UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваУкраїнська мурована архітектура новіших часів (реферат)
Автор
РозділАрхітектура, містобудування
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось5457
Скачало568
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Українська мурована архітектура новіших часів

 

Другою після княжих часів добою розвитку українського мистецтва, його

золотим віком треба вважати XVII — XVIII ст. — часи, коли українське

козацтво в боротьбі зі своїми сусідами виборює фактичну незалежність

України — вдруге після княжої доби. Живучи спільним мистецьким життям із

Західною Європою, Україна й на цей раз переймає новий напрям у мистецтві

цілої Європи — стиль барокко. Нові умови життя та соціального устрою з

вищою верствою заможної козацької старшини створювали інші потреби,

ставили нові вимоги до мистецтва, — так само як це було і в цілій

Європі. Спокійні, зрівноважені, логічні форми ренесансу, що взорувалися

на чисті форми античності, вже не задовольняли сучасного смаку. Для

розкішного, гучного життя доби барокко потрібні були більш пишні,

багатші, показніші форми архітектури, просякнуті пафосом,

надприродністю, спіритуалізмом. Замість колишньої краси відтепер

протиставляють силу, проти спокою — рух, замість гармонії — боротьбу.

Тому в архітектурі постають розкішні декоративні фронтони, портали,

брами, переладовані важкими пілястрами, складними гзимсами, вигнутими й

покрученими завитками — т. зв. волютами (слимаками) — та буйною

орнаментикою. Хоч зразки барокко приходили до нас із Західної Європи,

головно з Італії й Німеччини, власною творчістю українського народу, що

відтепер був пробуджений до нового вільного життя, барокковий стиль

прибирає своєрідних та оригінальних форм, що має у світовій літературі

заслужену назву осібного українського або «козацького» барокко. Центр

мистецького життя з половини XVII ст. переноситься знову до середньої,

Наддніпрянської України, де фундаторами й меценатами мистецтва стають

українські гетьмани, полковники та церковні достойники, що походять із

демократичних козацьких верств. Особливо багато будов побудовано

гетьманами Самойлoвичем, Мазепою, Апостолом та полковниками Герциком,

Миклашевським, Мокієвським та ін. Лише одним Мазепою побудовано чи

відновлено в Києві понад 6 величезних будов, не кажучи про інші по цілій

Гетьманщині.

 

Перші подихи барокко з’являються майже рівночасно в початках XVII ст. у

Львові (костьоли бернардинів 1600, єзуїтів 1613 — 70 рр.) та Києві

(перебудова Успенського собору італійцем С. Брачі в 1613 р.). Але

самостійна творчість українських митців розпочинається в другій половиш

XVII ст. та досягає найбільшого розцвіту в добу Мазепи. Новий характер

української архітектури складається головно під впливом двох чинників —

старої традиції мурованого будівництва, започаткованої в княжу добу, й

дерев’яного народного будівництва. Перший тип будов постав зі сполуки

тринавної церкви — віддавна пристосованої до літургічних потреб східної

обрядовості — із західним і базилічним типом барокко, що, до речі,

близько стояв до візантійсько-української базиліки. До таких оздоб

належать великі церкви в Бережанах, Троїцька церква в Чернігові 1679 р.,

собор Мгарського монастиря коло Лубен, розпочатий гетьманом Самойловичем

у 1682 р., та дві будови гетьмана Мазепи в Києві — Михайлівський собор

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ