UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваМіжнародний кримінальний суд: структура та компетенція (дипломна робота)
Автор
РозділМіжнародні відносини, ЗЕД, міжнародна економіка
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось21774
Скачало524
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

і обов’язки, які перевищують національний обов’язок

повинування, визначений окремою державою” [10, т.7, с.369]. Відповідно,

жодне посадове становище підсудних не може бути підставою звільнення від

відповідальності за міжнародні злочини.

 

Варто відзначити, що порядок засідань і судового розгляду також був

зафіксований в Статуті та регламенті. В якості санкцій до звинувачених

передбачалася смертна кара й інші покарання. Вирок трибуналу вважався

остаточним, не підлягав перегляду і виконувався відповідно до наказу

Контрольної ради у Німеччині – єдиного органу, що міг змінити вирок і

розглядати клопотання засуджених про помилування. Вирок щодо засуджених

до смертної кари після відхилення клопотання про помилування було

виконано в ніч на 16 жовтня 1946 р.

 

Принциповим кроком в історії становлення міжнародного кримінального

судочинства став той факт, що висуваючи звинувачення, Нюрнберзький

трибунал послався на розглянуті вище міжнародні угоди – правову основу

міжнародного права того часу – Гаазькі конвенції 1907 року і Женевську

конвенцію 1929 р. «Про поводження з військовополоненими».

 

Токіо. Нюрнбергський трибунал згідно з положеннями свого Статуту

поширював свою дію у просторі лише на головних європейських злочинців,

хоч відомо, що до участі у Другій світовій війні були залучені також і

держави Далекого Сходу. Тому цілком закономірно, що у 1946 році було

утворено Міжнародний суд для звершення правосуддя над японськими

військовими злочинцями, які активно виступали на боці німецьких

фашистів. Закономірним було і те, що організація такого суду як і сам

суд над японськими злочинцями проходили за Нюрнберзькою схемою. Але

важливо відзначити, що міжнародна кримінальна юстиція у цьому випадку

відзначалася певними специфічними особливостями.

 

На дипломатичних переговорах між зацікавленими державами (СРСР, США,

Великою Британією, Францією, Голландією, Новою Зеландією, Австралією,

Китаєм та Канадою) було вирішено, що головних японських військових

злочинців буде судити Міжнародний військовий трибунал, до складу якого

входитимуть представники цих 9-ти держав. Пізніше до цієї домовленості

приєднались Філіппіни та Індія.

 

Відповідальність за реалізацію цієї домовленості на практиці покладалась

на головнокомандуючого союзницьких держав – генерала армії США Дугласа

Макартура. На підставі виданої ним прокламації була юридично оформлена

організація Міжнародного військовиого трибуналу у Токіо для суду над

військовими злочинцями Японії та затверджено Статут такого Трибуналу. На

відміну від Міжнародного військового трибуналу у Нюрнберзі, котрий, як

зазначалось, був створений домовленістю представників чотирьох країн,

заснування Токійського трибуналу було оформлено одноособовим наказом

головнокомандуючого на Далекому Сході на підставі доручення одинадцяти

держав. Така обставина свідчить про відмінність в організації

кримінального правосуддя над військовими злочинцями Японії.

 

Статут Далекосхідного трибуналу визначав його завдання, організаційну

структуру та компетенцію, порядок судової процедури. Поряд з

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] 9 [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32] [33] [34] [35] [36] [37] [38] [39] [40] [41] [42] [43] [44] [45] [46] [47] [48] [49] [50] [51] [52] [53]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ