UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваМикола Іванович Грепиняк – митець та дослідник народного мистецтва Гуцульщини (магістерська робота)
Автор
РозділНародознавство, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось15818
Скачало422
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

ахідної

України. Проте незважаючи на всі ці труднощі Микола Іванович зумів їх

перебороти і досягти бажаного, до чого лежить його душа. Без сумнівів –

це творчість, мистецтво! Як ми вже попередньо дізналися митець виконав

надзвичайно велику кількість творів, у порівняно молоді роки став членом

спілки народних майстрів УРСР. Пізніше знаходив вільний час для

незбагнених пошуків, що потім перейшло в дослідницьку працю. І так

постійно майстер працює не сидячи ні хвилини без діла.

 

Гуцульщина славиться своїми великими талантами, самобутніми умільцями,

які своїм розумом, душею і серцем вбирають в себе цю неповторну красу і

велич, передають їх у своїх творіннях, прославляючи на весь світ високе

гуцульське мистецтво. До таких самобутніх талантів належить Микола

Грепиняк, член Національної Спілки художників України. Діяльність митця

багатогранна: різьбяр, художник, графік, фотограф, краєзнавець,

публіцист, активний громадський діяч, вчитель-наставник, який з великою

любов’ю, терпеливо передає секрети майстерності своїм учням. [36]

 

РОЗДІЛ 2

 

ВИДИ ТВОРЧОСТІ МАЙСТРА

 

2.1. Вироби з дерева

 

Найдавніші згадки про народну різьбу на території українських земель

зустрічаються в Київському та Галицько-Волинському літописах. У XVII –

XVIII ст.. такі згадки знаходимо в описах місцевостей та майна іменитих

людей. Тільки в другій половині ХІХ ст.. історики і дослідники культури,

зокрема австрійські вчені Р. Ейтельбергер та М. Габерландт, приділили

увагу походження української народної різьби по дереву. Проте вони

стояли на позиціях ідеалістичної теорії міграції, вважаючи, що культура

переходить з країни в країну незалежно від суспільно-економічних

відносин.

 

Деякі відомості про техніку обробки дерева на Гуцульщині та про спроби

прикрашування дерев’яних виробів надав В. Шухевич у праці «Гуцульщина».

[2.4-5]

 

Із цієї невеликої кількості праць ми можемо дізнатися ще більше про

гуцульську народну різьбу, її історію та видатних майстрів цього виду

мистецтва. Крім того, до цих праць можна ще додати багато інших

видавництв: «Історія культури древньої Русі», «Декоративно-прикладне

мистецтво УРСР», статті Л. Калениченка «Художня різьба гуцулів» та ін.

 

Різьбою оздоблювали предмети побутового і культового призначення. Проте

до нашого часу збереглося дуже мало давніх речей, прикрашених різьбою.

Найдавнішими пам’ятками різьби по дереву є ручні дерев’яні хрести.

Рельєфною та круглою різьбою прикрашали переважно предмети культового

призначення (хрести, свічники, іконостаси та зображення святих).

 

Плоскою різьбою геометричних мотивів прикрашувались також сволоки

подільських та гуцульських хат. Останні особливо нарядно оздоблені в

середній частині. В центрі цих прикрас знаходиться звичайно 4-, 6-, 8-

кінцевий хрест, який часто покривали орнаментом у вигляді сітки – так

званим «ільчатим письмом». Одвірки вхідних дверей до хат , церков та

дзвіниць також оздоблювали плоскою різьбою геометричних мотивів. На

верхній горизонтальній поперечці одвірків були звичайно вирізьблені

хрести і розети.

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] 8 [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32] [33] [34] [35] [36]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ