UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваСонети В. Шекспіра в контексті англійського мистецтва кінця XVI – початку XVII століття (курсова робота)
Автор
РозділЛітература світова, всесвітня література
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось16784
Скачало578
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

ро які

розповідає читачеві. Сонети Шекспіра – це по своїй суті автобіографічні

твори, за ним, оповідачем, криється, як герой сонету, сам автор.

Оскільки це саме так, то й роль цього оповідача зрозуміла: він виражає

світоглядну позицію Шекспіра, його кут зору на описані в сонетах події.

Отже, оповідач у всіх сонетах Шекспіра – це і є основний герой, цілком

співзвучний з героями англійського малярства та графіки.

 

Перейдемо до наступної, третьої, групи сонетів, названої дослідниками

”Торжеством відновленої дружби”. Вона починається з сотого і

закінчується сто двадцять шостим сонетом. Взагалі надзвичайно емоційне

ставлення до дружби було константою ренесансного стилю мислення, і

Шекспір, як мистець цієї епохи, не став винятком, схиляючись перед

людською природою в “обожненні” друга. На зміну розчаруванню в дружбі

приходить відродження, здавалося б, забутих почуттів.

 

Та пройшов час, що супроводжувався постійними споминами й відродженням

подій недалекого минулого, й почуття знову змусило героя повернути із

забуття ті чисті й благородні пориви душі, що супроводжували життя

впродовж довгого часу. Інакше не було б тієї ідеальної людини, яку

створювали гуманісти часів Відродження: людська природа складна і

суперечлива, і тільки постійне її удосконалення спроможне виробити

найгуманнішу її модель. Однією з умов такого удосконалення було

звільнення людини від рабства духовного, що передбачало в першу чергу

вміння прощати, як один з проявів любові:

 

Усе вже я про тебе розповів,

 

На що мій дух спромігся й слово щире.

 

Що віднайду, яких докину слів

 

До образу твого, ясний кумире?

 

Нема нічого вже. Та знов і знов

 

Я від кінця вертаюсь до прологу.

 

І словом древнім, як молитву бoгy,

 

Щодня тобі співаю про любов.

 

І ті слова в новій любові й досі

 

Звучать так само на новий мотив.

 

Любов не бачить сивини в волоссі,

 

Навіки взявши старість в наймити,

 

Приходиш ти, любове, гостю любий,

 

Як вигляд наш твою віщує згубу.

 

В англійському мистецтві часів Шекспіра формування ідеальної людини

передбачалося збагаченням духовного змісту життя суспільства. Дружба і

любов були тими чинниками, котрі якраз найбільше сприяли цьому

формуванню. Живопис, не тільки портретний, відтворював в своїх власних

якостях красу живої, тілесної людини, красу, яку отримав від людини

світ, даний йому у почуттєвих відчуттях. Захоплення почуттєвою красою

досягло кульмінації в творах багатьох англійських поетів шекспірівської

доби, особливо у самого Шекспіра. Відбулося таке і в англійському

живописі, особливо в портретному. Людина на портретах англійських

мініатюристів виражала усю повноту життєвих сил, все багатство своєї

людської природи. І все ж, вчитуючись у сонети Шекспіра, ми інколи

ловимо себе на думці, що життя плинне, на жаль; що ці сповнені життя

герої, а особливо героїня, вже давно переступили кордон земного буття,

не залишили після себе іншого сліду, окрім збереженого пензлем маляра

образу своєї живої краси, окрім збереженої такої ж краси поетом у своїх

поезіях, які у нього пластичні, образотворчі та живописні; живописні в

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] 12 [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ