UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваМіжнародний кримінальний суд: структура та компетенція (дипломна робота)
Автор
РозділМіжнародні відносини, ЗЕД, міжнародна економіка
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось21817
Скачало524
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

го судового органу, як практичного інструменту міжнародної

кримінальної юстиції, до початку Другої світової війни утворено не було.

 

1.2. Створення військових трибуналів ad hoc як основний етап становлення

міжнародної кримінальної юстиції

 

Нюрнберг. Злочинні дії нацистської Німеччини під час Другої світової

війни спричинили обурення міжнародної спільноти. Під час війни ряд

союзних держав виступили із заявами (деклараціями), в яких

висловлювалися бажання провести відповідне розслідування, засудити й

покарати не лише військових злочинців, а й тих, хто несе

відповідальність за злочини, вчинені на території держав «вісі

Берлін-Рим» проти громадян несоюзних держав.

 

Серед таких декларацій можна виділити Заяву уряду Радянського Союзу від

14 жовтня 1942 року “Про відповідальність гітлерівців та їх спільників

за злочини в окупованих країнах Європи”, де, зокрема, відзначалось:

“Радянський уряд вважає за необхідне піддати суду спеціального

міжнародного трибуналу і покарати згідно з кримінальним законом головних

німецьких злочинців” [5, с.21]. Також важливе значення має і Московська

Декларація 1943 року, підписана главами урядів СРСР, США та Великої

Британії про відповідальність гітлерівців за скоєні звірства [8, с.30].

Декларація стосувалась німецьких офіцерів і солдат, котрі були

відповідальними за вбивства та інші злочини проти мирного населення.

Вона передбачала майбутню екстрадицію таких військових злочинців у

країни, де вони скоїли свої злочини. У ній особливо підкреслювалось, що

питання про покарання головних воєнних злочинців буде вирішуватись в

особливому порядку: “Ця Декларація не торкається питання головних

військових злочинців, злочини яких не пов’язані з певним географічним

місцем і які будуть покарані спільним рішенням урядів союзників”

[8, с.30].

 

Таким чином, Московська Декларація 1943 року встановила принципи

відповідальності та підсудності німецьких злочинців. Гітлерівські

злочинці відсилаються в ті країни, де вони скоювали свої злочини та

засуджуються за законами цих держав, а правосуддя над головними

військових злочинцями, злочини яких не пов’язані з певним географічним

місцем, буде здійснюватися на міждержавному рівні.

 

На Берлінській конференції трьох держав, що проходила з 17 по 25 липня

1945 року, було визнано за необхідність покарати “головних гітлерівських

злочинців, злочини яких не пов’язані з певним географічним місцем” за

спеціальним судовим порядком [9, с.48]. Вже в серпні цього ж року у

Лондоні представниками СРСР, США, Великої Британії та Франції була

підписана домовленість про створення Міжнародного воєнного трибуналу для

суду над головними воєнними злочинцями європейських країн та ухвалений

Статут, яким визначався порядок організації Трибуналу та процедура його

роботи [10, т.1, с.66-74].

 

Статут Міжнародного військового трибуналу містив сім розділів, у яких

визначалися порядок його організації, юрисдикція та принципи діяльності,

а також гарантії підсудних, права трибуналу та порядок ухвалення рішення

[10, т.1, с.66-74].

 

У Статуті, зокрема, зазначалось, що:

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] 7 [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32] [33] [34] [35] [36] [37] [38] [39] [40] [41] [42] [43] [44] [45] [46] [47] [48] [49] [50] [51] [52] [53]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ