UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваМіжнародний кримінальний суд: структура та компетенція (дипломна робота)
Автор
РозділМіжнародні відносини, ЗЕД, міжнародна економіка
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось21700
Скачало521
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

. Як

зазначає Поль Таверньє, директор науково-дослідного центру прав людини і

гуманітарного права, “на них сильно вплинули історичні умови і вони

(Трибунали) переважно виражали права держав-переможниць, аніж світового

співтовариства загалом” [11, с.669].

 

Але найголовніше те, що отримали світове визнання такі поняття, як

“злочини проти миру”, “воєнні злочини”, та “злочини проти людяності”.

Агресивна війна, воєнні злочини та злочини проти людства були визнані

найтяжчими міжнародними злочинами. Як вірно зазначив Томас Градіцкій,

“було оголошено всьому світові про існування індивідуальної кримінальної

відповідальності за певні діяння, що суперечать нормам міжнародного

права” [12, с.35].

 

Досвід судової практики Нюрнберга і Токіо відкрив шлях для процесу

формулювання та закріплення принципів і норм, в ході якого багато держав

виступило з ініціативою закріплення таких принципів на договірному рівні

[13, с.212]. Принципи міжнародного кримінального правосуддя, вироблені

під час діяльності Міжнародних військових трибуналів для суду над

головними злочинцями Другої світової війни знайшли своє закріплення і

визнання у резолюції Генеральної асамблеї ООН від 11 грудня 1946 року

під назвою “Підтвердження принципів міжнародного права, виначених

Статутом Нюрнберзького трибуналу” [8]. На думку Д. Шіндлера, якщо взяти

до уваги Лондонську угоду від 8 серпня 1945 року та доданий до неї

Статут (а також і аналогічні документи Токійського трибуналу), то

Генеральна Асамблея зробила два важливих кроки. Перший полягав у тому,

що було підтверджено принципи міжнародного права, закріплені як у

Статуті, так і у Вироці Нюрнберзького трибуналу. А другий крок виражався

у готовності доручити Комісії з Міжнародного права кодифікацію цих

принципів. Більше того вказана Резолюція визнала звичаєвий характер

положень Лондонської угоди.

 

У 1950 році Комісія міжнародного права затвердила звіт щодо “Принципів

міжнародного права, визнаних Статутом Нюрнберзького трибуналу”, які

знайшли своє застосування у вироці цього трибуналу”. У цьому звіті не

ставилось питання про те, чи є ці принципи частиною позитивного

міжнародного права, адже Генеральна Асамблея вже пітвердила це

положення. Комісія обмежилась лише розробкою змісту цих принципів.

 

У першому Принципі проголошувалося, що “будь-яка особа, яка скоїла

діяння, що згідно з міжнародним правом визнається злочином, відповідає

за нього та підлягає покаранню”. Принцип містить формальне визнання того

факту, що індивідум – у широкому розумінні “будь-яка особа” – може бути

притягнутий до відповідальності за вчинення злочину. І це може бути

справедливим навіть тоді, коли вчинене діяння не є злочином згідно з

національним законодавством. Наступні три Принципи визначають, що

обставини, коли особа діє як голова держави чи інший член уряду або

виконує наказ свого уряду чи начальника, її не звільняють від

відповідальності. Ці принципи повністю підтверджують положення статтей 7

та 8 Статуту Нюрнберзького трибуналу.

 

Шостий Принцип кодифікує три види злочинів, встановлених статтею 6

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] 11 [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32] [33] [34] [35] [36] [37] [38] [39] [40] [41] [42] [43] [44] [45] [46] [47] [48] [49] [50] [51] [52] [53]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ