UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваМикола Іванович Грепиняк – митець та дослідник народного мистецтва Гуцульщини (магістерська робота)
Автор
РозділНародознавство, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось15803
Скачало421
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

лення та інкрустація.

 

Плоску різьбу виконували різноманітними долотами – «різцями». Майже

кожний мотив різьби вирізався спеціальним видом долота, і тому різьбяр

мав від 40 до 50 доліт. Перший вид долота – «рівнак» має пряме вістря

різної ширини (1, 3 , 5, 8, 10, 13, 15, 20, 25 мм). Найбільш уживаним

долотом був звичайний різець – «скосак», що має вістря шириною 5, 8, 10

і 15 мм. Третій вид долота – так звана «фасулька» має пологе, злегка

вигнуте вістря завширшки 3, 5, 8, 10 ,13, 15, 20, 25 мм. Для виконання

прямих орнаментальних ліній та «ільчастого письма » гуцульські різьбарі

вживали так званий «фуджок». Боки полотна цього долота сходяться під

кутом 45 градусів. Подібне долото – «городничок» вживали для нанесення

орнаментальних мотивів «зубців» та окремих елементів мотиву «сонічка».

 

Для виконання орнаментальних ліній прямокутного профілю служив

«вибирач», який має скісне вістря із зрізаною «п’яткою».

 

Найширше застосовувалось півкругле долото – «підківка», яке також мало

різної ширини (2, 3, 4, 5, 6, 8, 10, 12, 15 мм). Цими долотами

гуцульські різьбарі виконували орнаментальні мотиви «підківок»,

«парканця», «сльозинок» і т.п.

 

Для вичищення заглибленого фону служило долото «клюкарза», яке має

загнутий у вигляді ніжки кінець, ширина його 2-16 мм.

 

Долото гострили на точилі, а потім оброблялося на дрібнозернистому

бруску.

 

Допоміжними інструментами для виготовлення плоскої різьби по дереву

служили плоскі, трикутні і круглі напилники, різні пилочки і свердла,

кліщі, молоточки. Різьба круглих і півкруглих мотивів невеликих розмірів

виконувалась так званим «друлівником».

 

Для розмітки орнаментальних мотивів вживали метр, «вінкель», «герунок»,

«малку», «рейсмус», шило, циркуль.

 

Деякі майстри малювали олівцем всю орнаментальну композицію на поверхні

виробу; інші накреслювали орнамент олівцем на папері, а потім

«переводили» його на предмет з допомогою шила.

 

Старі гуцульські різьбарі не вкривали своїх виробів ніякими рідинами.

Ю. Шкрібляк вже почав натирати поверхню виробів воском. Поліровку вперше

застосував В. Девдюк в кінці ХІХ ст..

 

Народні різьбярі Гуцульщини прикрашували свої вироби інкрустацією

різноколірними породами дерева, чорним і білим баранячим рогом,

перламутром, металом, бісером. В давнину вживали контрасне зіставлення

кольорів інкрустації, а в новіших роботах часто зустрічається поєднання

різних фарб у повних тонах і півтонах.

 

Фарбували дерево природними або хімічними барвниками, виварюючи його в

спеціальних розчинах; таке дерево називали «варене».

 

В темно-червоний колір фарбували дерево, наприклад, у виварі з

цибулиння, в чорний – з старих стручків бобу або з лушпиння грецького

горіха, у жовтий з дикої яблуні або з квітів «заковаті» і «кукурічки», в

зелений з польового хвоща, голубий – з цвіту васильків.

 

Хімічні барвники – анілінові фарби розводили у воді, або спирті і

наносили їх пензлем на добре почищене дерево. Куски дерева завтовшки 1-2

мм занурювали на короткий час у хімічний розчин.

 

Для інкрустації народні майстри користувалися різноманітними

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] 10 [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32] [33] [34] [35] [36]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ