його великі

громадські обов’язки, значну просвітницьку роботу, що забирала всі

творчі сили, увесь вільний час. Тому важко в таких умовах говорити про

високу мистецьку ноту, про нормальні психологічні умови (особливо у

воєнні та післявоєнні часи) для розвитку істинної лірики – адже саме

вона як стиль була найближча поетові.

 

Завадою на шляху до ширшого визнання творчості Д. Николишина стала також

і його скромність. Не зміг він заявити про себе гучним голосом, не зміг

протистояти часові, не зумів і пристосуватись до нових тенденцій.

 

Б. Романенчук у статті до книги «Коломия й Коломийщина» відносить

ім’я Д. Николишина до списку галицької еліти, що формувала і

спрямовувала літературне життя в Коломиї. Зокрема, він так говорить про

його творчість: «Твори Николишина були на свій час досить відомі й мали

критику, а деякі п’єси йшли на сцені, але великого визнання не здобули.

Дві його п’єси були нагороджені на конкурсах і в українському

літературному процесі мають своє місце» [ 21, 197].

 

Ось так багато треба сказати для кращого розуміння поезій Д.

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] 10 [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ