.

Порівняльна оцінка лапароскопічних методик лікування у відновленні репродуктивної функції хворих із дермоїдними кістами яєчників (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
135 3620
Скачать документ

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КОЗУБ МАКСИМ МИКОЛАЙОВИЧ

УДК: 618.11-006.2-089-072.1

Порівняльна оцінка лапароскопічних методик лікування у відновленні
репродуктивної функції хворих із дермоїдними кістами яєчників

14. 01. 01 — акушерство та гінекологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Одеса – 2008 р.

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі акушерства та гінекології №2 Харківської
медичної академії післядипломної освіти Міністерства охорони здоров’я
України.

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор

Козуб Микола Іванович,

Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України, завідувач
кафедри акушерства та гінекології №2.

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор

Паращук Юрій Степанович,

Харківський національний медичний університет МОЗ України, завідувач
кафедри акушерства та гінекології №2, заслужений працівник освіти
України;

доктор медичних наук, професор

Гладчук Ігор Зіновійович,

Одеський державний медичний університет МОЗ України, професор кафедри
акушерства та гінекології №1

Захист відбудеться “26” березня 2008 р. о 13 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 41.600.02 при Одеському
державному медичному університеті МОЗ України (65082, м. Одеса, пров.
Валіховський, 2).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Одеського державного
медичного університету МОЗ України (65082, м. Одеса, пров. Валіховський,
3).

Автореферат розіслано “22” лютого 2008 р.

Вчений секретар спеціалізованої

вченої ради Д 41.600.02

кандидат медичних наук, доцент Стоєва Т.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Одним із актуальних завдань сучасної охорони здоров’я
України є лікування жіночої безплідності, яка складає 12 – 25% усіх
неплідних шлюбів (Паращук Ю.С., 1994; Грищенко В.І., Козуб М.І., 1998;
Козуб М.І., 2002). Серед жінок з безпліддям хворі з доброякісними
пухлинами та пухлиноподібними утвореннями яєчників складають 17 – 36,2%
(Галустян С.А та співавт., 2002; Кулаков В.І. та співавт., 2005;
Броварська Ю.М. та співавт., 2006). Жінки з кістами яєчників у 40 – 50%
випадків скаржаться на первинну або вторинну безплідність (Носенко О.М.,
2001). Порушення репродуктивної системи при доброякісних пухлинах
яєчників пов’язані з особливостями морфологічної структури
новоутворення. Безплідність при даній патології яєчників
характеризується поліморфізмом клінічних проявів у вигляді сполученої
патології репродуктивної системи (Кулаков В.І та співавт., 2005).

Найбільш поширене пояснення виникнення зрілих тератом яєчників –
партогенетичний розвиток яйцеклітини (Surti U. et al., 1998).

Зрілі тератоми складають до 30% всіх доброякісних утворень яєчників
(Чайка В.К. та співавт., 2001; Колесова О.М. та співавт., 2002; Духін
А.О. та співавт., 2003; Лазарев І.П. та співавт., 2006).

В більшості випадків зрілі кістозні тератоми яєчників не порушують
гормональний статус жінки, однак інколи вони продукують тиреотропний
гормон, естрадіол, тестостерон, пролактин та можуть симулювати ектопічну
вагітність за продукцією хоріонічного гонадотропіну людини,
б-фетопротеїну та викликати черевну кровотечу (Scully RE. et al., 1998).
У хворих з дермоїдними кістами яєчників, які мають підвищений вміст
естрогенів у сироватці крові, можливо виникнення синдрому передчасного
виснаження яєчників (Татарчук Т.Ф., Сольський Я.П., 2003).

Понад 85% оперативних втручань при доброякісних пухлинах яєчників
виконуються лапароскопічним доступом (Запорожан В.М., Гладчук І.З.,
2004). Найчастіше лапароскопічні втручання виконуються при безплідності
(Запорожан В.М., 2003 р.). ,

Питання про обсяг оперативного втручання у жінок репродуктивного віку
вирішується на користь цистектомії у межах здорових тканин яєчника
(Воробєй В.Д. та співавт., 2002; Маркова О.А. та співавт., 2002; Shalev
E. et al., 2002; Манухін І.Б. та співавт., 2006). Додаткова обробка ложа
кістозного утворення одним із видів енергій підвищує абластичність
виконання операції та забезпечує гемостаз яєчника (Кулаков В.І., та
співавт., 1998), однак деякі автори дотримуються ушивання яєчників
(Магафуров Р.Ф. та співавт., 2002). Серед видів енергій, що
застосовуються для гемостазу, найбільш розповсюджена біполярна енергія
(Кулаков В.І. та співавт., 1998).

Спайковий процес після лапароскопічного видалення дермоїдних кіст
яєчників розвивається у 32 – 40% хворих, за умов приєднання інфекції – у
65% (Chechia A. et al., 2002). Крім того, після впливу на яєчники
біполярної енергії, енергії лазерів та термокаутеризації у 10 – 15%
хворих на думку Т. Гургана (Gurgan T. et al., 1994), настає передчасне
угасання функції яєчника, що зазнав впливу вищевказаних енергій.

Вагітність після лапароскопічного видалення дермоїдних кіст яєчників із
застосуванням біполярної коагуляції настає у 39 – 45% хворих (Кулаков
В.І. та співавт., 2005).

У зв’язку з вищевикладеним, зазначимо, що розробка більш ефективних
методик лікування хворих з дермоїдними кістами яєчників, які зменшують
відсоток ускладнень та підвищують кількість хворих з відновленою
репродуктивною функцією, є одним з найактуальніших завдань у галузі
охорони здоров’я України.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна
робота є фрагментом науково-дослідної роботи кафедри акушерства та
гінекології №2 Харківської медичної академії післядипломної освіти
„Особливості генеративної функції жінки в умовах великого
індустріального міста” (№ держреєстрації 0100U003471) та “Удосконалення
ендоскопічних методів лікування і післяопераційної профілактики
безпліддя у хворих з пухлинами та пухлиноподібними захворюваннями
яєчників” (№ держреєстрації 0106U007000).

Мета дослідження – підвищити ефективність лікування хворих з дермоїдними
кістами яєчників за допомогою застосування розробленого способу
лікування з використанням променевої аргонової коагуляції з метою
гемостазу.

Для досягнення вищевказаної мети нами були поставлені такі задачі:

вивчити вплив променевої аргонової коагуляції, біполярної коагуляції та
ушивання тканин яєчників кетгутом на репродуктивну функцію самок щурів
лінії Вістар;

розробити спосіб лапароскопічного лікування хворих з дермоїдними кістами
яєчників з використанням променевої аргонової коагуляції тканин
яєчників;

порівняти ефективність розробленого способу лікування з ефективністю
лікування хворих із застосуванням біполярної коагуляції та ушивання
тканин яєчників кетгутом з метою гемостазу під час лапароскопії;

порівняти ефективність лапароскопічного та лапаротомічного методів
лікування хворих з дермоїдними кістами яєчників з використанням ушивання
тканин яєчників кетгутом з метою гемостазу.

Об’єкт дослідження: вплив дермоїдних кіст яєчників на стан
репродуктивної функції у 120 жінок, що страждали безплідністю.

Предмет дослідження: стан репродуктивної функції у жінок з дермоїдними
кістами яєчників.

Методи дослідження: загальноклінічні, клініко-інструментальні
(рентгенографічні, ультрасонографічні, ендоскопічні), серологічні
(імуноферментний аналіз), клініко-експериментальні (гістоморфологічні),
статистичні методи (з використанням пакетів стандартних програм
“Statgraph”, “Excel”).

Наукова новизна одержаних результатів. Уперше проведені дослідження з
вивчення впливу променевої аргонової коагуляції, біполярної коагуляції
тканини яєчників та ушивання яєчників кетгутом на структуру тканин
яєчників і на репродуктивну функцію самок щурів лінії Вістар. Уперше
розроблена методика лапароскопічного лікування пацієнток з дермоїдними
кістами яєчників з використанням променевої аргонової коагуляції. У
результаті проведеної клінічної роботи вперше вивчений вплив променевої
аргонової коагуляції на репродуктивну функцію хворих із дермоїдними
кістами яєчників та доведено її позитивний вплив на показники
відновлення фертильності та зниження утворення спайкового процесу у
хворих протягом післяопераційного періоду.

Встановлено ступінь впливу на результат лікування хворих з дермоїдними
кістами яєчників супутнього полікістозу яєчників, спайкового процесу
органів малого тазу.

Практичне значення одержаних результатів. Проведена робота дозволила
обґрунтувати застосування променевої аргонової коагуляції на одному з
етапів лапароскопічного лікування хворих з дермоїдними кістами яєчників,
що сприяло підвищенню ефективності їх лікування.

Розроблений спосіб лікування впроваджений в практику спеціалізованого
міського клінічного пологового будинку №5 м. Харкова, міського
пологового будинку №2 м. Харкова ім. М.Х. Гельферіха, Центру
репродуктивної медицини та ендоскопії в гінекології “Сана-Мед” м.
Харкова, державного ЛПЗ “Дорожня клінічна лікарня станції Харків”,
гінекологічного відділення 31-ї міської клінічної лікарні м. Харкова.
Теоретичні положення та практичні рекомендації дисертаційної роботи
впроваджені у навчальний процес кафедри акушерства та гінекології №2
Харківської медичної академії післядипломної освіти.

Особистий внесок здобувача. Автором самостійно обґрунтовані мета й
завдання роботи, визначені методологічні основи її виконання,
проаналізовані джерела літератури за даною проблемою й проведено
науково-патентний пошук за напрямом дослідження. Дисертантом проведені
експериментальні дослідження з вивчення впливу променевої аргонової
коагуляції, біполярної коагуляції та ушивання яєчників кетгутом на самок
щурів лінії Вістар. На підставі даних експерименту автором розроблено
новий спосіб лікування хворих репродуктивного віку з дермоїдними кістами
яєчників, проведені клінічні дослідження, виконані лапароскопічні
втручання із застосуванням розробленого способу лікування. Статистично
оброблені, проаналізовані та узагальнені отримані результати.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи
доповідались на засіданні наукового товариства акушерів-гінекологів
(Харків, 2003), на IV Всеукраїнській конференції з гінекологічної
ендоскопії (Одеса, 2003), на “3-ій практичній конференції з базової
анатомії та новітніх технологій у лапароскопічній хірургії” (Кіль,
Німеччина, 2004), на XVIII та XX міжнародних конгресах з курсом
ендоскопії “Современные технологии в диагностике и лечении
гинекологических заболеваний” (м. Москва, Росія, 2005, 2007 рр.).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 18 наукових праць, із них 8
публікацій у фахових наукових виданнях, що затверджені ВАК України.
Серед публікацій також – 1 глава монографії, 1 навчально-методичний
посібник для лікарів-курсантів, 7 тез доповідей у збірниках та
матеріалах науково-практичних конференцій. Одержано 1 патент України на
винахід.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена на 160 сторінках
комп’ютерного тексту й складається зі вступу, огляду літератури, опису
матеріалів та методів досліджень, трьох розділів власних досліджень,
аналізу та узагальнення результатів досліджень, висновків, практичних
рекомендацій, бібліографічного покажчику, що містить 203 джерела, серед
яких 85 робіт вітчизняних та російськомовних авторів та 118 робіт
іноземних авторів. Робота ілюстрована 20 малюнками та 68 таблицями.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали і методи дослідження. Для розв’язання поставлених у роботі
завдань спершу були проведені експериментальні дослідження на яєчниках
90 щурів лінії Вістар, що дозволило обґрунтувати і розробити оптимальний
спосіб лікування дермоїдних кіст яєчників у жінок репродуктивного віку,
що передбачає лапароскопічне видалення дермоїдних кіст з подальшою
променевою аргоновою коагуляцією тканин яєчника. Розроблений спосіб
лікування дермоїдних кіст яєчників був застосований при лікуванні 30
хворих репродуктивного віку з дермоїдними кістами яєчників. Отримані
результати лікування порівнювалися з результатами лапароскопічного
лікування 30 хворих, яким після видалення дермоїдних кіст яєчників
застосовували біполярну коагуляцію тканин яєчників у 30 хворих або
ушивання тканин яєчника кетгутом у 30 хворих з метою гемостазу.
Результати лікування 30 хворих після лапароскопічної цистектомії зрілої
кістозної тератоми та ушивання яєчників кетгутом порівнювались з
результатами лікування 30 хворих контрольної групи, що перенесли
лапаротомічне видалення дермоїдних кіст яєчників з наступним ушиванням
тканин яєчника кетгутом.

Експериментальний розділ роботи виконано у віварії Центральної
науково-дослідної лабораторії Харківської медичної академії
післядипломної освіти (завідувач лабораторії – кандидат біологічних наук
Павлов С.Б.) та на кафедрі патологічної анатомії (завідувач кафедри –
доктор медичних наук, професор Яковцова А.Ф.) Харківського національного
медичного університету.

Експерименти на тваринах виконували із застосуванням 100 статевозрілих
самок щурів лінії Вістар масою 250-300 грамів, із них 10 склали
контрольну групу. Яєчники 30 щурів піддано впливу променевої аргонової
коагуляції, 30 щурів – біполярної коагуляції з потужністю коагулюючого
струму 40 Вт, яєчники 30 щурів прошито кетгутом.

Для вивчення наслідків впливу променевої аргонової коагуляції,
біполярної коагуляції яєчника та ушивання тканин яєчника кетгутом на
репродуктивну функцію яєчників та формування післяопераційних злук у
щурів лінії Вістар у післяопераційному періоді вивчали макро- та
мікроскопічні зміни їх репродуктивних органів та особливості настання
вагітності в трьох експериментальних групах щурів у порівнянні з
контрольною групою щурів. На першу та сьому добу з експерименту виведено
60 щурів (по 10 щурів з кожної дослідної групи у кожний з зазначених
термінів), після чого було проведено морфологічний аналіз стану яєчників
та періоваріальної тканини.

Спарювання 30 дослідних самок щурів (по 10 з кожної дослідної групи)
проведено на 10 добу після оперативного втручання, одночасно проведено
спарювання 10 самок контрольної групи. Заплідниками використовували
статевозрілих самців лінії Вістар масою 250-300 грамів. Визначення
вагітності у самок щурів проводилося шляхом дослідження піхвового мазка,
піхвової пробки та наявності живих сперматозоїдів у піхвовому мазку.

Надалі на 18 добу з експерименту виведено останні 40 дослідних щурів –
по 10 з кожної групи, у тому числі контрольної. Після виконання
серединної лапаротомії щурам проводили морфологічний аналіз стану матки,
вивчення кількості потомства, стану яєчників та періоваріальної тканини.

Клінічний розділ роботи базувався на результатах обстеження та лікування
120 хворих репродуктивного віку з дермоїдними кістами яєчників та
безплідністю.

Діагноз “дермоїдна кіста яєчника” у всіх випадках був підтверджений
даними патоморфологічного дослідження операційного матеріалу.

Обстеження та лікування 90 хворих основної групи проведено у
спеціалізованому клінічному міському пологовому будинку №5 м. Харкова та
Центрі репродуктивної медицини та ендоскопії в гінекології “Сана-Мед” м.
Харкова, 30 хворих контрольної групи – у міському пологовому будинку №2
м. Харкова ім. М.Х. Гельферіха.

Усі обстежені жінки були репродуктивного віку – від 17 до 38 років.
Середній вік пацієнток склав 26,04 ± 1,42 років.

У процесі виконання дисертаційної роботи нами використовувався етапний
метод обстеження хворих з дермоїдними кістами яєчників.

І етап – клініко-анамнестичне обстеження.

ІІ етап – клініко-лабораторне обстеження:

а) вивчали рівні гонадотропних та статевих гормонів
(фолікулостимулюючого (ФСГ), лютеінізуючого гормону (ЛГ), співвідношення
ЛГ/ФСГ, естрадіолу, пролактину, тестостерону, прогестерону) сироватки
крові імуноферментним методом. Рівень гормонів досліджували до
оперативного втручання з приводу видалення зрілої кістозної тератоми та
через 3 місяці після його проведення (імуноферментні дослідження
виконано у лабораторії “Вірола” (ліцензія № 317231 АВ від 19.01.2007
р.), на автоматичному аналізаторі ChemWell 2900 (зав. №9000054,
свідоцтво про повірку № 82386/2 від 04.10.2007 р.) з використанням
наборів “Иммунотех” та “Хема” (Росія));

б) функціональний стан яєчників оцінювався за допомогою дослідження
базальної температури за методикою В.І. Грищенка (Грищенко В.І., 1988),
вивчення властивостей цервікального слизу проводилося на основі
цервікальної шкали, запропонованої В.І. Грищенком та співав. (1981);

в) досліджувались показники спермограми чоловіка за критеріями
всесвітньої організації з охорони здоров’я (Сметнік В.П., Тумілович
Л.Г., 1998), вивчали результати тесту контакту сперми із цервікальним
слизом (ТКСЦС) за методичними рекомендаціями В.І. Грищенка та співав.
(1981).

ІІІ етап – інструментальні дослідження: ультразвукове дослідження
внутрішніх статевих органів пацієнтки, гістеросальпінгографія (ГСГ).
Ультразвукове дослідження (УЗД) проводили перед оперативним втручанням
та через 3 місяці після його виконання на апараті Medisson Sono Ace 8000
SE (П. Корея, зав. № A68506300001162). ГСГ проводили усім хворим до
лапароскопічного втручання з метою виключення внутрішньоматкової
патології та визначення стану маткових труб. Через 1 рік після втручання
ГСГ виконана хворим, що не завагітніли.

ІV етап – ендоскопічні методи дослідження – лапароскопія та
гістероскопія з оцінкою характеру утворення яєчника, визначенням
прохідності маткових труб методом хромосальпінгоскопії, біопсією
ендометрію під час гістероскопії. Лапароскопічні втручання проводились
усім хворим з використанням набору лапароскопічного обладнання фірм
“Stryker” (США), “Karl Storz” (Німеччина), “Merlow” (США), променевого
аргонового коагулятора “Beamer – 2” (США) та електрохірургічного блоку
“Birtcher 4400” (США) за методикою Г.М. Савельєвої (2000).
Гістероскопічні втручання виконані з використанням гістеропомпи “ЕФА
08-01” (Росія) та діагностичного гістероскопа “Karl Storz” (Німеччина) з
інструментальним каналом.

Досліджуваним хворим у кількості 90 осіб виконано лапароскопічне
видалення дермоїдних кіст яєчників, після чого хворі були розділені на
три клінічні групи по 30 жінок у залежності від використаної методики
гемостазу. Першу клінічну групу склали хворі, яким була застосована з
метою гемостазу променева аргонова коагуляція ложа кісти з потужністю
коагулюючого струму 40 Вт, у другій групі з метою гемостазу була
застосована біполярна коагуляція ложа кісти струмом потужністю 40 Вт, у
третій групі було виконано ендоскопічне ушивання ложа кісти кетгутом №4
з метою гемостазу. Контрольну групу склали 30 жінок, яким виконано
лапаротомічне видалення дермоїдної кісти яєчника з наступним ушиванням
ложа кісти кетгутом з метою гемостазу.

Лапароскопічні та гістероскопічні втручання проводилися за
загальноприйнятими методиками (Савельєва Г.М., 2000) під загальною
анестезією з інтубацією трахеї та штучною вентиляцією легенів.
Лапаротомічні втручання виконані доступом за Пфаненштилем за
загальноприйнятою методикою під загальною анестезією.

Ефективність лікування хворих оцінювали на підставі вивчення змін вмісту
статевих гормонів у сироватці крові досліджуваних хворих у
післяопераційному періоді через 3 місяці після виконаних нами
оперативних втручань у порівнянні із середнім вмістом відповідних
гормонів у всіх 120 хворих до оперативного втручання, вивчення
катамнестичних даних щодо відновлення репродуктивної функції через 1 рік
після оперативного втручання, вивчення даних гістеросальпінгографії,
проведеної через 1 рік після оперативного втручання у хворих, що не
завагітніли.

Результати всіх проведених досліджень були статистично оброблені з
використанням пакету програмного забезпечення статистичного аналізу
“STATGRAPHICS Plus”. Для оцінки вірогідності розходжень використовувався
критичний рівень значимості б = 0,05 (95%), що є загальноприйнятим у
біологічних та медичних розрахунках (р Підписано до друку 15.02.2008. Формат 60х84 1/16. Папір офсетний. Обсяг 0.9 ум. друк. арк. Наклад 100 прим. Зам. № б/н Надруковано ПП Степанов В.В. м. Харків, вул. Ак. Павлова, 311 PAGE 16

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020