UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваДмитро Николишин – поет, письменник Коломийщини (диплом)
Автор
РозділЛітература українська, література України
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось10022
Скачало373
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

» – знайдемо багато художніх

інтерпретацій фольклорних сюжетів із опоетизуванням природи та

філософськими роздумами («Покучерявилась земля», «Весно, вже пора

надходить…»).

 

Четвертий розділ під назвою «Червоний шлях» має відмінне від загальної

картини лірики звучання. Тут зібрано поезії з яскравим

громадсько-патріотичним звучанням («Тарасови», «Цар на суді», «Гураґан

занімів: не гримить…» та ін.). Присутні тут також ноти інтимної

лірики.

 

Загалом же романтизм Д. Николишина нетиповий для ХХ ст., бо забагато в

ньому, сказати б, фольклору та інтимності. Поет лише зрідка вдається у

філософські роздуми, нівелює також модерними стильовими прийомами для

створення образу коханої. Його поезії перейняті надмірним ліризмом,

притаманним швидше традиціям романтиків початку ХІХ ст. У його поезії

присутні психолого-особистісні тенденції В. Забіли та Є. Гре-бінки, є і

гіперболізоване болісне сприйняття життя, властиве М. Усти-яновичу. Але

разом з тим в поезії знайдено і той оптимізм, бажання руху вперед, що

виявлялось в тенденціях класиків кінця ХХ століття. Отож, не можна

розглядати «Хвилини» лише як перші , несміливі проби пера. Збірка дуже

біографічна, але й філософія у ній глибинна, і стиль витримано

бездоганно.

 

Збірка сонетів «Світанки й сутінки» побачила світ 1936 року у

львівському видавництві «Ізмарагд». Створена вона під впливом спогадів,

тому основною рисою її ідейного звучання вважаємо ретроспективність.

Написана в рідному селі Іванків ще 1934 року, має присвяту «Дорогим

тіням Батька й Матері».

 

Крізь призму загальної ідей збірки провідною стає тема таємниці смерті.

Таким є зокрема перший вірш. Несподівана телеграма з оповісткою про

смерть батька наштовхує на роздуми:

 

О не глибинна таємниця смерти!

 

Жаль рідні тобі вдалося стерти –

 

І впала вістка болем як стріла… [41, 7]

 

Батько як «актор зламаний, струджений, що довго в грі державсь». А тепер

їм доведеться зустрітись десь «за межами добра і зла».

 

У білий день Тебе таємна Ніч

 

Взяла в обійми тугі, неласкаві

 

Й поклала край життя поважній справі

 

Яка це дивна, хоч і проста річ! [41, 11].

 

Цікавим є вірш «Ти мав для мене ще останнє слово», в якому Д. Нико-лишин

назавжди прощається з батьком і змирюється з тим, що батькова таємниця

навіки відійде з ним у небуття: «і я вже більше не дійду до основ тієї

тайни, що тебе боліла…»

 

Автор опоетизовує своє дитинство, коли пішов до школи, малює правдиві

моменти, як «міські хлопчиська – влізливі нечоси – вже селюха відкрити

встигли в ньому й давай зганять собі на нім оскому…». Минули роки, а та

пора нагадує: «Душа моя ще боса». Опоетизовується тут і рідне село:

розлогі краєвиди постають в образі колиски природи для юної творчої

душі. Адже згодом будуть нові таємниці великого міста, і яка невловима

радість, коли знову:

 

Я йду. Село мов гай: густе, зелене

 

Всміхається привітливо до мене

 

І канву літ дитячих розгорта…[41, 11]

 

Босоноге дитинство, перші дитячі образи, перші суперечливі думки – все

це відгукується усмішкою – не болем. Тут провідним стає образ батька,

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] 12 [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ