UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваМикола Іванович Грепиняк – митець та дослідник народного мистецтва Гуцульщини (магістерська робота)
Автор
РозділНародознавство, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось15870
Скачало423
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

, над межами не сварилися, бо межею, що розділяла їх,

була вулиця, яку називали границею. Юра Ванджурак славився бондарством,

а Семен Грепиняк – майстеркою (будував хати та водяні млини). Їхні жінки

також були знаними майстринями. Юриха Олена писала писанки, а Семениха

Ганька була ткалею.

 

Сталося так , що ці дві славні родини посваталися : Іван Семенів

одружився з дочкою Юри Ванджурака Параскою. Він був обдарованим легінем

– не тільки помагав батькові в будівництві, а й сам виконував столярні

роботи, захоплювався різьбленням по дереву, слюсарною справою, вмів печі

мурувати і на скрипці і флоярі грати. Сам собі змайстрував скрипку, чим

і гордився. Параска також не без таланту була – вміла писати писанки,

вишивати, гуцульські постоли робила і ґердани з бісеру силяла.

Зійшовшись двоє умільців насамперед почали власну оселю будувати. Так і

з’явилася на Вишнім по сусідству з Юрою Ванджураком хата Івана

Семенового, в якій весною, 19 березня 1933 року судилось з’явитись на

світ Миколі Грепиняку.» [3.2]

 

Як добре згадує Микола Іванович про своїх дідів та батьків, де вони

жили і чим займалися. Також звідси ми дізнаємося, що кожна людина з

родини власними руками будуючи і виготовляючи якісь предмети заробляли

на життя. У цій власною рукою написаній Миколою Грепиняком автобіографії

найкраще висвітлено життєвий і творчий шлях майстра. В ній також

дізнаємося про те, що митець ріс в сім’ї не сам, а з ним виростали

молодші брати – Василь, Юрко, Михайло та сестра Ганька. Тобто сім’я була

великою, і батькам потрібно було багато працювати для того, щоб

виростити своїх дітей.

 

Вивчаючи все глибше автобіографію бачимо те, що батько багато працював:

будував хати, виготовляв токарні верстати, пізніше різьбив. І цією

роботою він втратив своє здоров’я. Мати, Миколи Івановича, вміла писати

писанки і вишивати. Її писанки вважалися одними із найкращими у селі, і

багато дівчат приходили щоб навчитися так само гарно виписувати узори.

 

Початок війни 1939 року зробився для сім’ї Грепиняків надзвичайно

тяжким, оскільки здоров’я батька Миколи було порушене, а мати, як могла

доглядала за дітьми і оселею.

 

Микола Іванович розповідає: «До школи я пішов у 1941 році, та , не

закінчивши двох класів, навчання змушений був припинити. Ішла війна і в

селах зупинилися німці і мадяри.» [35]

 

Тоді йому, як старшенькому, доводилося допомагати батькам у ґаздівстві,

особливо влітку, коли треба було випасати корову на толоці. А довгими

зимовими вечорами при каганці та в неділю чи свято після Служби Божої

батько заставляв читати книжки. Він був неграмотним, але у хаті мав

декілька книжок, бо любив слухати, коли хто читав. Мама вміла читати,

але читала мало коли, бо все їй часу не вистачало. Отож читання стало

для нього чи не найвідповідальнішим обов’язком, а згодом улюбленим

заняттям. Його перші прочитані книжки – це «Біблійна історія Старого і

Нового Завіту», «Гуцульський календар», «Сільський господар»,

«Молитвеник» та «Кобзар» Тараса Шевченка. [3.2]

 

Тут слід відзначити, що в такі дитячі роки були прочитані чи не

-----> Page:

[0] [1] 2 [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32] [33] [34] [35] [36]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ