UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваСонети В. Шекспіра в контексті англійського мистецтва кінця XVI – початку XVII століття (курсова робота)
Автор
РозділЛітература світова, всесвітня література
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось16754
Скачало576
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

не тільки зображувати рафіноване, аристократичне

суспільство, але й звертати увагу на жорстоке й вкрай нужденне життя

лондонського „дна”. Саме таку ідею вкладає він в серію памфлетів про

пройдисвітів, породжених протиріччями англійського життя. Його підтримав

Т. Делоні, створивши декілька творів, у яких змалював життя міського

ремісничого середовища.

 

Таким чином, англійська поезія і проза XVI століття, не

дивлячись на аристократичні тенденції, проклала собі шлях до

демократичної національної культури й зокрема мистецтва. Проте з усіх

жанрів та родів літератури найбільш демократичною була драматургія, яка

знаходилась під патронатом англійського королівського двору й тому

спокійно витримувала гостру критику представників літературного процесу.

 

Розвиток демократичних тенденцій в англійській драматургії

починається з вивільнення її від середньовічної тематики та з засвоєння

ідей італійської гуманістичної драматургії. Однак справжній розквіт

англійської драматургії починається у другій половині 80-тих років XVI

століття, з часу, коли в драматургію прийшли так звані „університетські

уми”, ті письменники, котрі отримали гуманітарну освіту в престижних

коледжах та університетах. До таких можна віднести вже названого Дж.

Лілі, К. Марло, Т. Кіда й Р. Гріна. З них найбільш впливовим був К.

Марло, котрий вніс в англійську драматургію глибокі ідейні проблеми,

зокрема тему звільнення особистості від будь–яких впливів, які заважають

й гальмують устремління до опанування всесвіту. Крім того, саме він

обновив форму драматичних творів: побудував дію навколо особистості

героя, ввів білий вірш, звільнивши таким чином мову від кайданів рими.

 

Та ближче до кінця століття провідним драматургом Англії, і

навіть Європи, стає Вільям Шекспір, котрий перейняв все вартісне у своїх

попередників, зумів надати англійській драматургії новаторських рис,

зробивши її взірцем для письменників багатьох країн.

 

В. Шекспір далеко не єдиний письменник, котрий показав

складність суспільного життя і індивідуальних доль в ту епоху, проте

ніхто з його сучасників не володів таким розвинутим почуттям драматизму,

як він. Його п’єси в будь–якому жанрі наповнені зіткненнями,

конфліктами, боротьбою. Динаміка комедій і трагедій В. Шекспіра

відображає бурхливий характер епохи, яка по суті стала прологом для

буржуазної революції XVII століття. У Шекспіра був надзвичайно

проникливий погляд на життя і вміння „оголювати” протиріччя дійсності.

Як справжній драматург, він об’єктивно розкривав мотиви, які керували

вчинками його персонажів, не надаючи очевидної переваги нікому з них,

надаючи можливість кожному виразити себе в повній мірі і виправдати свою

поведінку тими чи іншими мотивами.

 

Проголосивши устами Гамлета головне завдання театру – ”тримати

дзеркало перед природою”, він викликав чітке емоційне ставлення глядачів

до своїх драматичних творів, оскільки ”тримання дзеркала перед природою”

сприяло появі так званої барочної драми, котра зуміла об’єднати

античність і місцеві події, урочисту декларацію і плебейський жанр,

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] 4 [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ