UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваМіжнародний кримінальний суд: структура та компетенція (дипломна робота)
Автор
РозділМіжнародні відносини, ЗЕД, міжнародна економіка
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось21726
Скачало522
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

альним судом

[4, с.70]. Першим спеціально створеним міжнародним кримінальним судом,

на його думку, можна вважати збори суддів із міст Ельзаса, Австрії,

Німеччини та Швейцарії, засновані 1474 року для судового процесу над де

Хагенбахом за злочини проти “законів Господа і людини”, вчинені ним під

час окупації міста Брайзаха. До речі, вже тоді – як і під час

Нюрнберського Трибуналу, так і після нього – покарання обвинувачених

пов’язувалось із вирішенням питання виконання наказів командирів. Проте,

як відзначає Д. Шварценбегер, відтоді людству знадобилось понад чотири

століття, щоб серйозно замислитись над ідеєю формування міжнародної

кримінальної юстиції.

 

На противагу вказаним науковцям радянські вчені М.Ю. Рагінський та

С.Я. Розенбліт вважали, що до Першої світової війни не було жодної

спроби створення міжнародного кримінального суду над винуватцями

агресивних війн [5, с.10]. Як доказ, вони наводили той факт, що

Наполеон І, звинувачуваний у розв’язанні агресивних війн початку ХІХ

століття, не був засуджений міжнародним судом, але покараний міжнародним

політичним актом держав-переможниць. Відповідно до договору між Росією,

Прусією, Великою Британією та Австрією його було оголошено злочинцем та

заслано на острів св. Єлени. Можна погодитись і з Ш.Бассіоні, який

відзначає, що традиційна система попередження порушень права війни була

внутрішньодержавною, а не міжнародною. Порушення, що вчинялись під час

війни, залишались безкарними, оскільки не було визнано того факту, що

держави несуть відповідальність за військові злочини чи інші порушення

міжнародного права, так само як й індивіди в окремих випадках

відповідають за міжнародним правом. Єдине, що стримувало воюючі держави

від порушення правил і звичаїв війни, була їх добра воля.

 

Масштаби Першої світової війни та велика кількість жертв мирного

населення вимагали від міжнародного співтовариства адекватної реакції

[5, с.11]. Тому автори Версальського мирного договору і помістили в

ньому спеціальний розділ “Санкції”, який прямо передбачав

відповідальність військових злочинців. До Версальського мирного договору

всі міжнародні договори, якщо і згадували про правопорушення, пов’язані

з війною, то лише в так званій “Кляузулі про амністію, що амністувала

всі порушення прав, пов’язаних з війною” [6, с.34].

 

Саме у згаданому розділі Вільгельму ІІ – колишньому німецькому

імператору – державами-переможницями офіційно висувалося звинувачення у

“порушенні священної сили договорів” та передбачалася можливість

створення спеціального суду для здійснення правосуддя над екс-кайзером,

а також участь у ньому держав-переможниць – США, Великої Британії,

Франції, Італії та Японії [5, с.12]. Йшлося про створення міжнародного

суду, який би мав юрисдикцію щодо фізичної особи за скоєні нею військові

злочини. Фактично договірні держави вперше передбачали створення

міжнародного кримінального суду, який переслідував спеціальну мету –

здійснення правосуддя над німецьким імператором. Разом з цим комісія

запропонувала віддати до суду керівників Туреччини, що виступала в союзі

-----> Page:

[0] [1] [2] 3 [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32] [33] [34] [35] [36] [37] [38] [39] [40] [41] [42] [43] [44] [45] [46] [47] [48] [49] [50] [51] [52] [53]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ