.

Патогенетичні особливості та лікування мікозів ступнів і оніхомікозів у хворих на цукровий діабет та онкологічні захворювання (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
116 3315
Скачать документ

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені О.О. БОГОМОЛЬЦЯ

УДК 616.5 – 002.828 – 07 – 08 : [616.379 – 008.64 + 616 – 006]

КРАВЧЕНКО АНДРІЙ ВІКТОРОВИЧ

Патогенетичні особливості та лікування мікозів ступнів і оніхомікозів у
хворих на цукровий діабет та онкологічні захворювання

14.01.20 – шкірні та венеричні хвороби

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ – 2008

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі шкірних та венеричних хвороб з курсом проблем
СНІДу Національного медичного університету імені

О.О. Богомольця

Науковий керівник

доктор медичних наук, професор КОЛЯДЕНКО ВОЛОДИМИР ГРИГОРОВИЧ,
Національний медичний університет імені

О.О. Богомольця МОЗ України, завідувач кафедри шкірних та венеричних
хвороб з курсом проблем СНІДу.

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор БУЯНОВА ОЛЕКСАНДРА ВАСИЛІВНА,
Івано-Франківський державний медичний університет,

м. Івано-Франківськ, завідувач кафедри шкірних та венеричних хвороб

кандидат медичних наук, доцент КОРОЛЬОВА ЖАННЕТА ВАЛЕНТИНІВНА,
Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ
України, м. Київ, доцент кафедри дерматовенерології

Захист відбудеться “ _21_ ” _лютого____ 2008 року о __13:30___ годині на
засіданні спеціалізованої вченої ради Д. 26.003.02 при Національному
медичному університеті імені О.О. Богомольця за адресою: 01023,

м. Київ, вул. Шовковична, 39/1, Центральна міська клінічна лікарня,
корпус 2.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного медичного
університету імені О.О. Богомольця за адресою: 03057,

м. Київ, вул. Зоологічна, 1, стоматологічний корпус.

Автореферат розісланий “ _18__ ” ___січня___ 2008 року

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

доктор медичних наук, професор С.Г. Свирид

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Згідно даних ВООЗ, близько 25% населення земної кулі
страждає на мікози (МІ) [Арлін Ф. Хофман, 2001]. Найпоширенішими серед
грибкових захворювань людини є дерматомікози та ураження нігтів ступнів
та кистів – оніхомікози (ОМ) [Руденко А., Коваль Э.,

Полищук В., 2001; Руденко А.В., Коваль Э.З., Рыжко П.П., Заплавская
Е.А., 2001]. Грибкові інфекції є найбільш частими захворюваннями ступнів
серед пацієнтів загальної популяції [Roseeuw D., 1999], а поширеність ОМ
ступнів (ОМС) серед населення ряду країн Європи становить близько 29,6%
[Burzykowski T., Molenberghs G., Abeck D. et all, 2003].

МІ є частими супутниками соматичних та інфекційних захворювань, що мають
тяжкий перебіг, зокрема, ВІЛ-інфекції, ендокринопатій, імунодефіцитних
станів, онкологічних захворювань (ОЗ) [Соловьев А.М., Кулешова Л.М.,
2001; Эсайоглу С., Рекс Дж. Х., Поу Б. та ін., 2002; Лебедева Т.Н.,
Шевяков М.А., Бобков А.Г. та ін., 2002]. Цукровий діабет (ЦД)
розглядається як фактор ризику для розвитку мікозів ступнів (МС)
[Ogasawara Y., 2003; Chan M.K., Chong L.Y.; 2002; Cheng S., Chong L.A.,
2002; Чабан А.А., Кирьянова В.В., Соколова Г.А. та ін., 2004; Кудрина
М.И., 2000]. За даними досліджень, грибкові захворювання виявляють у 31%
громадян України, серед яких 52% мають ОМС [Коляденко В.Г., Заплавская
Е.А., 2001]. При цьому у 99% хворих на ОМС в Україні, ураження нігтів
обумовлені більше ніж одним видом мікроскопічних грибів [Коляденко В.Г.,
Заплавская Е.А., 2001]. В теперішній час ОМ серед пацієнтів з ЦД
спостерігається зі зростаючою частотою, спричиняє погіршення стану
ступнів хворих на ЦД [Чабан А.А., Кирьянова В.В., Соколова Г.А. та ін.,
2004; Кудрина М.И., 2000] та знижує якість життя (ЯЖ) пацієнтів

[Бурова С.А., 2001; Мокина Е.В., 2003]. ЯЖ пацієнтів з ОМ суттєво
знижена як у хворих на ЦД, так і у пацієнтів загальної популяції [Mokina
E.V., Buchinskiy O.L., Sergeev A.Y. et all, 2002; Wolkenstein P.,
Chosidow O., 1999]. Важливим фактором медичної значимості МІ шкіри та її
придатків у хворих на ЦД є також і економічні витрати, які пов’язані з
грибковими ураженнями шкіри та нігтів у хворих на ЦД [Mehregan D.R., Gee
S.L., 1999].

В доступній нам літературі відсутні дані щодо розповсюдженості та
клініко-лабораторних характеристик МС та ОМС серед хворих на ОЗ, що
обумовлює необхідність проведення досліджень в цьому напрямку. Відомо,
що мікроскопічні гриби виявляють токсичний і сенсибілізуючий вплив на
організм людини і, таким чином, сприяють розвитку алергічних та
автоімунних захворювань [Баткаев Э.А., Шапаренко М.В., Бабенко А.В.,
2004; Al Hasan M., Fitzerald S.M., Saoudian M., 2004], ускладнюють
перебіг хронічних патологічних процесів, негативно впливають на імунний
стан хворих [Коляденко В.Г., Туркевич С.А., 2002; Пономаренко В.А.,
1982; Мавлянова Ш.З., 2002; Кrogh P., 1978].

Розробка і впровадження в практичну охорону здоров’я щадного ефективного
методу лікування ОМС і МС, на нашу думку, буде вирішувати проблеми
часткового відновлення здоров’я у хворих на ЦД та ОЗ, покращення ЯЖ та
окремих його складових, зменшуватиме ступінь інтоксикації організму
продуктами метаболізму мікроміцетів.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна
робота виконана в межах тематики науково-дослідної роботи на кафедрі
шкірних та венеричних хвороб з курсом проблем СНІДу Національного
медичного університету імені О.О. Богомольця і є фрагментом комплексної
теми “Розповсюдженість мікозів шкіри в Україні, їх діагностика і
лікування”, (№ держреєстрації 0100U002643).

Мета роботи. Удосконалити лікування МС та ОМ у хворих з супутніми ЦД та
ОЗ за рахунок застосування науково обґрунтованого методу лікування зі
зниженим медикаментозним навантаженням, позитивними фармакоекономічними
характеристиками, та в кінцевому результаті – здатністю покращувати ЯЖ
хворих.

Задачі дослідження:

Вивчити розповсюдженість МС та ОМ серед хворих на ЦД в Україні.

Вивчити розповсюдженість МС та ОМ серед хворих на ОЗ в Україні.

Вивчити патогенетичні особливості МС та ОМ у хворих на ЦД.

Вивчити патогенетичні особливості МС та ОМ у хворих на ОЗ.

Вивчити трансепідермальну втрату води (ТЕВВ) та трансоніхіальну втрату
води (ТОВВ) у хворих на МС та ОМ з числа хворих на ЦД.

Обґрунтувати і розробити метод лікування МС і ОМС у хворих на ЦД та ОЗ,
обґрунтувати показання та протипоказання для його застосування і
впровадити в практичну охорону здоров’я метод лікування МІ шкіри та
нігтів в складі комплексної терапії хворих на ЦД.

Проаналізувати та оцінити результати лікування МС та ОМС у хворих на ЦД
в контексті динаміки перебігу цих захворювань.

Розробити метод визначення ЯЖ пов’язаної з ОМС і вивчити цей показник та
окремі його складові у хворих на ОМС і МС, що одночасно хворіють на ЦД.

Об’єкт дослідження: мікотичні ураження шкіри ступнів та нігтьових
пластин хворих на ЦД типу 1 та ЦД типу 2 і хворих на ОЗ.

Предмет дослідження: методики діагностики та лікування МС та/або ОМС,
особливості клінічного перебігу ЦД типу 1 і ЦД типу 2 та ОЗ.

Методи дослідження: клінічні (встановлення діагнозу, контроль
ефективності лікування), біохімічні (визначення концентрації глюкози в
змиві зі шкіри), фізичні (капіляроскопія шкіри дистальних фаланг перших
пальців ступнів, визначення трансепідермальної втрати води (ТЕВВ) та
трансоніхіальної втрати води (ТОВВ)), бактеріологічні (виділення грибних
ізолятів в чисті культури), бактеріоскопічні (мікроскопія на наявність
елементів грибів), статистичні (методи варіаційної статистики, методика
комплексної оцінки показників Полякова-Малинського), метод анкетування
(визначення ЯЖ за допомогою аналізу відповідей на стандартні запитання
за списком).

Наукова новизна отриманих результатів. Вперше вивчені розповсюдженість
та етіологічна структура МС та ОМС серед хворих на ОЗ в Україні.

Вперше вивчено ТОВВ та ТЕВВ у хворих на ОМС та МС в Україні, які
одночасно хворіють на ЦД.

Вперше вивчено ЯЖ пов’язану з ОМС у хворих на ЦД типу 1 і ЦД типу 2 в
Україні та окремі її складові.

Практичне значення одержаних результатів. Розроблено та впроваджено в
клінічну практику комплексної терапії хворих на ЦД адаптований метод
лікування МС та ОМС, який спрямований на покращення найближчих
результатів цієї терапії і, як наслідок, покращення ЯЖ хворих на ЦД. При
використанні даного методу медикаментозне навантаження є зниженим, а сам
метод також може бути застосований в лікуванні хворих на ОЗ. Доведена
ефективність запропонованого нового патогенетично обґрунтованого методу
комбінованої терапії ОМС зі зниженим медикаментозним навантаженням, що
включає пероральну терапію антимікотичним засобом з групи аліламінів –
тербінафіном за переривчастою схемою, місцеве етіотропне лікування та
сприяє покращенню ЯЖ хворих.

Розроблено і застосовано методику об’єктивізації очікувань хворих на ОМС
стосовно тривалості лікування та вартості препаратів для лікування ОМС.

Доведено доцільність проведення ранньої оцінки ефективності лікування
ОМС на підставі вивчення змін гіф мікроміцетів в ході лікування,
починаючи з 3 тижня терапії.

Впровадження результатів роботи в практику. Результати роботи
впроваджені в практику шкірно-венерологічного відділення Центральної
міської клінічної лікарні м. Києва, в практику Київського міського
шкірно-венерологічного диспансеру, Київського обласного
шкiрно-венерологiчного диспансеру.

Особистий внесок здобувача. Автору належить оригінальний підхід до
лікування МС і ОМС у хворих на ЦД та ОЗ.

Особисто виконано 95% клінічних та лабораторних досліджень.

Самостійно проведені:

– патентний та інформаційний пошук з використанням пошукових систем
Інтернет;

– забір, вивчення матеріалу для клінічних і лабораторних досліджень,
аналіз і статистична обробка отриманих результатів, написання всіх
розділів і формулювання висновків дисертаційної роботи;

– вивчення і оцінка результатів комплексного лікування хворих, що
спостерігались;

– вивчення і оцінка результатів діагностики МС та ОМС у пацієнтів, які
хворіють на ЦД чи ОЗ та результатів комплексного лікування хворих на МС
та ОМС які хворіють на ЦД;

– узагальнення отриманих даних, формування висновків та практичних
рекомендацій.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації
доповідались і обговорювались: на науково-практичній конференції молодих
вчених і лікарів дерматовенерологів, присвяченій впровадженню наукових
розробок в практику охорони здоров’я (Київ, 22-23 грудня 1999 р.);
науково-практичній конференції, присвяченій 100-річчю заснування
Наукового товариства лікарів-дерматовенерологів м. Києва (Київ, 7-9
червня 2001 р.); всеукраїнській науково-практичній конференції,
присвяченій 160-річчю з дня народження М.І. Стуковенкова (Київ, 24-25
червня 2002 р.); ІІІ науково-практичному семінарі: “Лабораторна
діагностика, “Якість проведення досліджень, роль грибів в патології
людини”” (Київ, 12-13 червня 2002 р.); всеукраїнській науково-практичній
конференції: “Косметологія – складова дерматології” (Київ, 22-23 квітня
2003 р.); всеукраїнській науково-практичній конференції, присвяченій
75-річчю Одеського обласного шкірно-венерологічного диспансеру (Одеса,
21-22 листопада 2003 р.); науково-практичній конференції “Стандарти
діагностики та лікування в дерматовенерології як етап впровадження
формулярної системи в медичну практику” (Херсон, 19-20 жовтня 2006 р.).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 8 наукових робіт, в
тому числі 3 роботи у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України (з
них 2 статті є самостійними). Одна стаття прийнята до друку в редакцію
“Российского журнала кожных и венерических болезней”. Дві публікації
надруковано в збірниках матеріалів конгресів та конференцій в Україні та
Російській Федерації.

Обсяг та структура дисертації. Дисертація викладена на 169 сторінках
машинописного тексту. Робота складається зі вступу, огляду літератури,
п’яти розділів власних досліджень, узагальнення отриманих результатів,
висновків, практичних рекомендацій та списку використаних літературних
джерел, до якого входять 260 найменувань (з них 164 – латиницею) та
додатку. Робота ілюстрована 30 таблицями та

14 рисунками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Загальна характеристика пацієнтів та методи досліджень. Під час
проведення досліджень було обстежено 580 хворих на МС та ОМС, 519 з яких
хворіли на ЦД 1-го та 2-го типів, 41 хворий на ОЗ (рак простати та рак
молочної залози) та 20 хворих на МС та ОМС без значимої супутньої
патології. Серед всіх обстежених хворих на ЦД 298 (57,4%) становили
жінки та 221 (42,6%) чоловіки. Середній вік обстежених хворих на ЦД
становив 52,3 роки. Більше 80% хворих на ЦД отримували інсулін в якості
цукрознижуючої терапії. Серед 41 хворого на ОЗ, що були обстежені,
чоловіків було 6 (14,6%), а жінок – 35 (85,4%) осіб. Середній вік
чоловіків хворих на ОЗ становив 70,2 роки, жінок 56,9 роки.

Лабораторне підтвердження грибкової етіології уражень проводили за
допомогою прямої мікроскопії патологічного матеріалу та виділення
грибних ізолятів в чисті культури (культурального дослідження)
патологічного матеріалу при виявленні клінічних ознак МС та/або ОМС.
Крім констатації факту наявності міцелію мікроміцетів звертали увагу на
визначення його характеристик та наявність негіфальних структур
(конідій, органів спороносіння). Пряму мікроскопію просвітленого
патологічного матеріалу, який було отримано під час та після лікування
ОМС виконували при збільшенні 10*40 і використовували для прогнозування
ефективності мікологічного виліковування ОМС, починаючи з 3-го тижня від
початку застосування системного антимікотичного засобу.

Сутність запропонованої методики прогнозування ефективності
мікологічного виліковування ОМ полягає у вивченні препаратів
просвітленого матеріалу НП при збільшенні 10*40 та оцінці стану міцелію
мікроміцетів і частки гіф, які зазнали деструкції чи дефрагментації,
починаючи з 3 тижня від початку етіотропної терапії ОМ. Таким чином,
практичною новизною проведених лабораторних досліджень є урахування не
тільки гіф, як найбільш показової форми патогенних мікроскопічних
грибів, але і їх негіфальних форм.

Для проведення капіляроскопії використовували капіляроскоп М-70 А
(окуляр 15*, об’єктив 7*) та вивчали капіляроскопічну картину шкіри
дистальних фаланг перших пальців ступнів у хворих на ОМ [Елецкая Л.В.,
1972].

Трансепідермальна втрата води (TEВВ) та трансоніхіальна втрата води
(ТОВВ) були визначені за допомогою приладу TEWA – метр ТМ – 210 за
методикою, що розроблена його виробником – фірмою СК електронік ГмбХ,
Німеччина.

Визначення рівня глюкози в змивах зі шкіри ступнів проводили у хворих на
ЦД до і після лікування у них ОМС і МС. Матеріал для вивчення було
отримано за вдосконаленою нами методикою, сутність якої полягала в
отриманні матеріалу методом змиву зі шкіри ступнів, а не методом
занурення дистальних фаланг пальців долонь [Храмов В.А., Папичева В.В.,
2000].

Визначення ЯЖ пацієнтів проводилось шляхом анкетування пацієнтів за
допомогою системи запитань, які були викладені в вигляді опитувальника,
що складався з 4 різноспрямованих модулів. Оцінка проводилася як за
загальною сумою балів, так і окремо за кожним з наступних чотирьох
модулів: оцінки функціональних проблем, оцінки фізичних змін, оцінки
психосоціальних проблем, оцінки емоціональних проблем. Відповіді на
стандартні запитання, що входили в склад опитувальника, також було
використано для розрахунку запропонованого нами індексу
фармакоекономічного очікування (ІФЕО), який дозволяє певною мірою
об’єктивізувати очікування пацієнтів щодо тривалості лікування ОМС та
вартості медикаментів, необхідних для цього.

Для статистичного аналізу первинних даних використовувались методи
варіаційної статистики з оцінкою достовірностей за прийнятим рівнем
похибки 1 роду не вище 5% (р0,05) порівняно з практично здоровими особами, що може бути пояснено
утворенням гранулярного шару нігтьового ложе та розвитком піднігтьового
гіперкератозу. Зниження ТОВВ обумовлює необхідність проведення місцевої
терапії, спрямованої на зменшення гіперкератозу при лікуванні кожного
випадку ОМС з залученням матриксу, тому що надходження антимікотиків,
які застосовуються місцево крізь зовнішній шар НП до місця локалізації
збудників ОМ, суттєво знижене навіть при помірному піднігтьовому
гіперкератозі. Рівень ТЕВВ був недостовірно підвищений в групі хворих на
ОМС і МС, що одночасно хворіють на ЦД у порівнянні з цим показником
групи хворих на ЦД без МС. Ми вважаємо, що рівень ТЕВВ є підвищений
внаслідок порушення функціонування епідермісу і, саме, його
міжклітинного матриксу. Скарги на сухість шкіри, зокрема ступнів, що
притаманні хворим на ЦД можуть бути наслідком саме збільшення втрати
води крізь епідерміс. Підвищення ТЕВВ у хворих на МС з ЦД у порівнянні з
хворими на ЦД без МІ (МС та ОМС) свідчить про порушення функцій шкіри,
яке може бути пов’язане з МС.

З метою вивчення ЯЖ, пов’язаної з ОМС, були проведені анкетування та
аналіз відповідей на стандартні запитання хворих на ЦД за допомогою
розробленого нами опитувальника. Загальна інтегративна бальна оцінка ЯЖ,
пов’язаної з ОМС, свідчить про значний загальний вплив останнього на ЯЖ
(рис. 2).

Рис. 2. Порівняльна оцінка ЯЖ хворих на ЦД за модулями опитувальника

?

?

?

?

¬

X

?

oeoeiiiaaoeoeoeoeoeoeoeoeoeoeoeoeoeoeiiiii

T

?

?

?

?

?

¬

O

U

&

F

підтверджують дані, отримані при вивченні ЯЖ, пов’язаної з ОМС у
пацієнтів загальної популяції [Elewski B., 1997] та свідчать про значний
вплив ОМС на цей компонент інтегративної ЯЖ, пов’язаної з ОМС.

Порівняння досліджуваних груп пацієнтів свідчить про суттєву (p

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020