UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваДмитро Николишин – поет, письменник Коломийщини (диплом)
Автор
РозділЛітература українська, література України
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось10063
Скачало374
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

ок, що ім’я

«Гамалія» – це лише криптонім для назви головного героя, а сам герой

найбільше співвідноситься із гетьманом Петром Сагайдачним. Для доказу

такої думки Д. Николишин зіставляє історичні факти поеми зі свідченнями

про морські походи П. Са-гайдачного на Кафу та Царгород.

 

Варто також відзначити, що дослідник зумів детально вивчити композицію

та структуру поеми «Гамалія». Так, він виділяє 5 частин:

 

Козаки в неволі плачуть-співають, а їхній жаль переносять води Босфору,

Чорного моря і Дніпра на Січ (1 – 27 рядок).

 

Запорожці почули тужливий спів братів-невольників і рушили їх визволяти

(28 – 57 рядок).

 

Мирного сну Візантії не перебиває рев неспокійного моря. Тим часом

бранці моляться в склепу, щоб часом не довелося їм пропасти на чужині, в

неволі (58 – 82 рядок).

 

Їхню молитву перебиває боєвий голос Гамалії, що саме напав на скотарську

фортецю. Козаки розбивають мури тюрми, визволяють побратимів і

повертаються додому (82 -137 рядок).

 

На зворотньому шляху запорожці співають щойно складену пісню на честь

Гамалії. Мимо догідного вітру Візантія не вислала човнів навздогін

козакам. Поки зійшло сонце, сховалися запорожці за «живії гори їхнього

моря». [ 54, 40]

 

Вдається також Д. Николишин до характеристики змалювання персонажів

поеми, відзначає вдале представлення образів козаків-невільників.

 

Також науковець прослідковує частоту зміни ритму. «Загалом в цій поемі,

- пише Д. Николишин, - довгій, на 186 рядків, змінюється ритм аж 15

разів!» [54, 40]

 

Вдало підмітив дослідник і особливість оповіді Т. Шевченка в цій поемі.

Відзначив, що розповідь ведеться з «епічним спокоєм, не висуваючи надто

свого «я»[54. 40]. Помітив Д. Николишин і вплив на творчість Шевченка

народної пісні, нарахувавши у «Гамалії» аж три пісні. Першу зіставив із

народною піснею про епоху Руїни Січі «Ой полети, галко, ой полети,

чорна…», яка ритмом лягла в основу «невільницьких псалмів». Друга ж, на

думку вченого, написана так званим шумковим ритмом, а третя –

коломийковим. «Обі вони наскрізь оригінальні, але вже за формою

підходять під лад народних пісень.» [54, 42]

 

Ще одну історичну поему Т. Шевченка Д. Николишин вплітає у вінок із

твором «Іван Підкова» - це «Тарасова ніч».

 

«В сій поемі зобразив нам поет економічні, політичні, релігійні і

національні причини перших козацьких повстань. – зазначає Д. Николишин.

– Але тут згадка кобзаря про мертві могили, ті поодинокі свідки

колишньої слави й сили народу, засмутили молодих слухачів і витиснули їм

з очей сльози» [54, 43-44].

 

Спираючись на згадану вже «Історію Русов» автор статті-розвідки робить

справедливий висновок відповідності між художньою та історичною правдою

у зображенні повстання козаків під проводом Тараса Трясила проти

польської шляхти. Цей бій отримав назву Переяславська битва (1630 р.).

Погром був страшенний: лише панів тоді загинуло три сотки. Згаданий у

поемі Конецьпольський справді здався і пішов до козаків на переговори.

 

Фабулу поеми формує розповідь сліпця-кобзаря про те, як «москалі, орда,

ляхи бились з козаками». Вкладаючи ціле оповідання в уста старого

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] 21 [22] [23] [24] [25] [26]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ