Дипломна робота
Стіл однотумбовий щитової конструкції
ЗМІСТ
Вступ
1.Загальна частина
1.1.Характеристика підприємства(основні виробничі цехи, технологічні
процеси, сировина і продукція).
1.2.Обгрунтування теми проекту.
2. Розрахунково-технологічна частина.
2.1.Технічний опис та технічні умови на виріб.
2.2.Розробка технологічного процесу(аналіз існуючої технології і
пропозиції по її вдосконаленню).
2.3.Розрахунок норм витрати матеріалів і сировини на виріб (по цеху).
2.4.Розрахунок виробничих площ.
2.5.Розрахунок внутріцевого транспорту.
4.Будівельна частина
4.1.Розрахунок побутових і допоміжних приміщень.
4.2.Розрахунок вартості будівельних робіт.
4.3.Опалення і вентиляція цеху.
5. Енергетична частина.
5.1. Розрахунок витрати силової електроенергії.
5.2. Розрахунок витрати електроенергії на освітлення .
5.3.Розрахунок витрати пари на технологічні потреби.
5.4.Розрахунок витрати пари на опалення і вентиляцію.
6.Охорона праці та довкілля
6.1. Аналіз виробничого травматизму(за 3-5років)
6.2.Охорона праці в цеху.
6.3.Виробнича санітарія.
6.4.Протипожежний захист.
6.5.Заходи по обороні довкілля.
7. Економічна частина
7.1.План виробництва та реалізації продукції.
7.2.План матеріально-технічного забезпечення.
7.3.План по праці і зарплаті.
7.4.План по собівартості.
7.5. Розрахунок техніко-економічних показників.
Використана література
ВСТУП.
Шляхи удосконалення виробничих процесів в умовах переходу до ринкової
системи господарювання.
За останні 10 років, в ході ринкових реформ економіка України,
виробництво і сфера реалізації вітчизняних меблів радикально змінились.
В даний час виробництво України знаходиться в не найкращому стані який
зумовлений економічним спадом, значною енергомісткістю виробництва,
застарілим обладнанням, низькою купівельною спроможність населення.
Необхідно відмітити, що в даний час меблеве виробництво відчуває гостру
недостачу ламінованих і кашированих плит, плит МДФ для виготовлення
фасадних елементів меблів, плівок для личкування в мембранних пресах.
Здали свої позиції і вітчизняні машинобудівники, що виготовляють
деревообробне обладнання. Сьогодні випускається незначний перелік
позиційних верстатів загального призначення: кругло пильних, фрезерних,
свердлильних, стругальних і т.д. Відсутнє вітчизняне обладнання для
личкування крайок щитів методом “софтформінг” і “постформінг”,
мембранні преси для личкування рельєфних поверхонь, ліній каширування
прохідні шліфувальні і присадочні верстати різного призначення, верстати
для профільною фрезерування, обладнання для опорядження профільних
елементів і багато іншого.
меблів.
Основні напрямки роботи по розвитку меблевого виробництва на найближчі
роки:
розширення випуску конкурентоспроможної продукції.
розширення експорту меблів і їх компонентів.
модернізація і технічне переоснащення діючих підприємств.
вдосконалення асортименту побутових меблів, в тому числі із масивної
деревини.
розвиток виробництва спеціальних видів меблів: офісних, дитячих,
дошкільних.
активна участь в конкурсних торгах по закупці меблів для державних
потреб.
організація ліцензування імпортерів меблів.
активізація роботи по створенню і розвитку інфраструктури, що
забезпечують меблеву галузь, на підприємствах хімічної, легкої,
текстильної, металургійної, з метою максимального зменшення імпорту
матеріалів, напівфабрикатів і виробів для виробництва меблів.
підвищення ефективності виставочної діяльності, як важливої ділянки
роботи по розвитку економіки, підвищенню конкурентоспроможності
продукції.
1.1. Характеристика підприємства
Коломийський політехнічний коледж один з найстаріших вищих навчальних
закладів I- II акредитації не тільки в Прикарпатті,а й в Україні. Бере
свій початок з 90-хх років минулого століття. В 1888 створено в Коломиї
«Гуцульська спілка промислова» на базі якої в 1892році виникла приватна
школа мистецтва різьби. Офіційно відкрита 15 листопада 1894року обіймає
4 головні справи: меблеве, столярне, токарне і будівельне виробництво.
Наступний етап розвитку технікуму розпочався після війни з Німеччиною
1941-1945рр, коли виникла велика потреба вдосконалення підготовки
спеціалістів та необхідності змінювати їх .
Наполеглива робота групи працівників спричинила перетворення в 1991 році
в якісно нову ступінь – механіко-технологічний коледж. В 2000 році був
перейменований на політехнічний коледж.
При коледжі наявні 3 майстерні швейна, механічна і технологічна.
В технологічній майстерні можна випускати вироби, як і з масивної
деревини , так і з щитових заготівок. Майстерня випускає вироби під
заказ і виробляє все необхідне для коледжу. В майстернях працюють
студенти, які проходять практику. Коледж забезпечує майстерню
електроенергією для роботи обладнання та освітлення і парою для
отеплення майстерень. При коледжі також наявне сушильне устаткування
,зокрема, сушильна камера. В майстерні є універсальне обладнання для
випуску як і щитових меблевих виробів, так і решіткових. З студентами
працюють висококваліфіковані майстри. Після проходження 2 навчальних
практик студентам нараховують кваліфікаційний розряд.
1.2.Обгрунтування теми проекту
Для Коломийщини деревообробка , втому числі і меблеве виробництво є
традиційними. Історія їх існування нараховує вже століття. Але значного
розвитку вона набула в другій половині 20 століття. З розпадом
Радянського Союзу призупиняється ріст виробництва, багато підприємств
закриваються. В виробничих приміщеннях відкриваються підприємства, які з
деревообробкою спільного не мають нічого. Але за останні кілька років
відбувається підвищення житлового будівництва, зростання доходів
населення та підвищення купівельної спроможності.
Все це вимагає насичення ринку новою продукцією, в тому числі і
меблевою. Тому необхідно відкривати нові підприємства. Це не тільки
дозволить задовольнити попит населення на вітчизняні меблеві вироби, а й
створить нові робочі місця та зменшить безробіття в Коломийському
районі.
2 Розрахунково – технологічна частина
2.1 Технічний опис виробу
Опис виробу
Стіл однотумбовий щитової конструкції призначений для обладнання
адміністративних приміщень та виконання на ньому різноманітних письмових
робіт.
Виріб щитової конструкції з кришкою прямокутної форми та двома
напівпровідними боковими стінками між якими знаходиться передня стінка
та тумба в якій наявні два відділення по висоті . Верхнє – в вигляді
пустотілої ніші і нижнє – у вигляді ніші за накладною щитовою дверкою.
Всі поверхні виробу виготовлені з ламінованої ДСтП, а крайки личкуються
крайковим матеріалом, що не вимагає опорядження.
Конструкція виробу
Всі щитові елементи виробу виготовлені із ламінованої ДСтП товщиною 16мм
.
Стіл складається за допомогою шкантів та стяжок комфірматів. Кришка
кріпиться до бокових стінок за допомогою шкантів і кутників.
На крайки бокових стінок виробу встановлені опори Ф388, які кріпляться
двома шурупами.
Дверка тумби накладна , розпашна , кріпиться за допомогою чотирьох
-шарнірних завіс Ф575 мм. Дверка має ручку Ф1058.
Всі інші вимоги повинні відповідати ГОСТУ 16371-84 «Мебель бытовая.
Общие технические условия» .
2.2. Розробка технологічного процесу.
Опис технологічного процесу
Технологічний процес в цеху починається з вхідного контролю, який
проходять ДСтП, що застосовується у виробництві стола однотумбового.
Для одержання деталей плиту необхідно розкроїти. Для цього
використовують верстат марки Ф300С українського виробництва. На цьому
верстаті розміри заготівок визначають напрямі лінійки, а також є
наявними підрізні пили,які забезпечують високу якість розкрою. Пила
підрізна має напрямок обертання , що співпадає з напрямком подачі плити
і виконує пропил внизу або вверху плити глибиною 3мм , а шириною на
0,1мм більше ніж пропил, який виконаний основною плитою. Основна обрізна
пила завжди обертається в протилежному напрямку до підрізної плити.
Верстат обслуговує 2 робітники, завантаження верстату ручне і вимагає
певних зусиль від робітників.
Після розкрою деталі потрапляють на верстат КО-48. Цей верстат є з
ручним завантаженням та розвантаженням і механічною подачею. На верстаті
виконуються операції в такій послідовності:
Ручна подача щитових заготівок.
Нанесення клею на крайки.
Личкування крайки.
Зняття звісів – по довжині пилами , по товщині фрезами
Ручне розвантаження .
Режим личкування на КО-48
Температура в клеєному бачку 170-190 с
Температура на клеєвому ролику 70 с
Швидкість затвердіння клею 3-5 сек.
Термостабільність клею не менше 5 год.
Для вибирання гнізд застосовуємо верстат Sigma 2Т . Він має два
горизонтальних супорти з установленими свердлильними головками по 21
шпинделю для виконання свердління заготівок в крайки. Ліва головка
встановлена на станині без переміщення . Права переміщається по
циліндричних направляючих. Це дає можливість настроювати верстат на
свердління заготівок різної довжини. В нижній частині верстату по
циліндричних направляючих переміщуються вертикальні супорти з
встановленими 2 свердлильними головками на кожному з них. Вони
дозволяють виконувати операції свердління отворів в нижній пласті .
Кількість супортів може бути до 6. На кожній з двох свердлильних головок
розміщені по 9 або 11 шпинделів. Кожна головка повертається на 90 . Цим
отримується свердління отворів в перпендикулярному напрямку.
Пройшовши контроль якості, складальні одиниці подають на складання в
складальний цех.
Розрахунок норм часу
Розрахунок норм часу ведеться на 1000 виробів двома способами:
На основі продуктивності прийнятого обладнання, за формулою
[верст/год] (2.1)
де, П – продуктивність обладнання, шт/зм
Т – час в годинах за якими визначена продуктивність – 8 год.
n – кількість однакових деталей у виробі.
2. На основі збірників нормативів часу за формулою
[верст/год] (2.2)
– норма часу, що знайдена по карті для конкретної операції
n – кількість деталей у виробі;
Квч – коефіцієнт втрат часу на підготовку робочого місця, прибирання,
наладку верстату.
(2.3)
– відсоток втрат часу, який знаходиться по нормативниках , в
залежності від операції;
m – кількість робітників які обслуговують дане обладнання чи робоче
місце і враховують в тому випадку коли Н100 чи Н1000 найдені в
людино-годинах, якщо Н100 чи Н1000 найдені в верстато – годинах, то m =
1.
Таблиця 2.1
Розрахунок норм часу верстату Ф300С Квч = 1,151
Назва деталі n Lо Bo Н100 Н1000
Основа кришки 1 1199 599 5,49 6,32
Основа боковини 2 740 499 3,70 8,52
Основа стінки передньої 1 405 1140 4,75 5,46
Основа боковини тумби 1 405 483 2,89 3,32
Основа верха ,низу тумби 2 482 385 3,20 3,68
Основа дверей 1 317 416 2,89 3,32
Сума 30,62
Таблиця 2.2
Розрахунок норм часу верстату КО48 Квч = 1,27
Назва деталі n Lкр Н100 Н1000
Кришка
Личкування крайки поздовжньої
Личкування крайки поперечної
2 2
1199
600 0,458
0,286
5,81
3,63
Боковина
Личкування крайки поздовжньої
Личкування крайки поперечної
4
2
749
500
0,328
0,254
8,33
3,22
Стінка передня
Личкування крайки поздовжньої
1 1140 0,442 2,80
Боковина тумби
Личкування крайки поздовжньої
Личкування крайки поперечної
1
1
405
405 0,226
0,226
1,43
1,43
Верх,низ тумби
Личкування крайки поперечної
1 317 0,200 1,27
Двері
Личкування крайки поздовжньої
Личкування крайки поперечної
2
2
317
417
0,200
0,226
1,27
1,43
Сума 30,62
Таблиця 2.3
Відомість виробничого обладнання
Назва обладнання Марка К-сть Габаритні розміри Потуж-ність,
Квт Маса обладнання
кг Вартіст облад-нання грн
Д Ш В
Форматний круглопильний верстат Ф300С 2 3000 2000 1520 6,6
740
36960
Крайко-личкувальний односторонній верстат КО-48 2 7000 2500 1350
8,6 1300 78540
Свердлильноприсадоч-ний верстат Sigma 2T 2 5000 1400 1600 10,29 1700
30915,5
2.3 Розрахунок норм витрат сировини і матеріалів на виріб (по цеху)
Таблиця 2.5
Розрахунок норм витрати деревних та личкувальних матеріалів
Варіант
Назва складальної одиниці, деталі згідно по кресленню Позначення
Назва матеріалу, порода Сорт, група К-сть деталей у виробі К-сть шарів
шпону
Розміри деталей в чистоті
Об’єм або площа комплекту деталей в чистоті
Розміри заготівок Об’єм або площа комплекту
заготівок, м2, м3 Коефіцієнт, що
враховує технологічні відходи, КТВ Об’єм або площа комплекту заготівок з
врахуванням, КТВ,
м2, м3 Одиниці вимірювання Коефіцієнт, що
враховує корисний
вихід, ККВ Норма витрат
сировини і матеріалів
Довжина
Ширина
Товщина
Довжина
Ширина
Товщина
1 Кришка
СК
1
1200 600 16 – – – – – – – – – –
Основа
л.ДСтП
1
1199 599 16 0,718 1199 599 16 0,718 1,01 0,725 м2 1,087 0,856
Личкування крайки поздовж.
МКР
2
1199 16 0,5 2,398 1279 22 0,5 2,558 1,031 2,637 п.м 1,031 2,719
Личкування крайки попереч
МКР
2
600 16 0,5 1,2 680 22 0,5 1,36 1,031 1,402 п. м. 1,031 1,445
2 Боковина
СК
2
740 500 16 – – – – – – – – – –
Основа
ДСтП
2
740 499 16 0,738 740 499 16 0,738 1,01 0,745 м2 1,087 0,809
Личкування крайки поздовж.
МКР
4
740 16 0,5 2,96 820 22 0,5 3,296 1,031 3,398 п.м 1,031 3,503
Личкування крайки попереч.
МКР
2
500 16 0,5 1 580 22 0,5 1,16 1,031 1,195 п. м. 1,031 1,233
3 Стінка передня
СК
1
405 1140 16 – – – – – – – – – –
Основа
л.ДСтП
1
405 1140 16 0,461 405 1140 16 0,461 1,01 0,466 м2 1,087 0,506
Личкування крайки повздовж.
МКР
1
1140 16 0,5 1.14 1220 22 0,5 1,22 1,031 1,257 п.м 1,031 1,296
4 Боковина тумби
СК
1
405 483 16 – – – – – – – – – –
Основа
л.ДСтП
1
405 483 16 0,1956 405 483 16 0,195 1,01 0,197 м2 1,087 0,214
Личкування крайки повздовж.
МКР
1
405 16 0,5 0,405 485 22 0,5 0,485 1,031 0,500 п.м 1,031 0,515
Личкування крайки попереч.
МКР
1
483 16 0,5 0,483 563 22 0,5 0,563 1,031 0.580 п. м. 1,031 0.598
5 Верх , низ тумби
СК
2
482 385 16 – – – – – – – – – –
Основа
л.ДСтП
2
482 385 16 0,371 482 385 16 0,371 1,01 0,374 м2 1,087 0,407
Личкування крайки попереч.
МКР
2
385 16 0,5 0,077 465 22 0,5 0,93 1,031 0,958 п.м 1,031 0,988
6 Двері
СК
1
318 417 16 – – – – – – – – – –
Основа
л.ДСтП
1
317 416 16 0,131 317 416 16 0,371 1,01 1,133 п.м 1,087 0,144
Личкування крайки поздовж.
МКР
2
317 16 0,5 0,634 397 22 0,5 0,794 1,031 0,818 м2 1,031 0,843
Личкування крайки попереч.
МКР
2
417 16 0,5 0,834 497 22 0,5 0,994 1,031 6,722 п. м. 1,031 1,056
Всього л. ДСтП
2,6169
2,703
2,936
МКР
–
–
14,196
Розрахунок норм витрати основних і допоміжних матеріалів на виріб
Таблиця 2.7
Розрахунок норм витратих клеєвих
матеріалів
№ Назва складальних одиниць деталей Показники Назва матеріалу на який
наноситься клей Назва клею Спосіб нанесення клею Спосіб склеювання Група
складності К-сть деталей у виробі К-сть поверхонь у деталі Розміри
поверхонь на які наноситься клей, мм Площа поверхонь склеювання, м2
Норматив втрати клею, кг/м2 Норма витрати клею, кг
довжина Ширина (товщина)
Личкування крайок
1 Кришка – ДСтП КРУС Ролик Холод ІI 1 2 1199 16 0,038
2 Кришка – ДСтП КРУС Ролик Холод ІI 1 2 600 16 0,019
3 Боковина – ДСтП КРУС Ролик Холод ІI 2 2 740 16 0,047
4 Боковина – ДСтП КРУС Ролик Холод ІI 2 1 500 16 0,016
5 Стінка передня – ДСтП КРУС Ролик Холод ІI 1 1 1140 16 0,018
6 Боковина тумби – ДСтП КРУС Ролик Холод ІI 1 1 405 16 0,006
7 Боковина тумби – ДСтП КРУС Ролик Холод ІI 1 1 483 16 0,007
8 Верх,низ тумби – ДСтП КРУС Ролик Холод ІI 2 1 385 16 0,012
9 Двері – ДСтП КРУС Ролик Холод ІI 1 2 317 16 0,010
10 Двері – ДСтП КРУС Ролик Холод ІI 1 2 417 16 0,013
ВЬОГО 0,186
0,350 0,065
Зведена відомість норм витрати сировини та матеріалів
Таблиця 2.8
Зведена відомість норм сировини і матеріалів на виріб
Назва сировини і матеріалів
ГОСТ і ОСТ
Одиниці виміру
Норма витрати на виріб
Норма витрати на програму
л.ДСтП ТУ-417-80 м2 2,936 411040
МКР ТУ13-771-84 м.п. 14,196 1987440
Клей розплав «КРУС» ТУ13-540-80 кг 0,065 9100
2. 4. Розрахунок виробничої площі цеху
скл.
(2.4)
Розрахунок площі зайнятої обладнанням та робочими місцями зводимо в
таблицю.
Таблиця 2.9
Площа робочих місць.
Назва обладнання Марка верстата Кіль-
кість Площа на одиницю обладнання Загальна площа робочих місць
Форматно круглопилковий верстат Ф3000С 2 50 100
Крайко-личкувальний односторонній верстат КО48 2 52 104
Свердлильноприсадочний верстат Sigma 2T 2 12 24
Всього Fр.м. ? 228
Площа на проходи і проїзди приймається в межах 40 – 67% від площі
робочих місць.
, м2 (2.5)
, м2
Площа витримки та проміжкових складів обчислюється за формулою:
, м2 (2.6)
де Ншт – висота штабелю, = 1,5 м;
шт. – коефіцієнт об’ємного заповнення штабелю, = 0,7 – 0,8;
скл – коефіцієнт заповнення площі складу, = 0,5 – 0,6;
N – об’єм заготовок чи сировини, що зберігається на складі.
Обчислюється за формулою:
, м3 (2.7)
– об’єм заготівок чи сировини на змінну програму;
t – час зберігання в змінах (для вхідного складу 2 – 3 зміни, вихідного
– 1 – 2 зміни).
Для цеху рахуємо площу вхідного і вихідного складу:
Для їх визначення знаходимо V:
, м3;
, м3;
м3;
м3;
, м2;
, м2
, м2;
Приймаємо ширину цеху:
B = 12 м.
Довжина цеху складає:
м (2.8 )
м
Приймаємо довжину цеху, скоректовану розміщенням обладнання та кратну 6
– ти метрам – 36 м.
Тоді, виробнича площа складає м2.
м (2.9)
Площа побутових приміщень приймається в межах 20% від виробничої площі:
, м2. (2.10)
Об’єм виробничого цеху складає:
, м3
(2.11)
, м3.
Об’єм побутових приміщень:
, м3. (2.12)
, м3
Загальний об’єм цеху становить:
, м3. (2.13)
, м3.
В якості засобів внутріцехового транспорту використовують колісний
(електронавантажувачі, ручні візки з підйомною платформою і ін.) і
безколісний транспорт (рольганги).
В останні роки в зв’язку з розширенням використаних на підприємствах
півавтоматичних і автоматичних ліній велике поширення в якості засобів
транспорту і мі операційного зберігання заготівок і деталей дістають
напільні рольганги і рольгангові траверзні візки.
Кількість траверзних візків визначаються по формулі:
(2.14)
де: Q – середньо змінний вантажооборот.
Кнер – коефіцієнт нерівномірності перевезень (Кнер =1,5-2)
Теф – ефективний фонд часу, 480 хв.
Кд – коефіцієнт використання робочого дня ,0,8.
Кв – коефіцієнт вантажопідйомності, 0,6 – 0,8
g – вантажопідйомність транспортних засобів 0,6 м.куб
Тр – тривалість рейсу визначається за формулою:
( 2.15)
де:
Тпр. – час простою і очікування (в середньому по даних підприємства
можна прийняти 1,5 хв).
V – середня швидкість руху візка з вантажем 40 м/хв.
Vo – середня швидкість візка без вантажу 60 м/хв.
Тзав. – час завантаження електрокари, 0,5хв.
Троз. – час розвантаження 0,5-0,6 хв.
L – середня віддаль перевезень,15 м.
Приймаємо 1траверзний візок, який зображений на плані цеху.
4. Будівельна частина.
4.1 Розрахунок побутових та допоміжних приміщень.
Склад і обладнання побутових приміщень меблевих підприємств залежить від
санітарної характеристики виробничих процесів. Будівельними нормами і
правилами передбачений поділ виробничих процесів на чотири групи – І,
ІІ, ІІІ, IV. Крім того кожна група виробничих процесів поділяється на
підгрупи: а, б, в і т.д.
В склад побутових приміщень входять: гардеробні, душеві, санвузли.
Гардеробні для зберігання вуличного, домашнього і робочого одягу
рекомендується проектувати виходячи з умов самообслуговування і
передбачати закритий спосіб їх зберігання в індивідуальних шафах. Для
зберігання двох різних видів одягу використовують закриті подвійні шафи
глибиною 50 см, шириною 40 см і висотою 165 см. Кількість шаф в
гардеробних повинна бути рівна списковій кількості робітників. В верхній
і нижній частинах закритих шаф повинні бути передбачені отвори (решітки,
сітки) для провітрювання. Гардеробні повинні бути обладнані лавками
шириною 0,3 м, що розміщені біля шаф по всій довжині рядів шаф. Відстань
між рядами шаф в гардеробних, обладнаних лавками, повинна бути 2 м, між
крайнім рядом і стіною 1,3 м. В цеху працює 15робітник з них ; 7 жінки і
8 чоловік.
Душеві рекомендується розміщувати суміжно з гардеробними. При душевих
повинні передбачатися переддушеві для переодягання. Душеві повинні бути
обладнані відкритими кабінами з перегородками із вологостійких
матеріалів висотою 1,6 м, які не доходять до підлоги на 0,2 м. Розміри
кабін 0,9 х 0,9м. Ширина проходу між рядами душевих кабін повинна бути 2
м, а між рядом кабін і стінкою чи перегородкою 1,2 м.
Переддушеві повинні бути обладнані вішалками (з розрахунку три гачка на
одну душеву сітку), поличками для мила, лавками шириною 0,3 м і довжиною
одного місця 0,4 м (з розрахунком три місця на одну сітку).
вих сіток виходять із числа працюючих в найбільш багаточисельній зміні з
розрахунку 5 чоловік на, одну душеву сітку, зокрема:
Умивальні рекомендується розміщували суміжно з гардеробними. Кількість
кранів в умивальниках визначається по кількості працюючих в найбільш
багаточисельну зміну: 7 робітників на умивальник. Кількість умивальників
становить:
Відстань між кранами умивальників повинна бути не менше 0,65 м. Ширина
проходу між рядами умивальників повинна бути 2 м, а між рядами
умивальників і стіною 1,5 м. Кожний умивальник повинен бути обладнаний
змішувачем гарячої і холодної води.
В умивальнях повинні бути гачки для рушників і одягу, посудини для
рідкого чи полички для кускового мила. Санвузли повинні бути на кожному
поверсі будівлі. Відстань від робочих місць до санвузлів повинна бути не
більше 75 м.
Розташування санвузлів через поверх допускається при кількості до 30
працюючих на двох суміжних поверхах. Санвузли повинні бути розділені для
чоловіків і жінок. Розміри кабіни 1,2 х 0,9 м. Ширина проходу між
двома рядами кабін 2м, а між рядом кабін і стіною 1,3 м. Кількість
унітазів визначається з розрахунку 8 чоловік на 1 унітаз і 7 жінок на
1 унітаз. Приймаємо 1 унітази в жіночому гардеробі і 1 в чоловічому.
Приміщення для відпочинку в робочий час влаштовують з розрахунку 0,2 м.
кв. на одного працюючого в найбільш багаточисельній зміні (але не менше
18 м. кв.)
Fкв= 18 м2.
l
o
n
®
°
a
l
r
o
–
n
v
®
°
ae
&
F
j
j
yyyy
yt™/UeX]\]f]n]x]?]YY»•v
yyyy
yt™/Ue®]?]?]A]I]a]YY»•v
yyyy
^-^(^2^F^YY?‘r
yyyy
p
yyyy
_YY?‘r
yyyy
yt™/Ue(_,_4_<_f_x_yy yyyy i hc>
„! $ „! „! „! „! „! „! „! hc*ACJ „! „! „! „! „! „! v v(v8v:vrvvvEvIvIv?vOvTHvaevivovuevthv:w@wtwvw~w?w‚w„w†w?w?w’w–w?w?w®w?wa ewaewiw?woewoe?c?UeN?EN?A?c?coe?UeN?EN?1/4?A?c?coe?c?UeN?EN?A?coe?c?UeN? EN?A?c?coe?c?UeN?EN?A?c?coe „! „! „! „! „! „! „! „! „! „! „! „! „! „! „! „! }’}–}?}¤}?}¬}/iaeUiUOiUOIOAe?OAeOiaeiUOiUOIO?OAeOAe?OAeOiaeOiUOIO?OAeOAe ?OiaeOiUO?OIOAeOAe?OAeOiae „! „! „! „! „! „! „! „! uocua*EuA·uA·uAuocuauA·uA·uocuauAuA·uAu®uocu§uauA·uAuocuau·uou· „! „! „! „! „! „! „! „! gdo f aJ jA j ph . Водопостачання В дипломних проектах необхідно передбачати забезпечення цехів водою на господарські і питтєві потреби, для душових і умивальників. Норма витрати води на господарські і питтєві потреби в виробничих і допоміжних будівлях складає25л на одного чоловіка в зміну. Температура питтєвої води повинна бути 8-20 ?с, норма витрати і температура води для душевих і умивальників складає на сітку 500л/чол.. , на кран 180-200л/чол. При температурі 37?с тривалість роботи душових після кожної зміни приймається рівним 45хв. Витрати води душовими обчислюються по формулі: де: 500 — годинна витрата води одною душовою, л; 0,75 — тривалість дії душової, год./зміну; N — кількість змін в році; пд — кількість душових. м3/рік Витрати води умивальниками обчислюється по формулі: (4.2) де: 200 — годинна витрата води одним умивальником, л; 0,75 — тривалість дії умивальника, год./зміну; N — кількість змін в році; Пу — кількість умивальників. м3/рік Витрати води на господарсько-побутові потреби обчислюється по формулі: ( 4.3 ) 45) — витрати води на одного робітника в зміну, л; n — кількість працюючих в зміну; N — кількість змін в році. м3/рік А заг.=188+150+97=435 м3/рік 4.2. Розрахунок вартості будівельних робіт. Вартість будівництва цеху повторної машинної обробки проводиться, виходячи із вартості будівництва 1 м.куб. цеху, що приводиться в економічній частині і становить 2000 гривень. Тому вартість будівництва, що розраховано в економічній частині становить: тис. грн. 4.3. Опалення і вентиляція цеху. Для виробничих приміщень згідно з СНіП П-Г.7-62 "Опалення, вентиляція і кондиціювання повітря. Норми проектування" рекомендується застосовувати наступні види опалення: 1. Повітряне, поєднане з вентиляцією. 2. Повітряне з опалювально - рециркуляційним агрегатом. 3. Водяне і парове високого і низького тиску з радіаторами, ребристими трубами, конвекторами. Вибір системи опалення проводиться на основі рекомендації СНіП П-Г.7-62 (опалення, вентиляція і кондиціювання повітря). В приміщеннях, де передбачений штучний повітрообмін шляхом місцевих відсосів і загальнообмінної вентиляції повинно застосовуватись повітряне опалення поєднане з приточною вентиляцією. Це положення диктується необхідністю в холодний період року взамін усунутого повітря подавати зовнішнє з підігрівом. 5. ЕНЕРГЕТИЧНА ЧАСТИНА. 5.1. Розрахунок витрати силової електроенергії. Силова електроенергія це енергія, що споживається електродвигуном, обслуговує технологічне і транспортне обладнання і обладнання допоміжних ділянок, виграти якої залежать від: Рвст — встановлена потужність електродвигуна в кВт. (по технічній характеристиці обладнання); Трозр. — розрахунковий час роботи обладнання в рік в годинах. Річна витрата силової електроенергії, кВт., розраховується за формулою: [квт] (5.1) — коефіцієнт завантаження електродвигуна приймається е межах 0,6...0,7. — коефіцієнт одночасної роботи обладнання. Величина цього коефіцієнта при умові широкого застосування поточності виробництва близька до 1. використання потужності обладнання. ККД двигуна досягає максимума при повному використанні його потужності. — коефіцієнт корисної дії мережі (втрати мережі). Величина коефіцієнта приймається в межах 0,95... 0,97. Весь розрахунок силової електроенергії зводимо в таблицю 5.1 Таблиця 5.1 Розрахунок річної витрати силової електроенергії Назва споживачів електроенергії (верстати, інше обладнання) Встановлена потужність електродвигунів одиниці обладнання, квт Коефіцієнти Споживча потужність з врахуванням коефіцієнта КВТ, Рспож Розрахунковий час роботи обладнання в рік, год Трозр Річна потреба в електроенергії кВт/год Ф300С 6,6 0,8 1 0,8 0,95 6,94 4286 29750 КО48 8,6 0,8 1 0,8 0,95 9,05 4286 38788 Sigma 2T 10,92 0,8 1 0,8 0,95 11.49 4193 48178 Всього 116716 З врахуванням витрат електроенергії на вентиляційні потреби в межах 30%загальні витрати силової електроенергії становитимуть 151731 КвТ. 5.2 Розрахунок витрати електроенергії на освітлення в цеху Таблиця 5.2 Розрахунок витрати електроенергії на освітлення в цеху Назва ділянки приміщення Питома витрата електроенергії, вт/м2 Площа, яка освітлюється, м2 Встановлена потужність, КВт, Рвстан Коефіцієнт одночасності використання світла Втрати в мережі, (м Споживча потужність, кВт, Рсплж Число годин горіння лампи в рік Річна потреба в електроенергії , кВт/год, Рспож Виробничий цех 15 432 6,48 0,9 0,95 6,14 800 4912 Побутові приміщення 15 86 1,29 0.9 0.95 1,22 502 612 Всього 5524 5.3 Розрахунок витрати пари на технологічні потреби В цеху відсутні споживачі пари на технологічні потреби , а тому даний розрахунок не проводиться. 5.4 Розрахунок витрати пари на опалення і вентиляцію Розрахунок витрат пари на опалення і вентиляцію визначається за формулою: (5.2) де: Vприм. — об'єм опалювального приміщення в м3; q — питома витрата пари на опалення ( в середньому приймається 15..17 кг на 1000 м. куб. будівлі в годину в робочий час, а не робочий 8...10 кг; Z — тривалість роботи опалювальної системи в годинах за добу; n — тривалість опалювального сезону в добах приймається по кліматичній таблиці,130. Витрати пари на опалення в робочий час. , т/рік. Витрати пари на опалення в неробочий час. , т/рік. Потрібно мати на увазі, що шкідливі ділянки виробництва забезпечуються потужною витяжною вентиляцією, що призводить до великого відсмоктування теплого повітря з цих приміщень. Для підтримання визначених параметрів повітря в цих приміщеннях необхідно передбачити крім центрального водяного опалення штучну приточну вентиляцію з попереднім підігрівом нагнітального повітря. Витрати пари на вентиляцію Qвент визначаються по вище приведеній формі при умові, що q = 100...120 кг на 1000 м. куб. будівлі в годину, Z — тривалість роботи вентиляції в годинах при двохзмінному режимі. Витрати пари на вентиляцію: , т/рік. Загальна витрата пари: , т/рік. 6. Охорона праці та довкілля 6.1. Аналіз виробничого травматизму ( за 3-5 років ) В наш час поставлені завдання впровадження на всіх підприємствах сучасних засобів техніки безпеки, які сприятимуть ліквідації виробничого травматизму. На підприємстві адміністрація зобов'язана створити такі умови праці, які б виключили можливість виникнення травм і сприяли підвищенню продуктивності праці. Не залежно від ступеня небезпеки виробництва на всіх підприємствах і в організаціях проводиться навчання з правил техніки безпеки прийнятих на роботу працівників, які не мають професії або її міняють, а також інструктажі при підвищенні кваліфікації робітників. Загальне керівництво і організація навчання на підприємстві покладається на керівника підприємства, а в підрозділах (цехах) — на керівників підрозділів (начальників цехів). Контроль за своєчасним і якісним навчанням працюючих в підрозділах підприємства здійснює відділ (інженер) охорони праці (техніки безпеки) або інженерно-технічний працівник, на якого покладено ці обов'язки наказом керівника підприємства. Виробничою травмою вважається ушкодження організму робітника при виконанні трудового процесу на виробництві. Сукупність обставин і причин, які викликали цю травму, називають нещасним випадком. Щоб запобігти виникненню нещасних випадків на виробництві, ведеться розслідування, облік та їх аналіз. Згідно положення всі підприємства повинні розслідувати нещасні випадки, які сталися на їхній території або за її межами при виконанні роботи за завданням адміністрації, а також при доставці робітників або службовців на місце роботи на транспорті підприємства. Розслідуванню піддягають і нещасні випадки, які сталися перед початком роботи або після неї, в позаробочий час, у святкові і вихідні дні. Розслідуванню підлягають і гострі отруєння, теплові удари та обмороження. Згідно положення про розслідування і облік нещасних випадків на виробництві, потерпілий або очевидиць зобов'язані терміново повідомити про випадок майстра, начальника цеху або безпосередньо керівника робіт, які зобов'язані відразу організувати першу долікарську допомогу потерпілому. Про розслідування нещасних випадків, які спричиняють втрату працездатності не менш, як на один повний робочий день, складають акти за формою Н-1. Акт складається начальником цеху в чотирьох примірниках, підписується ним, старшим громадським інспектором і працівником служби техніки безпеки підприємства. 6.2. Охорона праці в цеху Сучасне деревообробне устаткування оснащене швидкодіючими ріжучими інструментами і механізмами подачі, тому при роботі на ньому треба суворо дотримуватись правил техніки безпеки, бо порушення її може призвести до нещасних випадків. При роботі на деревообробних верстатах потрібно дотримуватися загальних правил безпеки: — не можна розпочинати роботу на верстаті, не вивчивши його будови, експлуатації та основних правил техніки безпеки; — працювати можна тільки на цілком справному верстаті; — ріжучий інструмент і всі рухомі частини мають бути надійно закріплені і захищені; — захисні пристрої мають бути простими, легко зніматися і відкриватися, не ускладнювати спостереження за процесом роботи; — перед початком кожної зміни пристрої потрібно оглядати і перевіряти; — не можна працювати на верстаті із знятими або несправними захисними пристроями; — при зміні розмірів оброблюваного матеріалу захисні пристрої мають регулюватися без застосування спеціального інструменту; — механічна подача має бути зблокована з пусковим пристроєм ріжучих інструментів, щоб унеможливити її вмикання до пуску ріжучого інструменту; — частини деревообробного верстатів, які швидко повертаються у вихідне положення, мають забезпечуватись надійними гальмівними пристроями; — забороняється гальмувати ріжучі інструменти та інші рухомі частини сторонніми предметами; — важелі, педалі і рукоятки для зупинки верстата мають діяти безвідмовно і бути на найкоротші відстані від робітника; — органи керування верстату (кнопки, важелі, ручки) мають бути на висоті 0,8 - 1,2 м від рівня підлоги, не дальше як за 0,6 м від верстатника і в такому місці, щоб до них був вільний доступ; — при кнопковій системі керування треба, щоб кнопка "пуск" була втоплена в оправу не менш ніж на 5 мм, а кнопка "стоп" яскраво червоного поруч, але не ближче, ніж на 50 мм і виступала з оправи не менше, як на 3 мм; — всі електрифіковані верстати мають бути надійно заземлені; — верстати, в яких в процесі роботи потрібно постійний нагляд за правильним виконанням операцій, повинні мати місцеве освітлення; — на робочому місці не мас бути нічого зайвого: проходи біля верстатів не слід захаращувати; підлога має бути рівною, але не слизькою; — по закінченню роботи (зміни) верстати потрібно почистити і змастити, а про виявлені недоліки доповісти майстрові зміни або змінному верстатникові. 6.3 Виробнича санітарія Небезпечні і шкідливі виробничі фактори можуть бути класифіковані за рядом ознак. Основною ознакою є характер взаємодії з людиною. За можливим характером впливу на людину фактори поділяються на прості (електричний струм, підвищена забрудненість повітря тощо) та на похідні, які викликаються взаємодією простих факторів (вибухи, пожежі). Для забезпечення ефективної трудової діяльності необхідно забезпечувати нормальні метеорологічні умови та необхідну чистоту повітря. Внаслідок виробничої діяльності у повітряне середовище можуть надходити різні шкідливі речовини. Шкідливі речовини можуть при контакті з організмом людини при порушенні вимог безпеки викликати виробничі травми, професійні захворювання або відхилення стану здоров'я, котрі виявляються сучасними методами в процесі роботи та в подальші терміни життя даного і наступних поколінь. Дія шкідливих речовин на підприємствах зв'язку нерідко ускладнюється різними супутніми факторами зовнішнього середовища. Найбільш поширені шкідливі речовини повітряного середовища на підприємствах зв'язку - пил та різноманітного походження тонкодисперсні аерозолі. Запиленість виробничих приміщень - один з найшкідливіших факторів виробничого середовища. Пил викликає захворювання, є причиною підвищеної пожежо та вибухонебезпеки виробництва, підвищує електронебезпеку виробничого процесу. Причини пилоутворення - недосконалість технологічного процесу, обладнання, недостатня герметизація обладнання, порушення термінів проведення планово-попереджувальних ремонтів, порушення технологічних режимів, неякісне прибирання приміщень. Вміст шкідливих речовин в повітрі не повинен перевищувати гранично допустимих концентрацій (ГДК), котрі оцінюються в міліграмах на метр кубічний. Вісімдесят відсотків інформації зовнішнього світу людина отримує через очі. Якість інформації залежить від освітлення. Неякісне освітлення викликає втому організму, може стати причиною виробничого травматизму. Практика показує, що в літні місяці року внаслідок широкого використання природного освітлення нещасних випадків значно менше, ніж в осінньо-зимові місяці. Отже, раціональне освітлення виробничих приміщень і робочих місць є одним з найважливіших заходів виробничої санітарії. Надлишок світла, як і його недостатність, шкідливий. Лампи, що сліплять, блиск від них або різка тінь можуть викликати повну втрату орієнтації працюючого, бути фактором ризику нещасних випадків чи захворюваності; брудні вікна і світильники знижують освітленість. Пульсація світла, зміна кольорів освітлюваних предметів викликають втому зору і загальну втомлюваність, призводять до аварійності та травматизму. У виробничих приміщеннях використовують природне та штучне освітлення. Природне освітлення справляє сприятливу психологічну дію на працюючого, його потрібно максимально використовувати. Штучне освітлення використовується у тих випадках, коли ; освітленість для забезпечення належних умов роботи, проходу людей, транспортування недостатня в даний час доби, або природне освітлення відсутнє. Система загального освітлення приміщень передбачає розміщення світильників під стелею рівномірно і забезпечує рівномірний світловий потік над обладнанням. Спектральний склад світла люмінесцентних ламп найбільш наближений до природного світла. Люмінесцентні лампи більш економічні, ніж лампи розжарення. 6.4 Протипожежний захист Економічна нестабільність різко загострила всі соціальні проблеми, в тому числі і проблему пожежної безпеки в країні. Державний пожежний нагляд і керівництво пожежною охороною здійснюється відділами пожежної охорони УВС шляхом контролю стану пожежної безпеки та розслідування випадків її порушення і причин виникнення пожеж. Відповідальними за пожежну безпеку є керівники підприємств, начальники цехів, майстри та інші керівники. Вони зобов'язані організовувати пожежну охорону, виконувати протипожежні заходи, стежити за наявністю протипожежних засобів у цехах, майстернях, складах тощо. Вони повинні стежити за додержанням протипожежного режиму, оглядати приміщення перед початком та після закінчення роботи. Всі порушення вимог правил пожежної безпеки повинні бути усунені негайно. На підприємствах слід організувати навчання всіх робітників і службовців з питань пожежної безпеки. Особи, котрі не пройшли інструктаж з пожежної безпеки, не повинні допускатися до роботи. Кожний працівник підприємства зобов'язаний дотримуватися правил пожежної безпеки, вживати заходів щодо усунення порушень вимог правил пожежної безпеки, брати участь в ліквідації пожеж і загорянь. Робітники та службовці найбільш пожежонебезпечних дільниць, електрозварники повинні пройти спеціальне пожежно-технічне навчання та скласти залік. В комплексі заходів, що вживаються для протипожежного захисту ТзОВ “Лугок”, важливе значення має вибір найбільш раціональних способів та засобів гасіння різних речовин та матеріалів. Горіння припиняється: • при охолодженні горючої речовини до температури нижчої, ніж температура її спалахування; • при зниженні концентрації кисню в повітрі в зоні горіння; • при припиненні надходження пари, газів горючої речовини в зону горіння. Припинення горіння досягається за допомогою вогнегасник засобів: • води (у вигляді струменя або у розпиленому вигляді); • інертних газів (вуглекислота та ін.); • хімічних засобів (у вигляді піни або рідини); • порошкоподібних сухих сумішей (суміші піску з флюсом); • пожежних покривал з брезенту та азбесту. Вибір тих чи інших способів та засобів гасіння пожеж та вогнегасних речовин і їх носіїв визначається в кожному конкретному випадку залежно від стадії розвитку пожежі, масштабів загорянь, особливостей горіння речовин та матеріалів. Успіх швидкої локалізації та ліквідації пожежі на її початку залежить від наявних вогнегасних засобів, вміння користуватися ними всіма працівниками, а також від засобів пожежного зв'язку та сигналізації для виклику пожежної допомоги та введення в дію автоматичних та первинних вогнегасних засобів. Надійним і швидким засобом повідомлення про пожежу є електрична пожежна сигналізація автоматичної або ручної дії. Ручні сповісники встановлюються поза межами приміщень на відстані 150 м, всередині приміщень - на відстані 50 м один від одного. 6.5. Заходи по охороні довкілля Оточуюче нас повітря складає механічну суміш газів, яка складається з азоту і кисню. Головний склад повітря це озон, з ним і пов'язаний розвиток і життєздатність на землі. Кисень необхідний для дихання тварин і людей, і частково поглинається рослинами. В виробничих приміщеннях працюючі верстати, машини, обладнання, сировина для виробництва матеріалів виділяють в навколишнє середовище велику кількість різних парів і газів. Крім того в виробничих приміщеннях на якість повітря впливає променеве тепло, яке виділяється працюючими верстатами, апаратами, пресами, нагрівними елементами. При довгочасному перебуванні людей в закритих приміщеннях підвищується температура і вологість повітря, збільшується вміст вуглекислого газу і зменшується кількість кисню. У відповідності з санітарними нормами проектування промислових підприємств СН245-71 загазованість або забруднення шкідливими газами і парами, які усуваються місцевими вентиляційними установками, перед випуском в атмосферу очищають або викидають в вищі шари атмосфери з урахуванням місцевих природних умов. Для зменшення забруднення повітря необхідно: - вдосконалити технологію виробництва і спалювання палива. - широко застосовувати ті види палива, які виділяють менше сірки, попелу та інших шкідливих речовин. - встановити на всіх трубах енергетичних установок пило-газовловлювачі, вдосконалення їх. - створити безвідходні та маловідходні технологічні підприємства. Також однією із основних проблем забруднення довкілля є забруднення стічних вод. Стічні води можуть бути забруднені піском, глиною, кислотами, лугами, солями, барвниками, нафтою, маслом, а також заражені радіоактивними і шкідливими речовинами. По існуючих санітарних правилах стічні води, сильно забруднені, не можуть бути спущені в відкриті водойми, їх попередньо очищають. Спосіб очищення залежить від степеня забруднення стічних вод, самоочисних здібностей водойми, в яку їх повинні спустити, і від того як використовується ця водойма населенням. Існують наступні способи очищення стічних вод: механічний, біологічний, фізико-хімічний і комбінований. 7.Економічна частина 7.1 План виробництва та реалізації продукції Таблиця 7.1 Виробнича програма № п/п Назва виробу Одиниці виміру Ціна грн. Річна програма шт. Товарна продукція тис.грн. 1 Стіл письмовий однотумбовий шт 196,60 140000 27524,5 7.2 План матеріального-технічного забезпечення Таблиця 7.2 Розрахунок вартості сировини і матеріалів № п/п Назва Одиниці виміру Ціна грн. Кількість на програму Вартість тис.грн. Сировина 1 ДСтП м2 45 411040 18496,8 Разом 18496,8 Матеріали 1 Клей розплав «КРУС» кг 12 9100 109,2 2 МКР м.п 1,50 1987440 29811,1 Разом 3090,36 Ціни приймаються по даних підприємства Таблиця 7.3 Розрахунок вартості відходів № п/п Назва Одиниці виміру Ціна грн. Кількість на програму Вартість тис.грн. 1 л.ДСтП, обрізки м3 100 376 37,6 2 л.ДСтП обпилки м3 30 55 1,6 3 Паливні відходи м3 60 284 17 Разом 56,2 Ціни приймаємо по даних підприємства Таблиця 7.4 Розрахунок вартості електроенергії пари і води № п/п Назва Одиниці виміру Ціна грн. Кількість на програму Вартість тис.грн. 1 Електроенергія на а) технологічні потреби б) побутові потреби (освітлення) кВт год кВт год 0,6 0,6 151731 5524 91 3,3 2 Пара на а) технологічні потреби б) побутові потреби (опалення) m m - 100 - 315 - 31,5 3 Вода на побутові потреби (водопостачання) м3 8 435 3,5 Використана література Бухтияров В. П. технология производства мебели. –М.: Лесная промышленность, 1987 -264с. Войтович І. Г. основи технології виробів з деревини. – Львів: Інтелект-Захід,2004. – 224с. Заяць І. М. Технологія виробів з деревини. – К.: ІЗМН, 1999. – 275с. Справочник мебельника: Конструкции и функциональные размеры. Материалы. Технология производства / В.Е. Кузнецов, Б. И. Артамонов; под. ред. В. П. Бухтиярова – 2-е изд. перераб. – М.: Лесная промышленость, 1985. – 360с. Справочник мебельника: Станки и инструменты. Организация производстваи контроль качества / А. Ф. Алютин, В. П. Сахновская; под. ред. В. П. Бухтиярова, - 2-е изд., перераб. – М.: Лесная промышленность, 1985. – 371с. Змн. Арк. № докум. Підпис Дата Арк. 41ДП.5.092002.01.025.ПЗ Розроб. Мадерук Ю Перевір. Пнівчук О.Ф. Реценз. Н. Контр. Затверд. Проект цеху Пояснююча записка Літ. Акрушів КПК гр. Т-41 Змн. Арк. № докум. Підпис Дата Арк. 41ДП.5.092002.01.025.ПЗ Змн. Арк. № докум. Підпис Дата Арк. 41ДП.5.092002.01.025.ПЗ Змн. Арк. № докум. Підпис Дата Арк. 41ДП.5.092002.01.025.ПЗ Змн. Арк. № докум. Підпис Дата Арк. 41ДП.5.092002.01.025.ПЗ Змн. Арк. № докум. Підпис Дата Арк. 41ДП.5.092002.01.025.ПЗ Змн. Арк. № докум. Підпис Дата Арк. 41ДП.5.092002.01.025.ПЗ Змн. Арк. № докум. Підпис Дата Арк. 41ДП.5.092002.01.025.ПЗ Змн. Арк. № докум. Підпис Дата Арк. 41ДП.5.092002.01.025.ПЗ Змн. Арк. № докум. Підпис Дата Арк. 41ДП.5.092002.01.025.ПЗ Змн. Арк. № докум. Підпис Дата Арк. 41ДП.5.092002.01.025.ПЗ Змн. Арк. № докум. Підпис Дата Арк. 41ДП.5.092002.01.025.ПЗ Змн. Арк. № докум. Підпис Дата Арк. 41ДП.5.092002.01.025.ПЗ Змн. Арк. № докум. Підпис Дата Арк. 41ДП.5.092002.01.025.ПЗ Змн. Арк. № докум. Підпис Дата Арк. 41ДП.5.092002.01.025.ПЗ Змн. Арк. № докум. Підпис Дата Арк. 41ДП.5.092002.01.025.ПЗ Змн. Арк. № докум. Підпис Дата Арк. 41ДП.5.092002.01.025.ПЗ Змн. Арк. № докум. Підпис Дата Арк. 41ДП.5.092002.01.025.ПЗ Змн. Арк. № докум. Підпис Дата Арк. 41ДП.5.092002.01.025.ПЗ Змн. Арк. № докум. Підпис Дата Арк. 41ДП.5.092002.01.025.ПЗ Змн. Арк. № докум. Підпис Дата Арк. 41ДП.5.092002.01.025.ПЗ Змн. Арк. № докум. Підпис Дата Арк. 41ДП.5.092002.01.025.ПЗ Змн. Арк. № докум. Підпис Дата Арк. 41ДП.5.092002.01.025.ПЗ Змн. Арк. № докум. Підпис Дата Арк. 41ДП.5.092002.01.025.ПЗ Змн. Арк. № докум. Підпис Дата Арк. 41ДП.5.092002.01.025.ПЗ Змн. Арк. № докум. Підпис Дата Арк. 41ДП.5.092002.01.025.ПЗ Змн. Арк. № докум. Підпис Дата Арк. 41ДП.5.092002.01.025.ПЗ Змн. Арк. № докум. Підпис Дата Арк. 41ДП.5.092002.01.025.ПЗ Змн. Арк. № докум. Підпис Дата Арк. 41ДП.5.092002.01.025.ПЗ Змн. Арк. № докум. Підпис Дата Арк. 41ДП.5.092002.01.025.ПЗ Змн. Арк. № докум. Підпис Дата Арк. 41ДП.5.092002.01.025.ПЗ Змн. Арк. № докум. Підпис Дата Арк. 41ДП.5.092002.01.025.ПЗ Змн. Арк. № докум. Підпис Дата Арк. 41ДП.5.092002.01.025.ПЗ Змн. Арк. № докум. Підпис Дата Арк. 41ДП.5.092002.01.025.ПЗ Змн. Арк. № докум. Підпис Дата Арк. 41ДП.5.092002.01.025.ПЗ Змн. Арк. № докум. Підпис Дата Арк. 41ДП.5.092002.01.025.ПЗ Змн. Арк. № докум. Підпис Дата Арк. 41ДП.5.092002.01.025.ПЗ Змн. Арк. № докум. Підпис Дата Арк. 41ДП.5.092002.01.025.ПЗ Змн. Арк. № докум. Підпис Дата Арк. 41ДП.5.092002.01.025.ПЗ Змн. Арк. № докум. Підпис Дата Арк. 41ДП.5.092002.01.025.ПЗ Змн. Арк. № докум. Підпис Дата Арк. 41ДП.5.092002.01.025.ПЗ Змн. Арк. № докум. Підпис Дата Арк. 41ДП.5.092002.01.025.ПЗ Змн. Арк. № докум. Підпис Дата Арк. 41ДП.5.092002.01.025.ПЗ Змн. Арк. № докум. Підпис Дата Арк. PAGE \* LOWER 40 41ДП.5.092002.01.025.ПЗ
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
