UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваМіжнародний кримінальний суд: структура та компетенція (дипломна робота)
Автор
РозділМіжнародні відносини, ЗЕД, міжнародна економіка
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось21717
Скачало521
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

позиція була прийнята Радою Ліги Націй для обговорення, проте до

будь-яких практичних результатів не призвела. Задум кілька років

обговорювався на міжнародних юридичних конференціях, було розроблено

чимало проектів, та міжнародний кримінальний суд не було створено.

 

У вересні 1928 року Міжнародна Асоціація кримінального права подала до

Ліги Націй проект власного статуту міжнародного кримінального суду

[5, с.17]. Згідно з цим статутом до компетенції такого суду входило

“обговорення скарг по обвинуваченню держав у “несправедливій агресії”

або інших порушень міжнародного права, а також розгляд справ про злочини

окремих осіб, що обвинувачувались в агресії чи в інших злочинах які б

трактувались, як міжнародні, оскільки вони містять загрозу мирному

співіснуванню держав”. Цей проект також не був прийнятий Лігою Націй.

 

Радянські науковці виділяли ще один період становлення міжнародного

кримінального правосуддя у міжвоєнний період [5, с.18]. Так, вбивство

югославського короля Олександра та французького міністра закордонних

справ Барту у 1934 році змусило Лігу Націй повернутись до питання

міжнародного кримінального суду. Радою цієї організації був створений

комітет, що складався з представників одинадцяти держав, для розробки

міжнародної конвенції про боротьбу з тероризмом. Комітет, окрім

запропонованої конвенції, розробив і конвенцію про міжнародний

кримінальний суд. Обидва проекти довгий час розглядались в багатьох

комітетах, поки, нарешті, в листопаді 1937 року на конференції

дипломатичних представників у Женеві не приступили до їх підписання. І

якщо першу конвенцію “Про попередження тероризму ” підписало 24 держави

(в тому числі й СРСР), то конвенцію “Про Міжнародний кримінальний суд” –

всього 13. Радянський Союз цю конвенцію не підписував [5, c.18].

 

Принциповими були і положення Третьої Женевської конвенції 1929 року,

які свідчать, що закони і звичаї війни відносяться не тільки до громадян

країн, які її ратифікували, але й до всіх людей, незалежно від їх

громадянства.

 

Навіть, якщо держава не вважає для себе обов’язковим дотримання

конвенції, її громадяни не звільняються від відповідальності за

військові злочини.

 

Таким чином, до моменту початку Другої світової війни міжнародне право

мало у своєму розпорядженні кодекс поведінки у збройних конфліктах, але

загальної процедури притягнення до відповідальності не існувало, хоча і

робилися певні зусилля на міжнародному рівні: від включення окремих

статей у міжнародний договір до укладення спеціальних угод. До того ж

питання створення Міжнародного кримінального суду детально

обговорювалося в Лізі Націй в 1920 і 1935-1937 роках. Поняття «злочин

проти людяності», як було зазначено вище, було до цього використано лише

один раз у Декларації урядів Великобританії, Росії та Франції, які

засудили геноцид вірмен у Туреччині у 1915 р., але найбільші зміни, що

стосуються цього поняття, відбулися після Другої світової війни [32,

с.58].

 

Отже, не зважаючи на всі спроби міжнародного співтовариства, жодного

міжнародного судового органу, як практичного інструменту міжнародної

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] 6 [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32] [33] [34] [35] [36] [37] [38] [39] [40] [41] [42] [43] [44] [45] [46] [47] [48] [49] [50] [51] [52] [53]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ