UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваСемантико-лінгвістичні особливості епістолярію як стилістичної системи самовираження. Епістолярій відомих людей України (Урок)
Автор
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось7694
Скачало420
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

ьке

явище, у якому поєднані структурно-стилістичні, граматичні й

лексико-фразеологічні особливості. Види листування: офіційне, службове,

приватне.

 

Епістолярій — це в жодному разі не міжстильовий жанр. Тривалий час

мовознавці недооцінювали теорію епістолярного стилю. Байдужість до цього

стилю була зумовлена як суспільно-політичними, так і деякими внутрішніми

причинами компартійно-тоталітарних умов. В умовах заборони українського

друку в Україні функціональна роль епістолярію особливо зросла, про що

свідчить листова спадщина Тараса Шевченка, Михайла Коцюбинського, Лесі

Українки та інших митців. Український епістолярій від найдавніших часів

розвивався і збагачувався, позбавляючись специфічної архаїки.

Основоположником епістолярного стилю був, безперечно, Т. Г. Шевченко.

 

Учитель

 

Отож, епістолярний стиль – це різновид літературної мови, що обслуговую

в часі і просторі

 

Офіційно ділове, виробниче, приватне, родинне, інтимне спілкування.

 

Гете писав: „Хто хоче розуміти поета, мусить піти в поетову країн”. І

справді, листи – це країна серця і душі. Саме завдяки епістолярію, ми

маємо можливість розкрити для себе більше того чи іншого митця, бо в

листах – крик душі, непростий світ взаємин з людьми.

 

Листування видатних людей

 

Листи Юрія Федьковича

 

До редакції журналу „Правда”

 

18 травня 1867 р., Сторонець – Путилів

 

Чесна редакція

 

Сеї неділі дістав я від Данила лист, і пише він мені, аби післати

віденчукам мої „Посланія”, а львівцям – „Повісті”, усе на ваші руки.

 

З віденчуками я не хочу нічого мати до чиніння, бо они ся дуже нечесно

зо мною обійшлися. Се раз завсігди. А львівську громаду прошу, аби мої

повісті і не давали печатати, бо засліду до того (мої повісті оце). Але

львівська громада, коли має волю і гроші, то най буде ласкава завжди на

мого „Довбуша”, то ліпше зробить. „Добуш” – так маю в Бога надію – буде

за два або за три місяці готовий.

 

Тішить мене в світі, що наш театр ожив. Ци би ви не могли попросити

директора, аби і моє „Так вам треба!” приймив? Я сю фрашку зовсім

переробив.

 

Данило каже мені, аби я до него зараз відписав. Данило най жде на мою

відповідь тілько, кілько я на нього ждав. Зрештою, клониться єму і вам

уклінно

 

Четвер, 18/5 1867

Федькович

 

Львівській громаді за ласкавий поклін – мій щирий навзаєм. Аби здорові

були і гаразд ся мали.

 

До „Правди” не пришлю нічого, аж доки не буде знати, що ся з моїм

„Первим посланім...” і з моїм „Поменником...” стало. Хто зо мною жмурка

грає – а я з ним.

 

Федькович

 

Лист Василя Сухомлинського

 

донці

 

Люба донечко, я отримав листа, в якому ти повідомляєш про наступну

практику. Порадував і схвилював він мене. Згадалися перші кроки на

педагогічній ниві, перші радощі і прикрощі. Ти питаєш: що найголовніше в

нашій? З чого все починається і навколо чого все обертається?

 

Ми, моя дівчинко, стоїмо перед двома великими речами: з одного боку –

знання, здобуті, нагромаджені, вистражданні у віках, зосередженні і в

-----> Page:

[0] [1] 2 [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ