UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 12

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваТипізація українського дерев’яного будівництва та його історичний розвиток (реферат)
Автор
РозділАрхітектура, містобудування
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось5226
Скачало516
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

форми

ренесансових бань, у Західній Галичині — пережитки «бойківського» типу

та ознаки західно-католицького будівництва. Але й на крайньому заході

української Галичини дерев’яне будівництво в основі затримало свої

характерні особливості, відмінні від будівництва польського.

 

Будови Середнього Придніпров’я (Київщини й Полтавщини) відзначаються

великою видовженістю форм і — під впливом головним чином стилю рококо —

витонченими й легкими банями. Спеціально на Полтавщині звертає на себе

увагу розвинена форма маківки у вигляді видовженого шолома. Ближче до

подільських будов стоять церкви в селах Київщини: Сніжки, Вишнопіль,

Конель 1748 р., а більш розвинені зразки з подвійними вісімками на

Київщині — Розсипки (побудована Іваном Гонтою в 1763 р.), Свердликів,

Мошурів, Тараща.

 

Рівночасно зі зміною зовнішніх форм у добу барокко й рококо (XVII —

XVIII ст.) міняються також плани будов. Основна форма плану з трьох

прямокутників (близьких до квадрату), зложених по одній осі зі сходу на

захід, міняється у восьмибічну форму. Ця гранчаста форма спочатку

з’являється лише у вівтарі, або вівтарі й бабинці, або лише в одному

середньому зрубі й нарешті у всіх трьох зрубах. Ця еволюція йде

приблизно в часовому порядку й особливо яскраво виявляється у XVIII ст.,

коли під впливом барокко й рококо на Придніпров’ї форма зрубів набирає

найбільшої пластичності та опуклості, що відповідає й зовнішнім формам

перекриття.

 

На Слобожанщині дерев’яне будівництво постало щойно у XVIII ст. руками

тих Переселенців, що приходили з Правобережжя. Все-таки під впливом

своєї доби (барокко й ампір), соціальних відносин, географічного

положення та інших обставин слобожанські церкви відмінні в деталях: при

великій кількості поверхів спідні частини значно масивніші, тоді як

верхні й особливо кулясті маківки — дуже тонкі, часами навіть

непропорціонально до основи. З трибанних будов відзначимо церкви в

Березках, Межирічі, Левківці, Черкаську, Лебедині, Дементіївці, Бішкіні.

 

Походження п’ятизрубних церков із п’ятьма банями, як ми вказали, ще в

належній мірі не висвітлене. Збережеш чудові зразки п’ятибанних церков

Придніпров’я належать до найвищих досягнень української будівельної

умілості. В почутті пропорції та гармонії форм ці будови можуть служити

зразком архітектурного компонування, як, наприклад, церкви в Яришеві

коло Могилева-Подільського першої половини XVIII ст., Старому Дашеві на

Київщині, Лісовичах на Київщині (XVIII ст.), Ромнах — побудована П.

Калнишевським у 1764 р. (тепер у Полтаві) — і дві, може, найкращі

дерев’яні будови Придніпров’я — церкви Медведівського монастиря і в с.

Березянки на Київщині 1766 р. (тепер не існує). Досить поширені

п’ятибанні церкви також на Слобожанщині: Рубцове, Артемівка, Вільшана,

Золочів, Олешня, Мерефа й одна з найкращих — у Гороховатці Куп’янського

повіту, що має аж 5 поверхів, чудово сполучених в одну цілість. Немовби

завершенням старої української умілості бароккової доби постає

грандіозна запорізька кафедра в Самарі на Запоріжжі, що має аж 9 зрубів,

-----> Page:

[0] [1] [2] 3 [4] [5] [6] [7] [8] [9]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ