UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваДмитро Николишин – поет, письменник Коломийщини (диплом)
Автор
РозділЛітература українська, література України
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось10020
Скачало373
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

значає, що Анна Совтус була завжди

заклопотана, можливо, тому часом йому перепадало за всілякі дрібниці.

Але й рідні діти не були у цьому винятком. Тому про погане ставлення з

боку цієї жінки говорити не варто. Інші думки навіюють деякі поезії Д.

Николишина, хоч прямо – з аристократизму, звичайно ж – письменник нічого

такого не говорив. Така вже він людина, що не вмів кричати про образи,

зносив буденний бруд, як належить справжньому інтелігентові – тихо, з

гідністю. В поезіях же дозволив думці відкритись:

 

«Невже в серцях тепер найшли і ви

 

Куток для мене, сестри та брати?

 

Невже, як кожен мандрівець щасливий

 

Під рідну стріху можу я зайти?

 

Чи прояснив туман нерозуміння,

 

Розсіяний підзорними грудьми?

 

Чи від години спільного терпіння

 

Вже найдемо і спільну мову ми?...» [41.34 ]

 

Початкову освіту здобував у рідному селі. Уже там брав активну участь у

місцевій «Просвіті». Побачивши неабиякі здібності у хлопця, директор

школи М. Загаєвський, порадив батькові на останній, четвертий клас

перевести його до школи в сусідньому селі Скала, де навчання велося на

вищому рівні. Ще через рік за сприяння того ж таки М. Загаєвського

Дмитра записують до Станіславівської гімназії. Запалений впевненістю

директора, хлопець взяв з батька слово, що віддасть його до гімназії. І

вже хоч як нелегко було це зробити, та він все ж виконав обіцянку.

Згодом Коломийська вища гімназія приймає Дмитра у свої освітянські лави.

Навчання в гімназії, як і у В.Стефаника, Л.Мартовича та ін.,

запам’яталося дошкульними закладами на провінційність гімназистів із

села. Та все ж не забував згадати і той «широкий новий світ знань», що

відкривала перед ним гімназія. Ще в 1903 році сімнадцятирічним юнаком

він дебютує в чернівецькій газеті «Буковина» з двома невідомими нині

поезіями. То був перший, ще несміливий, але, як виявилося, вдалий крок

поета «мистецькими сходами».

 

1906 року Д. Николишин успішно склав іспити на атестат зрілості. Того

ж року обирає собі за alma mater тоді ще німецький Чернівецький

університет, присвячує себе студіям з української мови та літератури при

філософському факультеті. Не оминає лекцій і з класичної філології

(латинської та грецької мов), германістики (англійської та німецької

мов), історії та філософії. Словом, у ці роки він намагається «ввібрати

в себе» якомога більше знань, найменш некомпетентність ставить собі за

великий недолік.

 

Що й казати, таких сумлінних студентів завше помічають ще під час

лекційного курсу. Відомий учений професор-славіст Чернівецького

університету Степан Смаль-Стоцький узяв Д. Николишина під свою наукову

опіку. У спогадах про університетський період Дмитро Васильович

неодноразово наголошує на силі впливу творчого і наукового таланту

професора на нього самого , як і на всіх, хто якимось чином зміг стати

його протеже.

 

Чернівецький період життя Д. Николишина позначився також чисельними

знайомствами з буковинськими просвітянами та колом місцевої

«прогресивної молоді». Велике враження, очевидно, справило на нього

знайомство з В.Сімовичем, ім’я котрого нині активно повертається на

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] 6 [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ