UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваМикола Іванович Грепиняк – митець та дослідник народного мистецтва Гуцульщини (магістерська робота)
Автор
РозділНародознавство, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось15842
Скачало423
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

айстри користувалися різноманітними

інструментами.

 

Місця для інкрустації намічали шилом або голкою і вирізали їх скісним

долотом. Для окантовки прямокутної або квадратної поверхні довгими

вузькими смужками різних порід дерева вирізали невеликі канавки з

допомогою спеціальної пилочки – «клюкочки», яка мала загнуту верхню

частину і три - п’ять зубців. Для вирізування жолобків однакової ширини

служили спеціальні інструменти - «паскарик», які закінчувалися двома

виступами.

 

Круглі місця для інкрустації вирізували спеціальними долотами –

«вибирачами» і «отвертачами» з допомогою «друлівника».

 

Інкрустацію починали з одного кольору, потім переходили до другого і

третього. Після закінчення інкрустації деревом виріб чистили і починали

викладати рогом, перламутром, металом та бісером.

 

Металеві прикраси наносились, або шляхом покриття виробів бляхою або

інкрустацією металевими дротиками. Цим видом інкрустації прикрашали

«палиці», «келефи», «топірці», «самопали», порохівниці, стремена,

рушниці.

 

Після закінчення інкрустації деревом, рогом, перламутром і металом

виріб чистили ошурками, скляним папером і наносили на його поверхню

політуру.

 

Деякі гуцульські різьбарі прикрашували свої дерв’яні вироби також

фарфоровими і скляними «пацьорками» - бісером. На добре вичищеному і

відполірованому виробі робили циркулем основні розмітки прикрашення, а

ямки для бісеру виконували спеціальним інструментом «пацьорником» або

«друлівником». Потім бісер вкладали в ямочки.

 

В другій половині ХІХ ст.. вперше почав прикрашувати дерев’яні вироби

виключно бісером різьбяр Марко Мегединюк. [2.16-19]

 

Залежно від характеру вирізів – заглиблень гуцульську різьбу поділяють

на такі види:

 

Контурне різьблення або гравіювання , що складається з нанесенням

неглибоких борозенок. З її допомогою виконуються стародавні мотиви

«ільчасте письмо», «колечка», «драбинка» та інші. Народні майстри

минулого, застосовуючи цей спосіб різьблення, втирали в канавки сажу для

досягнення контрасту зображення.

 

Тригранно-внімчасте різьблення – на поверхні деревини вирізають і

виймають тригранні заглиблення-пірамідки. Воно надає поверхні дошки

пластичного оформлення, вводячи в неї живописну гру світлотіні, що

утворюється по-різному нахиленими до світла гранями трикутників. Цим

способом різьблення виконують орнаментальні мотиви : «віконці»,

«копаниці», «зубчики» та інші.

 

Нігтеподібне різьблення складається з вирізів у формі нігтя, які в

ритмічній будові утворюють орнаментальні мотиви : «парканець», «плаїки»,

«сльозки» та інші.

 

Рельєфне різьблення, що включає в себе барельєф та контр рельєф.

 

Окремо виділяється сюжетно-тематичне різьблення, що вимагає й

зображення людини. Їх виконують на «вибраному» фону, звичайно,

точкованому фоні в техніці невисокого рельєфу.

 

Названі види плоского різьблення не є відокремленими, а в оформленні

виробів узгоджуються між собою. Характер такого узгодження залежить від

творчої обдарованості майстра. Для виразності виробу велике значення має

також рівень технічного виконання орнаментальних мотивів. [37.22-23]

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] 11 [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32] [33] [34] [35] [36]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ