.

Патогенетичні зв\’язки параметрів загальної адаптаційної реакції та імунітету у учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, хворих на хронічний піє

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
129 4028
Скачать документ

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ФІЗІОЛОГІЇ ім. О.О. БОГОМОЛЬЦЯ НАН УКРАЇНИ

Церковнюк Руслан Георгійович

УДК 612.017.1:616.155:616-001.26-02

Патогенетичні зв’язки параметрів загальної адаптаційної реакції та
імунітету у учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, хворих на
хронічний пієлонефрит

14.03.04 – патологічна фізіологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

КИЇВ-2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті фізіології імені О.О. Богомольця НАН України

Науковий доктор медичних наук, професор

керівник: Івасівка Степан Васильович,

завідувач відділу експериментальної бальнеології,

Інститут фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України

Офіційні доктор медичних наук, професор

опоненти: Зябліцев Сергій Володимирович,

завідувач відділу молекулярно-генетичних досліджень

центральної науково-дослідної лабораторії

Донецького національного медичного університету

ім. М.Горького

доктор медичних наук, професор

Лісяний Микола Іванович,

завідувач відділу нейроімунології,

Інститут нейрохірургії ім. А.П. Ромоданова

АМН України

Захист відбудеться “04” березня 2008 року о 14 годині на засіданні

спеціалізованої вченої ради Д 26.198.01 при Інституті фізіології

ім. О.О. Богомольця НАН України за адресою: 01024, м. Київ,

вул. Богомольця,4.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту фізіології

ім. О.О. Богомольця НАН України за адресою: 01024, м. Київ,

вул. Богомольця,4.

Автореферат розісланий “02” лютого 2008 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Д.26.198.01

доктор біологічних наук, професор Сорокіна-Маріна З.О.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність. Загальновизнано, що імунна система, поряд із нервовою і
ендокринною, складає тріаду головних систем регуляції організму,
призначення яких полягає у підтриманні гомеостазу за умов дії
несприятливих ендогенних і екзогенних чинників фізичної, хімічної і
біологічної природи. Можна говорити за існування триєдиної регуляторної
системи організму. Саме тісний і безперервний функціональний
взаємозв’язок нервової, гормональної і імунної систем, який базується на
існуванні загальних і однотипних рецепторних структур, зумовлює високу
адаптаційну здатність організму (V. Chesnokova, S. Melmed, 2002; S.
Kopp, 2001; S.B. Pruett, 2001; J.E. Downing, J.A. Miyan, 2000; E. Vizi,
1998). Гаркави Л.Х., Квакина Е.Б. і Уколова М.А. (1990) відкрили
існування, окрім класичної загальної адаптаційної реакції напруження
(стресу), інших реакцій – тренування, спокійної та підвищеної активації
і переактивації, кожна з яких, своєю чергою, характеризується високим чи
низьким рівнем реактивності (відсутністю чи наявністю елементів
напруження). Згідно з концепцією загальних адаптаційних реакцій
організму (ЗАРО), між типами ЗАРО мають місце як кількісні, так і якісні
відмінності, які відбиваються на неспецифічній резистентності організму.
Одними із найважливіших компонент резистентності є контактні захисні
системи: неспецифічний захист, імунна, калікреїн-кінінова та
гемостатична (Дранник Г.Н., 1989). Проте автори концепції ЗАРО при
характеристиці резистентності цим системам, за винятком гемостазу, не
приділили уваги. Дослідженнями Радченко О.М. (2000-2004) концепція ЗАРО
суттєво поглиблена і доповнена шляхом включення в спектр аналізованих
параметрів даних про стан Т- і В-клітинної ланок імунітету та
вегетативного гомеостазу. Однак поза увагою автора залишились кіллерна і
фагоцитарна ланки імунітету. Відсутні дотепер кількісні критерії
гармонійності та напруження ЗАРО, а також стану адаптації в цілому. Не
з’ясовані патогенетичні зв’язки між параметрами адаптації і імунітету та
між адаптогенними, імуномодулюючими і клінічними ефектами лікувальних
чинників.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота є
фрагментом комплексного дослідження трускавецької науково-виробничої
групи клінічної бальнеології та фітотерапії відділу експериментальної
бальнеології Інституту фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України
“Інтегральна кількісна оцінка загального стану здоров’я (віталітету)
різних категорій осіб, котрі прибувають на курорт Трускавець, впливу на
нього стандартного бальнеотерапевтичного комплексу та пошук методів
підвищення ефективності бальнеотерапії, бальнеореабілітації і
бальнеосанації” (№ ДР 0104U007397). Тема дисертації затверджена на
засіданні Вченої Ради Інституту фізіології ім. О.О. Богомольця (протокол
№10 від 24.06.2004 р.).

Мета дослідження. Дослідити патогенетичні взаємозв’язки між різними
типами загальної адаптаційної реакції організму та показниками
специфічного і неспецифічного імунітету у учасників ліквідації наслідків
аварії на ЧАЕС (ліквідаторів), які хворіють на пієлонефрит, в умовах
бальнеотерапії на курорті Трускавець.

Завдання дослідження:

Провести визначення клініко-лабораторних, ендокринних та імунологічних
показників у хворих на пієлонефрит до початку лікування на курорті
Трускавець.

Провести оцінку стану загальних адаптаційних реакцій організму у даної
категорії хворих в залежності від клінічної картини, ендокринного та
імунологічного статусу.

Проаналізувати взаємозв’язки між параметрами адаптації і показниками
імунітету за допомогою варіаційного, кореляційного, кластерного,
канонікального та факторного аналізів.

Вивчити вплив бальнеотерапевтичного комплексу курорту Трускавець на стан
загальної адаптаційної реакції організму, імунітету та тяжкості перебігу
пієлонефриту у ліквідаторів.

З’ясувати функціональний зв’язок між адаптогенною і імуномодулюючою дією
бальнеотерапії на курорті Трускавець.

Об’єкт дослідження. Особи, що зазнали дії патогенних факторів
чорнобильської катастрофи, хворі на хронічний калькульозний пієлонефрит
(КПН).

Предмет дослідження. Функціональний стан головних адаптивних
(кортико-адреналової, тестикулярної і тиреоїдної) систем; окремих ланок
(фагоцитарної, кіллерної, Т- і В-клітинної) імунітету;
внутрішньосистемні та міжсистемні патогенетичні взаємозв’язки.

Методи дослідження. Стан адаптації оцінено за лейкоцитограмою
периферійної крові та функціональними маркерами головних адаптивних
систем, стан імунітету – за тестами І та ІІ рівнів ВООЗ.

Наукова новизна одержаних результатів. Проаналізовано за допомогою
критеріїв загальної адаптаційної реакції організму (ЗАРО) стан адаптації
у ліквідаторів, що хворіють на пієлонефрит, до лікування та визначено 7
типів ЗАРО у цих хворих. Вперше охарактеризовано стан неспецифічного
імунітету, кіллерної, Т- та В-клітинної ланок імунітету та рівня
імуноглобулінів в залежності від типу ЗАРО у ліквідаторів, що хворіють
на пієлонефрит.

Вперше охарактеризована активність адаптивних ендокринних залоз в
залежності від типу ЗАРО та форм пієлонефриту, виявлено залежність
зниження глюкокортикоїдної функції наднирників та підвищення функції
щитовидної залози від типу ЗАРО.

Вперше проведено математичний аналіз 68 показників адаптації та
імунітету різних типів ЗАРО за допомогою методів варіаційного,
кореляційного, кластерного, канонікального і факторного аналізів та
виявлено функціональні між- і внутрішньосистемні взаємозв’язки.

З’ясовано особливості впливу лікування в умовах курорту Трускавець на
ЗАРО, імунітет та перебіг захворювання.

Виявлена сприятлива дія бальнеофакторів на стан адаптації, імунної
системи та тяжкість захворювання.

Встановлено опосередковану ендокринними залозами імуномодулюючу дію
лікувального комплексу на неспецифічну фагоцитарну, кіллерну активність
клітин крові та рівень певних субпопуляцій лімфоцитів в залежності від
тяжкості захворювання.

Практичне значення одержаних результатів. Висунуто концепцію, що
клінічний стан осіб в тій чи іншій мірі визначається станом окремих
ланок захисних систем організму, стан котрих, своєю чергою, визначається
станом адаптації. Поліпшення останньої, як прояв адаптогенної дії
бальнеочинників курорту, закономірно мінімізує вираженість
імунодисфункції, зменшуючи як депресію фагоцитарної, кіллерної і
Т-ланок, так і активізацію В-ланки, що сприяє редукції клінічних
синдромів.

Результати дослідження впроваджені в навчальний процес: кафедри
реабілітації та нетрадиційної медицини факультету післядипломної освіти
Львівського національного медичного університету ім. Д. Галицького;
відділення фізичної реабілітації біологічного факультету Дрогобицького
державного педагогічного університету ім. І. Франка.

Особистий внесок здобувача

Здобувач самостійно провів патентний пошук, сформував клінічні групи
досліджуваних, організував проведення клінічних, ультрасонографічних,
імунологічних та біохімічних досліджень, самостійно зробив статистичну
обробку одержаного цифрового матеріалу та його інтерпретацію, написав
всі розділи дисертації. Формулювання висновків здійснено за участю
наукового керівника. У наукових статтях, опублікованих у співавторстві,
використано дані автора. Співавторам належить консультативна участь. У
тій частині актів впровадження, що стосуються науково-практичної
новизни, викладено матеріали дисертаційної роботи.

Апробація результатів дисертації. Результати дослідження, що включені до
дисертації, оприлюднені на конференції “Учені Трускавця – жертвам
Чорнобиля” (Трускавець, 3 травня 2001 р.), ІІІ національному конгресі
фізіотерапевтів та курортологів “Медична реабілітація – сучасна система
відновлення здоров’я” (Ялта, 3-6 жовтня 2006 р.), спільних засіданнях
відділу експериментальної бальнеології Інституту фізіології ім. О.О.
Богомольця НАН України і кафедри реабілітації та нетрадиційної медицини
Львівського державного медичного університету ім. Д. Галицького
(Трускавець, 2002-2006), засіданні сектору вісцеральних систем Інституту
фізіології ім. О.О. Богомольця (Київ, 14 лютого 2007 р.).

Публікації. Матеріали дисертації викладені у 15 наукових працях, у тому
числі у 2 монографіях та 6 статтях, опублікованих у фахових журналах,
рекомендованих ВАК України.

Об’єм та структура роботи

Дисертація викладена на 147 сторінках комп’ютерного тексту, ілюстрована
29 таблицями і 42 рисунками. Робота складається зі вступу, огляду
літератури, опису методик, 4 розділів результатів власних досліджень, їх
обговорення, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних 444
джерел літератури та 15 додатків.

МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Об’єктом дослідження були 78 учасників ліквідації наслідків аварії на
ЧАЕС 1986-1987 рр віком 30-50 років, котрі прибули на курорт Трускавець
для лікування хронічного калькульозного пієлонефриту (КПН). За даними
документів, сумарна ефективна доза опромінення складала від 10 до 25
сҐр, що є найбільш характерною для даного континґенту (Алєксєєв О.І. та
ін., 1996; Бариляк И.Р., Демина Э.А., 2001). Контрольну групу склали 20
донорів аналогічного віку.

Верифікація основного діагнозу проведена на основі даних
ультрасонографії (Крюков Н.Н., Дорман Е. С., 2000).

З метою виявлення фази пієлонефриту визначали ступінь бактерійурії
(методом дворазового секторного посіву), лейкоцитурії, еритроцитурії та
протеїнурії (проби Нечипоренка та Каковського-Аддіса), а також
ультрасонографічні критерії.

Типування ЗАРО здійснювали за лейкограмою периферійної крові згідно з
класичною методикою Гаркави Л.Х., Квакиной Е.Б., Уколовой М.А. (1990), з
незначною модифікацією (Попович І.Л. та ін., 2000). Типоутворюючою
ознакою є відносний вміст лімфоцитів. Стрес характеризується рівнем
лімфоцитів, нижчим від 21%. Діапазон 21-27% свідчить за ЗАРО тренування,
28-33% – спокійної активації, 34-43,5% – підвищеної активації, 44-70% –
переактивації. Згідно з авторами концепції, ЗАРО вважається гармонійною
чи повноцінною (високих рівнів реактивності, ВРР) при знаходженні
еозинофілів та паличкоядерних нейтрофілів в діапазоні 1-6%, моноцитів:
4-7%, лейкоцитів: 4-8 Г/л. Вихід за межі діапазонів розглядається як
елемент напруження і свідчить про дизгармонійність (неповноцінність)
ЗАРО (низький рівень реактивності, НРР).

В якості характеристик типу ЗАРО розглядали також функціональний стан
головних ендокринних залоз: щитовидної, кори наднирників та гонад. Про
тиреоїдну функцію судили за вмістом в сироватці крові загального
тироксину (Т4), який визначали імуноферментним методом з допомогою
набору “ЕІA (Cobas Core)”, глюкокортикоїдну – за добовою екскрецією з
сечею сумарних 17-ОКС, андрогенну – сумарних 17-КС, які визначали
методом спектрофотометрії (Балаховский И.С., 1987; Шевченко Н.Г., 1994),
мінералокортикоїдну – за величиною Na/K-коефіцієнта плазми крові,
визначаючи вміст катіонів методом полум’яної фотометрії (Балаховский
И.С., 1987 ).

Імунний статус оцінювали за тестами І та ІІ рівнів згідно з меморандумом
ВООЗ (1988), користуючись уніфікованими методиками.

Визначали наступні параметри Т-клітинної ланки: відносний та абсолютний
вміст в крові популяції лімфоцитів, що спонтанно утворюють розетки з
еритроцитами барана (Е-РУЛ) за Jondal M. et al. (1972), їх
високоактивної субпопуляції – Еа-РУЛ (за тестом “активного”
розеткоутворення за Wybran J., Fudenberg H.H. (1971), а також
теофілінрезистентної і теофілінчутливої субпопуляцій (за тестом
чутливості розеткоутворення до теофіліну за Limatibul S. et al., 1978,
для функціональної оцінки ставили реакцію бласттрансформації лімфоцитів
(РБТЛ) з фітогемаґлютиніном (ФГА) за Самойловой Н.А. (1970). Паралельно
визначали вміст клітин з фенотипами CD3, CD4, CD8 методом непрямої
імунофлюоресцентної реакції зв’язування моноклональних антитіл (МкАТ)
фірми ІКХ “Сорбент” (Московська обл.). В-клітинну ланку імунітету
характеризували наступними параметрами: відносний та абсолютний вміст
популяції CD19-клітин, сироваткова концентрація імуноґлобулінів G, A, M
(метод радіальної імунодифузії за Mancini G. et al., 1965) і
циркуляційних імунних комплексів (ЦІК) (метод преципітації з
поліетиленґліколем за Фроловым В.М., Рычневым В.Е., 1986). Природні
кіллери ідентифікували шляхом непрямої імунофлюороресцентної реакції з
моноклональними антитілами до поверхневих антигенів CD16 з візуалізацією
під люмінесцентним мікроскопом. Природну кіллерну активність (ПКА)
оцінювали в тесті лізису еритроцитів курки (ЕК) з додаванням до
середовища інкубації 10% ембріональної телячої сироватки,
антитілозалежну клітинну цитотоксичність (АЗКЦ) – в тесті лізису тих же
клітин-мішеней з додаванням гіперімунної до ЕК сироватки кролика, як це
описано Гордиенко С.М. (1983). Співвідношення клітин-ефекторів і
клітин-мішеней та час інкубації в обидвох випадках складали 10:1 і 4
год.

Про стан фагоцитарної ланки імунітету та неспецифічного захисту судили
за наступними параметрами: активністю лізоциму сироватки, оцінюваною в
тесті бактеріолізу Micr. Lysodeikticus, і комплемента, оцінюваною за
50%-ним гемолізом, вмістом в крові нейтрофілів з експресованими
поверхневими рецепторами до FcIgG і C3b (за реакцією розеткоутворення із
зимозаном, навантаженим відповідно анти-Fc-антитілами і комплементом),
фагоцитарним індексом, мікробним числом, індексами кіллінгу та
бактерицидності, активністю мієлопероксидази, спонтанним і активованим
зимозаном НСТ-тестом, лізосомально-катіонним тестом, фагоцитарною і
мікробною ємністю та бактерицидною здатністю стосовно Staph. aureus,
окремо для мікрофагів (нейтрофілів) та макрофагів (моноцитів). (Фримель
Г., 1987; Соловьев Г.М. и др.. 1987., Вихоть Н.Е., Пастер Е.У., 1989;
Шубик В.М., 1987).

Користувалися аналізаторами “Pointe-180” (“Scientific”, USA) та
“Reflotron” (“Boehringer Mannheim”, BRD).

Цифровий матеріал піддано варіаційному, кореляційному, регресивному,
кластерному, дисперсійному, канонікальному, дискримінантному і
факторному аналізам на комп’ютері за програмами Excell і Statistica.

Стандартний бальнеотерапевтичний комплекс курорту Трускавець включає:
щоденне пиття біоактивної води Нафтуся (12-13 мл/кг за добу, 18-20оС,
тричі на день, за 1 год до їжі); мінеральні купелі (концентрація
Cl-SO4-Na-Mg солі 20-30 г/л, to – 36-37о С, тривалість 8-10 хв) через
день, 8 процедур; аплікації озокериту на поперекову ділянку (45оС,
експозиція 30 хв, через день, 8-10 процедур); дієта №5, ЛФК (РР –
ІІ-ІІІ). Термін лікування складає 24 дні.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ

В роботі використані матеріали дослідження 20 здорових осіб (донорів) та
78 ліквідаторів, хворих на хронічний пієлонефрит, котрі приїхали на
лікування на курорт Трускавець. Шляхом клініко-лабораторних досліджень у
хворих констатовано наявність клінічних синдромів: енцефалопатії,
больового, дизуричного та диспептичного, прояви яких у більшості
спостережень були легкої та середньої важкості. У 58% хворих
діагностовано фазу ремісії, у 28% – фазу латентного процесу, а у 14% –
активну фазу хронічного пієлонефриту.

В проведених нами комплексних клініко-лабораторних дослідженнях 78
ліквідаторів, хворих на КПН, було виявлено різний ступінь адаптаційних
можливостей, котрі були розділені, в залежності від типу ЗАРО, на 7
груп. Було виявлено лише 27 із 78 хворих в стані гармонійних ЗАРО
спокійної і підвищеної активації та тренування, а 51 хворий знаходився в
стані дизадаптозу, точніше в стані дизгармонійних типів ЗАРО та
переактивації (табл. 1).

Все це узгоджується з тими клінічними симптомами, які були виявлені у
хворих, а також з наявністю у цих хворих різних фаз пієлонефриту.
Співставлення різних типів ЗАРО виявило, що для гармонійних ЗАРО високих
рівнів реактивності характерна лейкограма без суттєвих відхилень окремих
елементів (індекс напруження в межах 0,1-0,155), тоді як для
дизгармонійних ЗАРО та переактивації характерні значні 2-3-разові
відхилення показників лейкограми, які віддзеркалюють зміни в загальній
адаптації організму до існуючої у хворих патології.

Таблиця 1. Характеристика типоутворюючих компонент лейкограми при різних
ЗАРО

Загальна адаптаційна реакція організму (ЗАРО) n

Лімфоцити,% Лейкоцити

Г/л Еозинофіли,% Паличко-ядерні,% Моноцити,

% Сегменто-ядерні, %

Переактивація 10 X±m 48,1±1,5 5,73±0,59 2,6±0,6 3,0±0,5 3,5±0,5 43,0±1,7

Підвищена активація НРР 28 X±m 38,6±0,4 5,84±0,26 3,5±0,5 3,5±0,3
2,6±0,2 51,8±0,8

Тренування НРР 4 X±m 24,0±1,2 7,20±0,60 1,8±0,5 5,5±0,6 2,0±0,4 66,8±1,0

Спокійна активація НРР 9 X±m 30,9±0,5 7,63±0,43 3,6±0,9 4,6±0,5 2,3±0,4
59,3±1,3

Тренування ВРР 5 X±m 23,0±0,7 4,45±0,07 3,5±0,2 5,0±0,4 5,5±0,7 63,0±0,7

Підвищена активація ВРР 16 X±m 38,8±0,8 5,74±0,34 2,9±0,4 2,9±0,3
4,3±0,2 51,1±1,0

Спокійна активація ВРР 6 X±m 30,3±0,8 6,07±0,58 3,5±0,8 2,8±0,6 5,3±0,4
51,7±2,4

Донори 20 X±m 33,9±1,3 6,40±0,62 3,5±0,4 3,5±0,3 5,5±0,5 53,6±1,4

Для уточнення причин впливу на показники було досліджено стан деяких
адаптивних ендокринних залоз, що дозволило виявити дизбаланс у рівнях
17-КС і 17-ОКС та тироксину в плазмі, причому не було виявлено
односпрямованих змін, а мало місце як підвищення вище норми на 20-40%,
так і зниження до 40-70% від норми (табл. 2)

Таблиця 2. Характеристика функціонального стану головних адаптивних
систем при різних ЗАРО

Загальна адаптаційна реакція n

17-КС сечі,

мкМ/добу 17-ОКС сечі,

мкМ/добу Na/K-коефіцієнт плазми Тироксин плазми,

нМ/л

Переактивація 10 X±m

%СН±m 41,1±0,6

79±1* 5,6±0,2

47±2* 36,2±0,3

121±1* 84,0±7,0

81±7*

Підвищена активація НРР 28 X±m

%СН±m 49,7±1,0

95±2 8,7±0,2

73±2* 28,0±0,3

93±1* 148,4±2,4

143±2*

Тренування

НРР 4 X±m

%СН±m 49,7±2,8

95±5 12,0±1,3

100±10 28,7±2,0

96±6 88,1±10,2

85±9

Спокійна активація

НРР 9 X±m

%СН±m 61,2±1,0

117±2* 6,6±0,1

55±1* 35,6±0,6

119±2* 132,0±2,4

127±2*

Тренування

ВРР 5 X±m

%СН±m 49,6±2,3

95±4 12,7±0,8

105±6 27,4±0,8

91±3* 96,7±7,2

93±7

Підвищена активація ВРР 16 X±m

%СН±m 49,9±1,9

96±4 8,1±0,4

67±3* 29,6±0,8

99±3 140,5±4,7

135±4*

Спокійна активація

ВРР 6 X±m

%СН±m 60,3±1,4

116±3* 6,7±0,2

56±2* 35,9±0,7

120±2* 128,7±4,0

124±4*

Донори 20 X±m 52,1±1,7 12,0±0,7 29,9±0,9 104±5

Примітки: 1. X±m – актуальні середні величини та їх похибки.

2. %СН±m – відсотки середніх величин стосовно
середньонормальних та їх похибки.

3. Вірогідні відхилення показників від норми
позначені *.

Це може свідчити про різноспрямований вплив існуючої патології, а саме
КПН, та клінічного стану хворих на адаптивні ендокринні залози. Отримані
дані співпадають з даними, отриманими іншими авторами, що детально
приведено в огляді літератури.

З метою кількісного виразу гармонійності нами проведено аналіз
кореляційних зв’язків між параметрами функцінального стану залоз і
вмістом лімфоцитів при гармонійних і дизгармонійних ЗАРО підвищеної
активації.

Констатовано, що при гармонійних ЗАРО відносний вміст лімфоцитів тісно
корелює із роботою адаптивних залоз, при цьому кореляція із
мінералокортикоїдною активністю пряма (r=0,92), а глюкокортикоїдною,
андрогенною та тиреоїдною – інверсна (r=-0,94; -0,98 і -0,99
відповідно). Наявність елементів напруження в лейкограмі асоціюється із
ослабленням зв’язку лімфоцитозу з тироксинемією (r=-0,73) і зниженням –
з рівнем екскреції мінералокортикоїдів (r=0,14) і глюкокортикоїдів
(r=0,24). Для кількісного виразу гармонійності нами вирахувано середню
величину коефіцієнту детермінації R (а не кореляції r, як рекомендують,
з огляду на наявність різних знаків). Для гармонійних ЗАРО цей показник
склав 0,918 проти 0,333 для дизгармонійних.

Між роботою окремих адаптивних залоз у випадках відсутності в лейкограмі
елементів напруження виявлено тісну узгодженість, мірою якої є величина
середнього коефіцієнта детермінації 0,863. Наявність елементів
напруження асоціюється із ослабленням взаємозв’язків між функціями
клубочкової зони кори наднирників і щитоподібної залози (від r=-0,91 до
r=-0,73) та між екскрецією мінералокортикоїдів і андрогенів (від r=-0,86
до r=-0,54), а також із сходженням нанівець – між глюкокортикоїдами і
тироксином (від r=0,96 до r=0,47) та глюкокортикоїдами і андрогенами
(від r=0,93 до r=0,26). Кількісним виразом цієї дизгармонії є зниження
середньої величини R до 0,462.

Отже, загальні адаптаційні реакції різних типів та рівнів реактивності
відрізняються між собою величинами параметрів, їх дисперсією та
скорельованістю, які можуть бути оцінені кількісно.

З метою порівняльної оцінки різних параметрів імунітету останні
піддавалися спеціальній обробці. При цьому спочатку обчислювали індекс
девіації ID:

ID=X/N, де Х – актуальна, а N – нормальна величини показника, а потім –
індекс d, тобто сигмальне відхилення:

d = (ID-1)/Cv, де Cv – коефіцієнт варіації показника.

За шкалою, розробленою Поповичем І.Л. та ін. (2003) та уточненою
Прокоповичем Л.Н. та Бульбою А.Я. (2004), ідеальною з точки зору норми
величиною d є 0, допустимі відхилення в межах ±0,53, відхилення в межах
|0,53-1,29| кваліфікується ними як дуже слабке (Іа ст.), |1,30-1,77| –
слабке (Іб ст.), |1,78-2,15| – середнє (ІІа ст.), |2,16-2,52| – більше
від середнього (ІІб ст.), |2,53-2,94| – сильне (ІІІа ст.), понад – дуже
сильне (ІІІб ст.).

З метою інтегральної оцінки стану окремих ланок захисних сил організму
обчислювали середнє геометричне сукупності ID:

ІDn = (І1·I2·…·In)1/n,

та усереднений інтегральний індекс D, який вираховується із індексів d
окремих ознак:

Dn = (У d2/n)0,5

Нами вперше було детально проаналізовано 48 показників системи
специфічного та неспецифічного імунітету за різних типів ЗАРО, що
дозволило виявити різний ступінь порушень.

Порушення виявлялись в системі фагоцитів – нейтрофілів і моноцитів
(табл. 3). Причому при гармонійних ЗАРО частіше виявлялись показники
фагоцитозу в межах норми, рідше близько до норми, тоді як в стані
дизгармонійних реакцій – в межах Іа-ІІа ступенів імунної недостатності.

Таблиця 3. Характеристика стану фагоцитарної ланки імунітету при різних
ЗАРО

ЗАРО n

Нейтрофіли, Г/л НСТТс,

% ФІН,

% ФЧН,

мікр./фаг. ІБЦН,

% БЦЗН,

Г/л

Переактивація 10 X±m

d±m 2,65±0,32

-0,72±0,22 Іа 14,7±2,9

-0,20±0,240 58,5±4,8

-1,35±0,37Іб 7,2±0,4

-0,43±0,210 19,8±1,8

-1,82±0,10ІІа 3,80±0,60

-1,26±0,09 Іа

Підвищена активація НРР 28 X±m

d±m 3,21±0,16

-0,33±0,110 17,4±1,3

-0,64±0,09 Іа 55,5±1,9

-1,58±0,14 Іб 6,0±0,3

-1,05±0,15 Іа 20,6±0,9

-1,78±0,05 ІІа 4,12±0,36

-1,21±0,06 Іа

Тренування

НРР 4 X±m

d±m 5,24±0,52

1,06±0,36 Іа 20,3±3,2

-0,89±0,12 Іа 52,3±1,9

-1,83±0,14 6,8±0,7

-0,67±0,40 Іа 18,6±2,1

-1,89±0,12 ІІа 6,43±1,08

-0,85±0,17 Іа

Спокійна активація НРР 9 X±m

d±m 4,88±0,31

0,81±0,21 Іа 11,1±1,3

-0,07±0,180 61,1±2,0

-1,15±0,15 Іа 6,3±0,5

-0,89±0,28 Іа 27,0±2,1

-1,42±0,12 Іб 8,16±1,04

-0,57±0,16 Іа

Тренування

ВРР 5 X±m

d±m 3,07±0,03

-0,43±0,020 8,2±0,1

0,34±0,030 63,5±0,2

-0,97±0,02 Іа 8,5±0,2

0,27±0,120 38,1±0,1

-0,81±0,01 Іа 9,95±0,31

-0,29±0,050

Підвищена активація ВРР 16 X±m

d±m 3,18±0,23

-0,36±0,160 9,7±0,8

0,15±0,120 64,9±1,7

-0,86±0,13 Іа 7,8±0,3

-0,10±0,180 34,3±1,3

-1,01±0,07 Іа 8,44±0,68

-0,53±0,11Іа

Спокійна активація ВРР 6 X±m

d±m 3,30±0,33

-0,27±0,220 9,3±0,8

0,16±0,170 74,8±2,1

-0,10±0,160 8,0±0,2

0±0,090 51,3±2,1

-0,07±0,120 13,96±2,03

0,34±0,320

Донори 20 X±m 3,70±0,31 9,7±1,2 76,1±2,5 8,0±0,3 52,6±2,2 11,7±1,2

Примітки: 1. X±m – актуальні середні величини та їх похибки.

2. d±m – сигмальні відхилення показників від норми та
їх похибки.

3. Відзначено ступінь відхилення показників від
норми.

При визначенні вмісту субпопуляцій лімфоцитів (табл. 4) виявлялась така
ж тенденція, а саме – дизбаланс в складі різних субпопуляцій більш
виражений за дизгармонійних ЗАРО.

Таблиця 4. Характеристика стану клітинної ланки імунітету (відносні
показники) при різних ЗАРО

ЗАРО CD3-Л,

% CD4-Л,

% 0-лімф.,

% РБТЛ,

% CD8-Л,

% CD16-Л,

% ПКА,

% АЗЦ,

%

Переактивація 48,9±1,7

-0,95±0,29Іа 36,6±2,1

0,15±0,280 17,8±1,8

-1,42±0,04Іб 47,2±2,2

-1,42±0,18 Іб 21,6±1,0

-0,82±0,24 Іа 2,5±0,3

-1,31±0,03 Іб 3,9±0,4

-1,16±0,02 Іа 8,9±1,3

-1,48±0,08 Іб

Підвищена активація НРР 49,5±1,0

-0,86±0,17 Іа 32,2±1,4

-0,45±0,200 17,4±1,4

-1,41±0,04 Іб 46,2±1,7

-1,50±0,13 Іб 23,1±0,7

-0,44±0,190 5,5±0,5

-0,99±0,06 Іа 9,3±1,2

-0,92±0,05 Іа 22,2±1,6

-0,64±0,10 Іа

Тренування

НРР 51,0±2,2

-0,60±0,370 27,5±3,4

-1,09±0,47Іа 25,1±4,1

-1,56±0,04 Іб 46,8±2,8

-1,46±0,22 Іб 25,8±1,4

0,25±0,370 3,0±0,5

-1,25±0,05 Іа 4,5±0,4

-1,13±0,02 Іа 9,8±0,8

-1,43±0,05 Іб

Спокійна активація НРР 50,9±1,4

-0,63±0,25 Іа 37,8±1,9

0,31±0,250 9,7±1,7

-1,02±0,13 Іа 49,6±2,4

-1,24±0,19 Іа 22,0±1,0

-0,72±0,26 Іа 9,9±1,0

-0,53±0,11 Іа 19,1±2,7

-0,47±0,120 33,1±1,5

0,05±0,090

Тренування

ВРР 49,6±2,7

-0,85±0,42 Іа 38,8±2,2

0,45±0,290 16,3±3,9

-1,38±0,09 Іб 42,5±2,5

-1,79±0,19ІІа 21,0±1,0

-0,97±0,25 Іа 3,3±0,5

-1,23±0,05 Іа 5,4±0,7

-1,09±0,03 Іа 10,2±1,0

-1,40±0,06 Іб

Підвищена активація ВРР 49,4±1,6

-0,88±0,28 Іа 34,9±1,4

-0,08±0,190 14,4±1,9

-1,30±0,07 Іб 41,6±2,7

-1,87±0,21 ІІа 22,1±0,9

-0,68±0,23 Іа 6,9±0,9

-0,84±0,10 Іа 12,0±2,0

-0,79±0,09 Іа 25,4±2,5

-0,44±0,160

Спокійна активація ВРР 54,3±0,8

-0,04±0,140 35,6±0,8

0,02±0,110 4,5±1,2

-0,02±0,180 61,8±3,4

-0,27±0,270 24,3±0,4

-0,13±0,110 14,7±0,7

-0,03±0,080 28,2±1,8

-0,05±0,080 32,3±1,0

0±0,070

Донори 54,5±1,3 35,5±1,6 4,5±1,3 65,2±2,8 24,8±0,9 14,9±2,1 29,4±4,9
32,3±3,5

Функціональні імунні показники, такі як антитілозалежна цитотоксична
активність та природна цитотоксична активність, бласттрансформуюча
здатність Т-клітин були також суттєво знижені порівняно з нормою. Було
найбільше зниження за ЗАРО переактивації та тренування, як гармонійного
так і дизгармонійного, де виявлено зниження ПКА до 3-5% при нормі
28-30%, а АЗЦ – до 8-10% при нормі 33-35%. Пригнічення
бласттрансформації було на 20-30% і виявлено за всіх типів ЗАРО, крім
гармонійної спокійної активації.

Показники гуморального імунітету також були змінені, але на відміну від
Т-лімфоцитів, було виявлено практично 1,2-1,4 разове збільшення
кількості В-лімфоцитів, за винятком гармонійної ЗАРО тренування, де було
відмічено 2-кратне зниження рівня СD19-клітин, що рівнялось 0,21±0,01
Г/л при нормі 0,4±0,02 Г/л.

Стосовно окремих класів імуноглобулінів було виявлено, що рівень IgG був
знижений за всіх без винятку типів ЗАРО, хоча найбільше його зниження
було за реакцій тренування та переактивації – до 7,0-8,5 г/л при нормі
13,0±0,6 г/л, в той час як рівні ІgА та IgМ були збільшені на 20-40% в
порівнянні з нормою. Практично у всіх групах виявлене підвищення рівня
циркулюючих імунних комплексів.

Таким чином, проведені дослідження виявили, що у ліквідаторів, хворих на
КПН, мають місце порушення в усіх ланках імунітету, в активності
щитовидної, статевих та надниркових залоз, яке взаємопов’язується з
певними типами гармонійних та дизгармонійних ЗАРО. В той же час складно
зробити узагальнюючий висновок, виходячи з різнонаправлених та
різнокількісних змін в досліджуваних показниках.

Кластерний аналіз параметрів адаптації та імунітету. В той час як
рутинний методичний підхід дозволяє лише почергово аналізувати ту чи
іншу ознаку статистичної вибірки, застосування кластерного аналізу
робить можливим одночасне врахування усіх ознак. Врахування усієї
сукупності ознак осіб, взятих в їх взаємозв’язку і зумовленості одних з
них іншими дає змогу здійснити природну класифікацію, яка відображує
природу речей, їх суть. Вважається, що пізнання суті об’єкта зводиться
до виявлення тих його якісних властивостей, котрі власне і визначають
даний об’єкт, відрізняють його від інших (Aldenderfer M.S., Blashfield
R.K., 1985).

Кластеризація параметрів імунітету реалізована ітеративним методом
k-means. В даному методі об’єкт відносять до того класу, евклідова
віддаль до якого мінімальна. Головний принцип структурного підходу до
виділення однорідних груп полягає в тім, що об’єкти одного класу
близькі, а різних – віддалені. Іншими словами, кластер (образ) – таке
нагромадження точок в n-мірному геометричному просторі, в якому середня
міжточкова віддаль менша ніж середня віддаль від даних точок до решти.

Із врахованих 45 параметрів семи типів ЗАРО створено 10 кластерів. До
першого кластеру увійшло 3 параметри, евклідові віддалі до яких від
респективного центру кластера знаходяться в інтервалі 0,15ч0,37; до
другого – 3 (0,27ч0,49); до третього – 5 (0,22ч0,47); до четвертого – 7
(0,14ч0,61); до п’ятого – 5 (0,13ч0,30); до шостого – 8 (0,13ч0,26); до
сьомого – 2 (0,42); до восьмого – 3 (0,46ч1,05); до дев’ятого – 4
(0,18ч0,42) і до десятого – 5 (0,11ч0,31). Отже, кластеризація проведена
цілком коректно. Це підтверджується також дисперсійним аналізом. Долі
різних типів ЗАРО в дисперсії, пояснюваній розподілом параметрів на
кластери, знаходяться в діапазоні 94,8ч87,5%, за винятком гармонійної
реакції спокійної активації, яка складає лише 61,5%. Коефіцієнти
канонікальної кореляції: 0,974ч0,935 і 0,784 відповідно.

У перший кластер включено абсолютний вміст Т-гелперів/індукторів,
теофілінчутливих Т-лімфоцитів та В-лімфоцитів. Другий кластер об’єднує
абсолютний вміст популяції Т-лімфоцитів і їх теофілінчутливої
субпопуляції, а також фагоцитарний індекс моноцитів-макрофагів Третій
кластер включає в себе відносний вміст теофілінчутливих Т-лімфоцитів і
Т-кіллерів, а також абсолютний вміст пан-нейтрофілів, долю в них
нейтрофілів, які експресують FcIgG-рецептори, і абсолютний вміст
фагоцитуючих нейтрофілів. Четвертий кластер об’єднує відносний вміст
В-лімфоцитів і Т-гелперів/індукторів – з одного боку, фагоцитарні числа
макрофагів і мікрофагів та параметри кисеньзалежних механізмів
бактерицидності останніх – з іншого боку. У п’ятий кластер увійшли
параметри кіллерної ланки імунітету, а також концентрація IgG і
абсолютний вміст “активних” Т-лімфоцитів. Найчисленніший за кількістю
параметрів шостий кластер об’єднує CD3-лімфоцити і їх ТФР-субпопуляцію,
комплемент, вміст моноцитів і їх фагоцитарну ємність, а також мікробну
ємність і бактерицидну здатність нейтрофілів. У сьомому кластері
виявилося лише два параметри В-ланки – рівень IgM та крупномолекулярних
ЦІК, а у восьмому кластері – ще три (IgA та ЦІК середніх і дрібних
розмірів). Дев’ятий кластер об’єднує лізоцим і функціональні параметри
Т-ланки (Еа-РУЛ, РБТЛ, 0-лімфоцити). Нарешті, параметри десятого
кластера стосуються виключно фагоцитозу нейтрофілів.

Виявилось, що лише гармонійна ЗАРО спокійної активації супроводжується
нормальними параметрами імунітету і неспецифічного захисту, тоді як
стосовно інших станів адаптації дійти однозначних висновків на основі
проведеного аналізу неможливо. Це спонукало продовжити аналіз з
використанням інших методичних підходів.

Факторний аналіз інформаційного поля парамерів адаптації та імунітету.
Графічним методом Scree-test Cattel – за моментом виходу графіка величин
власних чисел на плато – відібрано для подальшого аналізу вісім ГК,
кумулятивна доля котрих у поясненні сумарної дисперсії поля 68
параметрів складає 76,7%.

Перша ГК, за означенням, відтворює максимальну долю варіабельності
інформаційного поля – 23,0%. Вона пов’язана із 16 параметрами, в тому
числі суттєво (r>0,70) – із 10. Всі вони стосуються виключно здатності
нейтрофілів фіксувати, поглинати і знешкоджувати мікроби. Окрім того,
тут виявлено показник інтенсивності фагоцитозу моноцитів та активність
комплемента – одного із опсонінів. Із переліченими параметрами
антибактеріального захисту поєднані індекс адаптації Поповича та
мінералокортикоїдна активність. Друга ГК пояснює 14,5% дисперсії і
пов’язана із 9 параметрами, які стосуються абсолютного вмісту загальних
лімфоцитів та їх Т- і В-популяцій, а також лейкоцитів в цілому. Третя ГК
поглинає 10,5% дисперсії і стосується, з одного боку, вмісту нейтрофілів
та В-лімфоцитів, а з іншого – глюкокортикоїдної функції. Натомість
четверта ГК (8,1% дисперсії) пов’язана з параметрами кіллерної ланки
імунітету та андрогенною і тиреоїдною функціями адаптивних залоз. П’ята
ГК (6,7% дисперсії) стосується так званих імунорегуляторних індексів,
разом з котрими виявилися фагоцитарний індекс моноцитів та індекс
напруження еозинофілів лейкограми. Решта параметрів
моноцитів-макрофагів, а також індекс кіллінгу нейтрофілів-мікрофагів
об’єднані у шостій ГК, яка пояснює 5,8% дисперсії. Сьома ГК поглинає
4,7% дисперсії, об’єднуючи, по-перше, параметри відносного вмісту та
активності субпопуляцій Т-лімфоцитів, по-друге, гуморальних факторів
антибактеріального захисту, джерелами яких є В-лімфоцити (Igg M i G) та
нейтрофіли і моноцити (лізоцим). Нарешті, восьма ГК (3,4% дисперсії)
об’єднує решту параметрів В-ланки, а також індекси напруження двох
компонент лейкограми.

Отже, понад 3/4 дисперсії інформації про стан пристосувально-захисних
механізмів обстеженого контингенту, яка міститься у 68
параметрах-змінних, конденсується у восьми головних компонентах, тобто
може бути пояснений обмеженим числом іх лінійних комбінацій.

Дискримінантний аналіз функціональних параметрів, які характеризують тип
ЗАРО. З метою виявлення параметрів лейкограми, адаптивних залоз та
імунітету, констелляція яких характерна для кожного із семи типів ЗАРО,
наявне інформаційне поле із 68 параметрів було піддано дискримінантному
аналізу (метод forward stepwise). Для включення в модель відібрано 26
параметрів (в порядку зниження критерію Л): вміст в крові лімфоцитів,
тироксину, індекс бактерицидності нейтрофілів, Na/K-коефіцієнт плазми,
антитілазалежна цитотоксичність, вміст нейтрофілів, реакція
бласттрансформації лімфоцитів, вміст еозинофілів і моноцитів, екскреція
з сечею 17-OKС та 17-KС, вміст CD16-лімфоцитів, індекс напруження
еозинофілів, вміст теофілінрезистентних і “активних” Т-лімфоцитів,
фагоцитарне число моноцитів, бактерицидна здатність мікрофагів, вміст
лейкоцитів, CD4-лімфоцитів, теофілінчутливих Т-лімфоцитів, В- і
0-лімфоцитів, індекс напруження моноцитів, активність лізоциму, індекс
напруження лейкоцитів та вміст паличкоядерних нейтрофілів.

За сукупністю відібраних змінних стани пристосувально-захисних систем
осіб усіх семи груп суттєво відрізняються між собою: міжгрупові віддалі
Mahalanobis складають 4,7-19,0 (рАНОТАЦІЯ Церковнюк Р.Г. Патогенетичні зв'язки параметрів загальної адаптаційної реакції та імунітету у учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, хворих на хронічний пієлонефрит.- Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.04 - патологічна фізіологія. Інститут фізіології ім. О.О.Богомольця. Київ, 2007. Методом факторного аналізу виявлено, що понад 3/4 дисперсії інформації про стан пристосувально-захисних механізмів обстеженого контингенту, яка міститься у 68 параметрах-змінних, конденсується у восьми головних компонентах. Методом дискримінантного аналізу показано, що розбіжності між типами загальних адаптаційних реакцій організму (ЗАРО) вичерпно пояснюються 26 параметрами, з-поміж яких 8 стосуються лейкоцитограми, 4 - функціонального стану ендокринних залоз, 5 - фагоцитарної ланки імунітету і неспецифічного захисту, 6 - Т-клітинної, 2 - кіллерної та 1 - В-клітинної ланок імунітету. Підсумком дискримінантного аналізу стала оптимальна цифрова характеристика параметрів різних типів ЗАРО, їх ранжування та квантифікація. Методом канонікального аналізу виявлено, що функціональний стан головних адаптивних залоз визначає стан лейкоцитограми. Показано, що параметри ЗАРО тісно корелюють із параметрами антибактеріальних захисних систем, що відображує патогенетичні зв'язки між станом адаптації і резистентності організму. Наслідком адаптогенної дії бальнеочинників курорту Трускавець є мінімізація дизадаптозу, що супроводжується сприятливими змінами метаболічних процесів, пов'язаних з діяльністю антибактеріальних захисних систем. Продемонстровано, що імуномодулююча дія бальнеотерапії детермінується її адаптогенною дією. В цілому, стандартний бальнеотерапевтичний комплекс курорту Трускавець спричиняє "значне покращення" загального клінічного стану у 15,7%, "покращення" - у 51,4%, "незначне покращення" - у 32,9% ліквідаторів аварії на ЧАЕС. Ключові слова: адаптація, імунітет, хронічний калькульозний пієлонефрит, учасники ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, бальнеотерапія на курорті Трускавець. АННОТАЦИЯ Церковнюк Р.Г. Патогенетические связи параметров общей адаптационной реакции и иммунитета у участников ликвидации последствий аварии на ЧАЭС, больных хроническим пиелонефритом.- Рукопись. Диссертация на соискание научной степени кандидата медицинских наук по специальности 14.03.04 - патологическая физиология. Институт физиологии им. А.А.Богомольца. Киев, 2007. На основании результатов клинико-физиологического исследования с применением иммунологических, биохимических и клинико-лабораторных методов выявлены патогенетические взимосвязи между параметрами общих адаптационных реакций организма и иммунитета, а также между адаптогенным и иммуномодулирующим эффектами бальнефакторов курорта Трускавец у ликвидаторов аварии на ЧАЕС, больных хроническим калькулезным пиелонефритом. Общие адаптационные реакции разных типов и уровней реактивности отличаются между собой величинами параметров, их дисперсией и скореллированностью, котрые могут быть оценены количественно. На основании анализа среднегрупповых показателей выявлено, что лишь гармоническая общая адаптационная реакция спокойной активации сопровождается нормальными параметрами иммунитета и неспецифической защиты, тогда как относительно других состояний адаптации прийти к однозначным выводам невозможно. Методом факторного анализа выявлено, что более 3/4 дисперсии информации о состоянии защитно-приспособительных механизмов обследованного контингента, которая содержится в 68 параметрах-переменных, конденсируется в восьми главных компонентах, тоесть может быть объяснена ограниченным числом их линейных комбинаций. Методом дискримнантного анализа показано, что различия между типами ОАРО исчерпывающе объясняются 26 параметрами, среди которых 12 касаются лейкоцитограммы, 5 - фагоцитарного звена иммунитета и неспецифической защиты, 6 - Т-клеточного, 2 - киллерного и 1 - В-клеточного звеньев иммунитета. Информация, содержащаяся в этих параметрах, может быть сконденсирована в шести, а по сути - в трех функциях-радикалах. Итогом дискриминантного анализа стала оптимальная (исходя из соотношения информативность/количество) цифровая характеристика параметров разных типов общих адаптационных реакций организма, их ранжирование и квантификация. Методом каноникального анализа выявлено, что функциональное состояние главных адаптивных желез на 92% детерминирует лейкоцитограмму периферической крови. Другими словами, последняя есть адекватным отображением общей адаптационной реакции организма. Индекс адаптации Поповича адекватно отображает состояние приспособительно-защитных систем организма при различных типах его общих адаптационных реакций. Показано, что параметри ОАРО тесно кореллируют с параметрами антибактериальных защитных систем, что отображает патогенетические связи между состоянием адаптации и резистентности организма. Следствием адаптогенного действия бальнеофакторов курорта Трускавец есть уменьшение выраженности дизгармонии в функционировании главных адаптивных систем, тоесть смякчение дизадаптоза, что сопровождается благоприятными изменениями метаболических процессов, связанных с деятельностью антибактериальных защитных систем. Продемонстрировано, что под влиянием бальнеотерапии минимизация иммунодисфункции (в виде дефицита Т- и киллерного звеньев иммунитета и фагоцитоза, а также неспецифической антибактериальной защиты в сочетании с активизацией В-звена иммунитета) ассоциируется с минимизацией дизадаптоза (в виде отклонений от нормы параметров функционального состояния адаптивных эндокринных желез и их маркеров - элементов лейкограммы периферической крови). Другими словами, иммуномодулирующее действие бальнеотерапии детерминируется его адаптогенным действием. В целом, стандартный бальнеотерапевтический комплекс курорта Трускавец оказывает "значительное улучшение" общего клинического состяния у 15,7%, "улучшение" - у 51,4%, " значительное улучшение" - у 32,9% ликвидаторов аварии на ЧАЭС. Ключевые слова: адаптация, иммунитет, хронический калькулезный пиелонефрит, участники ликвидации последствий аварии на ЧАЭС, бальнеотерапия на курорте Трускавец. SUMMARY Tserkovnyuk R.G. Pathogenic relationships between parameters of general adaptative reactions and immunity among the participants of Chornobyl NPP accident consequences liquidation with chronic pyelonephritis. - Manuscript. Dissertation for degree of candidat of medical sciences in speciality 14.03.04 – pathological physiology. – Institute of Physiology, National Academy of Sciences of Ukraine. Kyiv, 2007. By using method of factor analysis it is detected that more 3/4 of variance of information about state of adaptive and defensive mechanisms investigated contingent that contents in 68 variables is condensated in 8 principal components. By using method of discriminant analysis it is shown that distinguishes between types of general adaptative reactions of organism (GARO) are exhaustive explained by 26 parameters (8 - of leukocytogramma, 4 - of endocrine function, 5 - of phagocytic link, 6 - of T-link, 2 - of killer link and 1 - of B-link of immunity). The result of discriminant analysis gives optimal ranking and quantification of various types GARO. By using method of canonical analysis it is detected that functional state of general endocrine adaptive glands determinates state of leukocytogramma. It is shown that parameters of GARO strongly correlates with parameters of antibacterial defensive systems that reflectes pathogenic relationships between state of adaptation and resistance of organism. The adaptogen effects of balneofactors of spa Truskavets' causes minimization of dysadaptose accompanied favourable changes of metabolic processes conected with functions of antibacterial defensive systems. It is demonstrated that immunomodulating effect of balneotherapy is determinated by its adaptogen effect. The standard balneotherapeutic complex of spa Truskavets' causes "considerable improvement" in 15,7%, "improvement" - in 51,4%, "insignificant improvement" - in 32,9% of patients. Кey words: adaptation, immunity, chronic pyelonephritis calculosa, participants of Chornobyl NPP accident consequences liquidation, balneotherapy on spa Truskavets. ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ C3bR+-H - нейтрофіли, що експресують рецептори до C3b-компоненту комплемента CD - кластер диференціації CD16 - натуральні кіллери CD19 - В-лімфоцити CD3 - Т-лімфоцити CD4 - Т-гелпери/індуктори CD8 - Т-кіллери D - Евклідова віддаль FcIgGR+-H - нейтрофіли, що експресують рецептори до Fc-фрагменту IgG Ig - імуноглобуліни KУO - колонієутворююча одиниця Lys - лізоцим Neu - нейтрофіли NK- натуральні кіллери АЗКЦ - антитілазалежна клітинна цитотоксичність АМо - амплітуда моди БАС - бактерицидна активність сироватки БЦЗН - бактерицидна здатність нейтрофілів ВГЛ - великий грануловмісний лімфоцит ВРР (H) - високі рівні реактивності ВСД - вегетативно-судинна дистонія ГК - головна компонента Гр - грей Еа-РУЛ - "активні" лімфоцити ЕАС-РУЛ - лімфоцити, що утворюють розетки з еритроцитами барана за присутності комплемента Е-РУЛ - лімфоцити, що утворюють розетки з еритроцитами барана спонтанно ЕТФР-РУЛ - теофілінрезистентні лімфоцити ЕТФЧ-РУЛ - теофілінчутливі лімфоцити ЗАРО - загальна адаптаційна реакція організму ІАП - індекс адаптації Поповича ІБЦ (IBC) - індекс бактерицидності ІІВ – інтегральний індекс валідності ІІІС - інтегральний індекс імунного статусу ІІНЛ - інтегральний індекс напруження лейкограми ІІП - інтегральний індекс патології ІК - індекс кіллінгу ІЛ- інтерлейкін ІН - індекс напруження компонент лейкограми ІХС - ішемічна хвороба серця КЕН - кількість елементів напруження на одну лейкограму КПН – калькульозний пієлонефрит КПП - компенсаторно-пристосувальні процеси КС - кетостероїди КУО - колонієутворююча одиниця ЛКТ - лізосомальний тест нейтрофілів МЄН (М) - мікробна ємність нейтрофілів (моноцитів) МіФЄ - мікрофагоцитарна ємність МПО - мієлопероксидаза нейтрофілів МЧ (MN) - мікробне число НРР (L) - низькі рівні реактивності НСТТа (NBA) - тест з нітросинім тетразолієм активований НСТТс (NBS) - тест з нітросинім тетразолієм спонтанний ОКС - оксикортикостероїди ПА (НА) - підвищена активація ПКА - природна кіллерна активність ПОЛ - перекисне окислення ліпідів РБТЛ - реакція бласттрансформації лейкоцитів СА (QA) - спокійна активація САС - симпато-адреналова система СКЕН - сумарна кількість елементів напруження на одну лейкограму СН - середня норма Т3 - трийодтиронін Т4 - тироксин ТТГ - тиреотропний гормон Ф - число Фібоначчі ФГА - фітогемагглютинін ФЄН (М) - фагоцитарна ємність нейтрофілів (моноцитів) ФІН (М) - фагоцитарний індекс нейтрофілів (моноцитів) ФЧН (М) - фагоцитарне число нейтрофілів (моноцитів) ЦІК (CIC) - циркуляційні імунні комплекси ЧАЕС - чорнобильська атомна електростанція Підписано до друку 17.01 2008 р. Формат 60x84/16. Друк різографічний. Ум. друк. арк. 1,75. Замовлення № 8018 Наклад 100 прим. Віддруковано у друкарні ПП “Едельвейс і К”, м. Вінниця, вул. 600-річчя, 17, тел.:(0432) 550-333 Свідоцтво про внесення суб'єкта видавничої справи до Державного реєстру видавців, виготовників та розповсюджувачів видавничої продукції № ДК 2792 PAGE 24

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020