.

Дезадаптація безробітних з особистісними, соматоформними і сек-суальними розладамита її психокорекція (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
130 2761
Скачать документ

Міністерство охорони здоров’я України

Харківська медична академія післядипломної освіти

МАРТИНЕНКО

Наталія Володимирівна

УДК 616.89 – 008 – 057.19 – 08 + 615.851

Дезадаптація безробітних з особистісними, соматоформними і сексуальними
розладамита її психокорекція

19.00.04 – медична психологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Харків – 2008

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Українському науково-дослідному інституті соціальної і
судової психіатрії та наркології МОЗ України

Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор Чабан Олег Созонтович, Український
науково-дослідний інститут соціальної і судової психіатрії та наркології
МОЗ України, завідувач сектору соціальних проблем пограничних станів та
соматоформних розладів

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Михайлов Борис Володимирович, Харківська
медична академія післядипломної освіти МОЗ України, завідувач кафедри
психотерапії;

доктор медичних наук, професор Пшук Наталія Григорівна, Вінницький
національний медичний університет ім. М.І.Пирогова
МОЗ України, професор кафедри психіатрії, загальної та медичної
психології.

Захист відбудеться 25.03.2008 р. о _11 годині на засіданні
спеціалізованої ученої ради Д64.609.03 при Харківській медичній академії
післядипломної освіти МОЗ України за адресою: 61176, м. Харків, вул.
Корчагінців, 58.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Харківської медичної
академії післядипломної освіти МОЗ України за адресою: 61176, м. Харків,
вул. Корчагінців, 58.

Автореферат розісланий 19.02 2008 р.

Учений секретар

спеціалізованої ученої ради

кандидат психологічних наук,

доцент

Н.К.Агішева

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. В останні десятиріччя серед обставин, що
справляють психотравмуючий вплив на людину, зростає питома вага
негативних психосоціальних чинників, серед яких одним із найсуттєвіших є
безробіття. За офіційними даними, статус безробітного в Україні мають
понад 2 млн людей (Г.Н.Гончарова, Н.В.Тихонова, 1996). Психотравма і
психічне перенапруження, пов’язані з неможливістю влаштуватися на
роботу, з одного боку, призводять до психологічної та
соціально-психологічної, у тому числі мікросоціальної дезадаптації
безробітних (А.В.Гичев, 1997; О.С.Чабан, 2003), з другого – нерідко
зумовлюють розвиток у них соматоформних розладів, специфічних розладів
особистості (Т.Е.Gift, J.S.Strauss, Y.Yound, 1985) і порушення
сексуального здоров’я, які у свою чергу посилюють дезадаптацію
(В.В.Кришталь, 1988; В.Л.Зелонджев, 1988; В.З.Кузьменко, 1988;
В.В.Кришталь, Б.Л.Гульман, 1997; А.Ю.Шпікалов, 2001; Н.Г.Пшук, 2007).

Психологічний стан безробітних, наявна в них депресивна й невротична
симптоматика, загострення характерологічних особливостей відзначаються у
багатьох вітчизняних та зарубіжних дослідженнях (Ю.А.Александровский,
С.И.Табачников, 2003; О.С.Чабан, О.О.Хаустова, 2004). У них
розглядаються психічне здоров’я безробітних, структура пограничних
психічних розладів у безробітних мегаполісу, а в окремих працях – і
деякі аспекти порушення їхньої адаптації, переважно в соціумі
(С.Т.Агарков, 1987; Н.К.Агішева, А.К.Агішева, 1997; Б.В.Михайлов, 2003).
Водночас невротичні реакції на безробіття в осіб із соматоформними
розладами та специфічними розладами особистості та їхній психічний стан
за неможливості влаштуватися на роботу дуже мало вивчено, так само як і
дезадаптація цих осіб у сім’ї. Практично не досліджено й стан
сексуального здоров’я безробітних, порушення якого сприяє
міжособистісній дезадаптації та підриває міцність шлюбу.

Таким чином, складна проблема порушення адаптації безробітних з
особистісними, соматоформними та сексуальними розладами досі залишається
недостатньо розробленою, що визначає і відсутність ефективної системи
психокорекції зазначених розладів у вельми значного прошарку населення.

Усе сказане зумовлює актуальність та необхідність проведення даного
дослідження.

Зв’язок роботи з науковими планами, програмами, темами. Дисертацію
виконано згідно з планом наукових досліджень Українського
науково-дослідного інституту соціальної і судової психіатрії та
наркології МОЗ України за темою: “Дослідити вплив макро- і
мікросоціальних чинників на розвиток та перебіг невротичних, пов’язаних
зі стресом розладів коморбідних з артеріальною гіпертензією
(психосоматичний аспект)” (№ державної реєстрації 0104U000906).

Мета дослідження – особистісні відмінності, психічний стан і стан
сексуального здоров’я безробітних та розробка системи психокорекції
наявних у них розладів.

Задачі дослідження:

Вивчити клінічну структуру соматоформних та особистісних розладів у
безробітних.

Дослідити відмінності особистості та характеру безробітних чоловіків і
жінок.

Вивчити стан сексуального здоров’я пацієнтів.

Дослідити типологію та функціональність сім’ї безробіт-них.

Вивчити соціологічні характеристики безробітних.

Розробити диференційовану систему психокорекції порушень психічного,
сексуального здоров’я та сімейної дезадаптації безробітних.

Об’єкт дослідження – специфічні розлади особистості, соматоформні та
сексуальні розлади, соціальна та мікросоціальна дезадаптація
безробітних.

Предмет дослідження – причини, механізми розвитку, варіанти та клінічні
форми міжособистісної дезадаптації безробітних.

Методи досліджень – клініко-психопатологічні, спеціальні сексологічні,
системно-структурний аналіз порушення сексуального здоров’я,
психодіагностичні методи дослідження особистості та міжособистісних
стосунків безробітних, методи соціологічних досліджень, методи
математичної статистики.

Наукова новизна отриманих результатів. На основі системного
міждисциплінарного підходу вперше визначено специфічні розлади
особистості, соматоформні, сексуальні розлади та соціологічні
характеристики безробітних чоловіків і жінок. Новим є дослідження
особистісних відмінностей та міжособистісних стосунків безробітних,
виявлення клінічної структури наявних у них порушень психічного стану та
сексуального здоров’я. Уперше вивчено причини, механізми розвитку та
прояви дезадаптації безробітних на різних рівнях взаємодії, визначено
варіанти та форми дезадаптації, досліджено порушення функціонування
сім’ї за неможливості когось із членів сім’ї влаштуватися на роботу.

Запропоновано диференціально-діагностичні критерії й розроблено нову
систему психотерапевтичної корекції специфічних розладів особистості,
соматоформних та сексуальних розладів і загалом психологічної,
міжособистісної дезадаптації безробітних на соціальному та
мікросоціальному рівні.

Практична значущість отриманих результатів. Для клінічної практики мають
значення виявлення відмінностей особистості та характеру безробітних,
їхніх міжособистісних стосунків у соціумі й сім’ї, порушення
сексуального здоров’я та функціональності сім’ї; визначення клінічної
структури наявних у них специфічних розладів особистості, соматоформних
та сексуальних розладів, а також соціально-демографічних чинників, що
сприяють дезадаптації безробітних. Суттєве практичне значення мають
система психодіагностики та диференційованої психотерапевтичної корекції
зазначених порушень. Розроблена система, успішно апробована у клінічній,
медико-психологічній та сексологічній практиці, дає змогу досягнути
високого й стійкого терапевтичного ефекту.

Результати проведених досліджень упроваджено в лікувальну практику
відділення сімейного лікарсько-психологічного консультування
Харківського обласного психоневрологічного диспансеру;
лікувально-діагностичний процес Полтавської обласної клінічної
психіатричної лікарні ім. О.Ф.Мальцева та Донецької обласної клінічної
психіатричної лікарні; в педагогічний процес на кафедрі сексології та
медичної психології та кафедрі психотерапії Харківської медичної
академії післядипломної освіти МОЗ України; в практику роботи
Українського науково-дослідного інституту соціальної і судової
психіатрії та наркології МОЗ України та Полтавського міського центру
зайнятості.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертаційного дослідження
доповідалися й обговорювалися на науково-практичній конференції
Української школи-семінару з міжнародною участю “Психотерапія та
психоаналіз на шляху до євроінтеграції” (Київ, 2005); науково-практичній
конференції “Актуальні проблеми соціальної, судової психіатрії та
наркології” (Київ, 2006); Українсько-американському науково-практичному
семінарі “Фармакотерапія депресії та сексуальних дисфункцій.
Психобіологія суїциду” (Київ, 2007); ІІІ національному конгресі
неврологів, психіатрів та наркологів України “Профілактика і
реабілітація в неврології, психіатрії та наркології” (Харків, 2007);
засіданні Харківського товариства медичних психологів (Харків, 2007).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 7 самостійних статей
в спеціалізованих наукових журналах відповідно до “Переліку” ВАК
України.

Структура дисертації. Основний зміст роботи викладено на 155 стор.
машинопису. Дисертація складається зі вступу, оглядового розділу, 5
розділів власних досліджень, аналізу й узагальнення результатів
дослідження, висновків та списку використаних джерел. Матеріали
ілюстровано 31 таблицею та 7 рисунками.

Бібліографічний список містить 212 джерел, із них 48 зарубіжних.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Характеристика безробітних. Обстеження проводилося методом активного
анкетування безпосередньо в Полтавському міському центрі зайнятості. У
підбиранні обстежуваного контингенту осіб і отриманні згоди на
дослідження ми виходили з офіційно встановлених правил добровільної
згоди на огляд психіатром відповідно до Закону України “Про психіатричну
допомогу” (2000).

До тематичного контингенту ввійшли 200 людей, які звернулися по допомогу
до центру зайнятості: 100 чоловіків і 100 жінок віком від 19 до 59
років.

Серед обстежених було виділено дві групи: до першої увійшли 150 осіб із
соматоформними розладами, F45 (67 чоловіків та 83 жінки), до другої – 50
людей із специфічними розладами особистості, F62.0 (33 чоловіки і 17
жінок).

У першій групі виділено дві підгрупи: 1-шу склали 84 особи (32 чоловіки
та 52 жінки) із соматизованим розладом, F45.0; 2-гу – 66 осіб (35
чоловіків і 31 жінка ) з іпохондричним розладом, F45.2. При цьому в усіх
обстежених першої групи було виявлено явні акцентуації характеру
демонстративного, педантичного, збудливого, емотивного, дистимічного,
застрягаючого та тривожного типів. У обстежених другої групи було
діагностовано такі типи розладу особистості: емоційно нестійкий (19
осіб), демонстративний (12), дисоціальний (12) та шизоїдний (7).

Окрім того, всі обстежені основних груп відзначали ті чи інші порушення
сексуальної функції (послаблення лібідо, зниження або відсутність
генітальних реакцій, оргазму та ін.). Проведений нами анамнестичний
аналіз показав, що в 46(3% чоловіків і у 52(3% жінок першої й у всіх
обстежених другої групи сексуальні розлади мали місце й до того, як вони
втратили роботу.

Як контрольна група було обстежено 30 безробітних відповідного віку (15
чоловіків і 15 жінок), у яких не було виявлено якихось психічних
відхилень або сексуальних розладів.

Методи обстеження. Усі пацієнти, які перебували під нашим
спостереженням, пройшли всебічне комплексне обстеження, яке включало
клінічні, спеціальні сексологічні, клініко-психопатологічні,
психодіагностичні та соціологічні дослідження.

До клінічного обстеження входило вивчення анамнезу життя, дослідження
соматичного (в тому числі неврологічного) статусу, стану психічного та
сексуального здоров’я.

Акцентуації характеру обстежуваних визначали за методикою Г.Шмішека
(1970), відмінності особистості – за методом MMPI в модифікації
Ф.Б.Березіна зі співавт. (1976).

Стан сексуального здоров’я вивчали методом системно-структурного аналізу
за В.В.Кришталем (2002). Цей метод передбачає дослідження за
інтегральними критеріями і компонентами та складовими сексуального
здоров’я, причому виокремлюються такі компоненти: соціальний,
психологічний, соціально-психологічний, біологічний. Оцінюючи стан
соціального компонента, виділяють соціокультурну та інформаційно-оцінну
складові, біологічного – нейрогуморальну, нейрорегуляторну, психічну та
генітальну складові.

Тип статевої конституції визначали в чоловіків – за Г.С.Васильченко
(1990), у жінок – за І.Л.Ботнєвою (2005).

У процесі психодіагностичного обстеження пацієнтів вивчали спрямованість
особистості, особливості виховання. Досліджували статеворольову
поведінку безробітних, їхню задоволеність своїми сексуальними стосунками
і подружньою комунікацією. Для вирішення цих завдань застосовували
статеворольову шкалу Dur-Moll L.Szondi (1960), яка дає змогу визначити
маскулінність на біогенному рівні, та статеворольову ACL-шкалу
A.B.Heilbrun (1981), яка дозволяє характеризувати маскулінні й фемінінні
риси особистості на соціогенному рівні (Я-концепцію особистості),
опитувальник подружньої комунікації Bienvenu (1982), що дає змогу
виміряти подружнє щастя, шкали сексуальності W.E.Snell, D.Papini (1989),
які дозволяють оцінити задоволеність подружжя своїми сексуальними
стосунками. Було використано також опитувальник подружньої адаптації,
заснований на параметрах сімейної адаптації D.H.Sprenkle, B.L.Fisher
(1996). Вивчали також функціональність сім’ї і тип шлюбу (В.З.Кузьменко,
В.В.Кришталь, 1988).

Із соціологічних характеристик вивчали рівень освіти, тривалість
перебування обстежених у шлюбі, стійкість сімейних стосунків, загальний
склад сім’ї, кількість дітей, стаж та характер трудової діяльності до
втрати роботи, соціальні зв’язки, життєві умови, матеріальне становище
(джерела прибутків).

Усі здобуті в клінічних дослідженнях дані оброблено за таблицями
відсотків та їх помилок, результати психодіагностичних досліджень – за
допомогою кореляційного аналізу із застосуванням критерію знаків та
критерію Стьюдента.

Результати досліджень. Клінічне обстеження безробітних чоловіків і жінок
показало, що їхній загальний фізичний розвиток та соматичний стан були в
більшості випадків нормальними. Неврологічне обстеження приблизно у 1/3
чоловіків і дещо рідше в жінок дало змогу виявити розсіяну неврологічну
симптоматику; вогнищевих порушень не виявлено в жодного з обстежених. У
чоловіків вельми часто (41(3%) діагностувався хронічний простатит.

Водночас у всіх обстежених було виявлено ті або інші порушення
психічного статусу: в першій групі в чоловіків частіше іпохондричний, у
жінок – соматизований розлад; у другій групі у чоловіків найпоширенішим
був емоційно нестійкий, у жінок – демонстративний розлад особистості, на
другому місці за частотою й у тих та інших – дисоціальний розлад.

Вивчення стану сексуального здоров’я пацієнтів за його інтегральними
критеріями дало змогу визначити, що в більшості з них був порушений
психосексуальний розвиток, причому в жінок і в чоловіків із
іпохондричним розладом, а також у жінок із розладом особистості (65(12%)
позначалася його ретардація, але більш ніж у 1/3 чоловіків – передчасний
розвиток. Частими, особливо в чоловіків із соматизованим розладом і
жінок з іпохондрією та розладом особистості, були сукупні асинхронії
статевого розвитку. Статеворольова поведінка була порушена також у
більшості обстежених, причому у пацієнтів із соматизованим розладом вона
була частіше трансформованою, а в чоловіків із розладом особистості –
гіперрольовою. Дуже низькою була поінформованість обстежених у питаннях
сексу, і всі вони неправильно оцінювали свою сексуальність. Серед типів
сексуальної мотивації переважали гомеостабілізуючий та генітальний.

Статева конституція була слабкою або, дещо частіше, середньою, але серед
пацієнтів зі специфічним розладом особистості у 58(9% чоловіків і 35(12%
жінок – сильною. Майже в половини чоловіків обох груп були знижені
адекватні ерекції, оргазм у жінок, особливо часто за іпохондричного
розладу (68(8%), був притуплений, а оргастичність становила лише 10-30%.
Сексуальне лібідо в більшості випадків було слабко вираженим, за
винятком чоловіків і жінок із сильною статевою конституцією.

Таким чином, у безробітних чоловіків і жінок із соматоформними й
особистісними розладами були порушені всі критерії сексуального
здоров’я, за винятком статевої самосвідомості та психосексуальної
орієнтації.

Системно-структурний аналіз за компонентами та складовими сексуального
здоров’я виявив сукупне їх ураження, переважно психологічного,
соціально-психологічного компонентів та психічної складової біологічного
компонента, як причину розвитку сексуальної дисфункції та сексуальної
дезадаптації.

Вивчення соціологічних характеристик безробітних показало, що вони були
віком від 19 до 59, більшість – від 21 до 40 років, і мали середню
освіту, проте багато пацієнтів другої групи (51(8% чоловіків і 40(10%
жінок) – вищу або незакінчену вищу. Більшість обстежених перебували у
шлюбі (від року до 15 років), розлучені були частіше чоловіки й жінки зі
специфічними розладами особистості. Більшість родин (94(3%) мали дітей,
найчастіше по одній дитині, і мешкали у власному житлі (89(3%)
самостійно (85(3%).

Переважна більшість обстежених жили на утриманні родичів і близьких,
рідше – на допомогу по безробіттю, лише незначна частина мали випадкові
заробітки. Трудовий стаж до втрати роботи становив у першій групі від
року до 10 років, у другій – від 11 до 30, причому обстежені були
переважно працівниками фізичної праці (85(3%), за посадою були
виконавцями (89(3%) і часто міняли місце роботи, особливо особи з
емоційно нестійким розладом особистості.

Більшість чоловіків – 80(3% у першій і 68(7% у другій групі – не
збиралися розлучатися зі своїми дружинами, тоді як відповідно 78(3 та
70(6% жінок, навпаки, думали про розлучення або робили спроби
розлучитися.

Дослідження відмінностей особистості та характеру безробітних показало,
що у всіх чоловіків і жінок із соматоформними розладами мали місце явні
акцентуації характеру: за соматизованого розладу в чоловіків найчастіше
педантичного (53(9%), у жінок – демонстративного типу (48(7%), а за
іпохондричного розладу – в тих та інших – тривожного типу (відповідно
48(9 і 68(8%). У чоловіків і жінок доволі часто траплялися також
емотивна та застрягаюча акцентуації. Порівняльний аналіз дав змогу
з’ясувати зв’язок між акцентуацією характеру і типом здобутого
обстеженими виховання. Так, особи з демонстративною акцентуацією здобули
виховання за типом потураючої, а з педантичною та застрягаючою – за
типом домінуючої гіперпротекції. Виховання в умовах жорстоких взаємин
сприяло загостренню збудливої, а гіпопротекція – тривожної та емотивної
акцентуації. Підвищена моральна відповідальність призводила до
загострення дистимічної акцентуації характеру.

У процесі дослідження відмінностей особистості наших пацієнтів за
методикою ММРІ було виокремлено три варіанти усередненого профілю їхньої
особистості. Перший із них (35(3% обстежених) характеризувався
підвищенням на шкалах депресії, психастенії, соціальної інтроверсії та
зниженням на шкалі гіпоманії (рис.1).

Другий варіант (27(3%) відзначався підвищенням на шкалах істерії,
психопатії, гіпоманії та зниженням – на шкалах мужньості–жіночності, а
також на шкалі соціальної інтроверсії (рис.2). У третьому варіанті
(40(3%) спостерігалося підвищення профілю на шкалах невротичної тріади –
іпохондрії, депресії, істерії, а також шкалах ригідності, соціальної
інтроверсії та заниження на шкалі психопатії (рис.3).

Рис.1. Перший варіант усередненого профілю

особистості чоловіків і жінок

Рис.2. Другий варіант усередненого профілю

особистості чоловіків і жінок

Перший варіант відзначався у переважної більшості осіб із педантичною та
в усіх з емотивною, рідше дистимічною та тривожною акцентуацією
характеру; другий – лише у збудливих та демонстративних особистостей, а
третій – у більшості обстежених із тривожною та в усіх із застрягаючою
акцентуаціями.

Усереднений профіль особистості обстежених контрольної групи на жодній
шкалі не перевищував 65 Т-балів, тобто перебував у межах нормативних
показників.

Рис.3. Третій варіант усередненого профілю

особистості чоловіків і жінок

Bf?Oeoeo?

?

^„

$

R

T

O

dh^„

9<. w.snell d.papini summary martynenko n.v. the desadaptation of unemployed persons with personality somatoformic and sexual disorders its psychocorrection. manuscript. thesis for a candidate science degree by speciality medical psychology. kharkov academy postgraduate studies umh. on basis systemic interdisciplinary approach in there are studied specific sociological characteristics men women. peculiarities interpersonality relations investigated is revealed clinic structure psychic state health them. causes development mechanisms manifestation different interaction levels variants forms determined family functioning at somebody inability to get job examined. vary effective social microsocial psychotherapeutic correction system developed. key words: page>

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020