UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваТипізація українського дерев’яного будівництва та його історичний розвиток (реферат)
Автор
РозділАрхітектура, містобудування
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось5194
Скачало512
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Типізація українського дерев’яного будівництва та його історичний

розвиток

 

Пірамідальна форма перекриття зрубів, як примітивна й найпростіша, могла

затриматися лише в глухих закутках, яким є, наприклад, Бойківщина, — на

рівнині розвиток дерев’яного будівництва йшов далі. Передовсім

з’являються восьмигранний підбанник («вісімка») й баня над кожним

зрубом. Трудно з певністю твердити, що прийшло раніше, але більше

доказів є на те, що спочатку робили баню просто на пірамідальному

перекритті, а пізніше — баню з підбанником, і в деяких місцевостях

спочатку могла з’явитися вісімка, перекрита стіжковим перекриттям, а

пізніше вже сферична баня. З будов, перекритих банями безпосередньо на

пірамідальному даху без вісімки, можемо вказати на дуже архаїчну форму

бані у вигляді шолома або грушки, — в селах Галичини Ковчий Кут, Крехів

початку XVII ст., Цішки (1701) та ін. У будовах із вісімкою перехід від

квадратової форми зруба до восьмибічної досягається за допомогою

клинів-межилучників чи т. зв. пендетивів трикутної форми, — спосіб чисто

візантійський, що у нас на Україні був відомий із перших часів

християнства. Цікаво, що в дерев’яному будівництві інших, навіть

слов’янських народів цей спосіб перекриття не зустрічається.

 

Вісімка з клином-межилучником постійно вживається в церквах Гуцульщини.

Загалом гуцульські будови мають свої особливості і творять до певної

міри осібний тип. План тут завжди у формі рівнораменного «грецького»

хреста у вигляді п’яти зрубів — квадратових або шестикутних (за винятком

середнього зрубу, який завжди квадратовий). Походження п’ятизрубної

хрещатої дерев’яної будови на Україні ще в належній мірі не висвітлене.

Проф. Й. Стржиговський, наприклад, уважає їх первісним типом

християнського будівництва на Україні, що прийшов із візантійського —

спеціально вірменського — будівництва. Муровані хрещаті будови відомі

були в нас у Херсонесі (Крим) IV — VI ст., але в старокнязівську добу не

зустрічаються. Пізніше знову з’являються на Україні в XVII ст.

(перебудова церкви Спаса на Берестові в Києві 1638 — 43 рр., церкви в

Нискиничах на Волині 1653 р.).

 

Характерні особливості гуцульських церков, крім хрещатого заложення, є

такі. Середній квадратовий зруб переходить угорі у вісімку, перекриту

високим восьмибічним стіжковим перекриттям із невеликим заломом

(заокругленням) коло гзимсу. Над чотирма іншими зрубами звичайно буває

звичайний хатній дах із фронтончиками, як на гуцульських хатах; на

гребеш даху часто бувають маківки.

 

П’ятизрубні будови, крім стисло гуцульської території, поширені також у

сусідніх до Гуцульщини землях — на Буковині (напр., Церква монастиря

Путна, перенесена з с. Воловець), у Галичині (в повітах Коломия, Снятин,

Калуш, Станіслав). В інших частинах Галичини зустрічаються загалом рідко

та здебільшого постали в пізніші часи, коли перебудовували й розширювали

тризрубні церкви. Щодо п’ятибанних церков на п’ятизрубному заложенні, то

їх у Галичині дуже мало й то переважно новіших часів. Досить поширені

вони на Київщині, Полтавщині, Слобожанщині, відомі також на Поділлі й

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ