.

Профілактика карієсу зубів у дівчат із порушенням статевого розвитку (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
125 3202
Скачать документ

ДЕРЖАВНА УСТАНОВА

“ІНСТИТУТ СТОМАТОЛОГІЇ АКАДЕМІЇ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ”

НІКОЛАЄВА Ганна Володимирівна

УДК 616-084+616-002.4:616-053.6

Профілактика карієсу зубів у дівчат із порушенням статевого розвитку

14.01.22 – стоматологія

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Одеса – 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Державній установі “Інститут стоматології Академії
медичних наук України”, м. Одеса.

Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор Дєньга Оксана Василівна,

Державна установа “Інститут стоматології АМН України”, м.
Одеса,

завідувач відділенням стоматології дитячого віку

Офіційні опоненти:

– доктор медичних наук, старший науковий співробітник Терешина
Тетяна Петрівна, Державна установа “Інститут стоматології АМН України”,
м. Одеса, завідувач лабораторії гігієни порожнини рота;

доктор медичних наук, професор Чижевський Іван Володимирович,
Донецький державний медичний університет ім. М.Горького МОЗ України,
завідувач кафедри стоматології дитячого віку

Захист відбудеться “11” лютого 2008 р. о 15.00 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 41.563.01 в Державній установі “Інститут
стоматології АМН України” за адресою: 65026, м. Одеса, вул.
Рішельєвська,11.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Державної установи
“Інститут стоматології АМН України” (65026, м. Одеса, вул.
Рішельєвська,11).

Автореферат розісланий “10” січня 2008 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради
Ю.Г. Чумакова

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. У ряді робіт (Ушакова Г.А. с соавт., 1999; Захарова
Л.В. с соавт., 2002; Зелинский А.А., Воскресенская Е.О., 2003),
присвячених вивченню впливу несприятливих екологічних факторів на
імунологічний і гормональний статус дітей, відзначається “трофологічний
синдром”, що характеризується дисгармонічним фізичним розвитком, різким
зниженням функціональних резервів організму, затримкою статевого
розвитку, зростанням важких форм порушень менструальної функції,
зниженням імунітету, зростанням соматичної і стоматологічної патології.
В екологічно несприятливих районах це, як правило, є наслідком
гонадотоксичної дії ксенобіотиків. Серед екотоксикантів для багатьох
регіонів України особливе значення мають поліхлорвінілові біфенілы,
зокрема, пестицид ДДТ і діоксини, залишкові кількості яких нерідко
виявляються в питній воді й харчових продуктах. Як показано в роботі
Воскресенської О.О. (2001), ці речовини є лігандами ядерних рецепторів
естрогенів або інгібіторами метаболізму стероідних гормонів. Вплив
чужерідних речовин у період статевого розвитку підлітків визначає
порушення їхніх репродуктивних функцій.

У роботах Удовицької О.В. (1978), Muhler J.C., Shafer W. (1955)
відзначене зниження захворюваності карієсом зубів при введенні
естрогенів. Також відомі дослідження, що відзначають активне ураження
карієсом зубів як при підвищенні, так і при зниженні функції полових
залоз (Rebel Н.Н., 1957; Gratkovsky Н., 1958; Grindefjord M. et al.,
1996).

Залежність ураження зубів карієсом від естрогенної насиченості жіночого
організму зв’язували з порушенням мінералізації зубів внаслідок
ендокринних порушень (Беляков Ю.А., 1983; Удовицкая Е.В, 1975; Mombelli
et al., 1989; Sooriyamoorthy M., Gaver D.B., 1989; Nakagava S. et al.,
1994). У роботах Sutro C.I. (1960), Alvares J.O., Navia J.M. (1989)
встановлено, що естрогени сприяють підвищенню мінералізації зубів. У
роботах Schaffer I. (1957), Боярської О.Я. із співавт. (1993)
простежується тісний функціональний взаємозв’язок інкреторної функції
слинних залоз із статевими. Rebel H.H. (1957) та Беляков Ю.А. (1983)
встановили, що видалення статевих залоз сприяє розвитку карієсу зубів,
пригнічує функцію grandula parotіs, знижує ферментативну активність
слини, а терапія статевими гормонами нормалізує ситуацію. В той же час
Raczew Z., Roricka A. (1966); Bethman W. (1961); Косневич М.Я., Молодих
М.М. (1983) вважають, що естрогени зменшують резистентність до карієсу
внаслідок зниження активності продукції паротина.

Суперечливість наведених у літературі даних обумовила необхідність
вивчення поширеності й структури ураження зубів карієсом у дівчат із
затримкою статевого розвитку, пов’язаної з антропогенним забрудненням
території проживання, а також розробки методів корекції порушених
процесів і профілактики даної патології.

Корекція виявлених порушень повинна, на наш погляд, містити в собі не
тільки обробку питної води і харчових продуктів, але і застосування
адаптогенів та фітоестрогенів, які багаті на природні регулятори
ендокринної системи. До таких регуляторів відноситься “ЕКСО”, що містить
ізофлавони сої, які за даними Воскресенської О.О. (2000), Левицького
А.П. та ін. (2000) здатні компенсувати недостатність ендогенних
естрогенів, зменшувати наслідки хронічного інгібування ароматази і
корегувати порушення статевого дозрівання у дівчат. У роботі Левицького
А.П. із співавт. (2000), в експерименті був показаний
карієспрофілактичний та пародонтопротекторний ефекти ЕКСО. Постійне
надходження фітоестрогенів у складі харчових рослинних продуктів
забезпечує у цілому стабільність нервової й гуморальної регуляції
гомеостазу.

Тому вивчення впливу ізофлавонів на карієсрезистентність при порушеннях
статевого розвитку у дітей є актуальним завданням стоматології дитячого
віку.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація
виконана відповідно до планів 2 науково-дослідних робіт Інституту
стоматології АМН України:

– “Епідеміологія природженої та надбаної стоматологічної патології серед
населення України, визначення регіональних тенденцій розвитку
захворюваності та шляхів її профілактики” (Шифр УН 30.01.0030.95, № ДР
0196U001805, Інв. № 0201U001395);

– “Удосконалити лікування та профілактику рецидивів захворювань тканин
пародонту та карієсу зубів в осіб із зниженою неспецифічною
резистентністю” (Шифр АМН 055.04, № ДР 0104U000866).

Здобувач була співвиконавцем окремих фрагментів зазначених тем.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є підвищення ефективності
лікування й профілактики карієсу зубів у дівчат із затримкою статевого
розвитку.

Для досягнення мети були поставлені наступні завдання:

1. Визначити поширеність і інтенсивність карієсу зубів і стан гігієни
порожнини рота у дівчат в районах з різним рівнем забруднення
екотоксикантами (пестицидами), що викликають затримку їх статевого
розвитку.

2. Вивчити в експерименті ефекти ЕКСО у самок і самців щурів в період
статевого розвитку.

3. Вивчити в клініці вплив ЕКСО на стоматологічний статус у дівчат із
затримкою статевого розвитку.

4. Вивчити у динаміці біохімічні, біофізичні та оптичні показники
ротової рідини, твердих тканин зубів, тканин пародонту, зарядовий стан
клітин букального епітелію (КБЕ) у дівчат з затримкою статевого розвитку
при застосуванні ЕКСО.

5. Розробити методики і практичні рекомендації по профілактиці карієсу
зубів у дівчат із затримкою статевого розвитку.

Об’єкт дослідження – карієс зубів у дітей з порушеннями статевого
розвитку, ізофлавоноїди сої, ротова рідина, експериментальні тварини..

Предмет дослідження – лікування та профілактика карієсу зубів у дівчат з
затримкою статевого розвитку з використанням фітоестрогенів.

Методи дослідження: епідеміологічні – для вивчення поширеності та
інтенсивності карієсу зубів у регіоні з високим пестицидним
навантаженням, яке викликає порушення статевого розвитку дітей;
експериментальні на тваринах – для вивчення механізмів дії ізофлавонів
сої в період їх статевого розвитку; клінічні – для вивчення дії
препарату “ЕКСО” на стоматологічний статус дівчат при порушенні
статевого розвитку; клініко-лабораторні – для кількісної оцінки
безпосередньої й віддаленої дії препарату “ЕКСО” на біохімічні,
біофізичні, оптичні показники ротової рідини, твердих тканин зубів,
тканин пародонту, зарядовий стан КБЕ у дівчат з затримкою статевого
розвитку.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше в клініці дитячої
стоматології у дівчат із затримкою статевого розвитку патогенетично
обґрунтована й показана можливість ефективної комплексної профілактики
та лікування карієсу зубів з використанням фітоестрогенних препаратів
типу “ЕКСО”. При цьому приріст карієсу за 2 роки спостережень знизився в
4,2 рази, істотно зменшилась інтенсивність ураження тканин пародонту.

Вперше встановлено зв’язок між поширеністю карієсу зубів у дітей та
забрудненням пестицидами території проживання, яке викликає патологію
статевого розвитку.

Вперше в експерименті на щурах у період їхнього статевого розвитку
встановлено, що дози фітоестрогена ЕКСО 150 мг/кг і 300 мг/кг гальмують
розвиток каріозного процесу й не викликають гіпертрофії у репродуктивних
органах. При експериментальній гіпоестрогенії зазначені дози ЕКСО
заповнюють дефіцит ендогенних естрогенів, попереджують порушення
мінерального обміну й гальмують розвиток карієсу.

Вперше клініко-лабораторними методами показано, що застосування
ізофлавонів при порушеннях статевого розвитку у дівчат дозволяє
ефективно нормалізувати біохімічні показники ротової рідини, ступінь
мінералізації твердих тканин зубів, рівень функціональних реакцій в
порожнині рота, пов’язаних із стабільністю рН ротової рідини,
кровообігом у мікрокапілярному руслі слизової оболонки ясен, зарядовим
станом КБЕ, станом пульпи зубів.

Практичне значення одержаних результатів. Розроблено й апробовано в
клініці дитячої стоматології схему лікування й профілактики карієсу
зубів у дівчат з порушеннями статевого розвитку з використанням
ізофлавонів рослинного походження, що дозволяє істотно знизити
поширеність і інтенсивність карієсу зубів, гінгівіту, поліпшити
стоматологічний статус.

Запропонована методика впроваджена в клінічну практику у відділенні
стоматології дитячого віку ДУ “Інститут стоматології АМН України”, в
Одеському обласному центрі стоматології дитячого віку й ортодонтії.
Матеріали дисертації включені в навчальний процес Одеського державного
медичного університету МОЗ України.

Особистий внесок здобувача. Автором разом з науковим керівником
розроблено план досліджень, визначені мета й завдання роботи, написані
статті. Автором самостійно обрані методи дослідження й написана
дисертаційна робота. Епідеміологічні, експериментальні, клінічні та
лабораторні дослідження виконані автором разом зі співробітниками
відділення стоматології дитячого віку та лабораторії біохімії ДУ
“Інститут стоматології АМН України”*, а також з лікарем-гінекологом**.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації представлені і
обговорені на міжнародній науково-практичній конференції “Епідеміологія
основних стоматологічних захворювань” (Івано-Франківськ, 2004); ІІ (ІХ)
з’їзді Асоціації стоматологів України (Київ, 2004); міжнародній
науково-практичній конференції “Актуальні питання дитячої стоматології й
ортодонтії” (Одесса, 2005); міжнародному форумі стоматологів
“Одесса-Дента” (Одесса, 2006); симпозіумі “Рослинні поліфеноли та
неспецифічна резистентність” (Одесса, 2006); міжнародній конференції
“Сучасні аспекти розвитку дитячої стоматології”, присвяченій 85-річчю
УМСА та 30-річчю створення кафедри стоматології дитячого віку (Полтава,
2006).

Публікації. По матеріалам дисертації опубліковано 10 наукових праць, з
них 6 статей у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України, 1
патент України на корисну модель, 1 стаття та 2 тез доповідей.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена на 167 сторінках
принтерного тексту, ілюстрована 7 малюнками, 38 таблицями. Складається
зі вступу, огляду літератури, розділу об’єктів і методів дослідження, 3
розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення отриманих
результатів, висновків, практичних рекомендацій і списка використаних
джерел (240 джерел літератури, з них 180 вітчизняних і 60 закордонних
авторів).

* Науковий керівник лабораторії біохімії ( д.б.н., проф. Левицький А.П.,
зав. лаб. ( к.б.н., с.н.с. Макаренко О.А.

** Асистент кафедри акушерства та гінекології ОДМУ, к.мед.н.
Воскресенська О.О.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У роботі наведено огляд літератури по існуючим методам профілактики та
лікування основних стоматологічних захворювань у дітей з ендокринною
патологією, а також ролі ендокринної системи в адаптаційних процесах в
організмі дитини. Аналіз літературних даних дозволив зробити висновок
про необхідність патофізіологічно обґрунтованого підходу до профілактики
та лікування карієсу зубів у дітей з ендокринними порушеннями, що
враховує рівень неспецифічної резистентності й функціональних реакцій в
організмі дитини, у тому числі в порожнині рота.

Обґрунтування мети роботи засновано на зростанні останнім часом
порушень статевого розвитку дівчат і зростаючого впливу ксенобіотиків
навколишнього середовища на ендокринний статус, що є ендокринними
дізрупторами, що порушують гормональний гомеостаз. Крім того, у ряді
робіт було показано, що ізофлавони сої здатні успішно компенсувати
нестачу ендогенних естрогенів і коректувати порушення статевого розвитку
дівчат, а також, що існує певна кореляція карієсрезистентності зубів і
функціонального стану статевих залоз.

Ендокринні порушення в організмі дітей повинні приводити до порушення
багатьох функціональних реакцій, у тому числі реакцій, що визначають
стоматологічний статус дитини. Тому становило інтерес зв’язати у дівчат
карієсрезистентність із різним підвищеним вмістом генотоксикантів
(пестицидів) у районах Одеської області, що викликає порушення статевого
розвитку, та вивчити вплив фітоестрогенів на активність каріозного
процесу при даній патології.

Матеріали і методи дослідження. Епідеміологічні досліждення, у яких
оцінювався стоматологічний статус, були проведені в рамках розробки
регіональної програми профілактики стоматологічних захворювань у дітей у
двох районах Одеської області з різним пестицидним навантаженням та
однаковим вмістом фтору в питній воді (по 30 дівчат в кожній віковій
групі – 7, 12, 15 років).

Експериментальні дослідження були проведені для обґрунтування клінічного
застосування фітоестрогенів і уточнення механізмів їхньої дії при різних
дозах. Було використано в трьох серіях експериментів 316 самок і 70
самців щурів лінії Вістар середньою масою 52±7 г. В першій серії
експериментальних досліджень вивчали вплив різних доз фітоестрогенів на
розвиток карієсу зубів та стан репродуктивних органів у щурів. Тваринам
(70 самок та 70 самців 1,5 місяця) щодня вводили внутрішньошлунково у
вигляді суспензії фітоестроген “ЕКСО” в дозах 30, 75, 150, 300, 500 і
1000 мг/кг. Контрольні групи тварин одержували фізіологічний розчин. В
другій серії вивчались карієспрофілактичні, остеотропні та
естрогеноподібні ефекти соєвих ізофлавонів у самок щурів в період
статевого дозрівання (210 місячних самок). Двом дослідним групам вводили
внутришлунково дози ЕКСО 150 та 300 мг/кг, а контрольній – фізрозчин. На
3, 8, 14, 24, 34, 44 і 54 добу тварин умертвляли по 10 щурів з кожної
групи та збирали сироватку крові, виділяли матку, яєчники, стегнову
кістку й блоки щелеп з зубами. У сироватці крові досліджували активність
лужної фосфатази, вміст фосфору й кальцію (показники мінерального
обміну), визначали щільність кісток, відносну масу матки і яєчників,
підраховували інтенсивність ураження зубів карієсом. В третій (36
шестимісячних самок) – вивчалась протекторна дія соєвих ізофлавонів при
моделюванні гіпоестрогенії клотримазолом. Перша контрольна группа –
інтактні щури (n=12). Друга контрольна группа (n=12) – моделювання
гіпоестрогенії клотримазолом (0,1 мг/кг ваги, 5 разів на тиждень на
протязі двох місяців). Третя – дослідна группа (n=12) – на тлі
клотримазола щодня отримувала внутришлунково 300 мг/кг суспензії ЕКСО.

У клінічних і клініко-лабораторних дослідженнях брали участь 45 дівчат
віком 14-15 років із затримкою статевого розвитку й порушеннями
менструальної функції. 25 дівчат основної групи додатково до базової
терапії, що проводилася 2 рази на рік, одержували рослинний фітоестроген
ЕКСО (дозвіл Фармкомітету України, приказ № 8 від 26.09.2002 р.) по 2
табл. 0,5 г 3 рази на добу протягом 6 місяців. У групі порівняння
проводилася тільки базова терапія. Базова терапія включала професійну
гігієну й санацію порожнини рота (пломбування каріозних порожнин,
лікування гінгівіту з використанням антимікробних і протизапальних
засобів). Крім того, протягом 1 місяця в домашніх умовах проводилося
чищення зубів кальційвмісною зубною пастою “Новый жемчуг” 2 рази на день
і 1 раз на ніч аплікації цією пастою за допомогою індивідуальної
шини-капи. По закінченні курсу проводилась обробка зубів лаком Fluor
protector.

При огляді й відборі дівчат лікарем-гінекологом відзначалися
інфантильний і астенічний морфотип, статевий інфантилізм. Відставання
статевого розвитку становило 2,5 ± 0,5 роки, дані УЗД малого тазу
відзначали гіпоплазію внутрішніх статевих органів.

У клінічних дослідженнях фіксувалися ехографичні параметри матки,
антропометричні показники (довжина й маса тіла дівчат). Вивчався стан
твердих тканин зубів, стан тканин пародонту, стан гігієни порожнини рота
у вихідному стані, після 6-місячного курсу терапії, через 1 рік і через
2 роки. При цьому використовувалися індекси КПУз, КПУп, приросту
карієсу, пародонтальні індекси РМА, РМА%, кровоточивості, CPІTN, проба
Шиллера- Писарєва, гігієнічні індекси Грін-Вермільона і Турескі.

Біохімічні методи дослідження включали оцінку в ротовій рідині
активності лужної фосфатази (метод Бессея, Лоурі й Брока, 1946),
загальної протеолітичної активності (ЗПА) методом гідролізу казеїну,
активності каталази (Королюк М.А. с соавт., 1988), вмісту білка (метод
Лоурі, 1951), вмісту неорганічного фосфору та іонізованого кальцію
титрометричним методом,

Спектроколориметричними методами (Дєньга О.В. із співавт., 1997, 1999,
2001) оцінювали ступінь мінералізації емалі зубів, функціональний стан
мікрокапілярного русла слизової оболонки ясен і ступінь запалення тканин
пародонту.

Біофізичними методами оцінювали довірчий інтервал коливань рН ротової
рідини (Деньга О.В. с соавт., 1994), її міцелярність (рідкокристалична
мезофаза) (Деньга О.В. с соавт., 1997), реакцію пульпи на кислотний
вплив на емаль зуба (Деньга О.В. с соавт., 1995), комплексний зарядовий
стан клітин букального епітелію (Деньга О.В. та ін., 1997).

Статистичними методами оброблені всі одержані результати для оцінки
похибок та достовірності їх відмінностей.

Результати досліджень та їх обговорення. Антропометричні й гормональні
обстеження дівчат-підлітків у районах Одеської області з підвищеним
рівнем надходження пестицидів, у першу чергу, ендокринних дизрупторів,
показало відставання їхнього фізичного розвитку, у сироватці крові більш
високий у порівнянні з нормою рівень гонадотропинів і більш низький
рівень естрадіолу, сумарних естрогенів і прегналіола. Крім того, в них
спостерігалося значне збільшення у крові тестостерону й 17-ОКС,
визначення в сечі 17-кетостероїдів, значну частку яких становлять
продукти обміну тестостерону (Воскресенская Е.О., 2001). При цьому в
організмі порушуються процеси мінералізації, мають місце зміни
стоматологічного статусу.

Для порівняльного епідеміологічного обстеження і дослідження впливу
пестицидного навантаження на стоматологічний статус дівчат було вибрано
2 райони Одеської області – Роздільнянський і Комінтерновський. Вибрані
були райони з однаковим, навмисно низьким рівнем фтору в питній воді
(0,32 мг/л), який може компенсувати негативну дію пестицидного
навантаження, і високим, але різним, пестицидним навантаженням
(Роздільнянський – 5,2 ± 0,2 кг/га і Комінтерновський – 3,8 ± 0,2
кг/га). Дані по пестицидному навантаженню і водопостачанню районів
отримані в СЕС Одеської області і станції захисту рослин. Для
забезпечення зіставлення груп дітей, що були обстежені в обох районах, у
вибірку були включені лише дівчата, які постійно проживали у цих районах
(всього 180 дівчат).

Результати проведених обстежень показали, що в Роздільнянському районі
поширеність карієсу зубів тимчасового прикусу у 7-річних дівчат
виявилася найвищою (96,5 %) і по градації ВООЗ була “суцільною”, а у
12-річних і 15-річних дівчат в зубах постійного прикусу – “масовою”.
Зменшення пестицидного навантаження в Комінтерновському районі на 27 %
привело до суттєвого поліпшення стоматологічного статусу дітей:
поширеність карієсу зубів у 7-річних дітей в тимчасовому прикусі
зменшилась на 17%, а в зубах постійного прикусу – в 5 разів, у 12-річних
дівчат – в 1,6 рази, а у 15-річних – в 1,4 рази (табл. 1).

Таблиця 1-

Ураження карієсом зубів у дітей двох районів Одеської области з різним
пестицидним навантаженням

Район Фтор у питній воді, мг/л Пестицидне навантаження, кг/га Вік

(років) Розповсюдженість, % Інтенсивність

% кпз, КПУз кпп, КПУп

Розділь-нянський

0,32 5,2 ( 0,2

7 96,55* 4,90 ± 0,37* 6,21 ± 0.48*

82,76 1,59 ± 0,11 1,76 ± 0.12

12 89,66 2,76 ± 0,19 3,10 ± 0.23

15 89,15 5,07 ± 0,32 6,66 ± 0.37

Комінтер-нівський

0,32 3,8 ( 0,2

7 80,00 3,30 ± 0,27 (pN\ ‚ oe ?????? ? A Te\ ‚ QASooooooaoooaoooooo***aooo* $a$ † ©© ©4©6©oeoeoe%?kd ?? ?? ?? /eeeeeeeeeeeeeeeeeeeeeeeee/ ;ння – 1,05, тобто був майже в 3 рази більше. Ця ж тенденція спостерігалася й в індексі КПУп - 0,41 і 1,23 відповідно. Карієспрофілактична ефективність (КПЕ) за 2 роки спостережень склала 66,7 %. До лікування поширеність симптому кровоточивості ясен у дівчат основної групи склала 75 % при інтенсивності 1,67 ± 0,11 сегмента, поширеність індексу РМА – 83,3%, наявність зубного каменю – 33,3 % по групі при інтенсивності ураження 1,42 ± 0,11 сегмента. Показник проби Шиллера-Писарєва склав 1,23 ± 0,11, глибина пародонтальних кишень – 0,76 ± 0,05 мм. У групі порівняння зазначені індекси вірогідно не відрізнялися. За 6 місяців спостереження в основній групі поширеність індексу кровоточивості зменшилася до 16,7 % при інтенсивності 0,17 ± 0,011 сегмента, індексу РМА до 41,67 %, показник проби Ш-П зменшився на 15,4 %. Істотно в порівнянні з вихідним станом зменшився в основній групі дівчат і індекс роздратування. За 2 роки спостережень інтенсивність запалення ясен по індексу РМА в основній групі зменшилася в 3 рази, а в групі порівняння незначно збільшилася. Збільшився в групі порівняння і показник проби Шиллера-Писарєва. Показники рівня гігієни за 2 роки також значно покращилися в основній групі. Індекс Грін-Вермільона вже через 6 місяців зменшився в 2,23 рази, а індекс Турескі – в 3 рази. У той же час у групі порівняння за 2 роки індекс Г-В практично не змінився, а індекс Турескі зменшився на 29 %. Наведені результати свідчать про високу клінічну ефективність препарату "ЕКСО" при профілактиці карієсу зубів і лікуванні запальних процесів в тканинах пародонту у дівчат із затримкою статевого розвитку. Біохімічні дослідження ротової рідини дівчат з естрогенною недостатністю показали зменшення активності ЛФ (показник мінерального обміну) після першого курсу фітоестрогенної терапії з 7,7 ± 0,9 нкат/л до 2,8 ± 0,4 нкат/л (p

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020