UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваОсновні етапи розвитку політичних і правових вчень у Росії (реферат)
Автор
РозділПравознавство (різне), реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось5041
Скачало170
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Основні етапи розвитку політичних і правових вчень у Росії

 

1. Державно-правові вчення періоду утворення феодальної централізованої

держави та зміцнення абсолютизму в Росії

 

Формування феодальної держави на території теперішньої Росії має

багатовічну історію, яка сягає часів Київської Русі. У XII ст. виникли

Владимиро-Суздальське князівство та Новгородська феодальна республіка. У

XIII ст. землі майбутньої Росії зазнали нападів шведів і німців (Невська

битва 1240 р. та Льодове побоїще 1242 p.), а також монголо-татар. З XIV

ст. почалися ліквідація феодальної роздробленості та об'єднання земель

під егідою Московського князівства.

 

З другої половини XV ст. Москва — визнаний центр єдиної держави. Відтоді

почали складатися державні погляди, головним аспектом яких були

претензії на місце й роль Московської держави серед інших держав, а

також піднесення, возвеличення Москви.

 

Характерним у цьому плані було вчення псковського ченця Філофея (XVI

ст.), відоме з часів правління московського князя Василя ІП (1479— 1533)

як концепція "Москва — третій Рим". У ній, зокрема, зазначалося, що

основа історичного процесу — божественне провидіння і віра в єдиного

Бога. Рим, який був центром християнської релігії, втратив свою роль,

його влада поширювалася тільки на християнську церкву західного обряду;

Константинополь, що був центром християнської релігії східного обряду,

загарбали турки 1453 р. Наступним центром усього православного світу

мала стати Москва, а очолити цей світ — великий московський князь.

Московській державі, за вченням Філофея, належало стати світовою

столицею і здійснювати духовний (ідеологічний) вплив на інші православні

країни.

 

Згодом означена концепція знаходила підтримку в творах багатьох

представників російської "політико-правової ідеології. Водночас

централізація Російської держави супроводжувалася процесами, що були

характерними для феодалізму. В середньовічному російському суспільстві

виборювали зверхність два соціальні інститути: держава і церква.

 

Для послаблення духовної влади в суспільстві держава намірялася

позбавити церкву економічної самостійності, права володіння населеними

землями. Проблема скасування права церковної влади на зламі XV—XVI ст.

викликала до життя дві протилежні ідейні течії, які значною мірою

вплинули на подальший розвиток політичної та правової думки в Росії.

Представники першої течії — "нестяжателі", засновником якої був монах

Ніл Сорський (у миру Микола Майков, 1433—1508), пропонували задля

відновлення авторитету церкви в суспільстві вести аскетичний спосіб

життя, відмовитися від володіння майном, заселеними землями, самостійно

вести господарство для свого утримання. Ідеї "нестяжателів" про

співвідношення світської та духовної влади з 1508 р. підтримував Вассіан

Патрикеев (?—1545), але рішуче висловлювався проти підкорення церкви

державі.

 

Прихильники другої ідейної течії, йосифляни, засновником якої був Иосиф

Волоцький (у миру Іван Санін, 1439 чи 1440—1515), робили спроби обстояти

право на володіння населеними землями, висловлювали думки про те, що

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ