UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75883
останнє поновлення: 2016-12-30
за 7 днів додано 0

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваДохристиянські вірування українського народу (реферат)
Автор
РозділРелігія, релігієзнавство, реферат
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось17332
Скачало968
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

треби ставити там Перуна, або він

тільки замінив застарілу статую на нову». Що ж до посилки Добрині з

метою поставити статую Перуна у Новгороді, то Голубинський питається:

«Що це може значити, це поставлення одного ідола, як не те, що на

початку кожного князювання було у звичаї поставляти по головніших містах

по новому ідолові, або просту безглуздість, що вифантазувалася у

літописця (або його пізнішого переписувача) для його власної мети?» .

 

Так, кожна точка, кожне твердження щодо старої дохристиянської релігії

українського народу викликає у найповажніших дослідників діаметрально

протилежні погляди і твердження. Так, більшість російських дослідників

вважає, що принесення людей у жертву Перунові практикувалося. Є. Анічков

це рішуче твердить в своїй монографії «Язычество и древняя Русь», але це

переконання у нього виростає з того, що людські жертви давно тривали в

північних московських дебрях, де волхви різали богам «старую чадь». Але

практика у фінських народів не може бути доказом практикування людських

жертв у Києві. Факт людської жертви вважає доведеним і А. Шахматов у

випадку 983 року, коли дружина Володимира хотіла принести в жертву

Перунові сина одного з дружинників — Тура, що виявився християнином і не

згоджувався видати свого сина, теж християнина, на заклання. Це ніби

викликало обурення всієї дружини, що умертвила і батька, і сина; в особі

батька, що звався Тур або Тури, Шахматов бачить першого святого мученика

на Україні, а в назві Турової божниці бачить церкву, присвячену цьому

первомученикові Турові.

 

Але і відносно цього факту академік М. Грушевський зовсім слушно ставить

питання: «Чи не маємо тут до діла просто із спогадами про забиття

варяга-християнина за зневагу старих богів і чи не з’явилася людська

жертва як наслідок літературного опрацювання під впливом книжних

взірців?» Таке питання тим більше слушне, що релігійний фанатизм у колі

сповідників многобожжя є річчю незнаною. Прихильники многобожжя, як

правило, не переслідують богів інших племен чи народів, а навіть коли ті

племена собі і покоряють, то щонайбільше вимагають, щоб і боги покорених

племен визнали зверхність богів племені-переможця. Тому племена

переможців своїх головних богів оточували меншими богами племен

переможених. Якогось же переслідування на грунті різнобожжя не було.

Легенди про намагання нав’язати своїх богів — це здебільшого вигадки

пізніших християнських письменників. Навпаки, релігійний фанатизм є

властивий сповідникам Єдиного Бога (іудеям, християнам, магометанам), що

вважають свого бога єдино істинним і справжнім, а всіх інших богів — або

просто бісами, або, в кожнім разі, богами неправедними. Тому всі

переслідування християн звичайно мали під собою грунтом християнський

фанатизм і непошану християн до поганських богів та зневажання тих богів

з боку християн. Пізніше ж християнські автори, звичайно, справу

обертали і фанатизм приписували поганцям, а самих християн представляли

як невинних жертв поганського ізувірства, мучеників, що невинно

постраждали. Подібне християнське літературне опрацювання легенди, як

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] 10 [11] [12] [13] [14]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ