UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваОсновні державно-правові вчення західної Європи другої половини XIX—XX ст. (реферат)
Автор
РозділПравознавство (різне), реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось4689
Скачало170
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Основні державно-правові вчення західної Європи другої половини XIX—XX

ст.

 

1. Державно-правові теорії позитивізму

 

Розвиток державно-правових концепцій другої половини XIX — початку XX

ст. відбувався під впливом стрімких процесів практично в усіх сферах

суспільного життя країн Західної Європи. Але найбільш впливовими

чинниками були економічний і політичний.

 

Подальший розвиток промислового виробництва, банківської сфери,

транспорту і торгівлі приводив до загострення конкуренції між окремими

виробниками, сприяв концентрації капіталу і формуванню монополій.

 

Поява засобів комунікації позитивно вплинула на поширення інформації,

розвиток науки.

 

Зміни в економічному житті значною мірою стимулювали політичні процеси в

передових країнах Заходу. Диференціація, соціальне розшарування

суспільства спричинили появу політичних партій, професійних організацій

та об'єднань громадян, що в цілому вплинуло на подальше становлення

буржуазного права, розширення прав і свобод людей.

 

Водночас у деяких країнах Західної Європи мали місце спроби етатизації

суспільного життя, розширення впливу держави на соціально-економічну

діяльність, почали формуватись агресивність у зовнішніх зносинах держав,

шовіністичні та расистські тенденції.

 

Усі ці аспекти суспільного життя, певна річ, дали поштовх розвиткові

багатьох напрямків політичних і правових учень, сприяли остаточному

формуванню плюралізму світових державно-правових концепцій, серед яких —

теорії юридичного і соціологічного позитивізму, психологічна теорія

права, теорія природного права, а також антидемократичні

політико-правові вчення.

 

Державно-правові теорії позитивізму започаткував у XIX ст. французький

мислитель Огюст Конт (1798—1857), автор "Курсу позитивної філософії" та

"Системи позитивної політики".

 

О. Конт і його прибічники заперечували можливість пізнання сутності

речей, у тому числі держави і права, висловлювали думки про те, що науці

слід лише описувати явища та їх співіснування.

 

У праці "Система позитивної політики" О. Конт спробував систематизувати

соціальне життя і теоретично обгрунтувати новий, "позитивний"

соціально-політичний порядок. Розвиток суспільства і таких його явищ, як

політична влада, держава і право, мислитель пов'язував з еволюцією

людської свідомості, поступовою зміною типів світогляду — теологічного,

метафізичного і (останнього) позитивного, або наукового.

 

Коли домінував теологічний світогляд, держава і право уважалися

результатом дії Бога.

 

У ті часи існувала політична система теократії; служителі релігійного

культу здійснювали не лише притаманні їм, а й політичні функції, завдяки

чому такі соціальні явища, як церковна й світська влада, були поєднані.

Боротьба за зверхність у суспільстві духовної та світської влади

спричинила застосування сили, висунула на перший план вояків. Усе це

поступово привело до формування спадкової монархії.

 

В епоху метафізичного світогляду люди намагалися пояснити такі феномени,

як держава і право, апріорними метафізичними спекуляціями, для чого

запроваджували спеціальні категорії — "суспільний договір", "права

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ