.

Оптимізація методів діагностики та лікування хворих з доброякісними захворюваннями матки в поєднанні з патологією щитоподібної залози після гістеровар

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
120 2837
Скачать документ

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ім. О.О. БОГОМОЛЬЦЯ

ЯРОЦЬКА Ірина Володимирівна

УДК
618.14-006.36+18.145-007.61]-07-08-06:616.441

Оптимізація методів діагностики та лікування хворих з доброякісними
захворюваннями матки в поєднанні з патологією щитоподібної залози після
гістероваріоектомії

14.01.01-акушерство та гінекологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ-2007

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Національному медичному університеті

ім. О.О. Богомольця МОЗ України

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор, член-кореспондент АМН
України

ВЕНЦКІВСЬКИЙ БОРИС МИХАЙЛОВИЧ,

Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця МОЗ України,

завідувач кафедри акушерства та гінекології №1

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор

КАМІНСЬКИЙ В’ячеслав Володимирович,

Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика

МОЗ України

завідувач кафедри акушерства, гінекології та репродуктології

доктор медичних наук

ДУБЧАК Алла Єфремівна,

Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України

головний науковий співробітник відділення реабілітації репродуктивної

функції жінок

Провідна установа: Львівський національний медичний університет

ім. Данила Галицького МОЗ України

Захист дисертації відбудеться “_3___” травня 2007 року

о 13.30 годині на засіданні спеціалізованої ради Д 26.003.03 при

Національному медичному університеті ім. О.О.Богомольця МОЗ України

(01030, м. Київ, бульвар Шевченка, 17)

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного медичного

університету ім. О.О. Богомольця (01057, м. Київ, вул. Зоологічна, 3)

Автореферат розісланий “ 28 ” березня 2007року

Вчений секретар спеціалізованої ради,

кандидат медичний наук, доцент
Вітовський Я.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Патологія тиреоїдної системи займає одне з провідних
місць серед екстрагенітальних захворювань жінок перименопаузального віку
(Барроу Д.Н., 1998). Протягом всього життя стан щитоподібної залози має
безпосередній вплив на функцію статевої системи жінки (Стрижова Н.В. та
співавт., 2002).

Частота виявлення лейоміоми матки серед жінок репродуктивного віку
25-35%, у жінок перименопаузального віку 15-27% (Вихляева Е.М., 2004),
гіперпластичних станів ендометрію 10%, аденоміозу 8-15% (Глазкова І.Б.,
2003, Дамиров М.М., 2004, Рухляда Н.Н., 2004).

Однією з ланок патогенезу розвитку доброякісних захворювань матки є
гормональний дисбаланс у гіпоталамо-гіпофізарно-яєчниковій системі за
рахунок гонадотропних гормонів (ФСГ, ЛГ, пролактину), які виробляються
аденогіпофізом, та стероїдних гормонів (естрогенів, прогестерону)
(Вихляева Е. М., 2004). Гормональний гомеостаз статевої сфери не
можливий без впливу тиреоїдних гормонів, які необхідні для нормальної
секреції ФСГ та ЛГ (Дубчак А.Є., 2003).

Дослідження останніх років свідчать, що патологія щитоподібної залози у
пацієнток з гінекологічними захворюваннями зустрічається значно
частіше, ніж у здорових жінок (Johnson C.A., 2002, Redmond G.P., 2002).
N. Sinai et al. (2002) виявили, що у жінок з генітальним ендометріозом
у 9,6% спостерігається патологія щитоподібної залози. У пацієнток з
патологією щитоподібної залози клімактеричний період має тяжкий перебіг
(Таджиєва Г.Ч., 2000, Хашаева Т.Х., 2002). З іншого боку, функціональні
розлади репродуктивної системи з дисбалансом статевих гормонів та
гонадотропінів можуть бути фактором розвитку патології щитоподібної
залози (Будневский А.В., 2004, Гилязутдинов И.А., 2006).

З кожним роком зростає кількість операцій на органах малого тазу з
приводу доброякісних захворювань матки, що призводить до втрати органу
репродуктивної системи, зміни якості життя та зниження працездатності
жінки (Чайка В.К., 2004, Венцківський Б.М., 2005).

Незважаючи на значну кількість наукових публікацій з проблем
доброякісних захворювань матки та патології щитоподібної залози, питання
особливостей перебігу, клінічних проявів, гормонального гомеостазу,
оптимізації методів діагностики доброякісних захворювань матки у жінок з
патологією щитоподібної залози потребує більш глибокого вивчення та
розроблення методів профілактики та корекції синдрому хірургічної
менопаузи після гістероваріоектомії у таких хворих.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертаційна робота виконана відповідно до проблемно-тематичного плану
науково-дослідних робіт кафедри акушерства і гінекології №1
Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця „Охорона
репродуктивного здоров’я жінки в сучасних умовах” № держреєстрації –
0103U005668, шифр роботи ІН індекс УДК 618.179:616-0708-084.

Мета дослідження. Удосконалення методів ранньої діагностики доброякісних
захворювань тіла матки в поєднанні з порушенням функціонального стану
щитоподібної залози шляхом визначення гормонального гомеостазу і
структурних змін даних органів у жінок до та після гістероваріоектомії,
впровадження адекватних методів профілактики та корекції синдрому
хірургічної менопаузи у цих хворих.

Основні задачі дослідження:

1. Визначити частоту, структуру та особливості перебігу доброякісних
захворювань матки в поєднанні з патологією щитоподібної залози.

2. Встановити динамічні особливості вмісту статевих, гонадотропних
гормонів та гормонів щитоподібної залози у жінок з доброякісними
захворюваннями матки в поєднанні з патологією щитоподібної залози до та
після оперативного втручання.

3. Визначити особливості ехоструктури, васкуляризації та гемодинаміки
доброякісних захворювань матки у жінок з патологією щитоподібної залози.

4. Визначити структурні особливості стану щитоподібної залози у жінок з
доброякісними захворюваннями матки із застосуванням допплерівських
ультразвукових методів.

5. Удосконалити та впровадити в клінічну практику діагностичні та
лікувальні заходи щодо корекції синдрому хірургічної менопаузи у жінок з
доброякісними захворюваннями матки в поєднанні з патологією щитоподібної
залози у жінок після гістероваріоектомії.

Об’єкт дослідження – доброякісні захворювання матки в поєднанні з
патологією щитоподібної залози.

Предмет дослідження – стан жінок з доброякісними захворюваннями матки в
поєднанні з патологією щитоподібної залози до та після
гістероваріоектомії; показники статевих, гонадотропних та гормонів
щитоподібної залози; особливості ехоструктури, васкуляризації та
гемодинаміки доброякісних захворювань матки; стан щитоподібної залози у
жінок з доброякісними захворюваннями матки до та після
гістероваріоектомії, а також під час застосування ЗГТ.

Методи дослідження – клінічні, інструментальні, гормональні,
математично-статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів. Проведено комплексне обстеження
жінок, де визначено частоту, структуру та особливості перебігу
доброякісних захворювань матки в поєднанні з патологією щитоподібної
залози. Доведено, що доброякісні захворювання матки часто поєднуються з
патологією щитоподібної залози. Встановлено взаємозв’язок дисбалансу
ФСГ, ЛГ, пролактину, естрадіолу, прогестерону з ТТГ та гормонами
щитоподібної залози.

Удосконалені методи ультразвукового дослідження для оптимізації
діагностики доброякісних захворювань матки у жінок з патологією
щитоподібної залози. Визначені особливості ехоструктури, васкуляризації
та гемодинаміки доброякісних новоутворень матки на різних стадіях їх
розвитку, що обумовлює підвищення ефективності діагностичних заходів.
Встановлено, що збільшення розмірів та локалізація патологічних вогнищ
матки мають певну залежність від патології щитоподібної залози і віку
хворої.

Вперше проведено аналіз стану жінок після гістероваріоектомії, визначені
особливості перебігу післяопераційного періоду при хірургічній менопаузі
у жінок в залежності від функціонального стану щитоподібної залози.
Розроблено і запропоновано оптимальні схеми профілактики та корекції
синдрому хірургічної менопаузи у жінок з патологією щитоподібної залози.

Практичне значення одержаних результатів. На основі отриманих
результатів досліджень доведено, що жінки з доброякісними захворюваннями
матки потребують обстеження функції щитоподібної залози із застосуванням
сучасних інструментальних методів. При виявленні патологічних змін
шляхом К УЗД хворим проводиться подальше гормонального дообстеження
(визначення ТТГ, Т4, Т3) та консультація ендокринолога.

Профілактику синдрому хірургічної менопаузи естрогенами у жінок з
патологією щитоподібної залози після гістероваріоектомії необхідно
призначати з першої доби післяопераційного періоду, що призводить до
нормалізації функції щитоподібної залози. В продовж подальших років
життя такі пацієнтки повинні знаходитися під спостереженням гінеколога
та ендокринолога.

Впровадження результатів дослідження у практику. Запропоноване
використання удосконалених методів діагностики, профілактики та корекції
синдрому хірургічної менопаузи у жінок з патологією щитоподібної залози.

Теоретичні положення та практичні рекомендації дисертаційної роботи
впроваджені в лекційний курс і використовуються у проведенні практичних
занять на кафедрі акушерства та гінекології №1 Національного медичного
університету ім. О.О. Богомольця.

Результати досліджень та розроблені методи діагностики доброякісних
захворювань матки у поєднанні з патологією щитоподібної залози до та
після гістероваріоектомії, а також профілактика та корекція синдрому
хірургічної менопаузи у таких хворих впроваджені в роботу поліклінік,
жіночих консультацій та гінекологічних стаціонарів м. Києва та Київської
області.

Особистий внесок здобувача. Автором особисто вивчено сучасний стан
проблеми, проведено клінічне, ультразвукове обстеження та забір
матеріалу для морфологічних, гормональних та біохімічних досліджень.

Розроблені клініко-параклінічні методи діагностики, профілактики та
лікування доброякісних захворювань матки у поєднанні з патологією
щитоподібної залози до та після гістероваріоектомії.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи
було викладено на Х Всесвітньому конгресі з гінекологічної
ендокринології (Вроцлав, 2002), Українській конференції молодих вчених
(Київ, 2004), Міжнародній науково-практичній конференції студентів,
молодих вчених, лікарів та викладачів (Суми, 2006).

Публікації результатів дослідження. Матеріали дисертації опубліковані у
14 наукових роботах, з них 8 робіт у наукових фахових виданнях
рекомендованих ВАК України, з них 1 самостійно. Три патенти на винахід
України.

Обсяг і структура дисертації. Основний зміст викладено на 153 сторінках
друкованого тексту, включає вступ, огляд літератури, опис матеріалів та
методів дослідження, чотири розділи власних досліджень, аналіз та
узагальнення результатів дослідження, висновки, практичні рекомендації.
Перелік використаних джерел налічує 284 найменувань (159 вітчизняних та
125 зарубіжних), які займають 30 сторінок.

Робота ілюстрована 26 таблицями і 40 рисунками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи дослідження. Для вирішення поставлених задач під
нашим спостереженням знаходилося 140 жінок репродуктивного та
перименопаузального віку. Пацієнтки були розподілені на дві групи: І
група – 70 жінок з доброякісними захворюваннями матки (ДЗМ) в поєднанні
з патологією щитоподібної залози (ЩЗ); ІІ група – 70 жінок з ДЗМ без
патології ЩЗ. Додатково були виділені підгрупи: Іа підгрупа – 22 жінки,
які мали лейоміому матки (ЛМ) і патологію ЩЗ; Іб підгрупа – 18 жінок з
аденоміозом матки в поєднанні з патологією ЩЗ; до Ів підгрупи – увійшло
30 жінок, які мали поєднану патологію матки, а саме ЛМ, аденоміоз,
гіперпластичні процеси ендометрію, а також розлади функції ЩЗ. ІІ група
розподілялась на підгрупи з аналогічною патологією матки, але без
патології ЩЗ: ІІа – 18 жінок; ІІб – 16 жінок; ІІв – 36 жінок. Групу
контролю склали 20 практично здорових жінок.

Всім жінкам проводили комплексне клініко-параклінічне та гінекологічне
обстеження. Обстеження ЩЗ проводилося разом з ендокринологом. Ступінь
збільшення ЩЗ залози оцінювалось за класифікацією ВОЗ 1992 року.

Стан гіпозізарно-яєчникової та тиреоїдної систем визначали за рівнем
гонадотропних гормонів – фолікулостимулюючого (ФСГ), лютеїнозуючого
(ЛГ), пролактину (Пр), тиреотропного (ТТГ); статевих стероїдних гормонів
– естрадіолу (Е), прогестерону (П) та гормонів ЩЗ – тироксину (Т4),
трийодтироніну (Т3) до та після операції, під час застосування замісної
гормональної терапії (ЗГТ) радіоімуним методом за допомогою стандартних
наборів на 7 день менструального циклу на базі лабораторії Українського
науково-практичного центру ендокринної хірургії, трансплантації
ендокринних органів і тканин.

Ультрасонографію здійснювали у І та ІІ фазу менструального циклу за
допомогою сканеру Аloka – 1700 (Японія) з використанням
трансабдомінального (3,5 МГц) і трансвагінального датчиків (5-7,0 МГц)
із застосуванням кольорового допплерівського картування та
імпульсно-хвильової допплерометрії. Оцінювали розташування, розміри,
форму матки, структуру міометрію, М-ехо, наявність гіпер- та
гіпоехогенних включень у порожнині матки та міометрії. Дослідження жінок
проводилось на базі клінічної лікарні №18 м. Києва.

Комплексне ультразвукове дослідження (К УЗД) ЩЗ включало дослідження в
В-режимі, кольорове та енергетичне допплерівське картування, а також
трьохмірну графічну реконструкцію знайдених вогнищевих утворень ЩЗ.
Дослідження проводили на ультразвуковому сканері НDI – 5000 фірми ATL
(США) до і після операції, а також під час проведення ЗГТ. Обстеження
жінок проводилось в Інституті онкології АМН України та на базі
Українського науково-практичного центру ендокринної хірургії,
трансплантації ендокринних органів і тканин.

Оперативне лікування з приводу ДЗМ лапаротомним та лапароскопічним
методом проводилось у гінекологічному відділенні лікарні №18 м. Києва на
базі кафедри акушерства та гінекології №1 Національного медичного
університету ім. О.О. Богомольця та Українського науково-практичного
центру ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і
тканин, з подальшим морфологічним дослідження видаленого матеріалу, яке
проводилось за допомогою мікроскопу Axioskop 40 Німеччина (ZEIZZ)
збільшення 1Х230, фарбування гематоксилін-еозином.

Оцінка клінічних особливостей перебігу синдрому хірургічної менопаузи
(СХМ) після гістероваріоектомії проводилася за допомогою комп’ютерної
обробки даних, які отримувались при заповненні спеціально розробленої
анкети з вирахуванням індексу Г.Куппермана (Kupperman Heton, 1959) та
менопаузального індексу в модифікації Е.В. Уварової і В.П. Сметнік
(1988).

Отриманні цифрові результати оброблялись методом варіаційної статистики
з використанням прикладних статистичних програм Microsoft Excel 7.0 для
Windows 95, а також спеціальних програм. З метою визначення вірогідності
різниці величин застосовували критерій Стюдента (t). Вірогідною
вважалась різниця середніх величин при р0,05), значне підвищення рівня Пр було відмічено у жінок Іа групи
проти контрольної групи (p0,05). Щодо жінок 46-49 років та 50-55 років
була відмічена тенденція до підвищення рівня ТТГ, що відповідало верхній
межі норми, або незначно її перевищував (3,8 + 0,27 мМЕ/л і 3,9 + 0,34
мМЕ/л). Рівень Т4 та Т3 мав тенденцію до зниження відносно групи
контролю (p>0,05).

Таким чином, узагальнюючи результати вивчення стану
гіпофізарно-яєчникової та тиреоїдної системи доведено, що патогенетичною
ланкою розвитку ДЗМ є порушення гормонального гомеостазу, яке
проявляється підвищенням гонадотропних гормонів, гіперестрогенією та
прогестероновою недостатністю. Дані процеси у жінок з патологією ЩЗ
носять більш виражений характер, що проявляється підвищеними показниками
ФСГ, ЛГ, Пр, підвищеним рівнем естрогенів та зниженням прогестерону
порівняно з жінками, які мають патологію матки без враження ЩЗ. Аналіз
середніх показників ТТГ та гормональної функції ЩЗ показав, що лейоміома
матки та поєднана патологія матки протікає на фоні гіпотиреозу, а хворі
з аденоміозом мають прояви гіпертиреозу. Також дисбаланс ТТГ та гормонів
ЩЗ був зафіксований у жінок перименопаузального віку з ДЗМ без патології
ЩЗ, що проявлявся деяким підвищенням ТТГ та зниженням гормонів
щитоподібної залози, що є проявами субклінічного гіпотиреозу.

При ультразвуковому обстеженні пацієнток з ДЗМ ми дотримувались
клініко-ультразвукової класифікації лейоміоми матки по D. Wildemeerch,
E. Schacht, 2002 (Згідно з Наказом №582 від 15.12.2003 р. МОЗ України).

Середні ехографічні розміри матки у пацієнток з ЛМ значно відрізнялись
від пацієнток контрольної групи за рахунок збільшення всіх розмірів. Так
середня довжина матки складала 133,3 + 1,4 мм, ширина – 108,9 + 1,5 мм,
передньозадній розмір – 101, 3 + 1,3 мм (pR x o f h j l ????????????l ? ? ¶ ? ? O P R o ????????? 0,05). Показники статевих
стероїдних гормонів були нижчими у групі жінок з патологією ЩЗ порівняно
з жінками ІІ групи, що не мали патології останньої, хоч достовірно не
відрізнялися.

Рівень ТТГ у жінок з гіпотиреозом після гістероваріоектомії, що приймали
ЗГТ був нижчий (5,5 + 0,18 мМЕ/л) порівняно з показниками до операції
(7,3 + 0,27 мМЕ/л), а також із рівнем ТТГ у жінок, яким застосовували
симптоматичне лікування (9,4 + 0,27 мМЕ/л), а рівень тиреоїдних гормонів
Т4 та Т3 значно підвищувався (p

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020