UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПереживання самотності як чинник узалежнення особистості від алкоголю (магістерська робота)
Автор
РозділПсихологія, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось30967
Скачало649
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

нарцисична ситуація

починає формуватися в дитячому віці, коли дитина разом з відчуттям

радості бути улюбленою відчуває стрес, викликаний тим, що вона маленька,

яка має чекати задоволення своїх потреб від інших[97].

 

Про аксіологію самотності писав Г. Саліван. Розглядаючи потребу в

людській близькості, він вважав, що вона, починаючись в дитинстві (

прагнення дитини до контакту), в підлітковому віці виражається употребі

в друзях, якими можна спілкуватись та проводити час. Якщо він не може

задовольнити дану потребу, то у підлітка може виникнути глибоке відчуття

самотності.

 

Фромм-Рейхман, виділяючи причини самотності підкреслювали шкідливий

вплив і наслідки передчасного відлучення дитини від материнської ласки.

 

Людино-центричний підхід К. Роджерса до проблеми самотності

відрізняється від психоаналітичного тим, що в ньому мало звертається

увага на дитячі спогади людини, вважаючи, що самотність викликана

поточними впливами, які відчуває особистість. Згідно з його поглядом,

самотність це прояв вміння користуватись, а його причина феноменологічне

неспівпадіння уявлень індивіда про власне „Я”. Якщо проаналізувати

процес виникнення самотності, то можна виділити наступні етапи [86]:

 

1) суспільство впливає на людину, примушуючи вести себе у відповідності

з соціальними нормами, обмежуючи свободу її дій взірцями та зразками;

 

2) через вищесказане виникають протиріччя між внутрішнім „Я” і проявами

„Я” у відносинах з іншими людьми, що веде до втрати смисла існування.

 

3) індивід стає самотнім, коли подолавши бар’єри на шляху до власного

„Я”, він думає, що йому буде відмовлено у контактах зі сторони інших.

Тут і виходить замкнуте коло: людина думає, що його власне ”Я” відкинуте

і занурюється у роздумах, само навіюється.

 

Екзистенцій на психологія (І. Ялом, К. Мустакас). Екзистенційна

психологія тісно пов’язана з екзистенційною філософією. Ряд філософів

екзистенційного напрямку (М. Бубер, П. Типлих) значно вплинули на

психологів, проте вершинами екзистенційної психології на сьогоднішній

день є теорії та методологічні основи психологічної практики, розроблені

на основі екзистенціалізму такими авторами, як В. Франкл, Р.Мей.

 

В екзистенційній психології виділяють базовий конфлікт, обумовлений

конфронтацією індивіда, під яким розуміють певні кінцеві фактори, які є

невід’ємною складовою буття людини в світі. Самотність чи ізоляція

відносяться до негативних якостей. Екзистенціалісти, на відміну від

представників інших вище перелічених напрямків, не вважають дане

відчуття психологічним і бачать його причини в умовах людського буття.

 

Один з представників екзистенційного напрямку Ірвін Ялом, який

розглядаючи ізольованість відмічає, що це не є ізольованість від людей з

самотністю, яка цим породжується і не внутрішня ізоляція. Це

фундаментальна ізоляція – і від інших істот, від світу. Таким чином, він

виділяє 2 види ізоляції[95]:

 

- екзистенційну;

 

- фундаментальну.

 

У людини (за І.Яломом) існує 2 способи відмежування себе від страху

ізоляції – прийняття її як якості та спілкування, не приймаючи своєї

-----> Page:

[0] [1] [2] 3 [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32] [33] [34] [35] [36] [37] [38] [39] [40] [41] [42] [43] [44] [45] [46] [47] [48] [49] [50] [51] [52] [53] [54] [55] [56]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ