.

Лікування багатоформної ексудативної еритеми з різними клі-нічними проявами на слизовій оболонці порожнини рота у ди-тячому віці (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
157 4290
Скачать документ

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

Національний МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені О.О.Богомольця

ЗАБИШНИЙ ОЛЕКСАНДР ОЛЕКСАНДРОВИЧ

УДК 616.31 – 002 – 056.3 – 053.2

Лікування багатоформної ексудативної еритеми з різними клінічними
проявами на слизовій оболонці порожнини рота у дитячому віці

14.01.22 – Стоматологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ – 2007

Дисертацією

є рукопис

Робота виконана в Донецькому державному медичному університеті імені М.
Горького

науковий керівник –

доктор медичних наук, професор

Чижевський Іван Володимирович,

Донецький державний медичний університет імені М. Горького, кафедра
стоматології дитячого віку, завідувач

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, доцент Савичук Олександр Васильович, Національний
медичний університет імені О.О. Богомольця, кафедра дитячої
терапевтичної стоматології і профілактики стоматологічних захворювань,
професор

доктор медичних наук, професор Самойленко Андрій Валерійович, кафедра
дитячої стоматології та стоматології інтернів Дніпропетровської
державної медичної академії, завідувач

Провідна установа:

Інститут стоматології АМН України ( м. Одеса.).

Захист дисертації відбудеться “ 5 ” квітня 2007р. о 13.30
годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.003.05 при
Національному медичному університеті імені О.О.Богомольця за адресою:
03057, м. Київ, вул.. Зоологічна, 1, стоматологічний корпус.

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці університету ім.. О.О.
Богомольця за адресою: 03057, м. Київ, вул.. Зоологічна, 1,
стоматологічний корпус.

Автореферат розісланий “ 23 ” лютого 2007р.

Учений секретар

Спеціалізованої вченої ради, доцент О.І. Остапко

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Лікування алергічних захворювань у дітей є одним із
актуальних завдань сучасної медицини (Пухлик Б.М.,2005). В Україні
відмічається значне зростання розповсюдженості алергічних захворювань
серед дітей, особливо у регіонах з високим рівнем техногенного
забруднення навколишнього середовища ( Балаболкин И.И., 1995, Агарков
Н.В. и соавт., 2004). Вважають, що це обумовлено негативним впливом
ксенобіотіків на загальний та імуно-метаболічний стан дитячого
організму, що викликає формування сенсибілізації, яка починається вже
у немовлят і продовжується все життя (Sites et al.,1991, Warners J.A. et
al.,1996).

Серед алергічних захворювань у дитячому віці часто зустрічаються гострі
алергічні захворювання слизової оболонки порожнини рота, такі як
багатоформна ексудативна еритема (БЕЕ) токсико-алергічного генезу,
лікування якої являє труднощі, нерідко буває малоефективним, особливо
при її важких формах (Мельниченко Е.М. і співав., 1984). Проте питання
лікування захворювань слизової оболонки порожнини рота (СОПР), у тому
числі і багатоформної ексудативної еритеми, у дитячому віці в літературі
мало висвітлені. Є поодинокі дослідження, присвячені проявам
медикаментозної алергії на СОПР у дітей , діагностиці та імунокорекції
деяких алергічних уражень слизової оболонки порожнини рота з гострим
перебігом (Мельниченко Е.М. з співав., 1984, Ісакова Т.І., 1992).
Питання особливостей клінічного перебігу та лікування БЕЕ у дітей на
СОПР досліджені недостатньо, ефективність різних методів терапії при
цьому захворюванні у дитячому віці також не вивчалась.

Для лікування БЕЕ більшість авторів ( Колесов А.А.,1992;
Виноградова Т.Ф. и соавт., 1983; Хоменко Л.О. і співав.,1999) пропонують
такий же методичний підхід і такі ж самі групи медикаментів, що і для
місцевої терапії бактеріальних стоматитів: антисептичні, ферментні,
кератопластичні препарати, кортикостероїдні мазі. Відсутні дані про
диференційований підхід при лікуванні БЕЕ з різними клінічними проявами
на СОПР (геморагічні, виразково-некротичні, катаральні) у дітей. Тому
терапія БЕЕ з різними клінічними проявами на СОПР у дитячому віці
нерідко буває малоефективною, виявляється резистентною до ліків, які
найбільш часто використовуються.

Враховуючи викладене вище, слід вважати за доцільне вивчення
клінічних варіантів багатоформної ексудативної еритеми на слизовій
оболонці порожнини рота у дітей. Актуальним є підвищення ефективності
лікування цього захворювання шляхом застосування диференційованого
патогенетично-обгрунтованого підходу до вибору лікувальних
препаратів.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертація виконана на кафедрі стоматології дитячого віку Донецького

державного медичного університету імені. М.Горького відповідно до плану
НДР кафедри і є фрагментом теми „Розробка нових методів лікування
захворювань слизової оболонки порожнини рота ” (номер держреєстрації
0195V000628, шифр ИК 94.07.35), в якій пошукач безпосередньо виконав
фрагмент роботи, присвячений місцевому лікуванню алергічних захворювань
слизової оболонки рота з гострим перебігом у дітей.

Мета дослідження: підвищення ефективності лікування багатоформної
ексудативної еритеми з різними клінічними проявами на слизовій оболонці

порожнини рота у дитячому віці шляхом розробки нового методичного
підходу та селективних методів лікування.

Для досягнення вказаної мети були визначені наступні задачі:

Вивчити найбільш розповсюджені клінічні прояви багатоформної
ексудативної еритеми на слизовій оболонці порожнини рота у дітей.

Розробити новий методичний підхід і селективні методи лікування БЕЕ з
різними клінічними проявами на слизовій оболонці порожнини рота.

Розробити патогенетично обґрунтований метод лікування БЕЕ з
геморагічними проявами на СОПР у дітей та оцінити його ефективність.

Запропонувати метод місцевої терапії виразково-некротичних уражень
слизової оболонки порожнини рота при БЕЕ у дітей , оцінити його
ефективність.

Розробити метод лікування БЕЕ з катаральними проявами на слизовій
оболонці порожнини рота у дітей , визначити його ефективність.

Об’єкт дослідження – діти з багатоформною ексудативною еритемою.

Предмет дослідження – клінічні прояви БЕЕ на СОПР у дітей, мазки
–відбитки з ділянок уражень, периферичнана кров.

Методи дослідження: клінічні – для вивчення частоти та особливостей
клінічних проявів БЕЕ в порожнині рота у дітей; лабораторні
(імунологічні, цитологічні, бактеріоскопічні, алергологічні) для
об’єктивного підтвердження діагнозу БЕЕ та контролю ефективності
лікування при використанні розроблених методів терапії; статистичні –
для визначення статистичної достовірності отриманих результатів
клінічних і лабораторних досліджень.

Наукова новизна.

На основі проведених досліджень автором вперше встановлена частота БЕЕ
токсико-алергічного генезу у дітей Донецького регіону, виявлені
різноманітність та варіабельність її клінічних проявів на СОПР у
дитячому віці, встановлені найбільш розповсюджені клінічні прояви та їх
особливості.

Визначена діагностична інформативність проби місцевої еозинофілії в
діагностиці гострих алергічних захворювань слизової оболонки порожнини
рота (у тому числі і БЕЕ), і встановлена доцільність використання проби
в стоматологічній практиці.

Вперше розроблений новий методичний підхід при лікуванні багатоформної
еритеми з різними клінічними проявами на СОПР у дітей. Основні його
принципи полягають в застосуванні диференційованих, вибірково
спрямованих лікувальних засобів загальної і місцевої дії, що дозволяє
зменшити об’єм медикаментозного впливу на дитячий організм і підвищити
ефективність лікування БЕЕ.

Вперше розроблені нові селективні, патогенетично спрямовані методи
лікування ексудативної еритеми з різними клінічними проявами на СОПР:
геморагічних з застосуванням біофлавоноїдів та олії шипшини; катаральних
– з використанням рутину та настою череди; виразково-некротичних – з
застосуванням мазі іруксол. На підставі проведених клінічних,
імунологічних і цитологічних досліджень вивчена і встановлена
доцільність і ефективність нового методичного підходу та оптимальної
лікарської тактики у дітей.

Вивчено стан гуморального і клітинного імунітету при БЕЕ в дитячому
віці (Т-, В- лімфоцити, імуноглобуліни А, G, М, Е, ЦІК). Встановлені
достовірні зміни показників імунітету у дітей з БЕЕ при геморагічних та
виразково-некротичних проявах на СОПР.

Практичне значення одержаних результатів.

Виявлені варіабельність і особливості клінічних проявів БЕЕ на слизовій
оболонці порожнини рота у дітей дозволяють своєчасно діагностувати це
захворювання, планувати його лікування. Підтверджена доцільність
використання проби місцевої еозинофілії для ранньої діагностики БЕЕ у
дітей в стоматологічній практиці, яку можна вважати об’єктивним тестом
для підтвердження алергічної природи цього захворювання. Розроблений
новий методичний підхід при лікуванні БЕЕ з різними клінічними проявами
на слизовій оболонці порожнини рота, суть якого полягає в застосуванні
диференційних методів терапії залежно від домінуючих проявів
захворювання, в використанні препаратів з селективною дією, в обмеженні
кількості лікарських препаратів загальної та місцевої дії. Це сприяє
вибору оптимальної адекватної лікарської тактики стоматолога при цьому
захворюванні. Розроблені селективні методи терапії БЕЕ з різними
клінічними проявами на СОПР: геморагічних з застосуванням біофлавоноїдів
та олії шипшини; виразково-некротичних з використанням мазі іруксол;
катаральних – рутину та настою череди. Визначена оптимальна лікарська
тактика, встановлені показання до госпіталізації дітей з БЕЕ з проявами
в порожнині рота. Запропонована оптимальна лікарська тактика
дозволила підвищити ефективність терапії БЕЕ у дітей, скоротити терміни
лікування в 1,5-2,5 рази і попередити виникнення нових алергічних
реакцій.

Результати досліджень впроваджені в навчальний процес кафедри
стоматології дитячого віку Донецького державного медичного університету
імені М.Горького, у лікувальну практику дитячих міських стоматологічних
поліклінік м. Донецька, Макіївки, Горлівки, дитячих відділень
стоматологічних поліклінік № 5,6,7 м. Донецька.

Особистий внесок здобувача

Пошукач провів аналітичний огляд сучасних джерел вітчизняної та
іноземної літератури; разом з науковим керівником обрані напрямки
наукового дослідження, обґрунтована його актуальність, сформульована
мета і поставлені наукові завдання. Самостійно розроблена програма
досліджень, що передбачала використання клінічних, імунологічних,
цитологічних, бактеріоскопічних, та статистичних методів дослідження, а
також організовано їх проведення.

Автором встановлена частота найбільш розповсюджених клінічних проявів
багатоформної еритеми у дитячому віці, виявлені особливості клінічного
перебігу та локалізації. Визначена діагностична інформативність проби
місцевої еозинофілії та доведена доцільність її використання в
стоматологічній практиці.

Дисертантом на підставі клінічних, імунологічних, цитологічних
досліджень вивчена ефективність розробленого нового методичного підходу
та лікування БЕЕ. Проведена статистична обробка результатів;
написання усіх розділів дисертації та формулювання висновків.

Апробація результатів дисертації

Основні положення дисертаційної роботи доповідались та обговорювались на
Республіканській конференції “Актуальные вопросы стоматологии детского
возраста и ортодонтии” (м. Полтава, 1993), на конференціях Асоціації
стоматологів Донецької області (м. Донецьк, 2000,2002,2004,2005), на
міжнародній конференції “Отечественная стоматология на рубеже столетий”
(м. Полтава, 2001).

Публікації

За матеріалами дисертації опубліковано 23 роботи, у тому числі – 8 у
виданнях, рекомендованих ВАК України. 15 публікацій у наукових
збірниках, матеріалах та тезах конференцій і з’їздів.

Структура та об’єм. Дисертація викладена на 140 сторінках комп’ю-терного
тексту та складається зі вступу, огляду літератури, чотирьох розділів
власних досліджень, узагальнення результатів, висновків, практичних
рекомендацій, списку використаних джерел. Робота ілюстрована 25
таблицями та 21 малюнком. Бібліографія містить 234 роботи, з яких 66-
іноземних авторів.

Основний зміст роботи

Об’єкт та методи дослідження. Відповідно до задач дослідження було
обстежено 522 дитини віком від 2 до 14 років з БЕЕ, обумовленою
медикаментозною і харчовою алергією (токсико-алергічна форма) з різними
клінічними проявами на СОПР. Проведено лікування 357 дітей, з них у 332
– амбулаторно, у 25 – у дитячих стаціонарах. Всі діти були обстежені
педіатром, алергологом та були під їх наглядом протягом усього періоду
лікування.

Клінічне обстеження пацієнтів складалося зі збору анамнезу, об’єктивної
оцінки загального стану, огляду шкіри (особливо обличчя та кінцівок),
ретельного огляду слизової оболонки порожнини рота. Після клінічного
обстеження діти були розподілені на 4 групи в залежності від клінічних
проявів БЕЕ на СОПР: 1) пацієнти з ділянками локального та дифузного
некрозу, виразками (виразково-некротичні прояви на слизовій оболонці) –
233 пацієнта; 2) діти з геморагічними проявами на червоній облямівці
губ, слизовій оболонці рота (геморагічні пухирі, пухирці, крововиливи,
геморагічні кірки, кровоточиві тріщини) – 74 пацієнта; 3) діти з
ерозіями і афтами різних розмірів на слизовій оболонці рота – 150
дітей; 4) пацієнти з катаральними проявами на слизовій оболонці
порожнини рота у вигляді еритем, обмеженої та дифузної гіперемії – 65
дітей.

Для вивчення стану імунітету, проведені імунологічні дослідження у 92
хворих з БЕЕ. Вивчені показники клітинного і гуморального імунітету
(Т-, В – лімфоцити; концентрація імуноглобулінів А,G, М, Е в сироватці
крові, рівень ЦІК). З метою вивчення ефективності лікування БЕЕ
розробленими новими селективними методами відповідно до клінічних
проявів на СОПР у 72 дітей дослідження проведені двічі – до лікування та
після нього. Рівні експресії мононуклеарами крові CD3+, CD4+, CD8+,
CD22+ оцінювались в реакції прямої імунофлуоресценсії з використанням
відповідних моноклональних антитіл (Глузман Д.Ф. з співав., 1993).
Функціональну активність лімфоцитів вивчали за допомогою реакції
бластної трансформації лімфоцитів (РБТЛ) (Хазанова В.В. і співав.,
1980). Гуморальний імунітет, поряд з абсолютним та відносним вмістом
CD22+, оцінювали по рівням циркулюючих імунних комплексів згідно з
рекомендаціями Бичкової Н.Г.(1987), а також рівням імуноглобулінів G,
A, M (Mаncini G., et. al., 1965). Концентрацію Ig E визначали за
допомогою імуноферментного аналізу з використанням тест – системи фірми
Vector – Best (Овсянникова И.Г. и соавт.,1985). Сенсибілізацію до
харчових і медикаментозних алергенів виявляли за допомогою реакції
гальмування міграції лейкоцитів (за модифікацією Ісакової Т.І. і
співав., 1992). Вказані імунологічні показники були вивчені також у 20
здорових дітей м. Донецька (контрольна група).

З метою діагностики алергічного стану використано тест (пробу) місцевої
еозинофілії, що розроблений Купчинскасом Ю.К. і співав. (1972) для
діагностики БЕЕ у дітей. Тест вважається позитивним, якщо кількість
еозинофілів в ділянках алергічного ураження шкіри або слизової оболонки
рота на 100-200% перевищує кількість їх в периферичній крові (із
пальця).

З метою об’єктивної оцінки ефективності лікування у 115 дітей з БЕЕ
проведені цитологічні дослідження (згідно з рекомендаціями Бенюмової
І.Н., (1962); Кимале Е.В.(1969); Левицької Е.В. і співав.(1974) в
динаміці. Всього вивчено 380 цитограм.

Для вивчення мікрофлори слизової оболонки рота у 95 дітей з БЕЕ були
проведені бактеріоскопічні дослідження до, в процесі лікування і по
закінченні його за методиками, запропонованими Хазановою В.В.(1995),
Murray P.R.( 1996).

Лікування БЕЕ було проведено у 357 дітей. Діти були розподілені на
основні групи ( 261 пацієнт) відповідно до клінічних проявів
захворювання на СОПР, у яких досліджувалась ефективність розроблених
методів лікування. До контрольних груп увійшло 96 дітей, лікування яких
проводилось традиційними засобами. Терапія БЕЕ у всіх випадках
починалась з призначення загального лікування ( сумісно з педіатром і
алергологом).

Місцеве лікування дітей з різними клінічними проявами БЕЕ проводили з
дотриманням принципів розробленого нами нового методичного підходу і
патогенетично спрямованих селективних методів лікування. Для терапії
БЕЕ з виразково-некротичними ураженнями запропонований метод місцевого
лікування з використанням мазі іруксол ( 179 пацієнтів основної групи).
Кількість процедур залежала від ступеню тяжкості БЕЕ: від 2 до 4 – 5 на
день . Для лікування БЕЕ з геморагічними проявами на слизовій оболонці
рота, використовували біофлавоноїди: рутин або аскорутин –для загального
лікування, олію шипшини – для місцевого. Рутин і аскорутин призначали
внутрішньо 3 рази на день в дозах, відповідних до віку дітей. Олію
шипшини наносили на ділянки геморагічних уражень слизової оболонки
порожнини рота. Кількість процедур від 2 до 5 на добу. Таке лікування
було проведено в основній групі у 38 пацієнтів Для лікування дітей
хворих на БЕЕ з катаральними проявами призначали рутин (внутрішньо 3
рази в день) для загального лікування та настій череди – для місцевого
3-4 рази на день (основна група – 44 пацієнти).

Призначення загальної терапії дітям всіх досліджених груп ( основних і
контрольних ) здійснювалось сумісно з педіатрами і алергологами,
відповідно до нового методичного підходу та з врахуванням рекомендацій
Кухти С.Й. і співав. (1996) та Данилевського М.Ф., Несіна О.Ф. і
співав.(1998) про необхідність впливу на всі три фази алергічної
реакції. Загальне лікування включало: 1) виявлення і усунення алергену;
2) елімінаційну дієту ( зменшення надходження алергену в організм); 3)
антигістамінні препарати: при легкому перебігу БЕЕ внутрішньо (кларитин,
лоратадин, еріус, гістолонг) у дозах, відповідних до віку дитини
упродовж 3 – 4 днів; при середньоважкому і важкому – внутрішньо-м’язово
2% розчин супрастину чи розчин тавегілу 2 рази на день упродовж 2 – 4
днів в дозах, відповідних до віку дітей; 4) при тяжкому перебігу БЕЕ та
синдромі Стівенса-Джонсона додатково призначали кортикостероїдні
препарати (розчин преднізолону з розрахунку 2 мг на 1 кг маси тіла на
добу) внутрішньом’язово коротким курсом (2 -3 дні), а також
дезінтоксикаційну терапію (внутрішньовенно крапельно розчин Рінгера,
фізіологічний розчин, 5% розчин глюкози у відповідних дозах).Від
призначення альбуміну, плазми крові, вітамінів групи В вважали за
доцільне утриматись, щоб уникнути нових алергічних реакцій.

Критеріями ефективності лікування в основних і контрольних групах були
клінічні показники: зменшення і зникнення болю в слизовій оболонці
порожнини рота; можливість прийому їжі дітьми; терміни зменшення і
зникнення виразково-некротичних, геморагічних і катаральних уражень на
СОПР; терміни покращення і нормалізації загального стану дітей.
Додатковими об’єктивними показниками ефективності лікування були
результати імунологічних і цитологічних досліджень.

Отримані в процесі дослідження клінічні, імунологічні, цитологічні дані
оброблені за допомогою методів математичної статистики з використанням
критерію достовірності (р) Ст’юдента .

Результати дослідження та їх обговорення. Проведені дослідження свідчать
про значну частоту БЕЕ у дітей м. Донецька – 23% від загальної
кількості захворювань СОПР. Встановлені різноманітність та
варіабельність клінічних проявів БЕЕ у дітей на СОПР. Виявлено, що
найчастіше зустрічались виразково-некротичні ураження – 44,63±1,5%, на
другому місці за частотою ерозивні та афтозні – 28,74±1,9%, далі йдуть
геморагічні, в тому числі синдром Стівенса-Джонсона та хвороба Лайєла –
14,18±1,53%. Катаральні прояви виявлені у 12,45±1,45% пацієнтів.

При вивчені діагностичної інформативності тесту місцевої еозинофілії
встановлено, що у 83,6% дітей з БЕЕ у він був позитивним: місцева
еозинофілія перевищувала загальну у середньому на 210±21%. Особливо
високим тест був при тяжких геморагічних проявах на СОПР та синдромі
Стівенса-Джон-сона: він коливався від 290% до 360%. Це дозволяє оцінити
тест як нескладний та інформативний для діагностики БЕЕ у дітей.

Встановлено, що при всіх клінічних варіантах з проявами на слизовій
оболонці рота БЕЕ мала середньо-тяжкий (41,6±2,16%) та тяжкий
(36,4±2,11%) перебіг. Легкі форми відмічені лише у 22,0±1,9% випадків.
Така особливість клініки, з нашої точки зору, обумовлена складним
екологічним становищем Донецького регіону (промислові викиди в регіоні
становлять 35% від загальної кількості викидів по всій Україні при
території, рівній 4% від загальної території України (Васицький Б.К з
співав., 1993). Цей висновок узгоджується з даними Чуриліної А.В. і
співав. (1992), Артеменко С.П. і співав. (1992), які в зв’язку з
великою розповсюдженістю і тяжким перебігом алергічних захворювань у
дітей Донецького регіону вважають їх регіональною патологією.

Намив явлені особливості клінічних проявів БЕЕ на СОПР у дітей.
Встановлено, що при БЕЕ з виразково-некротичними проявами, розвивається
алергічно-зумовлений некроз, який має вигляд поширених ділянок різної
форми поверхневого і глибокого некрозу слизової оболонки порожнини
рота( неправильної, в вигляді широких смуг, овальної і т.п.), з різною
глибиною( від 1,5 мм до 3 – 5 мм) і площею ураження ( від 3 мм? до 7
мм?).  Для них притаманні : 1) наявність білого некротичного покриву,
який мав плівчастий, пошаровий або сітковидний вигляд і різну товщину;
2) міцна спаяність покриву зі слизовою оболонкою; 3) відсутність ознак
гнилісного розпаду покриву; 4) переважна локалізація на нижній і бокових
поверхнях язика, на слизовій оболонці губ, щік і піднебіння; 5 )
подібність з некрозом при хімічних опіках слизової оболонки порожнини .
Найбільш частою локалізацією була слизова оболонка альвеолярного
відростка, ближче до перехідної складки, в ділянці нижніх молярів а
також слизова оболонка губ і щік.

У хворих БЕЕ з геморагічними проявами встановлені такі особливості: 1)
велика різноманітність геморагічних проявів ( кровоточиві тріщини на
губах і СОПР; геморагічні кірки на червоній облямівці губ, пухирі і
пухирці; крововиливи в СОПР); 2) переважна локалізація: червона
облямівка губ, слизова оболонка щік, губ, м’якого і твердого піднебіння;
3) інтенсивна вираженість геморагічних проявів.

БЕЕ з катаральними проявами на СОПР протікала більш м’яко, ураження
слизової оболонки порожнини мали вигляд еритем, ділянок локальної і
дифузної гіперемії. У всіх випадках спостерігались аналогічні, але більш
виражені ураження на шкірі.

Виявлені нами клінічні особливості проявів БЕЕ на СОПР у
дітей стали підставою для розробки селективних методів її лікування.

Сутність нового методичного підходу і оптимальної лікарської тактики
при лікуванні БЕЕ з різними клінічними проявами на СОПР, полягає: в
застосуванні диференційованого підходу до терапії та вибірково
спрямованих методів місцевого лікування в залежності від домінуючих
клінічних проявів БЕЕ на слизової оболонки порожнини рота; в
використанні препаратів з селективною дією; в обмеженні кількості ліків
загальної і місцевої дії, що дає можливість зменшити об’єм
медикаментозного навантаження на дитячий організм, уникнути додаткових
алергічних реакцій, обирати адекватну оптимальну терапію і суттєво
підвищити ефективність лікування.

Досліджено ефективність лікування БЕЕ з проявами на СОПР у
дітей обраними лікарськими препаратами . При лікуванні БЕЕ з
використанням мазі іруксол при виразково-некротичних ураженнях клінічно
встановлена її некролітична, протинабрякова, епітелізуюча і
протизапальна дія. Наші клінічні спостереження підтвердили високу
ефективність мазі іруксол, особливо при важких і середньоважких формах
БЕЕ. На другий день лікування зменшились болі в слизовій оболонці рота,
її набряк, поліпшився загальний стан дітей, знизилась температура тіла.
Терміни епітелізації ділянок алергічного некрозу і виразок при
застосуванні іруксолу в основній групі були в 1,9 разів коротшими, ніж в
контрольних групах і складали 2,14±0,06 доби при легких формах, а в
контролі – 4,1±0,22 доби (табл.1). Слід зазначити, що введення трипсину
в схему лікування дітей однієї з контрольних груп також дозволило
скоротити терміни лікування з 4,6±0,22 до 3,6±0,21 доби, що підкреслює
більш високу ефективність терапії з залученням трипсину.

Таблиця 1

Ефективність лікування БЕЕ з виразково-некротичними проявами при
використанні мазі іруксол та традиційних лікувальних засобів

Лікувальні засоби для місцевої терапії, групи хворих

Усього

дітей Ступені важкості БЕЕ, кількість дітей та терміни

епітелізації виразково-некротичних уражень

Легка Середньої

тяжкості Тяжка

Кількість дітей Терміни

епітелізації

(діб) Кількість дітей Терміни

епітелізації (діб) Кількість дітей Терміни

епітелізації (діб)

1-а група

(основна)

іруксол 179 22 2,14±0,06* 82 3,22±0,07* 75 5,52±0,05*

Контрольні групи 54 10 4,1±0,22 14 7,29±0,25 30 11,47±0,23

2-а група

2% р-н гідрокарбонату натрію, ротокан, каротолін 27 5 4,6±0,22 7
7,57±0,30 15 13,1±0,15

3-я група

Те ж, що й у

2-ій + трипсин 27 5 3,6±0,21 7 7,0±0,3 15 9,8±0,08

*Примітка. Різниця в термінах лікування між основною і контрольною
групами достовірна (РD‚Ad f - " ?????$?" $ & ( * , D ` t D‚A” – 1/4 ????f – 1/4 oe ?????????? ?????????? ??????? ?????????????? ?"??????? aeya ? aeya ? aeya ? 4 aeya ? 4 aeya ? 4 aeya ? 4 aeya ? 4 * ? „ ???????нюється його складом: ензим – клостридіо-пептідаза А та хлорамфенікол в ліпофільній безводній основі. Багатостороння лікувальна дія мазі іруксол дає можливість використовувати її в якості монопрепарату. Для лікування БЕЕ у дітей з геморагічними проявами, нами розроблений метод лікування з застосовуванням біофлавоноїдів: рутин або аскорутин – внутрішньо, олія шипшини – місцево. Виявлена висока ефективність цих засобів, яка полягає в усуненні геморагічних симптомів: зникнення геморагій при використанні біофлавоноїдів та олії шипшини спостерігалось в терміни від 2,7±0,10 діб при легкому перебігу ( в контролі 6,0±0,43), при середньоважкому 4,08± 0,18 ( в контролі 8,0±0,3) і до 5,5±0,15 при тяжкому( в контролі 14,0±0,4) (табл. 2). Це в 2 –2,5 рази швидше, ніж в контролі. В процесі клінічних спостережень встановлено, що найшвидше зникали кровоточиві тріщини, геморагічні пухирці. Таблиця 2 Ефективність біофлавоноїдів та олії шипшини в порівнянні з традиційнимим препаратами при лікуванні БЕЕ з геморагічними проявами у дітей Лікувальні засоби для місцевої терапії, групи та варіанти лікування Усього дітей Ступені важкості БЕЕ, кількість дітей та строки зникнення геморагічних проявів Легка Середньої тяжкості Тяжка Кількість дітей Терміни епітелізації (діб) Кількість дітей Терміни епітелізації (діб) Кількість дітей Терміни епітелізації (діб) Основна група Рутин або аскорутин -внутрішньо Олія шипшини -місцево 38 10 2,7±0,10* 12 4,08±0,18* 16 5,5±0,15* Контрольна група Пиромекаїнова мазь, розчин фурациліну (1:5000), ретинолу ацетат(масл.розчин) 21 5 6,0±0,43 7 8,0±0,30 9 14,0±0,41 * Примітка: Різниця в термінах лікування між основною і контрольною групами достовірна (Р

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020