.

NO-залежні механізми окиснювальних процесів і гемокоагуляції за умов експериментального атерогенезу на тлі хронічної інтоксикації нітратом натрію (авт

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
108 2745
Скачать документ

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Щиров Олександр Вікторович

УДК 616-092.18:615.916’175

NO-залежні механізми окиснювальних процесів і гемокоагуляції за умов
експериментального атерогенезу на тлі хронічної інтоксикації нітратом
натрію

14.03.04 – патологічна фізіологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Харків 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Вищому державному навчальному закладі України
“Українська медична стоматологічна академія” МОЗ України (м. Полтава).

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор

Костенко Віталій Олександрович,

Вищий державний навчальний заклад України

“Українська медична стоматологічна академія” МОЗ України (м. Полтава),
завідувач кафедри патологічної фізіології.

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор

Сімонова Лариса Іванівна

Інститут медичної радіології ім. С.П. Григор’єва АМН України, (м.
Харків), керівник лабораторії патофізіології і експериментальної терапії
радіаційних уражень;

доктор медичних наук, професор

Атаман Олександр Васильович,

Сумський державний університет МОН України,

завідувач кафедри нормальної і патологічної фізіології.

Захист відбудеться 13 березня 2008 р. о 13 00 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 64.600.03 при Харківському національному
медичному університеті (61022, м. Харків, пр. Леніна, 4).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського національного
медичного університету (61022, м. Харків, пр. Леніна, 4).

Автореферат розісланий 11 лютого 2008 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради

кандидат медичних наук, доцент О.Ю. Степаненко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В наш час атеросклероз вийшов на перше місце серед
причин утрати працездатності, інвалідності та смертності населення
багатьох країн, далеко випередивши за частотою онкологічні захворювання,
нещасні випадки та травми. У 2005 році загальна смертність населення
України від атеросклерозу склала понад 330 тис., що на 8,1 % більше, ніж
у 1999 році (Ломаковский А.Н., 2007; Маловичко И.С., Сулиман Ю.В.,
2007).

Одним з нових і найбільш багатообіцяючих напрямків у з’ясуванні
патогенезу атеросклерозу є дослідження ролі сполук ендотеліального
походження (Мойбенко О.О. та співавт., 2004; Ignarro L.J., Napoli C.,
2005; Марков Х.М., 2005–2007). Серед них найбільшу популярність має
оксид азоту (NO). Останнім часом встановлена антиатерогенна дія цієї
сполуки. Крім впливу на судинний тонус NO модулює звільнення
вазоактивних медіаторів, пригнічує адгезію лейкоцитів, бере участь у
регуляції ремоделювання судинної стінки, зменшує експресію прозапальних
генів (Marks D.S. et al., 1995; Kelly R.A. et al., 1996; Братусь В.В.,
2003), пригнічує активацію, секрецію, адгезію й агрегацію тромбоцитів,
спричинює гіпокоагуляційні зміни, підвищує фібринолітичну активність
плазми крові (Гоженко А.І. та співавт., 2000; Котюжинська С.Г., 2003;
Jung F. et al., 2003). Він обмежує міграцію і проліферацію
гладеньком’язових клітин (Kazuhiro S., Michel Т., 1997; Napoli C. et
al., 2006). Відмічається, що в атеросклеротично змінених судинах
порушена регуляція функції ендотелію (Gilligan D.M. et al., 1994; Сагач
В.Ф. та співавт., 2000; Мойбенко О.О. та співавт., 2004).

Проте в останні роки одержано численні дані про небажану дію надлишкової
кількості NO на судинну стінку, зокрема пов’язану з його цитотоксичним
та апоптотичним впливом, пригніченням за принципом негативного
зворотного зв’язку активності ендотеліальної NO-синтази, взаємодією
оксиду азоту з активними формами кисню з утворенням високореактивного
пероксинітриту (Juliet P.A. et al., 2003; Boyle J.J., 2005).

Поряд з цим залишаються недостатньо дослідженими зміни окиснювальних
процесів та гемокоагуляції в організмі ссавців, зокрема, залежні від
активності NO-синтаз, при надлишковому утворенні оксиду азоту з
екзогенних попередників (нітрат- та нітрит-іонів).

Не вивчалися за цих умов особливості патогенезу атеросклерозу. Знання
цих закономірностей особливо важливе для прогнозування дії лікарських
засобів, що є донаторами NO, на організм хворих на атеросклероз, які
споживають надлишкову кількість неорганічних нітросполук з питною водою,
їжею тощо. Тільки у Полтавській області за десять років (з 1995 до 2005
рр.) концентрація нітратів у джерелах місцевого водопостачання зросла у
2 рази (Шаповал В.Ф. та співавт., 2006). У цьому регіоні підвищеного
навантаження нітратами зазнає понад 300 тис. осіб.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація
виконана як самостійний фрагмент планової наукової роботи Української
медичної стоматологічної академії “Кисень- та NO-залежні механізми
атерогенезу та їх корекція фізіологічно активними речовинами” (№
держреєстрації – 0103U008815, дисертант – відповідальний виконавець).

Мета і завдання дослідження. Метою цієї роботи є з’ясування впливу
надлишкової кількості оксиду азоту, який утворюється з екзогенного
попередника – нітрату натрію, за умов експериментального холестеринового
та пероксидного атероартеріосклерозу на окиснювальні процеси в крові та
тканинах аорти хом’яків, ліпідний спектр крові, гемокоагуляцію та
виявлення механізмів цих змін, залежних від функціональної активності
NO-синтаз.

Для досягнення поставленої мети визначені такі завдання дослідження:

Дослідити стан пероксидного окиснення ліпідів, антиоксидантної системи,
ліпідного спектра крові, гемокоагуляції, продукції активних форм кисню,
вміст і співвідношення аденіннуклеотидів у аорті золотистих сірійських
хом’яків у динаміці хронічної інтоксикації нітратом натрію.

Дослідити стан пероксидного окиснення ліпідів, антиоксидантної системи,
ліпідного спектра крові, гемокоагуляції, продукції активних форм кисню,
вміст і співвідношення аденіннуклеотидів у аорті хом’яків при
відтворенні експериментального холестеринового атероартеріосклерозу за
умов 90-денної хронічної інтоксикації нітратом натрію.

З’ясувати вплив зміни продукції оксиду азоту NO-синтазними системами
(при введенні їхніх інгібіторів та субстрату – L-аргініну) на стан
пероксидного окиснення ліпідів, антиоксидантної системи, ліпідного
спектра крові, гемокоагуляції, продукції активних форм кисню та вмісту і
співвідношення аденіннуклеотидів у аорті хом’яків при відтворенні
експериментального холестеринового атероартеріосклерозу за умов
90-денної хронічної інтоксикації нітратом натрію.

Дослідити стан пероксидного окиснення ліпідів, антиоксидантної системи,
ліпідного спектра крові, гемокоагуляції, продукції активних форм кисню,
вміст і співвідношення аденіннуклеотидів у аорті хом’яків при
відтворенні експериментального пероксидного атероартеріосклерозу за умов
90-денної хронічної інтоксикації нітратом натрію.

З’ясувати вплив зміни продукції оксиду азоту NO-синтазними системами
(при введенні їхніх інгібіторів та субстрату – L-аргініну) на стан
пероксидного окиснення ліпідів, антиоксидантної системи, ліпідного
спектра крові, гемокоагуляції, продукції активних форм кисню та вміст і
співвідношення аденіннуклеотидів у аорті хом’яків при відтворенні
експериментального пероксидного атероартеріосклерозу за умов 90-денної
хронічної інтоксикації нітратом натрію.

Об’єкт дослідження – NO-залежні механізми атерогенезу.

Предмет дослідження – NO-залежні механізми атерогенезу за умов хронічної
інтоксикації нітратом натрію.

Методи дослідження. Поставленої мети досягли шляхом використання
патофізіологічних, біохімічних та коагулологічних методів дослідження.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше виявлено, що розвиток
холестеринового та пероксидного атероартеріосклерозу на тлі хронічної
інтоксикації нітратом натрію супроводжується істотною активацією
пероксидного окиснення ліпідів зі значним зниженням активності
антиоксидантних ферментів (супероксиддисмутази, каталази), змінами
показників ліпідного спектра крові, обтяжує порушення окиснювальних
процесів у тканинах аорти хом’яків (суттєво підвищує продукцію
супероксидного аніон-радикалу в мікросомальному і мітохондріальному
електронно-транспортних ланцюгах), знижує ресинтез аденозинтрифосфату та
енергетичний потенціал, змінює напрямок коагулологічних зрушень
(гіпокоагуляційні зрушення за зовнішнім шляхом змінюються на
гіперкоагуляційні, пригнічується фібриноліз).

Вперше виявлено, що утворення додаткової кількості оксиду азоту
NO-синтазними системами за умов відтворення на тлі хронічної нітратної
інтоксикації холестеринового та пероксидного атероартеріосклерозу
обмежує розвиток гіперкоагуляції за внутрішнім шляхом, а за умов
моделювання пероксидного атероартеріосклерозу – процес утворення фібрину
із фібриногену. Вперше виявлено, що утворення оксиду азоту індуцибельною
NO-синтазою за умов холестеринового та пероксидного атероартеріосклерозу
на тлі хронічної інтоксикації нітратом сприяє збільшенню продукції
супероксидного аніон-радикалу в мікросомальному і мітохондріальному
електронно-транспортних ланцюгах та зниженню енергетичного потенціалу.

Практичне значення одержаних результатів. Одержані результати можуть
використовуватися як теоретичне підґрунтя для розробки патогенетично
обґрунтованих методів лікування та профілактики атеро- та
артеріосклерозу за умов надлишкового надходження неорганічних
нітросполук до організму людини та теплокровних тварин. Одержані
результати виявили неефективність субстрату NO-синтазних реакцій
L-аргініну як ангіопротектора за умов надлишкового утворення NO з
екзогенних джерел (на тлі хронічної інтоксикації нітратом натрію).
Результати роботи впроваджено в навчальний процес на кафедрах
патологічної фізіології, нормальної фізіології, біохімії, загальної
гігієни та екології, шпитальної терапії, післядипломної освіти
лікарів-терапевтів Української медичної стоматологічної академії.

Особистий внесок здобувача. Автором самостійно розроблено програму
досліджень, визначено мету і завдання дослідження, методичні підходи,
виконано експериментальні дослідження. Автором особисто проведено аналіз
і узагальнення матеріалу, статистичну обробку результатів експериментів,
підготовку статей, формулювання висновків.

Апробація результатів дослідження. Основні результати дослідження
доповідалися на IV Національному конгресі патофізіологів України з
міжнародною участю (Чернівці, 2004 р.), II з’їзді токсикологів України
(Київ, 2004), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Актуальні
питання профілактики ранньої інвалідизації дітей на сучасному етапі
розвитку медицини” (Полтава, 2004), III читаннях ім. В.В. Підвисоцького
(Одеса, 2004), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Проблеми і
перспективи формування студентських колективів та екологічне виховання
студентів” (Полтава, 2005), IV читаннях ім. В.В. Підвисоцького (Одеса,
2005), підсумкових науково-практичних конференціях молодих учених
“Медична наука – 2005” та “Медична наука – 2006” (Полтава, 2005–2006),
XI Конгресі Світової федерації українських лікарських товариств
(Полтава, 2006), науковій конференції “Актуальні питання патофізіології”
(Ялта, 2006), ІІІ Національному з’їзді фармакологів України (Одеса,
2006), засіданні апробаційної ради № 1 Української медичної
стоматологічної академії (Полтава, 2007).

Публікації. Результати дослідження опубліковано в 6 статтях у фахових
журналах, затверджених ВАК України; 11 робіт опубліковано у матеріалах і
тезах конгресів і конференцій.

Структура та обсяг дисертації. Робота викладена на 162 сторінках
друкованого тексту, містить 35 таблиць та 1 рисунок, які займають 3
повних сторінки. Складається зі вступу, огляду літератури, опису
матеріалів та методів дослідження, трьох розділів власних досліджень,
аналізу та узагальнення результатів дослідження та списку використаних
джерел, який містить 317 джерел (132 кирилицею та 185 латиницею).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи дослідження. Дослідження виконані на 140 золотистих
сірійських хом’яках масою 130–190 г у 14 серіях дослідів. У першій серії
необхідні показники вивчали у інтактних тварин (контрольна серія); у
другій, третій і четвертій серіях – після введення нітрату натрію (200
мг/кг маси тіла) з їжею протягом відповідно 14, 30 та 90 діб; у п’ятій
серії відтворювали холестериновий атероартеріосклероз (ХС-ААС)
(контрольна серія); у шостій серії – ХС-ААС на тлі хронічної
інтоксикації нітратом натрію (90 діб); у сьомій, восьмій, дев’ятій
серіях у тварин відтворювали ХС-ААС на тлі хронічної інтоксикації
нітратом натрію (90 діб) з введенням відповідно неселективного
інгібітору NO-синтаз метилового ефіру нітро-L-аргініну
(N?-nitro-L-arginine methyl ester, L-NAME) ?иробництва “Sigma” (США)
внутрішньочеревно в дозі 5 мг/кг, селективного інгібітору iNOS
аміногуанідину (Aminoguanidine) виробництва “Sigma” (США)
внутрішньочеревно в дозі 10 мг/кг та субстрату NO-синтазної реакції –
L-аргініну – виробництва “Sigma” (США) у дозі 100 мг/кг маси
інтрагастрально (усі названі сполуки вводили 1 раз на тиждень протягом
перебування тварин на холестериновій дієті); у десятій серії
відтворювали пероксидний атероартеріосклероз (П-ААС) (контрольна серія);
у одинадцятій серії – П-ААС на тлі хронічної інтоксикації нітратом
натрію (90 діб); у дванадцятій, тринадцятій, чотирнадцятій серіях
відтворювали П-ААС на тлі хронічної інтоксикації нітратом натрію (90
діб) з введенням відповідно L-NAME внутрішньочеревно в дозі 5 мг/кг,
аміногуанідину внутрішньочеревно в дозі 10 мг/кг та L-аргініну в дозі
100 мг/кг маси інтрагастрально (усі названі сполуки вводили 1 раз на
тиждень протягом перебування тварин на безантиоксидантній дієті).

Тварин утримували в умовах акредитованого віварію згідно зі
“Стандартними правилами по упорядкуванню, устаткуванню та утриманню
експериментальних біологічних клінік (віваріїв)”. При роботі з тваринами
дотримувались вимог “Європейської конвенції щодо захисту хребетних
тварин, які використовуються в експериментальних та інших наукових
цілях” (Страсбург, 20.09.1985 р.) (протокол №42 від 8.11.2006 р. комісії
з питань біоетики Української медичної стоматологічної академії).
Евтаназію хом’яків проводили шляхом декапітації під ефірним наркозом.

ХС-ААС відтворювали шляхом введення 20 % розчину холестерину (фірма
“Merck”), розчиненого в соняшниковій олії у співвідношенні 1:5,
інтрагастрально в розрахунку 0,2 г на 1 кг маси тіла на добу протягом 60
діб (Воскресенский О.Н., Витт В.В., 1971). П-ААС моделювали шляхом
перебування хом’яків протягом 60 діб на напівнатуральному
безантиоксидантному раціоні (Vinson J.A. et al., 2001).

Рівень пероксидного окиснення ліпідів (ПОЛ) у крові оцінювали за
утворенням у реакції тіобарбітурової кислоти (ТБК) з ТБК-активними
продуктами забарвленого триметінового комплексу до і після 1,5-годинної
інкубації (Стальная И.Д., Гаришвили Т.Г., 1977), а також за спонтанним
гемолізом еритроцитів (СГЕ) (Спиричев В.В. та співавт., 1979).
Активність антиоксидантної системи оцінювали за приростом концентрації
ТБК-активних продуктів за час 1,5-годинної інкубації у
залізоаскорбатному буферному розчині, а також за активністю
антиоксидантних ферментів – супероксиддисмутази (СОД) (Брусов О.С.,
Герасимов А.М., Панченко Л.Ф., 1976) та каталази (Архипова О.Г., 1988).

) у тканинах аорти оцінювали при проведенні тесту з нітросинім
тетразолієм у модифікації О.І. Цебржинського (2002). Оцінювали продукцію
супероксиду в гомогенаті тканин аорти з індукторами у вигляді NADH,
NADPH і бактеріальними ліпополісахаридами (пірогенал).

Вміст аденозинтрифосфату (АТФ) визначали за методом E. Beutler (1975), в
основі якого знаходиться вимірювання оптичної густини реагуючих речовин,
яка пропорційна вмісту АТФ у пробі. Вміст аденозинди- та монофосфату
(АДФ і АМФ) визначали за методом D. Jaworek et al. (1974) в одній пробі
за допомогою сполучених реакцій. На основі одержаних результатів
обчислювали значення енергетичного потенціалу за формулою D.E. Atkinson
(1968).

Для оцінювання ліпідного спектра крові визначали рівень загального
холестерину прямим методом за S. Ilca, загальних ліпідів, ліпопротеїнів
низької та дуже низької щільності за А.Н. Клімовим за рекомендаціями,
наведеними у посібнику за редакцією І.П. Кайдашева (2003).

Забір та стабілізацію крові для коагулологічних досліджень проводили за
стандартною методикою. Досліджували показники коагуляційного гемостазу –
протромбіновий час, активований парціальний тромбопластиновий час
(АПТЧ), тромбіновий час та фібринолітичну активність плазми крові
(Кайдашев І.П. та співавт., 2003).

Результати експериментів обробляли методами варіаційної статистики з
використанням t-критерію Стьюдента.

Результати дослідження та їх обговорення.

1. Зміни окиснювальних процесів, ліпідного спектра, гемокоагуляції в
організмі хом’яків при надлишковому утворенні NO (за умов хронічної
інтоксикації нітратом натрію).

У результаті дослідження виявлено, що у хом’яків достовірні зміни
показників ПОЛ у крові на 14-ту та 30-ту добу хронічної інтоксикації
нітратом натрію відсутні. Проте у цей термін відмічені суттєві зміни
активності антиоксидантних ферментів – СОД і каталази. На 14-ту добу
інтоксикації активність СОД і каталази підвищується відповідно на 12,3
та 13,5 % (р

@

B

D

F

H

J

L

N

P

h

?

?

???$?’

????$

V

X

OX

®

??,?????$

???#??

??

??

oeoeoeiiiioeoeoeoeoeioeioeoeoeoeoeiissioe

??

j?

в мітохондріальному електронно-транспортному ланцюгу.

за умов моделювання ХС-ААС на тлі хронічної інтоксикації нітратом
натрію.

За умов моделювання ХС-ААС на тлі хронічної інтоксикації нітратом натрію
(90 діб) концентрації АТФ та АДФ зменшуються відповідно на 45,8 та
41,5 % (р

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020