.

Патогенетичне обґрунтування застосування адгезивної техніки шинування при неускладнених односторонніх переломах нижньої щелепи (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
140 3236
Скачать документ

Міністерство охорони здоров’я України

Луганський державний медичний університет

Гаврілов Володимир Олексійович

УДК 616.716.1-001.5:616-089.844

Патогенетичне обґрунтування застосування адгезивної техніки шинування
при неускладнених односторонніх переломах нижньої щелепи

14.03.04 – патологічна фізіологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата біологічних наук

Луганськ-2008

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Луганському державному медичному університеті МОЗ
України

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор, Силенко Юрій
Іванович, ВДНЗ “Українська медична стоматологічна академія” МОЗ України,
професор кафедри пропедевтики ортопедичної стоматології

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Сидорчук Ігор Йосипович, Буковинський
державний медичний університет МОЗ України, професор кафедри
пропедевтики внутрішніх хвороб, клінічної імунології та алергології

доктор біологічних наук, професор Яковенко Борис Володимирович,
Чернігівський державний педагогічний університет імені Тараса Шевченка
МОН України, професор кафедри хімії

Захист відбудеться “22” лютого 2008 р. о 13.00 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 29.600.02 при Луганському державному
медичному університеті (91045, м. Луганськ, кв. 50-річчя Оборони
Луганська, 1)

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Луганського державного
медичного університету (91045, м. Луганськ, кв. 50-річчя Оборони
Луганська, 1)

Автореферат розісланий “09” січня 2008 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради, доцент Шанько
В.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Переломи нижньої щелепи (ПНЩ) продовжують посідати
одне з перших місць серед травматичних ушкоджень кісток лиця та
складають від 45 % до 90 %. Найчастіше ПНЩ (86-91 % випадків)
зустрічаються у чоловіків працездатного віку (Аммар Б., Лесовая И.Г.,
2006). В 20-40 % випадків перебіг ПНЩ супроводжується розвитком
гнійно-запальних ускладнень, що призводить до збільшення терміну
лікування, вторинного зсуву кісткових відламків, до виникнення дефектів
кісток та хибних суглобів, і обумовлює необхідність хірургічного
втручання (Маланчук В.А., Копчак А.В., 2002). Безсумнівно, що виникнення
гнійно-запальних ускладнень при ПНЩ можливе тільки при наявності
імунодефіциту та при високій інфікуючій дозі мікроорганізмів, які
проникають до рани з ротової порожнини (Тимофеев А.А. та ін., 2001).
Субпопуляції Т-лімфоцитів регулюють процес диференціювання не тільки
клітин імунної системи, але і всіх клітин, здатних до поділу, що є базою
репаративного процесу (Новоседлая Н.В. та ін., 2003). Суттєва роль в
репарації також належить медіаторам імунокомпетентних клітин –
інтерлейкінам (ІЛ), кахектину (ФНП-?) та ін. (Симбирцев А.С., 2002).
Тому визначення стану імунної системи в пацієнтів з ПНЩ, а також
вивчення функціональної активності імунокомпетентних клітин є
актуальним.

В патогенезі переломів та розвитку гнійно-запальних ускладнень важливу
роль відводять процесам перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ) та стану
системи антиокислювального захисту (АОЗ). Надлишкова активація ПОЛ
здатна блокувати синтетичні процеси в зоні травми, пригнічувати гліколіз
та окисне фосфорилювання, що уповільнює репаративні процеси в ушкоджених
тканинах та сприяє формуванню імунодефіциту (Воскресенский О.Н.,
Ткаченко Е.К., 1999). Роль проокислювальної та антиокислювальної систем
в патогенезі ПНЩ до нинішнього часу вивчена недостатньо.

При ПНЩ судинні порушення в кістках та пародонті складають невід’ємну
частину патогенезу порушень консолідації. В судинних порушеннях суттєву
роль відводять метаболітам арахідонової кислоти – простагландинам (ПГ),
тромбоксану (ТхВ2) та простацикліну (ПЦН), метаболізм яких при ПНЩ не
вивчений.

Актуальною проблемою консервативного лікування ПНЩ є пошук нових
удосконалених способів іммобілізації відламків травмованої кістки (Варес
Я.Е., Готь І.М., 2006). Найбільш повно клінічним та гігієнічним вимогам
до пристосувань для іммобілізації відповідають адгезивні технології
шинування (АТШ) (Гаврілов В.О. та ін., 2007). Однак використання
останніх в поєднанні з вітчизняним фармакологічним препаратом –
водно-спиртовим екстрактом шабельника болотного – до нинішнього часу не
було апробовано. Не вивчений також вплив застосування екстракту
шабельника болотного на імунні та метаболічні показники пацієнтів з ПНЩ.

Зв’язок роботи з науковими програмами, темами. Дисертація є фрагментом
наукової роботи кафедри патофізіології Луганського державного медичного
університету (ЛДМУ) № 0198U005713 “Запалення як результат дії бактерій”.
Автор є співвиконавцем комплексної теми.

Мета і задачі дослідження: Обґрунтувати доцільність застосування АТШ в
комплексному лікуванні пацієнтів з ПНЩ на підставі вивчення імунного,
метаболічного статусу та клінічних показників.

Для досягнення мети були поставлені наступні задачі:

У пацієнтів з ПНЩ, яких лікували з використанням назубних шинуючих
конструкцій з дроту, АТШ та екстракту шабельника:

1. Дослідити стан клітинної ланки імунітету.

2. Вивчити стан гуморальної ланки імунітету.

3. Дослідити активність процесів ПОЛ, простаноїдів та стан системи АОЗ.

4. Провести порівняльну клінічну оцінку способів лікування.

Об’єкт дослідження: пацієнти з односторонніми ПНЩ.

Предмети дослідження: (1) стан клітинної, гуморальної ланок імунітету,
активність процесів ПОЛ, простаноїдів та стан системи АОЗ; (2) клінічна
ефективність використання назубних шинуючих конструкцій, АТШ та
екстракту шабельника в лікуванні пацієнтів з ПНЩ.

Методи дослідження: клінічні (опитування, об’єктивне дослідження;
визначення стоматологічних індексів, проведення проби на глікоген
Шіллера-Писарева, планіметричного дослідження), імунологічні (визначення
кількості тотальних Т-клітин, їх субпопуляцій, В-лімфоцитів та природних
кілерів; фагоцитарної активності нейтрофілів; вмісту в сироватці крові
імуноглобулінів (Ig) класів А, М, G; циркулюючих імунних комплексів
(ЦІК) та їх фракцій; ІЛ-1?, ІЛ-6, ІЛ-8 і ФНП-?), біохімічні (визначення
дієнових кон’югатів (ДК), малонового діальдегіду (МДА), активності
каталази (КТ) та супероксиддисмутази (СОД), вмісту ПГЕ2, ПГF2?, ПЦН та
ТхВ2 в сироватці крові), статистичні (варіаційна статистика,
параметричний кореляційний аналіз).

Наукова новизна отриманих результатів. Вперше показано, що при ПНЩ
відбувається системне пригнічення всіх показників клітинної ланки
імунітету, а саме Т-, В-ланок, активності природних кілерів та системи
нейтрофілів. Показано, що при ПНЩ має місце дефіцит Ig A та Ig М,
підвищене комплексоутворення с переважанням найбільш патогенних середніх
та дрібних ЦІК, а також збільшення в крові пацієнтів концентрації ІЛ-1?,
ІЛ-6, ІЛ-8 та ФНП-?. Встановлено, що в патогенезі змін при ПНЩ провідна
роль належить активації процесів ПОЛ, недостатності системи АОЗ, а також
збільшенню концентрацій ПГЕ2, ПГF2?, ПЦН та ТхВ2 з порушенням балансу
між ними.

Встановлена імунокоригуюча, антиокислювальна та протизапальна дія
фітопрепарату шабельника болотного. Показано, що фармакологічні ефекти
шабельника болотного посилюються на тлі використання атравматичної АТШ
при ПНЩ.

Проведений порівняльний аналіз клінічної ефективності способів лікування
пацієнтів з ПНЩ при використанні назубних шин, АТШ, комбінації назубних
шин з фітопрепаратом шабельника, а також комбінації АТШ з екстрактом
шабельника. Отримані результати, які свідчать про найбільшу клінічну
ефективність застосування АТШ з додатковим призначенням фітопрепарату
шабельника.

Практичне значення отриманих результатів. Розроблений спосіб
профілактики та лікування запальних ускладнень тканин пародонту, які
виникають у хворих при консервативному лікуванні ПНЩ, з використанням
екстракту шабельника болотного (патенти № 21839 та № 26081).
Запропоновані та використовуються в лікуванні ПНЩ: адгезивний пристрій у
хворих з високими естетичними вимогами (патент № 26143), естетичний
адгезивний пристрій для міжщелепної фіксації (патент № 21814) та
адгезивний пристрій Гаврілова В.А. для міжщелепної фіксації (патент №
61601А). Розроблений спосіб реабілітаційної терапії хворих з ПНЩ (патент
№ 21841).

Отримані дані використовуються в навчальному процесі кафедр
патофізіології, стоматології № 1, № 2, № 3, мікробіології та нормальної
фізіології ЛДМУ МОЗ України, що підтверджено актами впровадження.
Результати дисертаційної роботи також використовуються в практичній
діяльності лікарів міської стоматологічної поліклініки м. Луганська,
відділення щелепно-лицевої хірургії та хірургічної стоматології
Українського державного інституту стоматології (м. Одеса),
стоматологічних закладів Луганська, Полтави, Донецька; Російської
Федерації: Сергіїв-Посаду (Московська область), Чертково та Міллєрово
(Ростовська область), Нальчика (Дагестан), стоматологічних закладів
Лівану та Сирії, що підтверджено актами впровадження.

Особистий внесок здобувача. Вибір теми наукового дослідження, постановка
мети, задач і обговорення одержаних результатів, планування роботи були
здійснені разом з науковим керівником професором Ю.І. Силенко. Автором
самостійно проведені: патентно-інформаційний пошук, аналіз літератури,
клінічне обстеження хворих, імунологічні та біохімічні дослідження;
вивчені та узагальнені результати проведених досліджень, обґрунтовані
наукові висновки і практичні рекомендації, написані всі розділи
дисертації та автореферат.

Апробація роботи. Основні положення дисертації доповідались та
обговорені на засіданнях: Другого міжнародного конгресу “Ліцензування та
акредитація в стоматології” (С.-Петербург, 2003); ІХ з’їзду Асоціації
стоматологів України (Київ, 2004), ХХІ конгресу патологів (Стамбул,
2007); на засіданнях науково-практичних конференцій: “Актуальні питання
клінічної, експериментальної, профілактичної медицини та стоматології”
(Донецьк, 2004); “Актуальні проблеми клінічної, експериментальної,
профілактичної медицини та стоматології” (Донецьк, 2006);
“Патофізіологічні аспекти хірургії ран” (Полтава, 2006); “Актуальні
питання діагностики, лікування і профілактики захворювань внутрішніх
органів і кістково-м’язової системи у працівників промислових
підприємств” (Одеса, 2006); “Проблеми остеології” (Євпаторія, 2006);
“Досягнення фундаментальної та прикладної медицини” (Луганськ, 2006);
“Актуальні проблеми клінічної, експериментальної та профілактичної
медицини” (Донецьк, 2007); “Методи поліпшення ортопедичної
стоматологічної допомоги на Полтавщині” (Полтава, 2007); “Морфогенез і
патологія кісткової системи в умовах промислового регіону” (Луганськ,
2007); “Сучасні досягнення пародонтології, імплантології та остеології”
(Одеса, 2007); “Нові технології рекреації здоров’я населення”
(Владикавказ, 2007); “Діагностичні центри – медико-біологічні аспекти
діагностичного процесу” (Рівне, 2007); “Досягнення фундаментальної та
прикладної медицини” (Луганськ, 2007), а також на засіданнях Луганського
обласного товариства патофізіологів в 2001-2007 рр.

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковані 1 монографія, 23
наукових статті в часописах та збірках, які відповідають вимогам ВАК
України та надруковані згідно вимог, викладених в пункті 3 Постанови ВАК
України від 15 січня 2003 р. за № 7-05/1, та 10 тез, отримано 8
деклараційних патентів на винахід та корисну модель.

Обсяг і структура дисертації. Робота написана на 138 сторінках
комп’ютерного набору та складається з вступу, огляду літератури, 5
розділів власних досліджень, аналізу одержаних результатів, висновків,
списку літератури. Робота ілюстрована 24 таблицями. Список використаних
літературних джерел включає 159 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріал і методи дослідження. Робота була виконана у відділенні
щелепно-лицевої хірургії Луганської обласної клінічної лікарні протягом
2003-2007 рр., та в стоматологічній клініці ЛДМУ. Під наглядом
знаходилось 133 хворих з односторонніми ПНЩ віком від 18 до 20 років.
При госпіталізації всі пацієнти скаржились на біль в нижній щелепі, її
патологічну рухомість, неправильне змикання зубів, виділення крові з
лінії перелому, наявність ран, гематом і синяків на шкірі обличчя,
набряку на боці перелому.

В комплексній терапії ПНЩ використовували водно-спиртовий екстракт
шабельника болотного (Comarum palustre) у вигляді препарату “Екстракт
шабельника” виробництва ТОВ ЛПФ “Контур-Дельта” (Луганськ), який
пацієнти приймали по 30 крапель на 1/3 склянки води тричі на добу до
прийому їжі протягом 30 діб.

Всі хворі були розділені на 4 групи: (1) контрольну (шинування щелепи
проводили традиційними назубними алюмінієвими шинами Тігерштедта), (2)
основну (шинування проводили за допомогою АТШ), (3) дослідну № 1
(шинування проводили шинами Тігерштедта та додатково призначали екстракт
шабельника болотного) та (4) дослідну № 2 (шинування проводили за
допомогою АТШ та додатково призначали екстракт шабельника) методом
випадкового вибору. Шинування проводили на 1-2 добу після госпіталізації
всім хворим при порівняно однаковому медикаментозному лікуванні.

Пристрій для АТШ був розроблений та запатентований автором, та складався
з верхнього та нижнього фіксуючих елементів, виконаних у вигляді
металевих скоб, розташованих на зачіпних гачках верхніх та нижніх
брекетів, які були виконані як одне ціле з зачіпними гачками, за
допомогою яких з’єднували верхню та нижню щелепи гумовими вертикальними
кільцями, а горизонтальне гумове кільце з’єднували з нижніми парними
зачіпними гачками 2-х брекетів.

Групу референтної норми склали 20 практично здорових осіб 18-20 років.
Робота виконувалась у відповідності до біоетичних норм. Всі обстежені
дали письмову згоду на участь у дослідженні.

Обстеження проводили за загальноприйнятою схемою, яка включала
опитування та об’єктивне дослідження. Дослідження проводили до
накладання шинуючих конструкцій (при надходженні до стаціонару) і на
другий день після їх зняття. Глибину пародонтальних кишень визначали за
допомогою градуйованого зонда. Визначали: ПМА, індекси гігієни порожнини
рота, Расела, зубного нальоту, проводили пробу на глікоген
Шіллера-Писарева та планіметричне дослідження.

Імунологічні та біохімічні дослідження, які проводили на 1-2, 5-7 та 30
добу спостереження за пацієнтами, виконували в науковій лабораторії
кафедри патофізіології ЛДМУ (завідувач кафедри – професор Н.К.
Казімірко). Виділення лімфоцитів та нейтрофілів з периферійної крові
здійснювали в градієнтах щільності фікол-верографін. Визначення
кількості тотальних Т-клітин, В-лімфоцитів, субпопуляцій Т-клітин та
природних кілерів проводили методом непрямої імунної флуоресценції з
використанням моноклональних антитіл CD3, CD22, CD4, CD8 та CD16.
Фагоцитарну активність нейтрофілів вивчали чашковим методом.

В сироватці крові визначали вміст Ig A, Ig G, Ig M за Mancini та ін.
(1965), вміст ЦІК – за Digeon та ін. (1977), вміст ІЛ-1?, ІЛ-6, ІЛ-8 і
ФНП-? – імуноферментним методом, вміст ПГЕ2, ПГF2?, ПЦН та ТхВ2 –
радіоімунним методом. Визначення ДК здійснювали за Стальною І.Д. (1977),
МДА – за Стальною І.Д. та Гаришвілі Т.Г. (1977), активності КТ – за
Королюк М.А. та ін. (1988), активності СОД – спектрофотометричним
методом.

Стан клітинної ланки імунітету в пацієнтів контрольної групи. Загальна
кількість CD3+-лімфоцитів на 1-2 добу була знижена порівняно з нормою в
1,75 рази, CD4+-лімфоцитів – в 2,14 рази, коефіцієнт CD4/CD8 – в 2,0
рази (р0,05), ФЧ – в 1,7 рази (р0,05), коефіцієнт CD4/CD8 – в
1,18 рази (р0,05) та в 1,73 рази (р0,05). На 5-7 добу відзначали
суттєве зниження вмісту Ig А і Ig М та невірогідне зменшення вмісту Ig
G. На 30 добу вміст Ig A, Ig G та Ig М вірогідно від норми не
відрізнявся.

В перші 7 діб після травми реєстрували збільшення концентрації загальних
ЦІК та частки середніх та дрібних ЦІК, і зменшення частки великих ЦІК.
До 30 доби відбувалось зменшення загальної кількості ЦІК та покращання
їх фракційного складу (до значень норми).

На 1-2 добу вміст ІЛ-1? перевищив норму в 1,83 рази, вміст ІЛ-6 – в 2,46
рази, а також виявився в 2,76 рази нижчим, ніж рівень ІЛ-1? (р0,05).

Стан гуморальної ланки імунітету в пацієнтів основної групи. При
надходженні пацієнтів з ПНЩ до стаціонару показники гуморальної ланки
імунітету в контрольній та основній групах вірогідно не відрізнялись.

На 5-7 добу в основній групі рівень Ig А виявився в 1,15 рази вищим
показника в контрольній групі (р>0,05), рівень Ig М – в 1,27 рази
(р0,1). В основній групі частка великих ЦІК виявилась в 1,4 рази, а
абсолютний вміст – в 1,36 рази більшими, ніж в контрольній групі (р0,05).
Концентрація ІЛ-8 в основній групи виявилась в 1,2 рази нижчою показника
в контрольній групі, рівень ФНП-? – в 1,19 рази (р0,05).
Рівні Ig М та Ig G в пацієнтів дослідної групи № 2 вірогідно не
відрізнялись від показників пацієнтів інших трьох груп.

В пацієнтів дослідної групи № 2 спостерігали найбільш швидку динаміку
відновлення рівня загальних ЦІК та їх фракційного складу, ніж це мало
місце в інших групах.

В дослідній групі № 2 на 5-7 добу рівень ІЛ-1? виявився в 1,08 рази
нижчим, ніж в основній групі (р>0,05), в 1,22 рази нижчим, ніж в
дослідній групі № 1 (р0,1).

На 30 добу концентрація ДК в основній групі виявилась нижчою в 1,1 рази,
ніж в контрольній групі (р>0,05), та не мала розбіжностей з нормою, тоді
як в контрольній групі рівень ДК був в 1,17 рази вищим норми (р>~?Z

\

?

?

?

Ae

$

&

(

*

,

.

L

N

z

|

?

?

Ae

???????¤????

?????

?????????¤??????

P

R

????

??????в основної групи, в 1,18 рази (р

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020