UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 12

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваМикола Іванович Грепиняк – митець та дослідник народного мистецтва Гуцульщини (магістерська робота)
Автор
РозділНародознавство, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось15885
Скачало423
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

удожньому інституті. У статті

також відзначається те, що художника і графіка притягувала Гуцульщина,

під час поїздок по селах Косівщини , Яворові, Березовах, Космачі,

Брустурах появляються прекрасні серії «Гуцульщина», «На Гуцульщині»,

альбом «Гуцульські мотиви». Зокрема ми дізнаємося , що В. І. Масик

відомий ще як майстер екслібриса, які були відзначені на ХІІІ

Міжнародному конгресі екслібрисів у Будапешті.

 

У Києві в квартирі В. І. Масика зберігається цікава колекція творів

гуцульських народних майстрів, які з охотою показував всім гостям.

Досить цікавим визначенням Миколи Грепиняка є : що «Розповідь про В. І.

Масика була б не повною, якщо не згадати, що він є щирим пропагандистом

гуцульської народної творчості не тільки мовою образотворчого

мистецтва.»

 

Слід відзначити велику статтю Миколи Грепиняка про свого товариша

екслібриса Зіновія Йосиповича Гаркуса під назвою «Товариш про товариша.

Екслібрист. » [21.4]

 

Обширний зібраний матеріал із розповіді самого митця. Те що любов до

мистецтва вперше привила до нього рідна матір, коли вимальовувала

візерунки для вишивання рушників. Згодом вчителька української мови у

школі багато розповідала про відомих художників, показувала учням

репродукції картин. Тоді З. Гаркуса познайомила зі своїм батьком, що був

художником. Саме з того часу Зіновій часто приходив, навідувався до

нього і годинами дивився як той працює.

 

Після закінчення школи навчався у Косівському технікумі, поступивши на

відділ кераміки. Знайомство з мистецьким Косовом, з його талановитими

майстрами-різьбярами та мосяжниками перекваліфікувало дипломованого

майстра. Зіновій Гаркус не став займатися керамікою, а взявся за різьбу

по дереву. Згодом захопився карбуванням по металу та гальванопластикою,

що стало його основною роботою у виробництві республіканського

виробничо-експериментального об’єднання «Динамо».

 

А гравюра це його захоплення, якому присвячує весь вільний час. На

мініатюрних екслібрисах зображає імена відомих діячів літератури і

мистецтва, трудівників сільського господарства, медиків, вчителів,

журналістів. Багато знаків у доробку художника присвячено знаменним

датам і подіям у житті СРСР.

 

Із таких статей, які пишуть громадські кореспонденти ми дізнаємося

найбільш про сучасне, сьогоденне життя та творчість неперевершених,

унікальних митців Гуцульщини.

 

Микола Грепиняк написав величезну кількість статей про майстрів, це

«Мосяжник Іван Тинкалюк» [14], «Мосяжник з Шепота» (П. Ф. Шмадюк) [13],

«Різьбяр з Брустурів» [16], «Майстер різця» [10], «Мистецький рід

Миклащуків» [12], «Василь Девдюк народний умілець» [6], «Екслібриси

Івана Пантелюка» [8], «Марко Мегединюк і легенда про нього» [11].

 

Зокрема, на статтю про Марка Мегединюка, філолог, ветеран педагогічної

праці Й. Перкатюк написав критичну статтю «Це все-таки легенда» [32.3].

У ній критикує Грепиняка, бо той висвітлив життя і творчість відомого

різьбяра не так як М. Борук у повісті «Легенда про Марка Мегединюка».

Наприклад цитата «якщо вірити М. Грепиняку, проте, що Марко Мегединюк

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] 30 [31] [32] [33] [34] [35] [36]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ