UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваВиникнення та розвиток поглядів на державу і право у країнах стародавнього світу (реферат)
Автор
РозділПравознавство (різне), реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось5482
Скачало159
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Виникнення та розвиток поглядів на державу і право у країнах

стародавнього світу

 

1. Становлення державно-правових поглядів у давні часи

 

З появою держави і встановлених нею норм і правил поведінки люди почали

розмірковувати про ці соціальні феномени, їхні сутність і роль у

суспільному житті.

 

Попервах ці роздуми, погляди на державу, а також її вимоги щодо правил

поведінки людей, ясна річ, не були самостійними знаннями, а являли собою

елементи синкретичного міфологічного світогляду.

 

Згідно з міфологічними уявленнями наших предків, порядок, установлений

на землі, розглядався ними як складова всесвітнього порядку,

започаткованого Творцем.

 

З огляду на це формувались і уявлення людей про їхнє місце у світі,

взаємини з іншими людьми, права та обов'язки, державний устрій. Такий

підхід до розуміння сутності держави, порядку, справедливості був

характерним для більшості народів, про що свідчать перші літературні

пам'ятки країн Стародавнього Сходу, Греції, Риму, а також Київської

Русі.

 

Але схожість підходів різних народів у визначенні першоджерела земних

порядків мала місце тільки на початковій стадії виникнення цих поглядів.

 

Із часом, розвиваючись, погляди на державу, порядок, справедливість

почали різнитися, набувати різних напрямку й забарвлення. Це сталося на

етапі з'ясування людьми питання про взаємозв'язок порядку небесного і

відносин на землі. Зокрема, у Стародавньому Китаї вважалося, що такий

зв'язок здійснюється імператором. Від імені Бога він утворенням держави

встановлює порядок на землі та реалізує надані йому Богом владні

повноваження. Решта осіб, які обіймають різні посади в системі

державного управління, мають проводити в життя волю імператора, а

значить, і Бога.

 

Рівночасно в Стародавніх Індії та Єгипті, а також у Вавилоні побутував

міф, згідно з яким боги були не лише джерелом влади, а й брали

безпосередню участь у встановленні земного порядку, вирішенні долі

людей. Цю концепцію подибуємо в літературних пам'ятках Стародавнього

Єгипту, серед яких — "Повчання Птахотепа" (XXVII ст. до н. е.), "Книга

мертвих" (XXV—XXIV ст. до н. е.), "Повчання гераклеопольського царя

своєму синові" (XXII ст. до н. е.).

 

У цих творах превалювала теза про божественну сутність влади і законів,

їхню відповідність божим настановам, містилися рекомендації щодо

виконання законів, справедливої поведінки. Згідно з поглядами

давньоєврейського народу, Бог уважався верховним правителем,

законодавцем і верховним суддею. Він безпосередньо впливав на суспільні

процеси, пропонуючи рішення з конкретних питань.

 

Такий підхід до проблеми з'ясування питання про сутність влади, порядку

і справедливості був дуже поширеним упродовж тривалого часу; перегодом

ці положення були прийняті християнством і знайшли відображення у Новому

Заповіті.

 

Слід звернути увагу на політичні та правові ідеї Стародавньої Індії,

закріплені вже в найдавніших літературних пам'ятках, релігійних книгах

аріїв (Веди — "священне знання" кінця І тис. до н. е.); у священних

книгах брахманізму, до яких належать "Рігведа" — перший і найстаріший

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ