UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваМіжнародний кримінальний суд: структура та компетенція (дипломна робота)
Автор
РозділМіжнародні відносини, ЗЕД, міжнародна економіка
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось21789
Скачало524
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

ня фактів цих звірств та масових вбивств мирного населення.

Як зазначає І.В. Фісенко, чималу роль у створенні Трибуналу відіграли і

засоби масової інформації, які донесли до суспільства жахливу картину

людських страждань [15, с.110].

 

Правову основу міжнародного трибуналу складали Резолюції Ради Безпеки

771 та 780, в яких порушенням міжнародного гуманітарного права

визнавалися дії, що посягають на міжнародний мир та безпеку. На підставі

цього Рада Безпеки застосувала розділ VII Статуту ООН і Міжнародний

трибунал був створений в рамках повноважень, які регламентувались

вказаним розділом та стосувались вжиття заходів по відновленню

міжнародного миру та безпеки.

 

Сам Статут Міжнародного трибуналу по колишній Югославії суттєво

відрізнявся від попередніх установчих документів аналогічних трибуналів,

але містив всі основні принципи міжнародного кримінального правосуддя,

що були визначені Нюрнбергським міжнародним трибуналом і закріплені у

Резолюції ООН 1946 року.

 

Цей Статут містив 34 статті, що визначали компетенцію трибуналу та

основні види злочинів. Більше того, п. “і” ст. 5 Статуту вказував на

невизначене коло злочинних діянь – “інші негуманні діяння”, що давало

суддям певну свободу дій при кваліфікації будь-якої поведінки, як

негуманної. Статут визначав територіальну та часову юрисдикцію,

індивідуалізацію відповідальності, склад Трибуналу, права обвинувачених,

порядок винесення рішення та інші положення [16]. На відміну від

Нюрнберзького трибуналу, у Статуті Югославського трибуналу уже не

передбачалось заочного розгляду справ. Стаття 9-та Статуту

встановлювала, що Міжнародний трибунал володіє паралельною юрисдикцією

стосовно національних судів, при чому його юрисдикція має пріоритет. Це

означає, що на будь-якому етапі судового розгляду Трибунал може офіційно

просити національні суди про передачу справи до його відання.

 

До юрисдикції Міжнародного трибуналу були віднесені наступні злочини:

 

1. Серйозні порушення Женевських Конвенцій 1949 року;

 

2. Порушення законів та звичаїв війни;

 

3. Геноцид;

 

4. Злочини проти людяності [16].

 

Важливе значення має той факт, що Статут Міжнародного трибуналу не був

єдиним нормативним документом, яким повинен був керуватись Трибунал та

учасники процесу. Так, використовуючи ст. 15 Статуту, яка передбачала

властивість нормотворчості, Трибунал прийняв Правила процедури і

доказування, Правила тримання під вартою, а також Кодекс професійної

поведінки захисника у відносинах з Трибуналом. Такі допоміжні документи

свідчили про вдосконалення правосуддя у справах про міжнародні злочини

та вироблення певної концепції організації міжнародної кримінальної

юстиції. Варто відзначити, що велику роль у виробленні таких допоміжних

документів відіграли власне судді цього Трибуналу. І як пише Поль

Таверньє: “Правила процедури і доказування, розроблені ними, можна

вважати Міжнародним кодексом кримінального процесу” [11, с.704].

 

Міжнародний трибунал по колишній Югославії був організований таким

чином, щоб повністю усунути упередженість суддів та обвинувачів і звести

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] 13 [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32] [33] [34] [35] [36] [37] [38] [39] [40] [41] [42] [43] [44] [45] [46] [47] [48] [49] [50] [51] [52] [53]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ