UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваКолізії у сфері виконання господарських зобов’язань (реферат)
Автор
РозділПравознавство (різне), реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1468
Скачало118
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат з правознавства

 

Колізії у сфері виконання господарських зобов’язань

 

 

Слід почати з того, що ст. 546 Цивільного кодексу України (далі – ЦК

України) передбачає шість видів забезпечення виконання зобов’язань: це –

неустойка, порука, гарантія, застава, притримання, завдаток. У ч. 2

ст. 217 Господарського кодексу (далі – ГК України) згадуються

господарські санкції трьох видів: відшкодування шкоди, штрафні санкції,

оперативно-господарські санкції. Цікавою є класифікація штрафних

санкцій, які згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України визначаються як неустойка,

штраф і пеня. Разом із тим ст. 549 ЦК України (як, до речі, й теорія

цивільного права) розуміє штраф та пеню як види неустойки. Остання може

існувати лише у формі двох попередніх. Як бачимо, вже з формальної точки

зору такий поділ не витримує будь-якої критики.

 

Одним з найбільш цікавих питань є питання щодо розміру відповідальності

за порушення зобов’язання. Так, згідно зі ст. 551 ЦК України,

встановлений законом розмір неустойки може бути збільшений у договорі за

згодою сторін. Частина 2 вказаної статті передбачає заборону лише на

зменшення встановленого законом розміру неустойки. Водночас ст. 231 ГК

України наголошує на тому, що передбачений законом розмір штрафних

санкцій стосовно окремих видів зобов’язань не може бути змінений.

 

Постає питання: чи можуть сторони самостійно збільшити розмір штрафних

санкцій (неустойки) у випадку, якщо це передбачено законом. Авторам

статті можуть заперечити – мовляв проблема надумана: можливо, в ГК

йдеться про якісь особливі види зобов’язань, розмір санкцій за якими

змінювати заборонено (як збільшувати їх, так і зменшувати). Але ж п. 2

ч. 2 ст. 551 ЦК України не передбачає будь-яких винятків із загального

правила про збільшення розміру неустойки, не є банкетною нормою і

відповідно, має не меншу силу, ніж, ч. 1 ст. 231 ГК України. Певний

інтерес становить також ч. 6 ст. 231 ГК України, згідно з якою штрафні

санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках,

розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ. Однак незрозуміло,

розмір чого саме визначається обліковою ставкою НБУ – пені чи штрафу.

Звичайно, відсотки, що нараховуються за несвоєчасне виконання грошових

зобов’язань, і є пенею. Однак ч. 2 ст. 549 ЦК не виключає, виходячи з

буквальної її трактовки, стягнення за невиконання чи неналежне виконання

грошового зобов’язання такого виду неустойки, як штраф. Так, пеня

застосовується за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання, але ж із

цього не випливає, що штраф за його невиконання застосовуватися не може.

 

 

Дійсно, адже штраф, згідно із зазначеною нормою, – це вид неустойки, що

визначається в процентах від суми зобов’язання, а останнє може бути і

грошовим (згідно зі ст. 509 ЦК). Отже, маємо серйозні підстави для

неоднозначного трактування ч. 6 ст. 231 ГК, що навряд чи позитивно

впливатиме на господарську діяльність, та ще й додасть головного болю

юристам.

 

На продовження теми звернемося до колізії, що виникає при вирішенні

питання про порядок стягнення неустойки та відшкодування шкоди. Так,

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ