UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваТипізація українського дерев’яного будівництва та його історичний розвиток (реферат)
Автор
РозділАрхітектура, містобудування
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось5210
Скачало514
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

щині, Слобожанщині, відомі також на Поділлі й

зовсім рідкі — на Волині та Чернігівщині. Зате саме в Галичині й почасти

на Бойківщині збереглися особливо інтересні тризрубні й переважно

трибанні церкви з артистично виконаними піддашшями чи опасаннями, часто

в двох поверхах, що йдуть навколо цілої будови чи лише одного бабинця.

Ці піддашшя завжди мають дуже гарні різьблені колонки й шестикутні

отвори довгастої, витягненої в поземному напрямку форми. З таких чудових

зразків відзначимо будови в селах Середня Турка на Бойківщині (1700),

Торки коло Перемишля (1661), Кути Золочівського повіту (1697), Цішки

(1701), Хотинець Яворівського повіту (1615), Хоросно (1615), Долина

(1690), у Дрогобичі (церква Хреста та Юра), в Лишнянському монастирі

(1705) та ін. Це справжні шедеври народної творчості! Будували їх

майстри великого хисту та теслярської вишколеності. Про це говорять і

загальні маси будов, згармонізовані в суцільну композицію, й окремі

ритмічно продумані архітектурні форми, нарешті, майстерно виконані

деталі. Одну таку церкву недавно перенесено до Львова.

 

Певні відміни дають будови Буковини та Закарпаття. На цьому останньому,

особливо в горах, ціле будівниче мистецтво було, занесено з Галичини,

про що свідчать і самі архітектурні форми, й навіть підписи

майстрів-будівничих і малярів, що приходили з Галичини, особливо в XVII

— XVIII ст. Відомі навіть випадки, коли цілі будови перевозилися з

Галичини. Крім згаданих уже бойківських, лемківських і гуцульських

будов, тут, на румунсько-угорському пограниччі, можемо назвати два ясно

окреслені типи. Перший — у Карпатах від Вижня Верецького до Волового —

має типову для українського будівництва тридільність, але бабинець і

середній зруб, а часами і всі три зруби, перекриті спільним дахом на

чотири схили. Над бабинцем, на досить високій вежі квадратового

заложення панує бароккова баня. Одначе на цій вежі, за українським

звичаєм, дзвонів не чіпляють, а будують окрему дзвіницю. Більшість цих

будов має навколо бабинця дуже гарні галерейки, часто поверхові, з

прекрасно різьбленими колонками (Торунь, Буковець, Пилипець, Гукливе,

Дашковиця). Другий тип — на Закарпатській рівнині від Хуста до Рахова —

псевдоготичного характеру; наслідує форми готичних будов Угорщини й

Семигорода. Хоч тут у заложенні також дотримано тридільності, та

бабинець такої самої ширини, як і середній зруб, а вівтарна частина

видовжена та має гранчасту форму. Особливістю цих будов є дуже висока,

вузька вежа над бабинцем, завершена високим шпичастим псевдоготичним

перекриттям (часто з маленькими вежками на чотирьох кутах вежі). Так

само як і в попередньому типі, зустрічаються тут галерейки з гарно

різьбленими колонками великої теслярської умілості (Давидове, Салдобош,

Сокирниця, Шендрове, Майданка). Також і в’язання зрубів має тут велике

багатство конструкції з різноманітними штучними формами замків

(сполучення балок на кутах будови). Всі будови Закарпаття переважно

XVIII ст.

 

Буковину можна поділити на дві частини: один тип будов близько стоїть до

-----> Page:

[0] 1 [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ