UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 12

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваАктуальні проблеми сучасної української гендерної лінгвістики (реферат)
Автор
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось7658
Скачало576
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат з лінгвістики

 

Актуальні проблеми сучасної української гендерної лінгвістики

 

 

Актуальні проблеми сучасної української гендерної лінгвістики

 

Останнє десятиліття у мовознавчій науці означене переходом від

лінгвістики “іманентної”, структурної, до лінгвістики антропологічної,

яка розглядає явища мови у тісному зв’язку з людиною, її мисленням та

духовно-практичною діяльністю. Антопоцентричний підхід (принцип) – ця

словосполука фігурує у сучасному українському дискурсі: у назвах

конференцій, навчальних посібників, дисертаційному апараті тощо. Але чи

приділяється належна увага вивченню різноманітних дискурсивних практик

“тут і тепер” у їх людському вимірі, чи відповідає сучасна українська

лінгвістика на питання хто, кому, як, коли, у якій формі і з яким

ефектом говорить про світ? Ні.

 

Слід визнати, слова, сказані Ю.Карауловим, понад 16 років тому не

втрачають своєї актуальності:

 

“Сучасна лінгвістична парадигма (історична, соціальна,

системно-структурна, психологічна) залишається все ж таки нелюдяною,

позбавленою присутності живої людської духовності; вона [парадигма]

позначена неспівмірністю між науковими цінностями, що сповідуються,

цілями, технічними прийомами, а часто і самими продуктами дослідницької

діяльності – і масштабами індивідуально-особистісного, суб’єктивного

людського начала. Вигнання людського з її меж – природна плата

лінгвістики за її прагнення бути максимально об’єктивною”. Таке вигнання

– природна передумова антидуховності наукового дослідження , що приховує

небезпеку кризи науки та й зрештою робить лінгвістику далекою від тих

динамічних соціокультурних процесів, а отже й нецікавою для системи

гуманітарних знань і для соціуму в цілому, коли рядовий учасник соціуму

поняття найменшого не має, як його мова репрезентує його ж глибинну

людську сутність, себто яким він є у мові. Антропоцентрична лінгвістична

парадигма існує у ракурсі міждисциплінарної взаємодії з психологією,

теорією комунікації, етнологією, культурологією, соціологією,

когітологією, семіотикою. І в цьому виявляється синергетична оптика

бачення того, що відбулося і нині відбувається з мовою та

інтерпретованим людиною світом. І головне в цьому баченні – людина як

найвища цінність і свобода як модус її існування. Живе людське начало –

це мовна особистість у своєму конкретному людському вимірі :

етнокультурна приналежність, вік, стать, професія, освіта та ін., це

мовне варіювання на тлі лінгвістичних інваріантів. Іншими словами, така

мовна особистість постає об’єктом вивчення соціолінгвістики, яка, за

словами Клода Ажежа, вивчає “тотожне” не просто “в собі”, а в образі

тисячі облич “іншого”. Соціолінгвістичними перемінними прийнято вважати

гендерні відмінності у мові. Феміністська лінгвістика як результат

Нового жіночого руху в США і Германії в кінці 60-х на початку 70-х років

інституалізувала гендерні дослідження у мовознавстві цих країн, на

сьогодні можна говорити також про гендерний бум на терені Східної

Європи, відокремлений від феміністичної парадигми. Зокрема, з 80-х років

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ