.

Профілактика шлунково-кишкових хвороб у телят і поросят з використанням аскорбінатів мікроелементів і пробіотика (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
134 3397
Скачать документ

НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

МАСЛІЙ МИКОЛА ЛЕОНІДОВИЧ

УДК 619:616.39:615.24

Профілактика шлунково-кишкових хвороб у телят і поросят з використанням
аскорбінатів мікроелементів і пробіотика

16.00.01 – діагностика і терапія тварин

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата ветеринарних наук

Київ – 2008

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Харківській державній зооветеринарній академії
Міністерства аграрної політики України

Науковий керівник – доктор ветеринарних наук, професор

Павлов Михайло Єфремович,

Харківська державна зооветеринарна академія,

завідувач кафедри внутрішніх хвороб тварин

Офіційні опоненти: доктор ветеринарних наук, професор, академік УААН

Левченко Володимир Іванович,

Білоцерківський державний аграрний університет,

завідувач кафедри терапії і клінічної діагностики

кандидат ветеринарних наук, доцент

Слівінська Любов Григорівна,

Львівська національна академія ветеринарної

медицини і біотехнології ім. С.З. Гжицького,

доцент кафедри терапії

Захист дисертації відбудеться „19” березня 2008 р. о 12 годині на
засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.03 у Національному
аграрному університеті за адресою: 03041, м. Київ, 41, вул. Героїв
Оборони, 15, навчальний корпус № 3, ауд. № 65

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного аграрного
університету за адресою: 03041, м. Київ, 41, вул. Героїв Оборони 13,
навчальний корпус 4, кімната № 28

Автореферат розісланий „13” лютого 2008 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради С.В.
Міськевич

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Успішний розвиток тваринництва багато в чому залежить
від одержання і збереження здорового приплоду. Однак частою причиною
втрат молодняку є захворювання новонароджених. Поряд із цілим комплексом
етіологічних факторів такі хвороби багато в чому асоціюються з
несприятливими умовами внутрішньоутробного розвитку плода, недостатнім
рівнем обміну речовин в організмі вагітних тварин (Goff J.P., Horst
R.L., 1997; Левченко В.І. зі співавт., 1985; Цвіліховський М.І. зі
співавт., 2000; Bronicki M., 2001). Адже резистентність організму
визначається не лише специфічними реакціями клітинного та гуморального
імунітету, але й станом обміну речовин.

Організація повноцінної і якісної годівлі тварин має вирішальне значення
в профілактиці порушень травлення і обміну речовин. Але часто в умовах
господарств неможливо суттєво змінити годівлю або ж покращити якість
кормів. Тому важливим моментом у попередженні хвороб тварин є
застосування біологічно активних речовин.

Частою причиною порушень обміну речовин є нестача в кормах ряду
мікроелементів. Грунти України в тій чи іншій зоні містять недостатню
кількість рухомих форм кобальту, міді, цинку, йоду, марганцю, селену, що
часто спричиняє хронічний гіпомікроелементоз, який перебігає без
виражених клінічних ознак (Судаков М.О. зі співав, 1991; Цвіліховський
М.І. зі співав., 2005; Кравців Р.Й. зі співав., 2005).

У доклінічній стадії порушень обміну мікроелементів, яку можна
виявити лише відповідними біохімічними методами, в організмі вже
відбуваються порушення метаболізму білків, вуглеводів, ліпідів,
вітамінів, мінеральних речовин. Як наслідок, знижується активність
ферментів, у тому числі і травних, що ускладнює використання поживних
речовин корму, суттєво знижує природну резистентність та імунобіологічну
реактивність організму і тварини, особливо молодняк, хворіють на
гастроентеральні, респіраторні та інші хвороби.

У схемі лікування шлунково-кишкових захворювань молодняку обов’язко-вим
компонентом є антибіотики (Митюшин В.В., 1989; Малик Н.И., Панин А.Н.,
2001). Разом з тим доведено (Hoffmann В., 1988; Клеменко В.В.,2002), що
антибіотики порушують кишковий мікробіоценоз і після їх застосування
діарея не завжди припиняється. Є повідомлення про те, що багато хвороб
зумовлені порушенням кишкового біоценозу (Исламов М.М., 1987; Шимкус А.,
Юкна В., 2004), наслідком чого є імунодефіцитний стан новонароджених
(Bolognesi D.P., 1995; Чумаченко В.Ю. зі співав., 2004). Такі обставини
змушують переглянути методологічні прийоми, що склалися в лікуванні та
профілактиці шлунково-кишкових хвороб. Великого значення набуває замінна
терапія, спрямована на відновлення кишкового біоценозу введенням
препаратів з умістом представників нормальної кишкової мікрофлори –
пробіотиків (Литвин В.П., 1996; Коцюмбас І. зі співав., 2003; Бортнічук
В.А. зі співав., 2005).

Таким чином, все більш актуальним стає розробка та впровадження у
виробництво екологічно чистих, малотоксичних та ефективних препаратів,
які містять комплекс необхідних для оптимізації обміну речовин
мікроелементів у поєднанні з симбіонтними мікроорганізмами і які можна
було б застосовувати тваринам фізіологічним шляхом – з кормом.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота
проводилася в межах галузевої науково-технічної програми на 2001–2005
роки „Забезпечення ветеринарно-санітарного благополуччя в Україні”, теми
113.13.04 „Розробка і впровадження системи заходів щодо діагностики,
лікування і профілактики захворювань, спричинених порушенням обміну
речовин у східному регіоні України”, затвердженої на засіданні Президії
УААН 25 квітня 2002 року, протокол № 6, та в межах науково-дослідної
тематики кафедри внутрішніх хвороб тварин Харківської державної
зооветеринарної академії – ”Розробка та впровадження в практику системи
заходів щодо діагностики, лікування і профілактики захворювань тварин,
спричинених порушенням обміну речовин” – номер державної реєстрації
01050U09065.

Мета і завдання дослідження. Мета роботи – теоретичне і експериментальне
обґрунтування застосування комплексу органічних сполук мікроелементів у
поєднанні з пробіотиком Байкал-ЕМ1У для профілактики порушень обміну
речовин і шлунково-кишкових хвороб у телят і поросят.

Для досягнення мети були поставлені наступні завдання:

– проаналізувати еколого-агрохімічні паспорти грунтів та результати
експер-тиз хімічного аналізу кормів господарств;

– визначити клінічний стан та рівень обміну речовин в організмі
тільних корів, поросних свиноматок та новонародженого від них молодняку;

– дати токсикологічну та фармакологічну оцінку досліджуваному препарату
Мікрохелм;

– дослідити активність нового препарату Мікрохелм, як засобу
профілактики порушень обміну речовин і гастроентеральних хвороб
молодняку тварин;

– визначити економічну ефективність застосування препарату Мікрохелм
для профілактики порушень обміну речовин і шлунково-кишкових хвороб у
телят і поросят.

Об`єкт дослідження – удосконалення методів профілактики
шлунково-кишкових захворювань телят і поросят з використанням
комплексного препарату Мікрохелм.

Предмет дослідження – новонароджені телята і поросята у біогеохімічній
зоні з дефіцитом мікроелементів.

Методи дослідження – клінічні (загальна температура, пульс, дихання,
стан окремих органів), морфологічний склад крові (еритроцити,
лейкоцити, лейкограма), біохімічні (гемоглобін, загальний білок та його
фракції, сума Іg, колоїдно-осадова проба Вельтмана, загальна кількість
ЛЖК, кетонові тіла), атомно-абсорбційні (кобальт, мідь, цинк, марганець)
та статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів. Проведені комплексні дослідження
з визначення залежності клінічних, морфологічних і біохімічних
показників у новонароджених телят і поросят від стану здоров’я тільних
корів і поросних свиноматок в біогеохімічній зоні.

При розробці нового засобу профілактики шлунково-кишкових хвороб
молодняку визначені дефіцитні в умовах біогеохімічної зони мікроелементи
з урахуванням дії їх органічних сполук на процеси метаболізму і
неспецифічну резистентність організму новонароджених.

Для профілактики шлунково-кишкових хвороб у телят і поросят вперше
запропонований комплексний препарат Мікрохелм, який поєднує аскорбінати
мікроелементів сінергідної дії та симбіонтні бактерії, що визначає його
вплив на процеси травлення, інтенсивність обміну речовин та неспецифічну
резистентність організму тварин.

Застосування новонародженим телятам і поросятам комплексного препарату
Мікрохелм попереджує шлунково-кишкові хвороби, нормалізує обмін речовин
та гемоцитопоез, підвищує неспецифічну резистентність організму, сприяє
кращому росту і розвитку молодняку.

Практичне значення одержаних результатів. Вперше експериментально
обґрунтовано застосування нового комплексного препарату Мікрохелм для
профілактики порушень обміну речовин і шлунково-кишкових хвороб (ШКХ)
телят і поросят, до складу якого входять аскорбінати мікроелементів у
комплексі з симбіонтними бактеріями.

Запропонована схема профілактики порушень обміну речовин та ШКХ
молодняку є екологічно безпечною, ефективною, біоетичною та доступною,
не має протипоказань та побічної дії.

Вивчений вплив змін біогеоценозу на виникнення порушень обміну речовин і
ШКХ у телят і поросят.

Доведено, що застосування новонародженим телятам і поросятам комплексу
органічних сполук мікроелементів та пробіотика у складі нового препарату
Мікрохелм стимулює гемопоез, оптимізує обмін речовин, підвищує
неспецифічну резистентность організму, що попереджує виникнення
шлунково-кишкових хвороб, стимулює ріст і розвиток тварин.

Практичні напрацювання увійшли до методичних рекомендацій з профілактики
шлунково-кишкових хвороб у новонароджених телят і поросят з
використанням комплексу аскорбінатів мікроелементів і пробіотика,
затвердже-них науково-методичною радою Державного департаменту
ветеринарної медицини 20 грудня 2006 року, протокол № 3.

Результати досліджень можуть бути використані у навчальному процесі при
викладанні внутрішніх хвороб тварин.

Особистий внесок здобувача. Здобувач провів огляд та аналіз джерел
наукової літератури за темою дисертації, виконав весь комплекс
лабораторних та виробничих експериментів, здійснив статистичну обробку
цифрових показників, узагальнив результати досліджень.

Спільно із науковим керівником визначене співвідношення компонентів та
розроблений склад нового препарату Мікрохелм в якості засобу
профілактики порушень обміну речовин та шлунково-кишкових хвороб у телят
і поросят.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації
доповідались, обговорювались та були схвалені на міжнародних
науково-практичних конференціях „Ветеринарна медицина – 2004: Сучасні
аспекти розробки, маркетингу і виробництва ветеринарних препаратів”
(24-31 травня

2004 р., АР Крим, м. Феодосія), „Ветеринарна медицина – 2005: Сучасний
стан та актуальні проблеми забезпечення ветеринарного благополуччя
тваринництва”

(30 травня – 4 червня 2005 р., АР Крим, м. Ялта), „Ветеринарна медицина
– 2006: Ветеринарне забезпечення свинарства – сучасний стан і шляхи
розвитку”

(15-18 листопада 2005 р., м. Харків), „Наукові та практичні основи
ветеринарної медицини в Україні”, присвяченій 75-річчю заснування
факультету ветеринарної медицини (м. Біла Церква, 27-28 вересня 2006
р.), та на конференціях науково-педагогічних працівників і аспірантів
Харківської державної зооветеринарної академії (18–19 квітня 2005 р.,
21–22 квітня 2006 р.).

Публікації. За результатами досліджень у фахових виданнях опубліковано
шість наукових статей, у тому числі у збірнику наукових праць
Харківської державної зооветеринарної академії „Проблеми зооінженерії та
ветеринарної медицини” – (2), у міжвідомчому тематичному науковому
збірнику „Ветеринарна медицина –2004–2006” – (3), у збірнику наукових
праць „Вісник Білоцерківського державного аграрного університету” (1).

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота викладена на 115
сторінках комп`ютерного друку, ілюстрована 25 таблицями, 21 рисунком і
містить вступ, огляд літератури, матеріал та методи досліджень, 6
розділів власних досліджень з узагальненням отриманих результатів,
висновки, пропозиції виробництву, список використаної літератури та
додатки. Список використаної літератури включає 300 джерел, у тому числі
84 автори з далекого зарубіжжя.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Вибір напрямів досліджень, матеріал та методи виконання роботи

Експериментальна частина роботи виконана у 2003-2007 рр. на базі кафедри
внутрішніх хвороб тварин Харківської державної зооветеринарної академії
з використанням тварин окремих господарств агрофірми „Шахтар” –
орендного підприємства „Шахта ім. О.Ф.Засядька” Донецької області.

На першому етапі досліджень був проведений аналіз еколого-агрохімічних
паспортів грунтів господарств та хімічний аналіз кормів.

В подальшому були обстежені умови годівлі тільних сухостійних корів і
поросних свиноматок та одержаних від них телят і поросят, встановлений
їх клінічний статус та рівень обміну речовин. На підставі виявлених
порушень був сконструйований новий препарат Мікрохелм, до складу якого
увійшли пробіотик Байкал-ЕМ1У та аскорбінати кобальту, цинку, міді і
марганцю.

Токсичність нового препарату досліджували на безпородних білих мишах у
відповідності з методичними рекомендаціями „Токсикологічний контроль
нових засобів захисту тварин” (1997). Препарат вводили тваринам в дозі
1200 та 120 мг/кг маси тіла у формі 1%-го водного розчину через рот за
допомогою шприца із металевим зондом.

Для вивчення профілактичної дії нового експериментального препарату в
кожній серії дослідів формували по дві групи новонароджених телят і
поросят – дослідну і контрольну. Телятам дослідної групи щодобово
протягом перших 14 діб життя, починаючи з другої доби, задавали препарат
у дозі 5 смі на голову, тварини контрольної групи препарат не
отримували. Поросятам дослідної групи препарат вводили через рот за
допомогою шприца по 2 смі на голову щодобово, починаючи з другої доби до
1-місячного віку та по 5 смі – до 2-місячного віку. Контрольні групи
тварин препарат не отримували. Умови утримання і годівлі всіх телят і
поросят були аналогічними загальноприйнятим у господарствах.

Для контролю за станом здоров’я телят і поросят щодобово проводили
клінічні дослідження за загальноприйнятою схемою. Для гематологічних та
біохімічних досліджень брали кров у телят з яремної вени через кожні три
доби, у поросят – з орбітального венозного синусу на 20-у, 30-у та 60-у
доби їх життя.

У крові визначали кількість еритроцитів і лейкоцитів загальновідомими
методами в камері із сіткою Горяєва, вміст гемоглобіну –
геміглобінціанідним методом, морфологічний склад крові оцінювали в
мазках, зафарбованих за методом Романовського-Гімза. Біохімічні
дослідження сироватки крові включали: вміст загального білка –
рефрактометричним методом, його фракцій – електрофорезом на
фільтрувальному папері, суму Ig – цинк-сульфатним методом, визначення
білоксинтезувальної функції печінки – пробою Вельтмана; вміст кобальту,
міді, цинку і марганцю – методом атомно-абсорбційної спектрофотометрії
на спектрофотометрі С–115М. В сечі корів визначали кетонові тіла пробою
Ротера. У вмісті рубця визначали величину рН за допомогою рН-метра та
загальну кількість летких жирних кислот (ЛЖК) в апараті Маркгама.

Статистичну обробку цифрових даних результатів досліджень проводили за
допомогою комп’ютерної програми EXCEL.

ОСНОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ АНАЛІЗ

Аналіз еколого-агрохімічних паспортів грунтів господарств АФ „Шахтар”
та експертиз хімічних досліджень кормів. За складом грунтів господарства
належать до південної біогеохімічної зони України, в якій
спостерігається дефіцит рухомих форм цинку, кобальту, а в деяких місцях
– міді і марганцю в грунтах і водних джерелах. Більша частина земель
господарств, де проводились дослідження, переорана і використовується
для вирощування сільськогосподарських культур. Багаторічні, безперервні
переорювання земель господарств привели до втрати структури грунтів.
Вони стали менш родючими, більш схильними до руйнування, змивів та
зносам вітрами. Всі схили, що переорані, мають нахил більше 3є та
піддаються руйнуванню водами. На змитих та збіднених вітрами грунтах
зменшилась врожайність. В зв’язку з цим завданням досліджень був аналіз
еколого-агрохімічних паспортів грунтів господарств та хімічних експертиз
основних кормів, що входили до складу раціонів тварин.

Еколого-агрохімічні паспорти грунтів господарств були розроблені
Харківським обласним проектно-технологічним центром охорони родючості
грунтів і якості продукції „Облдержродючість” для кожного поля на
підставі матеріалів агрохімічного моніторингу грунтів. Вони свідчили про
те, що грунти всіх господарств за ступінню кислотності відносяться до
нейтральних з низьким вмістом міді і цинку. Вміст кобальту і марганцю
не визначався.

Аналізом виписаних лабораторією агроекологічних досліджень Інституту
землеробства УААН експертиз було встановлено, що в кормах, які
використовую-ться в господарствах – сіні люцерновому, силосі
кукурудзяному, буряку кормово-

му, комбікормі та макусі, дефіцит цинку складав в середньому 13,32%,
міді – 14,3, кобальту – 23,14 і марганцю – 26,78%. За даними Самохіна
В.Т. (2000), занижений на 10–20% вміст мікроелементів в кормах здатний
спричинити захворювання тварин на гіпомікроелементоз.

Таким чином, аналіз еколого-агрохімічних паспортів грунтів господарств
та експертиз хімічного складу кормів свідчать про дефіцит міді і цинку в
грунтах, а також кобальту, міді, цинку і марганцю в кормах, що потребує
відповідних заходів профілактики гіпомікроелементозів у тварин.

Клінічний стан, рівень обміну речовин у корів і свиноматок та у
народженого молодняку

Оцінка стану здоров’я тільних корів і новонароджених телят. Досліди
поведені на 49 тільних сухостійних коровах голштинської породи, віком
4–6 років, і на 49 народжених від них телятах.

Було встановлено, що прийнята в господарствах годівля корів,
розрахована на річну продуктивність 6000 кг молока при масі тіла тварин
600 кг, є недостатньою за кормовими одиницями, крохмалем, цукрами,
сирою клітковиною, каротином, кальцієм, фосфором, міддю, цинком,
кобальтом і марганцем, дещо надмірною за сухою речовиною, перетравним
протеїном і обмінною енергією. Цукро-протеїнове відношення раціону =
0,49, відношення кальцію до фосфору – 2:1. Кукурудзяний силос і сінаж із
люцерни в складі раціону містили відповідно 0,18±0,02% і 0,06±0,04%
масляної кислоти.

Клінічними дослідженнями встановлені ознаки міокардиодистрофії у 9%
корів, гіпотонії передшлунків – у 17%, гепатодистрофії – у 20%, ожиріння
– у 12%. Проби Ротера з сечею були позитивними (+,++) у 10 корів. За
даними клінічних досліджень корів розділили на клінічно здорових (39) і
з субклінічними ознаками порахованих вище хвороб (10).

Дослідженнями вмісту рубця встановлено зменшення величини рН у хворих
корів до 6,24±0,05 та збільшення суми ЛЖК на 11,54% у порівнянні із
здоровими тваринами.

У сироватці крові хворих корів, порівняно із здоровими тваринами, вміст
за-гального білка був меншим на 7,64% (Р¶?aaef j ? U ?????» d f O ??? ?????????????? ??????aeae¶ ? ?????????? a$ ss a? ?????? ???????? ss ss 106,32 ± 5,12 Загальний білок, г/л 78,44 ± 1,63 72,05 ±1,96* Іg, од. ЦСТ 20,86 ± 1,03 16,88 ± 0,84** Кобальт, мкг/100мл 3,60 ± 0,02 2,54 ± 0,20*** Мідь, мкг/100мл 218,47 ± 6,31 198,63 ± 4,32* Цинк, мкг/100мл 129,68 ± 4,63 102,38 ± 4,80** Марганець, мкг/100мл 6,16 ± 0,34 5,10 ± 0,22* Таблиця 2 – Біохімічні показники крові поросят, n=23 Примітка: *Р

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020