UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваТипізація українського дерев’яного будівництва та його історичний розвиток (реферат)
Автор
РозділАрхітектура, містобудування
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось5219
Скачало515
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

вщина) хати будують виключно з дерева. Й тоді в більшій мірі

вживаються різні різьблені деталі — сохи (слупи) піддашшя, ґанки та ін.

Особливої майстерності в обробці дерева досягають гуцули, хати яких —

наприклад, т. зв. «осідки» — дають особливу цілість усіх частин (також і

господарських будов) та окремих деталей.

 

Більші дерев’яні будинки по селах та пригородах постали внаслідок

поширення розвиненого типу тридільної сільської хати:, сіни ділено на

передпокій та кухню, а кожну хату (т. зв. «правичку» й «лівичку») — на

дві житлові хати — покої. Зовні такий будинок у загальних масах мало чим

відрізнявся від звичайної сільської хати, мав хіба барокковий

«підперезаний» дах, при вході розвинений ґанок, а часом — мансарду (як

результат впливу міського будівництва). Міське дерев’яне будівництво, що

постало під впливом інших соціальних і господарських відносин, відмінне

від будівництва сільського. Загальне розташування, план і зовнішні форми

міських будинків мали найбільше ознак мурованого будівництва доби

ренесансу. Міщанський дім був. звичайно дуже вузький і довгий і своїм

вузьким причілком виходив на вулиці, де було, згідно з приписом

Магдебурзького права, лише по 2 — 3, рідше 4 вікна. Вздовж цілого Дому

(посередині чи збоку) йшов довгий проїзд чи прохід, що проводив на двір.

Із боків проїзду розміщені різні приміщення — житлові й господарські.

Такі дерев’яні міщанські будинки, заїзди й корчми ще й досі заховалися

по менших містечках Західної України, хоч їх кількість із року в рік

постійно зменшується.

 

Якщо план міських дерев’яних будов постав під впливом ренесансового

мурованого будівництва, то зовнішні форми зберегли багато своєрідних

рис, особливо в деталях, бо ж будівничими їх були ті самі місцеві

майстри, що будували церкви, костьоли, божниці та більш сільські двори.

 

Майже обов’язковою рисою міських будов було відкрите з вулиці підсіння

чи піддашшя, також перейняте з мурованого міського будівництва доби

ренесансу й барокко. Дах звичайно з «гуцульським» фронтоном, прикрашений

штучно укладеними шалівками, вікнами, розетками тощо. В більших таких

будинках була також мансарда з балконом (особливо в добу ампіру) на

різьблених і точених колонках або галерейка — як на дзвіницях чи

опасанні церков. Такі самі були й міські ратуші, лише в більшому розмірі

та з більш розвиненими формами.

 

Дерев’яних міст, збережених у цілості, на Україні тепер не існує. Чи не

одиноким прикладом є містечко (тепер село) Потилич коло Рави Руської, де

збереглися цілий дерев’яний ринок із ратушею і три дерев’яні церкви XVI

— XVII ст. з дзвіницями-вежами. Окремі дерев’яні будинки ще заховалися в

більшості галицьких, волинських і подільських містечок. На жаль, цілий

матеріал далеко не зібраний і не опрацьований.

 

Найкращі зразки дерев’яного будівництва були в тих околицях, де

процвітало теслярство та були свої майстерні. Такі, наприклад, містечка

на Коломийщині, як Яблонів, Гвоздець, Печеніжин, Делятин, Пістринь,

дають велику силу прекрасних варіацій одного й того самого типу будов із

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] 6 [7] [8] [9]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ