.

Етіопатогенетичні механізми розвитку дисфункції ендотелію у чоловіків молодого віку з різним рівнем артеріального тиску (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
116 3157
Скачать документ

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ(Я УКРАЇНИ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКА ДЕРЖАВНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ

АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ГАСТРОЕНТЕРОЛОГІЇ

ВОЛКОВИНСЬКА ТЕТЯНА ВАСИЛІВНА

УДК 616.12 – 008.331.1 – 092 – 053.81 – 055.1

Етіопатогенетичні механізми розвитку дисфункції ендотелію у чоловіків
молодого віку з різним рівнем артеріального тиску

14.01.11- кардіологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Дніпропетровськ – 2007

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Одеському державному медичному університеті МОЗ
України

Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор ЮРЛОВ Владислав Михайлович, Одеський
державний медичний університет МОЗ України, професор кафедри
госпітальної терапії

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор ЖЕБЕЛЬ Вадим Миколайович, Вінницький
національний медичний університет ім. М.І. Пирогова МОЗ України,
завідувач кафедри терапії медичного факультету №2;

доктор медичних наук, професор КОВАЛЬ Олена Акіндинівна,
Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України, професор кафедри
госпітальної терапії №1

Провідна установа:

Національний науковий центр „Інститут кардіології ім. акад. М.Д.
Стражеска” АМН України (м. Київ), відділення гострого інфаркту міокарда
і відновлюючого лікування

Захист дисертації відбудеться „ 18 ” вересня 2007 року о 13.00 годині на
засіданні спеціалізованої вченої ради Д 08.601.02 при Дніпропетровській
державній медичній академії МОЗ України та Інституту гастроентерології
АМН України (пр. Правди, 96, м. Дніпропетровськ, 49044)

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Дніпропетровської
державної медичної академії МОЗ України (вул. Дзержинського, 9, м.
Дніпропетровськ, 49044)

Автореферат розісланий „ 08 ” червня 2007 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

доктор медичних наук, професор
М.Б. Щербиніна

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Артеріальна гіпертензія (АГ) є одним з найпоширеніших
захворювань в світі. Не дивлячись на те, що за останні десятиріччя
досягнуті значні успіхи в діагностиці, лікуванні та профілактиці
серцево-судинних захворювань, розповсюдженість АГ поширюється.

Дисфункція ендотелію (ДЕ) є предиктором підвищеного ризику розвитку
серцево-судинних захворювань і важливою ланкою в патогенезі АГ (Т.В.
Камышова та співавт., 2003; А.И. Мартынов та співавт., 2005; Б.А.
Намаканов, 2005). Вважається, що ДЕ відіграє важливу роль у формуванні
АГ у дітей та підлітків (С.А. Тихонова, 2006). На думку експертів
міжнародної робочої групи по вивченню ендотелійзалежної вазодилатації
(ЕЗВД), ДЕ – це інтегральний індекс впливу цілого ряду факторів ризику
на судини (Т.В. Камышова та співавт., 2003; R.M. Touyz, 2004).
Виникнення і прогресування ДЕ при АГ залежить як від рівня артеріального
тиску (АТ), так і від наявності інших факторів ризику (О.Я. Бабак та
співавт., 2004; Б.А. Намаканов та співавт., 2005). Однак зміни
ендотеліальної регуляції судинного тонусу при АГ неоднозначні (В.С.
Задионченко та співавт., 2003; Г.Р. Яновская та співавт., 2004).
Невирішене питання про первинність порушень функціонального стану
ендотелію при АГ, тому що вона може включатися в патогенез захворювання
на ранніх етапах.

Багато дослідників звертають увагу на взаємини біологічної реакції
запалення, активації імунної системи і патогенезу АГ (А.Б. Басинкевич та
співавт., 2003; А.Ш. Хасаев та співавт., 2003; Н.П. Копица, 2004; В.Н.
Титов та співавт., 2006). В останні десятиріччя в літературі
обговорюється зв’язок розвитку серцево-судинних захворювань із
хронічними внутрішньоклітинними інфекціями (И.П. Арлеевский та співавт.,
2001; А.Б. Басинкевич та співавт., 2003; И.В. Богадельников та співавт.,
2005; А.Н. Орехов та співавт., 2005). Це в найбільшій мірі відноситься
до Chlamydia pneumoniae, вірусу простого герпесу, вірусу Епштейна-Барр,
цитомегаловірусу, які знаходять у стінці судини (Ю.П. Никитин та
співавт., 2000; Т.Г. Кванталиани та співавт., 2005). Результати багатьох
досліджень доводять, що ДЕ – можливий наслідок інфекції (Р.Д. Курбанов
та співавт., 2003). Встановлена асоціація хронічної хламідійної інфекції
з гострим інфарктом міокарда і потовщенням стінки коронарних артерій.
Високі титри антитіл до хламідійної інфекції асоційовані з підвищенням
ризику інсульту в майбутньому, а також з високим ризиком будь-яких
серцево-судинних подій (А.Ш. Хасаев та співавт., 2003).

Більш детальному дослідженню підлягають взаємини запалення, ДЕ і рівня
АТ. Підвищення вмісту первинних медіаторів запалення при АГ є
об’єктивним доказом цих взаємин (В.Н. Титов та співавт., 2006).
Перспективним представляється розшифровка механізмів, що лежать в основі
ДЕ, у тому числі й ролі внутрішньоклітинної інфекції (О.А. Гомазков,
2000; Т.В. Камышова та співавт., 2003; В.В. Белов та співавт., 2004).
Все вищевикладене обумовило необхідність проведення даного дослідження.

Зв(язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне
дослідження є частиною науково-дослідницької роботи кафедри госпітальної
терапії Одеського державного медичного університету МОЗ України:
“Профілактика прогресування ішемічної хвороби, хронічної серцевої
недостатності й артеріальної гіпертензії з позицій корекції дисфункції
ендотелію та метаболічних порушень у хворих різного віку”, номер
державної реєстрації 0103U007947.

Мета дослідження: визначити механізми розвитку дисфункції ендотелію у
чоловіків молодого віку з різним рівнем артеріального тиску для
покращення діагностики ураження ендотелію і попередження прогресування
артеріальної гіпертензії.

Завдання дослідження:

1. Оцінити наявність хронічного внутрішньоклітинного інфікування
Chlamydia pneumoniae, вірусом простого герпесу, цитомегаловірусом та
вірусом Епштейна-Барр у чоловіків молодого віку з нормальним, високим
нормальним АТ та АГ 1 ступеня.

2. Визначити особливості стану перекісного окислення ліпідів та
антиоксидантного захисту в плазмі крові у чоловіків молодого віку з
різним рівнем АТ в залежності від наявності хронічної інфікованості
Chlamydia pneumoniae, вірусом простого герпесу, цитомегаловірусом та
вірусом Епштейна-Барр в різних комбінаціях.

3. Оцінити функціональний стан ендотелію за параметрами
ендотелійзалежної вазодилатації плечової артерії, вмістом стабільних
метаболітів оксиду азоту (NO) та активністю NO-синтази в плазмі та
еритроцитах у чоловіків молодого віку з різним рівнем АТ в залежності
від наявності хронічної інфікованості Chlamydia pneumoniae, вірусом
простого герпесу, цитомегаловірусом та вірусом Епштейна-Барр в різних
комбінаціях.

4. Визначити особливості стану перекісного окислення ліпідів та
антиоксидантного захисту, показників ліпідного спектру плазми та
еритроцитів, показників системи оксиду азоту (NO) та активності
NO-синтази в плазмі та еритроцитах, наявність хронічного
бактеріально-вірусного інфікування у чоловіків молодого віку в
залежності від функціонального стану ендотелію та рівнів АТ.

5. Встановити характер взаємовідносин рівня АТ, показників
функціонального стану ендотелію і факторів його пошкодження
(внутрішньоклітинного інфікування, стану перекісного окислення ліпідів
та запалення) у чоловіків молодого віку з високим нормальним АТ та АГ 1
ступеня.

Об(єкт дослідження: чоловіки молодого віку з високим нормальним АТ та АГ
1 ступеня з різними варіантами хронічного внутрішньоклітинного
інфікування.

Предмет дослідження: функціональний стан ендотелію, показники системи
оксиду азоту (NO) та активність NO-синтази в плазмі та еритроцитах,
наявність хронічного внутрішньоклітинного інфікування, наявність проявів
активності запалення, перекісне окислення ліпідів, показники
антиоксидантного захисту, показники ліпідного спектру в плазмі та
еритроцитах у чоловіків молодого віку з різним рівнем АТ.

Методи дослідження: анамнестичні, загальноклінічні, лабораторні,
інструментальні, в тому числі ехокардіографічне дослідження (ЕхоКГ),
тест Целермаєра – Соренсена (проба з ЕЗВД плечової артерії),
ультразвукове дослідження сонної артерії, добове моніторування АТ
(ДМАТ), методи статистичного аналізу.

Наукова новизна одержаних результатів. Наукова новизна дисертаційної
роботи полягає у тому, що на основі проведених комплексних
клініко-лабораторних та інструментальних досліджень у чоловіків молодого
віку з різним рівнем АТ вперше визначені патогенетичні фактори, що
можуть сприяти виникненню дисфункції ендотелію – наявність хронічного
внутрішньоклітинного інфікування, активація перекісного окислення
ліпідів (ПОЛ) та запалення.

Вперше визначено роль хронічного внутрішньоклітинного інфікування
Chlamydia pneumoniae, вірусом простого герпесу, цитомегаловірусом та
вірусом Епштейна-Барр в патогенезі дисфункції ендотелію у чоловіків
молодого віку з високим нормальним АТ та АГ 1 ступеня. Відмічено, що
дисфункція ендотелію визначається у чоловіків молодого віку з різними
варіантами хронічного внутрішньоклітинного інфікування з однаковою
частотою при високому нормальному АТ та АГ 1 ступеня, що може вказувати
на її первинність.

Встановлено взаємозв(язок рівня АТ з наявністю хронічного
внутрішньоклітинного інфікування у молодих чоловіків з високим
нормальним АТ та АГ 1 ступеня. Відмічено наявність проявів активності
запального процесу у пацієнтів молодого віку з високим нормальним АТ та
АГ 1 ступеня з різними варіантами хронічного бактеріально-вірусного
інфікування.

Відмічено, що у молодих чоловіків з високим нормальним АТ та АГ 1
ступеня при хронічному інфікуванні Chlamydia pneumoniae, вірусом
простого герпесу, цитомегаловірусом, вірусом Епштейна-Барр визначена
активація ПОЛ при послабленні захисної дії антиоксидантної системи,
наявність проявів яких збільшується по мірі підвищення рівня АТ.

Вперше визначено особливості стану ПОЛ, АОЗ, показників ліпідного
спектру плазми та еритроцитів, стану системи оксиду азоту, активність
NO-синтази, наявність хронічного бактеріально-вірусного інфікування і
наявність проявів активності запального процесу у чоловіків молодого
віку залежно від функціонального стану ендотелію та рівня АТ, що дало
змогу з(ясувати патогенетичні фактори ендотеліальної дисфункції. В
дисертаційній роботі чітко визначені основні етіопатогенетичні фактори
дисфункції ендотелію: внутрішньоклітинна інфекція, активація ПОЛ та
запалення.

Практичне значення результатів дослідження. Результати, що отримані
автором при проведенні клінічних та експериментальних досліджень,
дозволили поглибити теоретичне уявлення про наявність хронічного
інфікування Chlamydia pneumoniae, вірусом простого герпесу,
цитомегаловірусом та вірусом Епштейна-Барр у чоловіків молодого віку з
різним рівнем АТ. Встановлено взаємозв(язок рівня АТ з наявністю
хронічного бактеріально-вірусного інфікування у молодих чоловіків на
початкових етапах розвитку АГ. Ці дані дозволяють рекомендувати
профілактичні заходи ще на етапі відсутності підвищення АТ в молодому
віці. Визначається порушення функції ендотелію в молодому віці при
хронічному внутрішньоклітинному інфікуванні не дивлячись на малий термін
підвищення АТ, що дає змогу запропонувати більш досконалий метод
профілактики ендотеліальної дисфункції з урахуванням впливу на
етіопатогенетичні фактори пошкодження функції ендотелію. Наявність
хронічного внутрішньоклітинного інфікування в молодому віці дозволяє
передбачити високу вірогідність розвитку дисфункції ендотелію і може
розцінюватися як додатковий фактор в оцінці загального
кардіоваскулярного ризику.

Результати дисертаційної роботи впроваджені в практику роботи
кардіоревматологічного відділення 411 Центрального військового
клінічного госпіталю м. Одеси (акт впровадження від 27.09.06), у
клінічну практику терапевтичного відділення Університетської клініки та
кафедри внутрішньої медицини ОДМУ (акт впровадження від 23.10.06).

Отримані результати досліджень використовуються у програмах лекційних
курсів та практичних занять зі студентами на кафедрі госпітальної
терапії (акт впровадження від 12.05.06), кафедри факультетської терапії
ОДМУ (акт впровадження від 04. 01.06).

Особистий внесок здобувача. Дисертантом самостійно проводився
інформаційний пошук й здійснювався аналіз наукової літератури за
проблемою, обґрунтовано напрямки дослідження, проводився відбір
пацієнтів до дисертаційного дослідження, здійснювалося динамічне
спостереження за 128 пацієнтами з аналізом фізикальних,
клініко-інструментальних, лабораторних методів дослідження. Проведено
заплановані в дисертаційній роботі дослідження. Самостійно виконано
дослідження добового моніторування артеріального тиску. Особисто
дисертантом сформовані бази даних за результатами досліджень, проведена
статистична обробка отриманих результатів, узагальнення отриманого
матеріалу, виконувався його науковий аналіз та графічна інтерпретація,
опрацьовувалися практичні рекомендації, писалися наукові статті,
оформлялася дисертація й автореферат.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи
були представлені, опубліковані та доповідались автором на: міжнародній
науково-практичній конференції молодих вчених “Вчені майбутнього”
(Одеса, 2004), Південно – Українській науково-практичній конференції
“Метаболічний синдром – вектор сумісних зусиль у профілактиці та
лікуванні серцево-судинних захворювань” (Одеса, 2004), міжнародній
науково-практичній конференції молодих вчених “Вчені майбутнього”
(Одеса, 2005), міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених
“Вчені майбутнього” (Одеса, 2006), науково-практичній конференції
“Актуальні проблеми дерматовенерології та косметології” (Одеса, 2006),
60 ювілейній науково-практичній конференції студентів та молодих вчених
НМУ ім. О.О. Богомольця “Актуальні проблеми сучасної медицини” (Київ,
2006).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 14 робіт, з яких 5
статей у фахових періодичних виданнях, рекомендованих ВАК України, 9 тез
наукових доповідей.

Обсяг та структура дисертації. Дисертаційна робота викладена на 128
сторінках основного комп’ютерного тексту (загальний обсяг 149 сторінок)
і складається зі вступу, огляду літератури, опису матеріалів та методів
дослідження, 2 розділів, присвячених викладанню результатів власних
досліджень, аналізу та узагальненню результатів, висновків, практичних
рекомендацій, списку використаної літератури (181 джерело). Робота
ілюстрована 32 таблицями і 10 рисунками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи дослідження. Обстежено 118 молодих чоловіків із
зафіксованими епізодами підвищення офісного АТ від 130/80 до 160/100 мм
рт.ст., віком від 18 до 40 років на базі кардіоревматологічного
відділення 411 Центрального військового клінічного госпіталю міста Одеси
за період з 2003 по 2006 рр. З них у 43 пацієнтів встановлено високий
нормальний АТ (130-139/85-89 мм рт.ст.), у 75 хворих – АГ 1 ступеня
(140-159/90-99 мм рт.ст.). Контрольну групу склали 10 практично здорових
молодих чоловіків без успадкованої схильності до гіпертонічної хвороби
(ГХ) з нормальним рівнем АТ (120-129/80-84 мм рт.ст.), що проходили
обстеження в кардіоревматологічному відділенні з метою виявлення
придатності до військової служби.

Критеріями включення стало документоване в трьох незалежних вимірюваннях
підвищення АТ на протязі не менше 1 місяця з моменту виявлення
підвищеного АТ вперше. Не входили в дослідження пацієнти з ознаками
гострих і хронічних запальних захворювань та у реконвалесцентному
періоді (3 тижня) після гострих запальних процесів.

У всіх обстежених проводили наступні методи дослідження::

Дослідження показників перекісного окислення ліпідів (ПОЛ) в плазмі
крові проводили на спектрофотометрі СФ-46 за вмістом дієнових кон’югатів
(ДК) за методикою І.Д. Стальної (1977), малонового диальдегіду (МДА) –
реакція з тіобарбитуровою кислотою. Активність глутатіонредуктази (Гл.
Ред.) визначали на спектрофотометрі СФ-46 за збільшенням NADPH+Н+ (Ф.Є.
Путіліна, 1982). Рівень нікотинамідних коферментів (НАД, НАДН) в плазмі
та еритроцитах оцінювали на спектрофотометрі СФ-46 при довжині хвилі 340
нм (Ф.Є. Путіліна, 1982). Активність супероксиддисмутази (СОД) визначали
за швидкістю змін оптичної щільності в ході відновлення нітросинього
тетразолію.

Показники ліпідного спектру: вільний холестерин (ВХ), ефіри холестерину
(ЕХ), фосфоліпіди (ФЛ), вільні жирні кислоти (ВЖК), тригліцериди (ТГ) в
плазмі та еритроцитах, а також вітамін Є в плазмі визначали методом
тонкошарової хроматографії за методикою Шталя (1976).

Показники системи оксиду азоту визначали за вмістом стабільних
метаболітів NO (NO2- і NO3-) в плазмі та гемолізаті еритроцитів (L.J.
Green, 1982). Дослідження активності NO-синтази плазми та еритроцитів
проводили методом спектрофотометрії при довжині хвилі 340 нм (В.В.
Сумбаєв, 2000).

Дослідження титру специфічних антитіл до Chlamydia pneumoniae (ChlP) –
Anti-ChlP-IgG, вірусів простого герпесу (HSV) – Anti-HSV-IgG,
Епштейна-Барр (VEB) – Anti-VEB-IgG, цитомегаловірусу (CMV) –
Anti-CMV-IgG проводили методом ІФА з використанням тест-систем
(“Вектор-Бест” і “Хема”, Росія) за стандартними методиками до тестів.
Концентрацію специфічних IgG-антитіл оцінювали за відношенням ОГДС/ОГК,
де ОГДС – оптична густина досліджуваної сироватки, ОГК – оптична густина
контролю. Значущими титрами для вірусів HSV, CMV вважали значення зразка
( 1,1 у.од., для VEB ( 5 у.од., для ChlP титр ( 0,3 у.од.

Дослідження циркулюючих імунних комплексів (ЦІК) ЦІК 315, ЦІК 405 в
плазмі крові визначали за допомогою реакції преципітації 3,5% розчином
полиетиленгликолю (M.J. Digeon, 1977). Дослідження ІgА, IgG, ІgМ
проводили за допомогою реакції преципітації методом радіальної
імуннодиффузії в агаровому гелі на предметному стеклі (Я.Д. Галицький,
1987).

Ехокардіографічне дослідження (ЕхоКГ) для оцінки
структурно-функціональних особливостей міокарда лівого шлуночка
проводили за стандартною методикою із субкостального доступу в М –
режимі імпульсним датчиком 3,5 МГц на апараті “Sim-5000 plus”
(Біомедика, Італія); тест Целермаєра – Соренсена (проба з ЕЗВД плечової
артерії), доплерографічне дослідження загальної сонної артерії для
визначення коефіцієнту інтима/медіа проводили на апараті „LOGIC-500 VC”
фірми „SIEMENS”; добове моніторування АТ проводили протягом доби на
апараті CardioTens – 01, фірми “Meditech”, Угорщина. Артеріальний тиск
вимірювали кожні 15 хвилин вдень і 30 хвилин вночі.

Після дослідження функціонального стану ендотелію за параметрами ЕЗВД
плечової артерії, пацієнти з високим нормальним АТ (1гр.) та АГ 1
ступеня (2гр.) були розподілені на підгрупи:

підгрупа А – пацієнти з розширенням діаметру плечової артерії через 60
сек. на тлі реактивної гіперемії на 10% і більше (нормальна реакція ЕЗВД
плечової артерії);

підгрупа В – пацієнти з розширенням діаметру плечової артерії через 60
сек. на тлі реактивної гіперемії менше ніж на 10%, або зі зменшенням
вихідного діаметру плечової артерії (порушення ЕЗВД плечової артерії).

Фактори ризику оцінювали згідно рекомендаціям Української асоціації
кардіологів з профілактики та лікування артеріальної гіпертензії (2004).

Отримані результати обробляли методами варіаційної статистики з
використанням пакета статистичних програм STADIA v. 6.3., програм
EXCEL’2003 та STATISTICA for Windows vs. 5.0. Дані представлені у
вигляді середнього значення (М) і стандартного відхилення ((SD). Для
оцінки вірогідності розходжень використовували критерій t Стьюдента для
параметричних даних (при нормальному розподіленні). Парні групові
порівняння проводили непараметричним методом Манн-Уітні. Для оцінки
взаємозв’язку між показниками використовували коефіцієнт кореляції r.
Достовірними вважали розбіжності при p(0,05. Для оцінки індивідуального,
незалежного від інших, включених в аналіз факторів, внеску перемінних у
варіабельність досліджуваної величини використовували метод множинної
покрокової лінійної регресії. Графічна обробка матеріалів виконана за
допомогою пакета прикладних програм EXCEL.

Результати дослідження та їх обговорення. Дослідження
клініко-анамнестичних особливостей у молодих чоловіків з різним рівнем
АТ дозволило встановити деякі відмінності. У пацієнтів з АГ 1 ступеня
встановлено достовірне збільшення офісного рівня АТ та ЧСС, збільшення
числа факторів ризику у одного пацієнта (надлишкова вага тіла, кількість
викурених сигарет, спадкова обтяженість з АГ). В групі пацієнтів з
високим нормальним АТ було більше курців. В групах встановлено високий
рівень вегетативних порушень за даними „Опитувальника для виявлення
ознаків вегетативних змін” (А.М. Вейн, 2003) порівняно з пацієнтами з
нормальним рівнем АТ (p(0,05). Вегетативна дисфункція визначається у
36,6% молодих чоловіків з високим нормальним АТ, у 33,7% пацієнтів з АГ
1 ступеня.

За даними ЕхоКГ встановлено, що у пацієнтів з високим нормальним АТ
розвивається ряд морфо-функціональних змін: достовірне збільшення лівого
передсердя (ЛП), кінцево-систолічного об(єму (КСО), зменшення фракції
викиду (ФВ) порівняно з нормотензивними пацієнтами (p(0,05). У пацієнтів
з АГ 1 ступеня поряд з вищевказаними змінами спостерігається достовірне
збільшення показників структури лівого шлуночка (ММЛШ, ІММЛШ, ВТЗСЛШ,
ВТМШП) порівняно з пацієнтами з високим нормальним АТ, що вказує про
початок формування структурних змін лівого шлуночка (p(0,05). Однак ці
зміни не досягали рівня, характерного для гіпертрофії лівого шлуночка.

У молодих чоловіків з АГ 1 ступеня за даними ДМАТ спостерігали
достовірне збільшення середньодобового рівня систолічного АТ (САТ),
діастолічного АТ (ДАТ), пульсового АТ (ПАТ), ЧСС, індексу часу
гіпертензії САТ та ДАТ порівняно з нормотензивними пацієнтами та
пацієнтами з високим нормальним АТ (p(0,05). При високому нормальному АТ
спостерігали суттєве збільшення середньодобового рівня ЧСС, індексу часу
гіпертензії САТ та ДАТ порівняно з контролем (p(0,05).

Дослідження ІФА встановило високу частоту діагностично значущого
підвищення титру специфічних IgG-антитіл в плазмі крові до Chlamydia
pneumoniae, вірусу простого герпесу, цитомегаловірусу, вірусу
Епштейна-Барр (табл. 1). Спостерігається достовірне збільшення титру
специфічних IgG-антитіл до вірусу простого герпесу в групі осіб з АГ 1
ступеня в порівнянні з пацієнтами з високим нормальним АТ (p(0,05).

Таблиця 1

Концентрація специфічних антитіл до Chlamydia pneumoniae, вірусу
простого герпесу, цитомегаловірусу, вірусу Епштейна-Барр у чоловіків
молодого віку з різним рівнем артеріального тиску

Показник Контроль

(n=10) 1гр.

(n=43) 2гр.

(n=75)

Anti-CMV-IgG, у.од. 0,6 ( 0,2 1,0 ( 0,4( 1,3( 0,5(

Anti-HSV-IgG, у.од. 1,1 ( 0,7 2,2 ( 0,7( 2,9 ( 0,7((

Anti-VEB-IgG, у.од. 48,8 ( 13,3 60,2 ( 29,5 64,9 ( 28,6

Anti-ChlP-IgG, у.од. 0,07 ( 0,01 0,24 ( 0,23( 0,47 ( 0,42(

Примітка: ( – (p(0,05) у порівнянні з контролем, ( – (p(0,05) між 1 та 2
гр.

Вищевикладене свідчить про наявність хронічної інфікованості чоловіків
молодого віку (табл. 2)., виявлення якої збільшується по мірі підвищення
АТ.

Таблиця 2

Наявність хронічної інфікованості ChlP, HSV, VEB, CMV у чоловіків
молодого

віку з різним рівнем артеріального тиску

Показник Контроль

(n=10) 1гр.

(n=43) 2гр.

(n=75)

CMV, % – 43,5% 70,8%

HSV, % 20% 87% 100%

VEB, % 60% 87% 100%

ChlP, % – 13% 20,8%

Згідно отриманим нами даним, наявність хронічного внутрішньоклітинного
інфікування Chlamydia pneumoniae, вірусами простого герпесу,
Епштейна-Барр, цитомегаловірусом за даними ІФА встановлено у 60%
пацієнтів контрольної групи, у 95,6% пацієнтів з високим нормальним АТ
та у 100% чоловіків з АГ 1 ступеня, причому у останніх мало місце
мікст-інфікування в різних комбінаціях.

Визначений зв’язок між збільшенням титру IgG-антитіл в плазмі крові та
рівнем АТ у молодих чоловіків в період становлення АГ: у пацієнтів з
високим нормальним АТ встановлена пряма залежність між рівнями САТ, ДАТ
та титром Anti-HSV-IgG, між рівнями САТ і ПАТ та титром Anti-ChlP-IgG в
плазмі; у пацієнтів з АГ 1 ступеня існує пряма кореляційна залежність
між рівнем САТ та титрами Anti-ChlP-IgG, Anti-HSV-IgG і Anti-CMV-IgG,
між рівнем ДАТ і титрами Anti-ChlP-IgG, Anti-CMV-IgG в плазмі.

Для з’ясування патогенезу АГ ми встановили наявність проявів активності
запалення у молодих чоловіків на ранніх стадіях АГ (табл. 3).
Встановлено зниження рівня IgA і підвищення рівнів ЦІК 315, ЦІК 405 в
плазмі крові у чоловіків з високим нормальним АТ та АГ 1 ступеня
порівняно з нормотензивними пацієнтами (p(0,05). Відсутність вірогідних
змін активності запального процесу у чоловіків з високим нормальним АТ
та АГ 1 ступеня може бути пояснена високим рівнем інфікованости осіб на
етапі становлення АГ. Все вищевикладене вказує на високу частоту
хронічного внутрішньоклітинного бактеріально-вірусного інфікування ChlP,
HSV, VEB, CMV та наявність проявів активності запального процесу в
досліджуваних групах. Встановлено наростання виявлених змін по мірі
прогресування АГ.

Таблиця 3

Показники неспецифічної запальної відповіді в плазмі крові у чоловіків

молодого віку з різним рівнем артеріального тиску

Показник Контроль

(n=10) 1гр.

(n=43) 2гр.

(n=75)

IgA, г/л 1,8 ( 0,3 1,3 ( 0,3( 1,5 ( 0,4(

ЦІК 315, у.од. 6,3 ( 2,3 8,8 ( 3,8( 8,8 ( 4,1(

ЦІК 405, у.од. 11,9 ( 4,6 16,6 ( 5,6( 17,8 ( 8,3(

Примітка: ( – (p(0,05) у порівнянні з контролем, ( – (p(0,05) між 1 та 2
гр.

Результати кореляційного аналізу встановили пряму залежність між
підвищенням активності запалення і рівнем АТ. Проведені нами дослідження
вказують про роль запалення в патогенезі АГ і залежність рівня АТ від
наявності хронічного внутрішньоклітинного інфікування.

Дослідження стану ПОЛ та АОЗ допомогло з(ясувати роль фактора
гіпертензії в зміні ПОЛ. Як показали проведені дослідження, в плазмі
крові у осіб з високим нормальним АТ та АГ 1 ступеня виявлено
прогресуюче достовірне збільшення вмісту малонового диальдегіду (МДА) і
дієнових кон(югатів (ДК) ненасичених жирних кислот, що вказує на
активацію ПОЛ (табл. 4). Посилення ПОЛ супроводжувалось достовірним
зменшенням показників АОЗ – зменшення вмісту вітаміну Є в плазмі крові у
осіб з високим нормальним АТ та АГ 1 ступеня, що супроводжується
підвищенням рівня Глутатіонредуктази (p(0,05), яке пов(язано зі
збільшенням відновлених нікотинамідних коферментів в плазмі, рівень яких
був вірогідно вищим у чоловіків з АГ 1 ступеня (p(0,05).

Слід відмітити, що у молодих чоловіків з високим нормальним АТ
встановлений негативний кореляційний зв(язок рівня АТ з концентрацією
вітаміну Є і рівнем ДК в плазмі крові; при АГ 1 ступеня встановлений
прямий кореляційний зв(язок між підвищенням АТ і рівнем ДК в плазмі
крові, що вказує на активацію ПОЛ при підвищенні АТ. Визначено, що у
пацієнтів з високим нормальним АТ встановлений прямий кореляційний
зв(язок між титром специфічних антитіл до ChlP, VEB, CMV і показниками
ПОЛ та АОЗ; при АГ 1 ступеня зареєстрована обернена залежність між
титром антитіл до ChlP і показниками АОЗ, що вказує про вплив хронічного
внутрішньоклітинного інфікування на стан системи ПОЛ-АОЗ на етапі
становлення АГ в молодому віці.

Таблиця 4

Активність ПОЛ та стан АОЗ в плазмі крові у чоловіків молодого віку з
різним рівнем артеріального тиску

Показник Контроль

(n=10) 1гр.

(n=43) 2гр.

Ae

E

o

o

(

a

ae

`

Ae

Ae

AE

E

o

????a

ae

ae

l”rUsrwtw wN}OH?f…|‡?‰r?$‘,––—TH?„??›oeoeoeoeeeoeoeoeoeTHTHoeoeeeeeeoeo
eoeoeoeoe

”y@

¬

”y@

¬

”y@

¬

”y@

¬

d?tha$

”y@

¬

–kd\

0,09 0,8 ( 0,3( 1,0 ( 0,4(

Примітка: ( – (p(0,05) у порівнянні з контролем, ( – (p(0,05) між 1 та 2
гр.

У пацієнтів з високим нормальним АТ та АГ 1 ступеня порівняно з
контролем визначається зменшення вмісту вільного холестерину (ВХ),
вільних жирних кислот (ВЖК), фосфоліпідів (ФЛ), тригліцеридів (ТГ) і
підвищення рівня етерифікованого холестерину (ЕХ) в еритроцитах
(p(0,05). Вказані зміни свідчать про перебудову ліпідного складу мембран
еритроцитів в період становлення АГ при хронічній бактеріально-вірусній
інфікованості в молодому віці. В плазмі крові встановлено порушення
ліпідного спектру – зменшення вмісту ВХ, ВЖК, ФЛ, ТГ (p(0,05).

Результати дослідження ЕЗВД плечової артерії виявили порушення
ендотеліальної функції у чоловіків молодого віку на етапі становлення АГ
не дивлячись на малий термін підвищення АТ. Порушення ЕЗВД у чоловіків
молодого віку з високим нормальним АТ та АГ 1 ступеня з наявністю
хронічного інфікування визначається з однаковою частотою (у 30,2%
пацієнтів з високим нормальним АТ, у 29,3% пацієнтів з АГ 1 ступеня). В
групі осіб з АГ 1 ступеня встановлено зменшення ступеня приросту
діаметру плечової артерії порівняно з контролем на 17% (p(0,05). В групі
осіб з високим нормальним АТ виявляється тенденція до зменшення приросту
діаметру плечової артерії порівняно з нормотензивними пацієнтами
контрольної групи (рис. 1). Виявлені зміни ендотеліальної функції
супроводжуються підвищенням швидкості кровотоку, що може вказувати на
порушення еластичних властивостей стінки судини. Визначення комплексу
інтима/медіа (КІМ) загальної сонної артерії встановило тенденцію до
збільшення коефіцієнту за рахунок прогресуючого потовщення внутрішнього
шару судини у пацієнтів з високим нормальним АТ та АГ 1 ступеня, що може
свідчити про початок виникнення морфологічних змін стінки судин на етапі
становлення АГ.

Рис. 1. Оцінка функціонального стану ендотелію за параметрами ЕЗВД
плечової артерії у молодих чоловіків з різним рівнем АТ

Роль оксидантного стресу в зниженні активності й руйнуванні NO, в тому
числі при АГ, на що вказують роботи багатьох дослідників, підтверджена в
наших дослідженнях. Дослідження стану NO-системи встановило достовірне
зменшення в плазмі крові сумарного вмісту стабільних метаболітів NO за
рахунок зниження концентрації NO3-, зменшення активності NO-синтази та
збільшення вмісту NO2- в плазмі крові у осіб з АГ 1 ступеня (p(0,05).
Разом з тим, концентрація NO2-, NO3-, сумарних метаболітів NO в
еритроцитах була підвищеною, найбільш вираженою у пацієнтів з високим
нормальним АТ (p(0,05). Це супроводжується зменшенням активності
NO-синтази еритроцитів у пацієнтів з високим нормальним АТ та АГ 1
ступеня (p(0,05). Слід відмітити, що депонування NO виконує важливу роль
у формуванні захисних ефектів адаптації на етапі становлення АГ (Н.Н.
Кургалюк, 2002).

Отже, активація ПОЛ на фоні метаболічного ацидозу, гіперферментемії,
збільшенні рівня NO2- в плазмі є реакцією імунного захисту, направленою
на знешкодження мікроорганізму, що узгоджується з літературними даними.
Як свідчать вивчені джерела, підвищення АТ приводить до активації
процесів, направлених на видалення екзогенних патогенів і є фактором
регуляції метаболічних процесів (В.Н. Титов та співавт., 2006).

Результати кореляційного аналізу у чоловіків молодого віку з високим
нормальним АТ і АГ 1 ступеня встановили залежність стану системи NO та
NO-синтазної активності плазми та еритроцитів від наявності хронічного
внутрішньоклітинного інфікування. Велике значення в формуванні
дисфункції ендотелію на етапі становлення АГ має посилення процесів ПОЛ,
на що вказують результати проведеного нами кореляційного аналізу.

За результатами дослідження, адаптаційною реакцією на підвищення АТ є
збільшення продукції NO2- в плазмі і збільшення депонування продуктів NO
в еритроцитах, які в разі необхідності можуть служити ендогенним донором
NO і оказувати пряму захисну дію (Б.В. Смирин та співавт., 2000).
Механізм захисної дії депонування NO може бути пов(язаний зі зниженням
активності і/або експресією NO-синтази, або з видаленням надлишкового
рівня NO. Такий компенсаторний механізм потрібен для попередження
токсичної дії надлишку NO. Недостатня активність NO-синтази можливо,
обумовлена пригніченням синтезу індуцибельної NO-синтази токсинами
внутрішньоклітинної інфекції (В.Н. Титов та співавт., 2006).

Для вирішення питання про основні патогенетичні фактори пошкодження
функції ендотелію виникла необхідність визначення особливостей рівня
хронічної інфікованості ChlP, HSV, VEB, CMV, визначення показників
системи оксиду азоту, активності NO-синтази в плазмі та еритроцитах,
стану ПОЛ та АОЗ, особливостей показників ліпідного спектру плазми та
еритроцитів у чоловіків молодого віку залежно від функціонального стану
ендотелію і рівня АТ.

Згідно результатів ІФА (табл. 5) в групі пацієнтів з відсутністю
порушення ЕЗВД плечової артерії встановлено достовірне збільшення титру
антитіл до ChlP, VEB у гіпертензивних чоловіків порівняно з пацієнтами з
високим нормальним АТ (p(0,05). Дисфункція ендотелію при високому
нормальному АТ асоціюється з вірогідним збільшенням титру антитіл до
ChlP, VEB, CMV (p(0,05). У гіпертензивних пацієнтів з ДЕ визначається
тенденція до збільшення титру антитіл до VEB, CMV, HSV та достовірне
зменшення титру антитіл до ChlP (p(0,05). Отже, концентрація специфічних
IgG-антитіл до ChlP, VEB у гіпертензивних пацієнтів з ДЕ за параметрами
ЕЗВД плечової артерії виявляється вищою (p(0,05).

Таблиця 5

Особливості рівня IgG-антитіл до ChlP, HSV, VEB, CMV у пацієнтів
молодого

віку залежно від функціонального стану ендотелію і рівня АТ

Показник 1-Агр.

(n=30) 2-Агр.

(n=53) 1-Вгр.

(n=13) 2-Вгр.

(n=22)

Anti-CMV-IgG, у.од. 0,8 ( 0,2 1,1 ( 0,4 1,4 ( 0,5( 1,3 ( 0,5

Anti-HSV-IgG , у.од. 2,0 ( 0,6 2,2 ( 0,7 3,0 ( 0,8( 2,8 ( 0,7

Anti-VEB-IgG, у.од. 27,2 ( 6,7 66,0 ( 27,3( 56,4 ( 28,2( 68,3 ( 26,3

Anti-ChlP-IgG, у.од. 0,07 ( 0,01 0,17 ( 0,12( 0,07 ( 0,01 1,46 ( 0,76((

Примітка: А – пацієнти з нормальною ЕЗВД, В – з дисфункцією ендотелію

( – (p(0,05) у порівнянні з аналогічною підгрупою іншої групи

( – (p(0,05) між підгрупами однієї групи

Результати кореляційного аналізу у чоловіків з високим нормальним АТ і
АГ 1 ступеня встановили залежність параметрів функціонального стану
ендотелію від наявності хронічної бактеріально-вірусної інфікованості в
молодому віці. Слід зазначити, що ДЕ при високому нормальному АТ та АГ 1
ступеня у молодих чоловіків супроводжуються збільшенням проявів
активності запального процесу, що вказує на участь запалення в
патогенезі ендотеліальної дисфункції внаслідок хронічної інфікованості в
молодому віці.

ДЕ у пацієнтів з високим нормальним АТ супроводжується достовірним
зменшенням продукції NO2- в плазмі та еритроцитах, зменшенням
депонування стабільних метаболітів NO в еритроцитах і збільшенням
активності NO-синтази еритроцитів (p(0,05). У пацієнтів з АГ 1 ступеня
порушення ЕЗВД супроводжується достовірним зменшенням вмісту стабільних
метаболітів NO в плазмі крові (p(0,05), що може пояснюватися його
конкурентним зв(язуванням в умовах підвищення ПОЛ при послабленні
захисної дії антиоксидантної системи.

У пацієнтів з високим нормальним АТ ДЕ асоціюється з достовірним
збільшенням активності ПОЛ, що супроводжується посиленням захисної дії
антиоксидантної системи (підвищенням СОД в плазмі крові (p(0,05),
тенденція до збільшення вітаміну Є в плазмі) у порівнянні з пацієнтами
зі збереженою функцією ендотелію (табл. 6). ДЕ у пацієнтів з АГ 1
ступеня супроводжується достовірним зниженням АОЗ та тенденцією до
активації ПОЛ у порівнянні з пацієнтами зі збереженою функцією
ендотелію. ДЕ при підвищенні АТ в молодому віці у пацієнтів з АГ 1
ступеня супроводжується достовірною активацією ПОЛ та зниженням АОЗ
порівняно з чоловіками з високим нормальним АТ (p(0,05). У пацієнтів з
АГ 1 ступеня з нормальною ЕЗВД плечової артерії спостерігається
достовірне збільшення активності ПОЛ (p(0,05) і тенденція до зменшення
вітаміну Є в плазмі при відсутності змін ферментативної ланки АОЗ (табл.
6).

Таблиця 6

Особливості стану ПОЛ та АОЗ в плазмі крові у пацієнтів молодого віку
залежно

від функціонального стану ендотелію і рівня АТ

Показник 1-Агр.

(n=30) 2-Агр.

(n=53) 1-Вгр.

(n=13) 2-Вгр.

(n=22)

Вітамін Є, ммоль/л 7,8 ± 2,7 6,7 ( 3,2 8,8 ( 2,5 5,8 ( 1,9(

СОД, у.од. 0,18 ± 0,01 0,18 ( 0,01 0,19 ( 0,01( 0,17 ( 0,01((

Гл. Ред., нм/с мл 117,7 ± 21,9 117,6 ± 30,0 111,0 ± 16,0 88,7 ± 16,3

МДА, мкм/мл 2,6 ± 0,8 4,4 ( 2,0( 5,8 ( 1,4( 6,7 ( 1,5(

ДК, мкм/мл 0,7 ± 0,4 0,9 ( 0,3 0,9 ( 0,1 1,1 ( 0,3

Примітка: А – пацієнти з нормальною ЕЗВД, В – з дисфункцією ендотелію

( – (p(0,05) у порівнянні з аналогічною підгрупою іншої групи

( – (p(0,05) між підгрупами однієї групи

ДЕ при високому нормальному АТ асоціюється зі збільшенням вмісту ЕХ, ВХ,
ВЖК, ТГ в еритроцитах та зменшенням співвідношення ВХ/ФЛ, що може
пояснюватися адаптацією клітин до змін, викликаних вищевказаними
прцесами. ДЕ у пацієнтів з АГ 1 ступеня супроводжується зменшенням ФЛ,
ТГ в еритроцитах та збільшенням коефіцієнту ВХ/ФЛ.

Підсумовуючи дані, ДЕ в молодому віці супроводжується збільшенням титру
специфічних IgG-антитіл в плазмі крові до внутрішньоклітинних збудників,
наявністю проявів підвищеної активності запалення, зменшенням активності
NO-синтази та зменшенням вмісту NO2- в плазмі та еритроцитах, зменшенням
депонування метаболітів NO в еритроцитах, активацією ПОЛ та зниженням
показників АОЗ, змінами показників ліпідного спектру в еритроцитах,
рівень яких збільшується при підвищенні АТ.

ВИСНОВКИ

1. Наявність хронічного внутрішньоклітинного інфікування Chlamydia
pneumoniae, вірусами простого герпесу, Епштейна-Барр та
цитомегаловірусом за даними ІФА зареєстровано у 100% пацієнтів з АГ 1
ступеня у вигляді мікст-інфікування в різних комбінаціях, у 95,6%
пацієнтів з високим нормальним АТ та у 60% нормотензивних пацієнтів.

2. Визначений зв’язок між маркерами хронічного внутрішньоклітинного
інфікування та рівнем АТ в молодому віці: у пацієнтів з високим
нормальним АТ існує пряма залежність між рівнями САТ, ДАТ та титром
ІgG-антитіл до вірусу простого герпесу, між рівнями САТ і ПАТ та титром
ІgG-антитіл до Chlamydia pneumoniae; у пацієнтів АГ 1 ступеня
встановлена пряма кореляційна залежність рівня САТ та титрів ІgG-антитіл
до Chlamydia pneumoniae, вірусу простого герпесу і цитомегаловірусу,
рівня ДАТ і титром антитіл до Chlamydia pneumoniae, цитомегаловірусу в
плазмі крові.

3. У чоловіків молодого віку з високим нормальним АТ та АГ 1 ступеня
виявлено підвищення активності ПОЛ (накопичення малонового диальдегіду
та дієнових кон(югатів у плазмі), зменшення вмісту вітаміну Є в плазмі
на тлі активації ферментативної ланки АОС, що супроводжується наявністю
високого рівня хронічного бактеріально-вірусного інфікування, найбільш
вираженими по мірі підвищення АТ.

4. Порушення ЕЗВД плечової артерії визначено у 30,2% молодих чоловіків з
високим нормальним АТ та у 29,4% пацієнтів з АГ 1 ступеня в однаковому
числі випадків, що асоціюється зі зменшенням вмісту NO2- в плазмі та
еритроцитах при збільшенні активності NO-синтази еритроцитів у осіб з
високим нормальним АТ, а у пацієнтів з АГ 1 ступеня – зі зменшенням
сумарного вмісту стабільних метаболітів NO в плазмі. Дисфункція
ендотелію при АГ 1 ступеня супроводжується достовірним збільшенням NO2-
в плазмі в 16,7 рази та зменшенням NO-синтазної активності в плазмі в
2,9 рази порівняно з чоловіками з високим нормальним АТ з порушенням
ЕЗВД плечової артерії.

5. Дисфункція ендотелію у пацієнтів з високим нормальним АТ в молодому
віці асоціюється зі збільшенням титрів специфічних антитіл до
цитомегаловірусу в 1,8 рази, вірусу Епштейна-Барр – в 2,1 рази, вірусу
простого герпесу – в 1,5 рази, наявністю проявів підвищеної активності
запалення, зменшенням депонування стабільних метаболітів NO в
еритроцитах, збільшенням NO-синтазної активності еритроцитів та
зменшенням вмісту NO2- в плазмі, активацією ПОЛ, що супроводжується
посиленням захисної дії антиоксидантної системи у порівняні з особами зі
збереженою функцією ендотелію. Дисфункція ендотелію у пацієнтів з АГ 1
ступеня в молодому віці асоціюється зі збільшенням титру антитіл до
Chlamydia pneumoniae в 2,4 рази, наявністю проявів підвищеної активності
запалення, зменшенням стабільних метаболітів NO в плазмі за рахунок
NO3-, тенденцією до збільшення депонування стабільних метаболітів NO в
еритроцитах, тенденцією до збільшення NO-синтазної активності
еритроцитів та зменшення активності NO-синтази в плазмі крові,
активацією ПОЛ та зниженням показників АОЗ в плазмі крові, порушенням
ліпідного спектру мембран еритроцитів.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. У чоловіків молодого віку з високим нормальним АТ та АГ 1 ступеня
доцільно визначати наявність хронічного внутрішньоклітинного інфікування
Chlamydia pneumoniae, вірусами простого герпесу, Епштейна-Барр та
цитомегаловірусом, наявність неспецифічної запальної відповіді, як
факторів, що порушують функціональний стан ендотелію судин.

2. В комплексному обстеженні пацієнтів молодого віку з різним рівнем АТ
поряд з оцінкою структурно-функціонального стану серцево-судинної
системи (ДМАТ, ЕхоКГ) для покращення діагностики ураження судин в
доклінічній стадії доцільно визначати функціональний стан ендотелію за
параметрами ЕЗВД плечової артерії, вмістом стабільних метаболітів оксиду
азоту та активністю NO-синтази в плазмі та еритроцитах.

3. У чоловіків молодого віку з високим нормальним АТ та АГ 1 ступеня для
розробки методів первинної профілактики ураження ендотелію і
попередження прогресування АГ наявність хронічного внутрішньоклітинного
інфікування доцільно розцінювати як додатковий фактор при загальній
оцінці кардіоваскулярного ризику.

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Тихонова С.А., Юрлов В.М., Волковинская Т.В. Сравнительная оценка
параметров суточного мониторирования артериального давления у здоровых
молодых мужчин и их сверстников с впервые выявленной артериальной
гипертензией // Врачебная практика. – 2004. – №2. – С. 25-28. Дисертант
провів відбір літератури за темою статті, збір матеріалу, провів
статистичну обробку отриманих результатів, підготував статтю до друку.

2. Тихонова С.А., Волковинская Т.В., Волковинская О.В. Взаимосвязь
структурных параметров левого желудочка, показателей суточного
мониторирования артериального давления и спектральных характеристик
вариабельности ритма сердца у мужчин молодого возраста с артериальной
гипертензией // Український терапевтичний журнал. – 2004. – № 3. – С.
64-68. Дисертантом проведено відбір літератури за темою статті, аналіз
та узагальнення результатів.

3. Тихонова С.А., Пахомова О.О., Волковинська Т.В. Ліпідний склад
еритроцитів, стан перекісного окислення ліпідів, антиоксидантної і
тіол-дисульфідної систем плазми крові у молодих чоловіків з артеріальною
гіпертензією // Досягнення біології та медицини. – Одеса. – 2006. – № 1
(7). – С. 46-50. Дисертант провів відбір літератури, збір матеріалу,
формулювання основних положень статті, підготовка до друку.

4. Волковинська Т.В. Оцінка рівнів артеріального тиску, факторів
кардіоваскулярного ризику і маркерів запалення у чоловіків молодого віку
з різними варіантами внутрішньоклітинної інфекції // Одеський медичний
журнал. – 2006. – № 5. – С. 22-24.

5. Волковинська Т.В. Оцінка стану функції ендотелію у молодих чоловіків
з артеріальною гіпертензією з різними варіантами внутрішньоклітинної
інфекції // Одеський медичний журнал. – 2007. – № 1. – С. 41-43.

6. Волковинська Т.В., Волковинська О.В. Оцінка стану функції ендотелію у
осіб молодого віку з артеріальною гіпертензією // Матеріали міжнародної
науково-практичної конференції молодих вчених “Вчені майбутнього”. –
Одеса, 2004. – С. 47. Дисертант провів відбір літератури за темою
статті, провів клінічні дослідження, статистичну обробку даних.

7. Волковинська О.В., Волковинська Т.В. Взаємозв’язок структурних
параметрів лівого шлуночка і показників варіабельності серцевого ритму у
осіб з високим ризиком розвитку гіпертонічної хвороби // Матеріали
міжнародної науково-практичної конференції молодих вчених “Вчені
майбутнього”. – Одеса, 2004. – С. 48. Дисертантом проведено клінічні
дослідження, проаналізовано літературу.

8. Волковинська Т.В. Зв’язок вегетативних розладів у молодих осіб з
успадкованою схильністю до артеріальної гіпертензії з іншими факторами
ризику // Матеріали Південно-Української науково-практичної конференції
“Метаболічний синдром – вектор сумісних зусиль у профілактиці та
лікуванні серцево-судинних захворювань”. – Одеса, 2004. – С. 18-20.

9. Волковинська Т.В. Особливості перекісного окислення ліпідів і
показників антиоксидантного захисту у осіб молодого віку, що мають
спадкову обтяженість з артеріальної гіпертензії // Матеріали міжнародної
науково-практичної конференції молодих вчених “Вчені майбутнього”. –
Одеса, 2005. – С. 62.

10. Тихонова С.А., Волковинская Т.В., Муравская Е.М. Спектр липидов и
состояние NO-системы плазмы и эритроцитов у нормотензивных и
гипертензивных мужчин молодого возраста в зависимости от семейного
анамнеза по артериальной гипертензии // Материалы 2-й международной
научно-практической конференции: “Гомеостаз: физиология, патология,
фармакология и клиника”. – Одесса, 2005. – С. 95-97. Дисертантом
проведено клінічні дослідження, проаналізовано літературу.

11. Волковинська Т.В. Ефективність лікування пацієнтів молодого віку з
артеріальною гіпертензією препаратом Глутаргін // Матеріали міжнародної
науково-практичної конференції молодих вчених “Вчені майбутнього”. –
Одеса, 2006. – С. 71.

12. Юрлов В.М., Лонде О.В., Волковинська Т.В. Роль внутрішньоклітинної
інфекції в патогенезі артеріальної гіпертензії у чоловіків молодого віку
// Матеріали науково-практичної конференції “Актуальні проблеми
дерматовенерології та косметології”. – Одеса, 2006. – С. 88-91.
Дисертантом проаналізовано літературу, провіведені клінічні дослідження,
статистичний аналіз результатів.

13. Tikhonova S.A.,Volkovinskaya T.V. Association of endothelium
disfunction with hereditary predisposition to essential hypertension in
young men with normal, high normal blood pressure and hypertension of
the 1st grade //2nd Ukrainian-Hellenic International Medical Congress
“The New Perspective in Health Care in South East Europe”. – 9 – 12
November, 2006 (Odessa – Ukraine). – P 27. Дисертантом проведено
клінічні дослідження, проаналізовано літературу.

14. Волковинська Т.В. Оцінка стану NO-системи залежно від типу реакції
ендотелійзалежної вазодилатації у нормотензивних і гіпертензивних
чоловіків молодого віку // Український науково-медичний молодіжний
журнал. Матеріали 60 ювілейної науково-практичної конференції студентів
та молодих вчених НМУ ім. О.О. Богомольця “Актуальні проблеми сучасної
медицини”. – Київ, 2006. – С. 117.

АНОТАЦІЯ

Волковинська Т.В. Етіопатогенетичні механізми розвитку дисфункції
ендотелію у чоловіків молодого віку з різним рівнем артеріального тиску.
– Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за
спеціальністю 14.01.11 – кардіологія. – Дніпропетровська державна
медична академія МОЗ України, Інститут гастроентерології АМН України,
Дніпропетровськ, 2007.

Дисертація присвячена вивченню механізмів розвитку дисфункції ендотелію
у чоловіків молодого віку з різним рівнем АТ. Визначається порушення
функції ендотелію у чоловіків молодого віку з високим нормальним рівнем
АТ та АГ 1 ступеня з однаковою частотою не дивлячись на малий термін
підвищення АТ. Порушення функціонального стану ендотелію асоціюється з
наявністю хронічної інфікованості Chlamydia pneumoniae, вірусом простого
герпесу, цитомегаловірусом, вірусом Епштейна-Барр в молодому віці.
Встановлено наявність зв(язку рівня АТ з хронічним інфікуванням
Chlamydia pneumoniae, вірусом простого герпесу, цитомегаловірусом та
вірусом Епштейна-Барр у молодих чоловіків на етапі становлення АГ.
Доведено, що хронічне інфікування може бути додатковим фактором ризику
порушення функціонального стану ендотелію і підвищення АТ в молодому
віці. Визначено, що основними факторами ендотеліальної дисфункції є
наявність хронічного внутрішньоклітинного інфікування, стан перекісного
окислення ліпідів та запалення.

Ключові слова: внутрішньоклітинне інфікування, дисфункція ендотелію,
артеріальна гіпертензія, молодий вік, оксид азоту, перекісне окислення
ліпідів, запалення.

АННОТАЦИЯ

Волковинская Т.В. Этиопатогенетические механизмы развития дисфункции
эндотелия у мужчин молодого возраста с разным уровнем артериального
давления. – Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата медицинских наук по
специальности 14.01.11 – кардиология. – Днепропетровская государственная
медицинская академия МЗ Украины, Институт гастроэнтерологии АМН Украины,
Днепропетровск, 2007.

Диссертация посвящена вопросам изучения этиопатогенетических механизмов
развития дисфункции эндотелия у мужчин молодого возраста с высоким
нормальным уровнем АД и АГ 1 степени. Основу представленных нами
диссертационных данных составляют результаты обследования 118 молодых
мужчин с зафиксированными эпизодами повышения офисного АД от 130/80 мм
рт.ст. до 160/100 мм рт.ст. в возрасте от 18 до 40 лет.

Наличие хронической инфицированности ChlP, CMV, HSV, VEB по данным ИФА
установлено у 60% нормотензивных мужчин, у 95,6% пациентов с высоким
нормальным АД и у 100% пациентов с АГ 1 степени в виде
микст-инфицирования в различных комбинациях. Это сопровождалось наличием
проявлений активности воспаления, уровень которого увеличивался по мере
прогрессирования АГ. У молодых мужчин на этапе становления АГ
установлена прямая связь между уровнем АД и титром ІgG-антител к
внутриклеточным возбудителям, наличием проявлений активности воспаления,
что указывает на роль воспаления при хроническом инфицировании в
патогенезе АГ. Это сопровождается активацией ПОЛ, изменением липидного
спектра плазмы и эритроцитов, снижением АОЗ организма. При этом
активация ПОЛ имеет прямую связь с повышением уровня АД у гипертензивных
мужчин. У пациентов с высоким нормальным АД отмечается прямая связь
титра антител до ChlP, CMV, VEB в плазме крови и состоянием ПОЛ и АОЗ, у
гипертензивных мужчин установлена обратная связь с показателями АОЗ.
Повышение АД сопровождается увеличением NO2- в плазме крови, увеличением
депонирования стабильных метаболитов NO в эритроцитах и уменьшением
активности NO-синтазы в эритроцитах.

Изучение функционального состояния эндотелия у молодых мужчин с высоким
нормальным АД и АГ 1 степени выявило наличие ДЭ на этапе становления АГ
несмотря на короткий срок повышения АД. ДЭ по данным ЭЗВД выявляется у
30,2% мужчин с высоким нормальным АД и у 29,3% пациентов с АГ 1 степени.

При АГ 1 степени с нормальной реакцией ЭЗВД установлено достоверное
увеличение титра Anti-ChlP-IgG в 2,4 раза, к Anti-VEB-IgG – в 2,4 раза
по сравнению с пациентами с высоким нормальным АД с нормальной функцией
эндотелия. ДЭ при АГ 1 степени ассоциируется с достоверным увеличением
титра Anti-ChlP-IgG в 20,9 раз по сравнению с пациентами с высоким
нормальным АД. Максимальная концентрация антител Anti-ChlP-IgG,
Anti-VEB-IgG выявлена у молодых мужчин с ДЭ при различных уровнях АД.
Установлена зависимость функционального состояния эндотелия от уровня
вирусно-бактериальных антител в плазме крови. Нарушение ЭЗВД плечевой
артерии сопровождается наличием проявлений активности воспаления,
наиболее выраженным у гипертензивных мужчин.

ДЭ у молодых мужчин с высоким нормальным АД сопровождается достоверным
снижением NO2- в плазме и эритроцитах, уменьшением депонирования
стабильных метаболитов NO в эритроцитах и увеличением активности
NO-синтазы эритроцитов. При АГ 1 степени ДЭ сопровождается достоверным
уменьшением стабильных метаболитов NO в плазме крови, что может
объясняться его конкурентным связыванием в условиях активации ПОЛ. ДЭ
при АГ 1 степени сопровождается увеличением уровня NO2- в плазме в 16,7
раз и снижением активности NO-синтазы в плазме в 2,9 раз по сравнению с
мужчинами с высоким нормальным АД (p(0,05).

ДЭ при АГ 1 степени сопровождается активацией ПОЛ (увеличение МДА на
52,3%) и снижением АОЗ (снижение витамина Е на 15,5%, СОД на 11,8%) по
сравнению с пациентами с АГ 1 степени с нормальной функцией эндотелия
(p(0,05).

ДЭ сопровождается активацией ПОЛ, снижением АОЗ, нарушением системы NO,
изменением липидного спектра эритроцитов, высоким титром
вирусно-бактериальных антител в плазме крови, наличием проявлений
активности воспаления, что приводит к развитию провоспалительных
изменений, увеличению сосудистого тонуса и повышению АД.

Ключевые слова: внутриклеточная инфекция, дисфункция эндотелия,
артериальная гипертензия, молодой возраст, оксид азота, перекисное
окисление липидов, воспаление.

SUMMARY

Volkovinska T.V. Etiopathogenetic mechanism for development of
endothelial dysfunction in young men with different levels of blood
pressure. – Manuscript.

Dissertation for a scientific degree – The Candidate Of Medical Science
in speciality 14/01/11 – Cardiology. – Dnipropetrovsk State Medical
Academy MOH of Ukraine, Institute of Gastroenterology AMS of Ukraine,
Dnipropetrovsk, 2007.

The dissertation is dedicated to study the mechanism for development of
endothelial dysfunction in young men with different levels of blood
pressure. The endothelial dysfunction in young men with high normal
blood pressure and 1st grade arterial hypertension are often seen
equally regardless of rise in blood pressure even for a small period
Endothelial dysfunction in young age is associated with presence of
chronic infections by Chlamydia pneumoniae, Cytomegalovirus, Herpes
simplex and Epstein-Barr virus. The relation between the levels of blood
pressure and chronic infections by Chlamydia pneumoniae,
Cytomegalovirus, Herpes simplex and Epstein-Barr virus in young men at
the stage of beginning of arterial hypertension was studied. Discovered
that the chronic infection may become the additional risk factor for
impairment of endothelium-dependent vasodilatation and increase in blood
pressure in young age. The chronic intracellular infection, lipid per
oxidation activity and inflammation are the basic factors for
endothelial dysfunction.

Key words: intracellular infections, endothelial dysfunction, arterial
hypertension, young age, nitric oxide, lipid per oxidation,
inflammation.

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

АОЗ – антиоксидантний захист

АТ – артеріальний тиск

АГ – артеріальна гіпертензія

ГХ – гіпертонічна хвороба

ДАТ – діастолічний артеріальний тиск

ДЕ – дисфункція ендотелію

ДК – дієнові кон’югати

ДМАД – добове моніторування артеріального тиску

ЕхоКГ – ехокардіографія

ЕЗВД – ендотелійзалежна вазодилатація

ІФА – імунно-ферментний аналіз

САТ – систолічний артеріальний тиск

МДА – малоновий диальдегід

ПАТ – пульсовий артеріальний тиск

ПОЛ – перекісне окислення ліпідів

ЧСС – частота серцевих скорочень

ChlP – Chlamydia pneumoniae

CMV – цитомегаловірус

HSV – вірус простого герпесу

VEB – вірус Епштейна-Барр

Волковинська Т.В.

Етіопатогенетичні механізми розвитку дисфункції ендотелію у чоловіків

молодого віку з різним рівнем артеріального тиску

(автореферат)

PAGE 1

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020