UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваТипізація українського дерев’яного будівництва та його історичний розвиток (реферат)
Автор
РозділАрхітектура, містобудування
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось5216
Скачало515
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

будов із

підсіннями й розкішними фронтонами. Інтересні зразки заїздів і будинків

із мансардами, підсіннями, ґанками й балконами були ще донедавна піді

Львовом, в Бібрці, Дрогобичі, Кременці на Волині, Кам’янці та інших

містечках Поділля й Волині. Незвичайно гарні дерев’яні будинки з

піддашшями та галерейками були Також по містечках західної частини

Галичини. Наприклад; один із старих рисунків дає нам поняття про місто

Мушину на Крайньому заході польсько-українського етнографічного кордону.

 

Донедавна були також знані більші хати й будинки заможніших селян, міщан

та української старшини на Лівобережжі (наприклад, у Лебедині) та

будинки Ґалаґана в с. Липове коло Кременчуга та в Лебединцях Прилуцького

повіту. Ця остання будова надзвичайно інтересна як одна з найбільш

вдалих спроб відродити в Середині XIX ст. український архітектурний

стиль. Розподілення приміщень із різними ґанками, верандами й

галерейками дає тут цінний зразок вільної мальовничої композиції в

характері старого українського будівництва. Не менш інтересні деталі —

вікна, двері, колонки, меблі й ціле внутрішнє урядження великої

мистецької вартості. Будинок Ґалаґана побудував архітектор Червінський у

1854 р. на підставі зібраного ним матеріалу зі старого українського

будівництва в дереві. Надпис на сволоку найкраще свідчить про наміри

будівничих: «Сей дім збудований для оживлення переказів про життя

предків у пам’яті нащадків»!

 

Закінчена цілість й гармонійна сполука окремих форм старої дерев’яної

будови поширювалась також на ціле оточення, на другорядні будови та

огорожу, що творили одну стилістичну й композиційну цілість із головною

будовою. В церковному будівництві великої оригінальності досягали різні

каплички (придорожні та при церквах), часами у формах маленьких

церковок, вхідні брами, хвіртки; огорожі та ін., що нагадують нам

оборонні будови дерев’яних замків, у Галичині й на Закарпатті

зустрічаються розкішні вхідні церковні брами у вигляді закритих чи

відкритих рундуків із гарними сохами, в’язанням балок і перекриттям.

Брами та хвіртки звичайних хат, більших дворів і міських будинків у

давнину теж мали масивні форми замкового характеру — з грубими окутими

дверима, перекриттям і залізними запорами, прентами й колодками.

Надзвичайної різноманітності, навіть віртуозності форм та мистецької

продуманості досягали деталі: піддашшя, підсіння, опасання, ґанки,

рундуки, галерейки, закомарки, балкони, голосники. Вже сама наведена

термінологія говорить, наскільки цей рід прикрас був на Україні

улюблений та мав давню будівельну культуру. Дотепна конструкція в’язань

зрубів із штучними замками, сох (стовпів, cлупів) і т. зв. «луток»

(поперечних і скісних брусів отворів) давав потрібну мистецьку форму, що

має безконечну кількість типів і відмін. Центром уваги залишалися сохи,

майстерно різьблені й карбовані в різних геометричних фігурах, а також

точені на токарних верстатах і різьблені переважно шрубуватими мотивами.

З інших деталей будов найбільше прикрас припадає на вхідні двері до

церков та інших будов; Форми їх та оброблення одвірків часто наслідують

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] 7 [8] [9]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ