UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 12

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваМіжнародний кримінальний суд: структура та компетенція (дипломна робота)
Автор
РозділМіжнародні відносини, ЗЕД, міжнародна економіка
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось21828
Скачало524
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

о пленітенціарних закладів будь-якої держави з

урахуванням багатьох важливих чинників.

 

Статут не містить положень, які б забороняли прийняти засудженого також

тією державою, яка передала його Суду. Більш того, засуджений може

висловлювати власні побажання при призначенні держави відбуття

покарання. Погодимось, що у випадку екстрадиції все це було б не

можливим.

 

Деякі науковці, аналізуючи поняття передачі та видачі, викладених в

Статуті не проводять глибокого аналізу цих категорій, що й дозволяє їм

їх ототожнювати.

 

З позицій польського науковця К. Карскі, автори Римського договору

хотіли вирішити проблему, пов’язану із принципом невидання власних

громадян шляхом підміни понять. Вони, як стверджує К. Карскі, створили

“нову” англійську назву екстрадиції – “surrender”.

 

Інший польський науковець – М. Плахта – пише, що “зміну термінології

здійснено свідомо і цілеспрямовано. Адже йдеться про досягнення двох

результатів і полегшення правових санкцій та процедури екстрадиції щодо

цієї форми співпраці, а також жорсткого обмеження підстав відмови у

наданні допомоги”.

 

Основною ж ідеєю тотожності понять противників передачі осіб Суду є те,

що при різних назвах і поняття “передача” і поняття “видача” мають

одинаковий зміст.

 

З огляду на наведений вище аналіз вказаних термінів з думкою зазначених

вчених можна не погодитись. Основну увагу потрібно акцентувати на

правових наслідках, що породжують ці дві самостійні дії, а не на тому,

що вони є словами-синонімами в англійській мові.

 

З цього приводу, якщо звернутися до історії відносин держав із

Міжнародними трибуналами, то можна відзначити, що автентичний

англомовний текст Версальського мирного договору для процедури доставки

Вільгельма ІІ до Міжнародного трибуналу вживає саме поняття “surrender”,

тобто “передача”. Стосовно ж інших воєнних злочинців ст. 228-230

Версальського договору передбачали їх видачу державам для здійснення

правосуддя національними судами.

 

Зрештою й нині діючий югославський Трибунал у своєму Статуті містить

положення про передачу йому осіб, підозрюваних у вчиненні серйозних

порушень гуманітарного права на території колишньої Югославії. Крім

того, за своєю правовою природою Трибунал лише забезпечує розслідування

та засудження таких осіб, а вже потім передає їх для відбуття покарання

до держави.

 

За будь-яких умов, повноцінне співробітництво із МКС можливе лише

стосовно тих держав, що ратифікували його Статут і тим самим приєднались

до Римського договору.

 

3.2. Міжнародний кримінальний суд та США

 

Позиція США щодо існування такого органу як МКС потребує особливої

уваги. Сполучені Штати намагаються відігравати активну роль у

залагоджені конфліктів по всій планеті. Проте, з наближенням початку

діяльності Суду, США активізувала свою протидію Римському статуту. США

підписали Римський статут 31 грудня 2000 року, проте тодішній президент

США Білл Клінтон заявив, що Статут має значні недоліки. 6 травня 2002

року Сполучені Штати офіційно повідомили Організацію Об’єднаних Націй,

що вони не мають наміру ставати державою-учасницею Статуту.

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32] [33] [34] [35] [36] [37] [38] [39] [40] [41] [42] 43 [44] [45] [46] [47] [48] [49] [50] [51] [52] [53]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ