UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваМикола Іванович Грепиняк – митець та дослідник народного мистецтва Гуцульщини (магістерська робота)
Автор
РозділНародознавство, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось15837
Скачало423
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

членом

Національної спілки майстрів народного мистецтва» – казав Микола

Іванович. [35] Молодша донька Світлана, яка зараз працює в Косівській

гімназії і є членом СХУ, як і її батько займалася різьбярством. Старша

дочка Розалія працює в школі в селі Снідавка.

 

1970 року за участь у ВДНГ був нагороджений медаллю «За доблесну

працю». Його неодноразово обирали депутатом Брустурівської сільської

ради народних депутатів. У 1973 році він був делегатом V з’їзду

художників УРСР. [25.4]

 

Із спогадів М. Грепиняка: «1975 року дирекція Брустурівської СШ

запросила мене вести уроки трудового навчання і різьби по дереву. Я радо

прийняв запрошення. Досвіду навчання учнів мені не бракувало, бо щороку

в моїй майстерні мистецтво різьблення освоювали 1-2 юнаки, які тепер і

відомими різьбярами. У школі я мав два випуски. Потім за станом здоров’я

подав заяву на розрахунок. Думаю, що привита учням до мистецтва не

пропаде намарно.» [35]

 

Ми ще раз пересвідчуємося в тому, наскільки невтомна людина, викладач,

митець Микола Грепиняк.

 

1989 року сім’я Грепиняків перебралася з Брустурів у Нижній Березів,

звідки родом дружина. Тут відкрив свою різьбярську творчу майстерню

(мабуть, першу у Березовах) і зайнявся творчою працею та вихованням юних

талантів. [рис.3,4] Наступного 1990 року на запрошення дирекції

Середньоберезівської ЗОШ І –ІІІ ступенів організував при школі гурток

«Різьба на дереві». Спочатку робота гуртка фінансувалася колгоспом ім.

Я. Галана. Відтак, як колгоспу не стало, гуртком «опікувався» районний

Будинок школяра аж до ліквідації цього закладу 1989 року. Успіх був

помітний. Вже через рік , 1 березня 1991 року, у київській газеті

«Освіта» Ярослав Дацюк помістив фотографію гуртків з коротким текстом.

[23] Юні різьбярі Миколи Грепиняка були учасниками художніх виставок

дитячої творчості, звідки отримували похвальні грамоти, листи за кращі

вироби. 1995 року обласний центр технічної творчості учнівської молоді

та обласний науково-методичний центр народної творчості нагородили його,

як керівника гуртка, грамотою за роботи, експоновані на обласній

виставці-конкурсі учнівських виробів.

 

Друга нагорода – «Почесна грамота» [рис.5] від управління освіти – була

вручена його 1996 року за участь у І турі обласного конкурсу

«Педагог-позашкільник-96». Приємно бачити і чути про успіхи учнів, котрі

не покинули різця. Це Василь Клим’юк, Михайло Васкул, які мають

посвідчення секретаріату НЮХУ «Майстер традиційного народного

мистецтва». Не розлучаються з різцем Любов Урбанович, Микола Мединський,

Іван Сільський. У вільний час роблять свої узори Славко Токарчук, Юрко

Перцович, Іван Геник, Василь Пукас, Михайло Сільський… [3.5]

 

Роблячи невеликий підсумок життєвого шляху Миколи Івановича Грепиняка

слід відзначити те, що він був надзвичайно важкий, як у дитячому так і в

дорослому віці. Час в якому жив Микола Іванович був важкий мабуть для

кожної людини. У післявоєнні роки Першої Світової війни, воєнні роки

Другої Світової війни, велика кількість окупантів на території Західної

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] 7 [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32] [33] [34] [35] [36]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ