UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
Назва«Апостол черні» Ольги Кобилянської як зразок роману виховання в українській літературі (бакалаврська робота)
Автор
РозділЛітература українська, література України
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось21234
Скачало687
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

ка до таких дій, простив і примирився з ними. Жорстокість

не може бути методом виховання, що й показує письменниця, проте

вимогливість, до певної міри суворість, вона не відкидала, що

прочитується в романі, непрямо підтверджується деякими спогадами. Анні

Стратійчук, учасниці товариства ,,Мироносиці”, довелося разом із сином

побувати в гостях у Ольги Кобилянської. Вона згадувала: ,,Пригощала нас,

як господиня, названа дочка письменниці Панчук Галина. Її молодший син

грався з моїм малим сином і тому розмова повелась про виховання дітей.

Ольга Юліанівна так висловила свою думку на цю тему. Вона сказала, що

поділяє переконання свого брата, офіцера високого рангу австрійської

армії (полковника Степана Кобилянського), який казав: ,,Виховуй строго

хлопців, і за те вони будуть тобі вдячні” [2].

 

Методи батьківського виховання були спрямовані на гартування характеру,

волі, а здисциплінована воля є запорукою міцного морального здоров’я

людини. Однією з необхідних умов кристалізації волі є вміння опановувати

себе, керувати емоціями і бажаннями, до чого спонукає Юліана Максим:

,,Усе, що гарне, не завжди можна мати” [21;7], повчає він його,

обмежуючи в прагненні хоча б доторкнутися до уподобаної речі, як до тієї

пташки з годинника. Зазначена вище сентенція стала однією з настанов,

сформульованих батьком для сина, заповідей, якими він мав керуватися в

житті. Іншими були такі: ,,Не дивися на те, що не може бути твоє й не

бажай чужого’’ [21; 7], ,,доля чоловіка – мати свою пайку у віковічнім

тягарі праці” [21; 28] тощо.

 

Застерігає сина-юнака Максим Цезаревич ще від двох речей: боргів і гри в

карти. Пізніше від цього застерігає Юліана і отець Захарій: ,,Пристрасть

має лише своє право доти, доки нею керуємо. Коли ж ми керму випустимо з

рук, вона бере нас під свою владу, робить нас сліпцями і душевними

каліками” [21; 73]. Юліан легко поклявся батькові не грати в карти, та

чесно сказав, що обіцянку не робити боргів дати не може, але піде на

такий ризикований крок лише у разі крайньої потреби. Хвороба батька таки

змушує ще зовсім юного сина заборгувати.

 

Батьківська педагогіка віднайшла свій прояв у дорослому житті сина. ,,Я

– мужчина. Я відповідаю за свої вчинки” [21; 141]. Юліан свідомий своєї

приналежності до української нації, а національна свідомість

(успадкована від батька) зрівноважує його характер, стабільний у своїх

рисах. В характері Юліана є багато спільного з Нестором Обринським

(героєм повісті ,,Через кладку“).

 

`

 

(

 

*

 

.

 

0

 

D

 

J

 

L

 

`

 

b

 

¬

 

®

 

ј

 

ѕ

 

Р

 

Т

 

2

 

4

 

f

 

n

 

v

 

z

 

|

 

~

 

Љ

 

¦

 

Ж

 

И

 

К

 

+`

 

b

 

Р

 

Т

 

|

 

~

 

И

 

К

 

 

 

 

 

h

 

h

 

h

 

h

 

 

 

 

&

 

b

 

*

 

,

 

, а ідеалом були великі мужі грецьких і римських часів. Але і поплатне

ремесло йому теж знайоме. Якийсь час, особливо в період вибору

майбутнього фаху, Юліаном, так само, як і Нестором, опановує меланхолія.

Але з часом вона поступається місцем геройству та оптимізму, що дає

можливість витримати двобій з долею. Це захоплення Ольга Кобилянська

обрала для свого героя не випадково, бо, як згадував Євген Панчук, ,,не

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] 12 [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ